19 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 903/20/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В., - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги заступника керівника Волинської обласної прокуратури на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2025 (колегія суддів: Бучинська Г. Б., Маціщук А. В., Філіпова Т. Л.) у справі
за позовом керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної (військової) адміністрації до Маневицької селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" про витребування земельної ділянки,
Керівник Камінь-Каширської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної (військової) адміністрації звернувся з позовом до Маневицької селищної ради про витребування земельної ділянки.
15.08.2025 Господарський суд Волинської області ухвалив рішення про задоволення позову.
05.11.2025 Північно-західний апеляційний господарський суд постановою скасував рішення Господарського суду Волинської області від 15.08.2025 та ухвалив нове рішення про відмову у позові.
03.12.2025 заступник керівника Волинської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2025 вказану касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г. М.
Дослідивши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що її подано з дотриманням вимог статей 287 - 291 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 294 цього Кодексу в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, наполягаючи на тому, що суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки Верховного Суду, викладені у наступних постановах:
- від 30.01.2018 у справі № 707/2192/15-ц, від 21.02.2018 у справі № 488/5476/14-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 31.05.2023 у справі № 681/804/20, від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, від 20.12.2023 у справі № 619/77/15 від 24.05.2023 у справі № 367/3254/15-ц, від 16.08.2023 у справі № 676/4200/21, від 01.11.2023 у справі № 676/5079/21, від 22.11.2023 у справі № 911/2523/20 і від 30.05.2023 у справі № 488/2807/17, згідно з якими наявність розроблених планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування згідно з нормами пункту 5 "Прикінцевих положень" Лісового кодексу України підтверджує наявність у спеціалізованого державного лісогосподарського підприємства права постійного користування землями лісогосподарського призначення;
- від 01.11.2023 у справі № 676/5079/21, від 22.11.2023 № 911/2523/20, від 06.07.2022 у справі № 372/1688/17, від 13.11.2019 у справі № 361/6826/16, від 14.11.2018 у справі № 488/6211/14-ц, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, згідно з якими виготовлені картографічні матеріали ВО "Укрдержліспроект" є належними доказами приналежності спірних ділянок до земель державної власності лісогосподарського призначення;
- від 17.09.2024 у справі № 910/10049/22, відповідно до якого наявність погоджень землевпорядної документації, в якій не відображено реального складу земельної ділянки (зокрема, як у власне проекті землеустрою, так і в погодженнях відповідними органами землевпорядної документації щодо відведення спірної земельної ділянки), на підставі якої у Державному земельному кадастрі сформовано земельні ділянки, жодним чином не спростовує обставин очевидного накладення спірних земельних ділянок на інші землі;
- від 13.08.2024 у справі № 910/9909/23, відповідно до якої спеціалізоване лісогосподарське підприємство є носієм права постійного користування землями лісогосподарського призначення при наявності виготовлених матеріалів лісовпорядкування та відповідного рішення органу державної чи виконавчої влади, яке хоча і не є документом, що посвідчує наявність права постійного користування, разом з тим воно є підставою для набуття такого права постійного землекористування земельними ділянками лісового фонду;
- від 12.11.2025 у справі № 175/2204/23, відповідно до якої судами попередніх інстанцій не враховано, що ВО "Укрдержліспроект" володіє інформацією про лісовпорядкування, інформація вказаного підприємства дозволяє візуально визначити розташування спірної земельної ділянки відносно земель лісогосподарського призначення згідно з матеріалів лісовпорядкування на 2013 рік.
Крім того, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не надали оцінки іншим наявним у матеріалах справи доказам, зокрема, акту обстеження (перевірки) від 23.06.2023, складеного за результатами проведення обстеження земельної (лісової) ділянки (кадастровий номер 1221486200:01:126:0189) та документам, доданих філією "Дніпровське лісове господарство" ДП "Ліси України" до листа від 27.06.2023 № 01-05/275, а саме планшету № 3 лісовпорядкування 2013.
Колегія суддів зазначає, що предметом позову у цій справі є витребування земельної ділянки вартістю 103 421,42 грн. Зазначена сума не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 (1 514 000,00 грн).
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Обґрунтовуючи своє право на касаційне оскарження судового рішення у цій справі, скаржник вказує, що дана справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для прокурора як представника держави.
Розглянувши доводи прокурора щодо фундаментального значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає їх обґрунтованими з огляду на існування протилежних судових рішень суду апеляційної інстанції при розгляді справ за позовами прокурора в аналогічних справах про витребування земельних ділянок лісогосподарського призначення.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу заступника керівника Волинської обласної прокуратури подано із дотриманням вимог статей 287- 291 ГПК України, з урахуванням підпункту "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
З огляду на зміст частини тринадцятої статті 8 та частини п'ятої статті 301 ГПК України, перегляд оскаржуваних судових рішень здійснюватиметься без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
За змістом статті 295 цього ж Кодексу учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
Оскільки подання відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі є правом учасників справи, то в разі реалізації такого права суд касаційної інстанції встановлює відповідний строк для подання зазначеного відзиву.
Керуючись статтями 8, 234, 287- 290, 294, 295, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Волинської обласної прокуратури та здійснювати перегляд судового рішення у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
2. Учасники по справі мають право подати до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, або через підсистему "Електронний суд" до 09 січня 2026 року, відсутність яких не перешкоджає здійсненню касаційного перегляду.
3. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі "Інтернет" за вебадресою: http://supreme.court.gov.ua.
4. Витребувати з Господарського суду Волинської області та/або Північно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 903/20/25.
5. Надіслати копію цієї ухвали до Господарського суду Волинської області та Північно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Л. І. Рогач
Суддя Г. М. Мачульський