18 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 583/3265/24
провадження № 61-15541ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шевченко Роман Володимирович, на постанову Сумського апеляційного суду від 06 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі Управління транспорту Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»
про скасування наказів про оголошення догани, відсторонення від роботи
та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі Управління транспорту Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (далі - ПАТ «Укрнафта» в особі Управління транспорту ПАТ «Укрнафта»), у якому просив:
- визнати незаконним та скасувати наказ Управління транспорту ПАТ «Укрнафта» №120-к/тм від 17 червня 2024 року «Про застосування заходів стягнення
за порушення трудової дисципліни», яким його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за вчинення прогулу без поважних причин;
- визнати незаконним та скасувати наказ Управління транспорту ПАТ «Укрнафта» 07 червня 2024 року № 252-АГП «Про проведення позачергового медичного огляду» водія автотранспортних засобів автомобільної колони № 6 Транспортного цеху (Охтирка) Управління транспорту ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_1 ;
- визнати незаконним та скасувати наказ Управління транспорту ПАТ «Укрнафта» 13 червня 2024 року №257-АГП «Про відсторонення від роботи» без збереження заробітної плати з 18 червня 2024 року водія автотранспортних засобів автомобільної колони № 6 Транспортного цеху (Охтирка) Управління транспорту ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_1 ;
- стягнути з ПАТ «Укрнафта» на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 27 768,68 грн з відрахуванням всіх належних зборів, податків та обов'язкових платежів.
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27 вересня
2024 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ Управління транспорту ПАТ «Укрнафта» від 17 червня 2024 року № 120-к/тм «Про застосування заходів стягнення
за порушення трудової дисципліни», яким було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани водія ОСОБА_1 за вчинення прогулу без поважних причин.
Визнано незаконним та скасовано наказ Управління транспорту ПАТ «Укрнафта» 07 червня 2024 року № 252-АГП «Про проведення позачергового медичного огляду» водія автотранспортних засобів автомобільної колони № 6 Транспортного цеху (Охтирка) Управління транспорту ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_1 .
Визнано незаконним та скасовано наказ Управління транспорту ПАТ «Укрнафта» 13 червня 2024 року № 257-АГП «Про відсторонення від роботи» без збереження заробітної плати з 18 червня 2024 року водія автотранспортних засобів автомобільної колони № 6 Транспортного цеху (Охтирка) Управління транспорту ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_1 .
Стягнуто з ПАТ «Укрнафта» на користь ОСОБА_1 середній заробіток
за час вимушеного прогулу в сумі 27 768,08 грн з відрахуванням всіх належних зборів, податків та обов'язкових платежів.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Додатковим рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області
від 11 листопада 2024 року стягнуто з ПАТ «Укрнафта» на користь
ОСОБА_1 5 000,00 грн в рахунок відшкодування судових витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги.
Постановою Сумського апеляційного суду від 06 листопада 2025 року рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27 вересня 2024 року
та додаткове рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області
від 11 листопада 2024 року скасовано та ухвалено нове рішення.
Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
05 грудня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат
Шевченко Р. В., засобами поштового зв'язку, звернувся до Верховного Суду
із касаційною скаргою на постанову Сумського апеляційного суду від 06 листопада 2025 року.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи
та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини,
яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень
та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури
у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи
те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується
за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах
з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Конституційний Суд України у пункті 7.9 мотивувальної частини Рішення від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів»
для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої
та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим
за змістом та передбачним за наслідками застосування.
Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною четвертою статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема малозначних справ; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Предметом спору у цій справі є вимоги про скасування наказів про оголошення догани, відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 27 768,08 грн.
Отже, ціна позову станом на 01 січня 2025 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн х 250 =
757 000 грн).
Верховний Суд, враховуючи засади змагальності сторін та диспозитивність цивільного судочинства, дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, доводи касаційної скарги, а також значення справи для сторін
і суспільства, практику розгляду справ з даної категорії.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим,
що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено,
що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі «Зубац проти Хорватії», заява
№ 40160/1, від 05 квітня 2018 року).
Отже, зазначена справа є незначної складності та з ціною позову,
що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому не належить до винятків із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно
до статей 389, 394 ЦПК України.
Доводів щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України представником заявника у касаційній скарзі не наведено.
Доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 400 ЦПК України.
Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися
для здійснення нового судового розгляду справи та переоцінки доказів,
яким було надано належну оцінку судами попередніх інстанцій.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно
до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано
на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи
від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно
до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах,
де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
На підставі викладеного, Верховний Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином
не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень»
в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Відтак, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (рішення
у справі «Пелевін проти України», заява № 24402/02,від 20 травня 2010 року).
Отже, у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у пункті 1 частини другої статті 394 ЦПК України, і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями
та принципами цивільного судочинства.
З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення,
що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження
у справі необхідно відмовити.
Зазначення у постанові Сумського апеляційного суду від 06 листопада 2025 року
про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки такий перегляд не відповідатиме положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у частині права особи на розгляд справи судом, встановленим законом.
З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шевченко Роман Володимирович, на постанову Сумського апеляційного суду від 06 листопада
2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі Управління транспорту Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про скасування наказів про оголошення догани, відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Сердюк
С. О. Карпенко
І. М. Фаловська