22 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 707/474/22
провадження № 61-15835ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 28 травня 2025 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 19 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , Мошнівська ОТГ Тубільцівський старостинський округ, про визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки та її поділ, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Мошнівська ОТГ Тубільцівський старостинський округ, про визнання права власності на 1/2 частини земельної ділянки та її поділ та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про поділ в натурі земельної ділянки,
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому з урахуванням уточнених вимог просив:
- визнати за ним право власності на 1/2 частину земельної ділянки, що розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7124987500:02:002:0482;
- поділити вказану земельну ділянку відповідно до висновку експерта ТОВ «Контакт-сервіс» № 05/23/Буд. від 02 жовтня 2023 року за Варіантом №2;
- зобов'язати ОСОБА_3 знести незаконно побудовані приміщення, а саме: літній душ літера «К», вбиральня літера «Ж» та коптильню.
У січні 2023 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, яким з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просила суд:
- поділити земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7124987500:02:002:0482, відповідно до висновку експерта № 1305/24 за результатами проведення експертного земельно-технічного дослідження від 13 травня 2024 року відповідно до 1 варіанту;
- визнати за нею право власності та виділити в натурі земельну ділянку, площею 0,0587 га, за вказаною адресою, яка відображена у висновку експерта № 1305/24 за результатами проведення експертного земельно-технічного дослідження
від 13 травня 2024 року блакитним кольором, земельна ділянка № НОМЕР_1 ;
- визнати за ОСОБА_1 право власності та виділити в натурі земельну ділянку, площею 0,0587 га, за вказаною адресою, яка відображена у висновку експерта № 1305/24 за результатами проведення експертного земельно-технічного дослідження від 13 травня 2024 року сірим кольором, земельна ділянка № НОМЕР_2 ;
- визнати за ОСОБА_2 право власності та виділити в натурі земельну ділянку, площею 0,2451 га, за вказаною адресою, яка відображена у висновку експерта № 1305/24 за результатами проведення експертного земельно-технічного дослідження від 13 травня 2024 року рожевим кольором, земельна ділянка № НОМЕР_3 ;
- встановити постійні та безоплатні сервітути по земельній ділянці ОСОБА_1 та ОСОБА_3 для доступу ОСОБА_2 до його земельної ділянки, яка відображена у висновку експерта № 1305/24 за результатами проведення експертного земельно-технічного дослідження від 13 травня 2024 року жовтим кольором;
- ОСОБА_1 облаштувати з його частини драбину за власний рахунок;
- ОСОБА_3 демонтувати або перенести літній душ літера «К», вбиральня літера «Ж».
Крім того, у травні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- поділити земельну ділянку в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7124987500:02:002:0482, площею 0,3625 га, в натурі відповідно до висновку експерта № 1305/24 за результатами проведення експертного земельно-технічного дослідження від 13 травня 2024 року відповідно до 1 варіанту;
- виділити ОСОБА_3 в натурі земельну ділянку, площею 0,0587 га, за вказаною адресою, яка відображена у висновку експерта № 1305/24 за результатами проведення експертного земельно-технічного дослідження від 13 травня 2024 року блакитним кольором, земельна ділянка № НОМЕР_1 ;
- виділити ОСОБА_1 в натурі земельну ділянку, площею 0,0587 га, за вказаною адресою, яка відображена у висновку експерта № 1305/24 за результатами проведення експертного земельно-технічного дослідження від 13 травня 2024 року сірим кольором, земельна ділянка № НОМЕР_2 ;
- виділити ОСОБА_2 в натурі земельну ділянку, площею 0,2451 га, за вказаною адресою, яка відображена у висновку експерта № 1305/24 за результатами проведення експертного земельно-технічного дослідження від 13 травня 2024 року рожевим кольором, земельна ділянка № НОМЕР_3 ;
- встановити постійні та безоплатні сервітути по земельній ділянці ОСОБА_1 та ОСОБА_3 для доступу ОСОБА_2 до його земельної ділянки, яка відображена у висновку експерта № 1305/24 за результатами проведення експертного земельно-технічного дослідження від 13 травня 2024 року жовтим кольором;
- ОСОБА_1 облаштувати з його частини драбину за власний рахунок;
- ОСОБА_3 демонтувати або перенести літній душ літера «К», вбиральня літера «Ж».
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 28 травня 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частини земельної ділянки та її поділ відмовлено.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частини земельної ділянки та її поділ відмовлено.
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про поділ в натурі земельної ділянки відмовлено.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 19 листопада 2025 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 адвоката Чакалова А. К. відхиллено. Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 28 травня 2025 року у даній справі залишено без змін.
12 грудня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою (надійшла до суду 16 грудня 2025 року), в якій просить рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 28 травня 2025 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 19 листопада 2025 року скасувати частково і ухвалити нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити, в іншій частині судові рішення залишити без змін.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на таке.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених)статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
При поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, заявник має зазначити відомості про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування конкретної норми права у подібних правовідносинах.
Процесуальний закон покладає на заявника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або порушення норм процесуального права, яке допустили суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, та чітко визначити підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України, з вказівкою на відповідні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані при розгляді справи.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам процесуального закону.
Заявник узагальнено посилається на незгоду із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій та вказує, що справа має виняткове значення для нього, проте не зазначає конкретні підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
У касаційній скарзі заявник посилається на неврахування судом першої інстанції висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду, а також неврахування судом апеляційної інстанції висновків, яких дійшов Черкаський апеляційний суд у постанові від 07 грудня 2023 року за результатом розгляду справи № 712/3646/22. Однак, підставою касаційного оскарження судових рішень згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України є саме застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Визначення підстав касаційного оскарження, встановлених процесуальним законом, має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (приписи частини першої статті 400 ЦПК України).
Отже, з метою усунення недоліків касаційної скарги заявнику необхідно надати уточнену касаційну скаргу, в якій зазначити обґрунтовані підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачені статтею 389 ЦПК України, додати її копії відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Неусунення недоліків касаційної скарги є підставою для її повернення.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 28 травня 2025 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 19 листопада 2025 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до 07 січня 2026 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Синельников