22 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 754/3531/25
провадження № 61-14957зно25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянувзаяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду: Ситнік О. М., Ігнатенка В. М., Фаловської І. М. від участі у розгляді заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 10 грудня 2025 року за нововиявленими обставинами у справі позовом ОСОБА_1 до Голови Верховного Суду про відшкодування моральної шкоди та
16 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 13 жовтня 2025 року.
27 жовтня 2025 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 13 жовтня 2025 року залишено без розгляду.
28 листопада 2025 року на електронну адресу Верховного Суду надійшла скріплена електронним цифровим підписом заява ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 27 жовтня 2025 року за нововиявленими обставинами, у якій заявник висловив недовіру колегії суддів у складі: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
10 грудня 2025 року ухвалою Верховного Суду заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Ситнік О. М., Ігнатенка В. М., Фаловської І. М. визнано необґрунтованою.
Заяву про відвід суддів передано для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), іншому судді.
11 грудня 2025 року ухвалою Верховного Суду відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Ситнік О. М., Ігнатенка В. М., Фаловської І. М. від участі в розгляді справи № 754/3531/25.
12 грудня 2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду
від 27 жовтня 2025 року за нововиявленими обставинами повернуто судді Ситнік О. М. для її вирішення.
12 грудня 2025 року судді-доповідачу передано заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 10 грудня 2025 року за нововиявленими обставинами.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 754/3531/25 (провадженя № 61-14957зно25) призначено судді-доповідачеві: Ситнік О. М., судді, які входять до складу колегії: Ігнатенко В. М., Фаловська І. М.
У змісті «заяви про перегляд судового рішення (це с/рішення від 10.12.2025 року Касаційного цивільного суду (надалі - КЦС) там істотні для справи обставини, що не були встановлені судом)» висловлено недовіру суддям Ситнік О. М.,
Ігантенку В. М. та Фаловській І. М., а також заперечення проти того, щоб ці судді розглядали та вирішували заяву ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 36 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи.
Також згідно з пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо висновує про його обґрунтованість. Якщо суд висновує про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року (BELUKHA v. UKRAINE N 33949/02, § 49-52).
Відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Водночас згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Зі змісту поданої заяви вбачається, що доводи заявника щодо наявності підстав для відводу суддів Верховного Суду Ситнік О. М., Ігнатенка В. М., Фаловської І. М. зводяться до незгоди з їх судовими рішеннями, якими вирішувалися питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, розглядалися заяви ОСОБА_1 про відвід суддів, що в силу положень частини четвертої статті 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу.
Отже, доводи заяви ОСОБА_1 не містять посилання на обставини, які б дали підстави для висновку про необ'єктивність та упередженість суддів Верховного Суду.
Верховний Суд наголошує на тому, що необґрунтоване усунення судді/суддів від участі в розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід суддів.
Суд оцінює обставини в справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні. Тому доводи розглядуваної заяви не можуть слугувати підставою для відводу суддів, оскільки не підтверджують наявність об'єктивних сумнівів у їх неупередженості та об'єктивності, а також наявність підстав вважати, що судді Верховного Суду Ситнік О. М., Ігнатенко В. М., Фаловська І. М. прямо заінтересовані в результаті розгляду справи.
Інших змістовних доводів та підстав для відводу суддів Верховного Суду Ситнік О. М., Ігнатенка В. М., Фаловської І. М. заявник не наводить.
Ураховуючи необґрунтованість заявленого відводу, питання про відвід, відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд,
Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду: Ситнік О. М., Ігнатенка В. М., Фаловської І. М. визнати необґрунтованою.
Заяву про відвід суддів Верховного Суду: Ситнік О. М., Ігнатенка В. М.,
Фаловської І. М. передати для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Судді О. М. Ситнік
В. М. Ігнатенко
І. М. Фаловська