29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"22" грудня 2025 р. Справа № 924/1040/25
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амадеус Марин», м. Одеса
до Товариства з обмеженою відповідальністю компанія «Укрелітагро», с. Минів, Ізяславського району, Хмельницької області
про стягнення 680458,06 грн. з яких: 636012,72 грн. - сума основного боргу, 41937,06 грн. - штраф (пеня), 2509,00 грн. - 3% річних.
Представники сторін:
позивач: не з'явився
відповідач: Басняк Ю.Ю. - згідно ордера
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 28.10.2025 відкрито провадження у справі №924/1040/25, постановлено розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 12:00 год. 27.11.2025, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті.
Ухвалою суду від 27.11.2025 прийнято зміну підстав позову викладену в заяві ТОВ «Амадеус Марин» від 27.11.2025, відкладено підготовче засідання у справі №924/1040/25 на 12:00 год. 16.12.2025.
16.12.2025 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 12:00 год. 22.12.2025.
В обґрунтування позову (з урахуванням зміни підстав позову) позивач зазначає, що на виконання умов укладеного між сторонами договору на транспортно-експедиційне обслуговування №5-2019 від 27.03.2019 було узгоджено умови надання послуг шляхом укладення протоколів узгодження договірної ціни: № 1 від 01.09.2022, №2 від 19.09.2022, № 4 від 24.07.2023, №5 від 01.11.2024, № 6 від 04.11.2024, №7 від 14.11.2024,№ 8 від 05.02.2025, № 9 від 19.03.2025.
Зокрема, протокол №8 від 05.02.2025 передбачає надання послуг замовнику зі станції відправлення (навантаження) Волочиськ (330102) на станцію призначення (вивантаження) Батєво експ. МАВ (382605). Відповідно до п. 4 Протоколу №8 сторонами встановлено строк перебування вагонів під операціями навантаження (не більше 3 діб) та визначено додаткову вартість користування вагонами у розмірі 1000,02 грн., у тому числі ПДВ 20%, за вагон за кожну добу понаднормативного користування.
Повідомляє, що під час надання послуг відповідачем було перевищено час користування вагонами під навантаженням на загальну суму 636012,72 грн., що підтверджується датами оформлення залізничних накладних, доданих до позовної заяви, відповідно до чого було складено акт надання послуг №179 від 24.06.2025.
Вказує, що 16.07.2025 відповідно до п. 4.6. договору позивачем було надіслано засобами електронного зв'язку на узгодження відповідача акт виконаних робіт разом з рахунком на електронну пошту, зазначену у п. 10.7. договору, отримання яких підтверджено відповідачем листом від 04.09.2025. Також акт та рахунок було отримано відповідачем засобами поштового зв'язку.
Зазначає, що позивач, намагаючись вирішити питання сплати боргу в позасудовому порядку, звертався до відповідача з претензією, яка залишена останнім без відповіді.
У зв'язку з порушенням термінів оплати за надані за договором послуги позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача суми основного боргу - 636012,00 грн.; штрафу (пені) - 41937,06 грн.; 3 % річних від простроченої суми - 2509,00 грн.
Відповідач у відзиві (від 05.11.2025 та 11.12.2025) не погоджується з позовними вимогами в повному обсязі. Вказує, що у матеріалах справи відсутні належні докази, якими може бути підтверджено факт простоїв вагонів.
Вказує, що позивачем не надано жодного акта форми ГУ-23, який згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 04.07.2018 у справі №904/5743/16, є належним доказом факту затримки вагонів з вини відповідача, підстави для стягнення з відповідача будь-яких сум за простій відсутні.
Зазначає, що відлік простою за Протоколом №8 (у разі його наявності) починається з 05.02.2025 і не може бути визначений раніше, а відповідальність відповідача за понаднормове користування вагонами (простій) у розмірі 1000,02 грн. за один вагон за кожну добу понаднормового користування може бути застосована лише у випадку, якщо такий простій не був спричинений діями експедитора (позивача).
Звертає увагу, що відповідно до розділу 20 залізничних накладних №32161390, №32161382, №32161374, №32155046 та №32155053, які відповідають погодженому сторонами у Протоколі №8 напрямку перевезення та згідно положень Статуту залізниць, відповідальним за навантаження визначеного відправника - ТОВ "Амадеус Марин", а не відповідача.
Таким чином, вказує, за залізничними накладними № 32161390, № 32161382, № 32161374, № 32155046 та № 32155053 відсутні підстави вважати, що мав місце простій з вини відповідача, оскільки обов'язок щодо навантаження вагонів покладено саме на відправника (Позивача) - ТОВ "Амадеус Марин", що підтверджено відповідними доказами та положеннями Статуту залізниць України.
Зазначає, що відповідно до умов договору, а також Протоколів № 8 та № 9, відповідальність відповідача за понаднормове користування вагонами (простій) настає лише у разі, якщо такий простій не був спричинений діями або бездіяльністю експедитора (позивача).
Крім того вказує, що нарахування позивачем будь-яких стягнень за користування вагонами під час їх зачистки є таким, що не відповідає наведеному самим позивачем у позовній заяві обґрунтуванню виникнення спірної заборгованості відповідача. Крім того, такі нарахування не узгоджуються зі Статутом залізниць України та умовами договору, а також здійснені за період до укладення Протоколу №8, на який позивач посилається як на підставу виникнення спірної заборгованості.
Зазначає, що наданий позивачем розрахунок заборгованості не відповідає умовам узгоджених Протоколів №8 та №9, договору, суперечить власним твердженням позивача та здійснений за періоди, коли погоджені сторонами умови перевезення ще не існували.
Вказує, що твердження позивача про те, що Акт №179 погоджений сторонами є безпідставними та не підтверджуються жодними належними, допустимими і достовірними доказами. Відсутність доказів фактичного направлення зазначеного акту відповідачу унеможливлює визнання його узгодженим між сторонами, а відтак виключає можливість покладення на відповідача будь-яких зобов'язань чи нарахувань, що ґрунтуються на цьому акті.
Позивач у відповіді на відзив (від 16.12.2025) вважає доводи відповідача безпідставними та такими, що не спростовують законність та обґрунтованість вимог викладених позивачем у позовній заяві.
Звертає увагу суду, що Правила користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25 лютого 1999 року №113, на які посилається відповідач, регулюють відносини залізничного перевезення та, відповідно, стосуються взаємовідносин з перевізником (залізницею). Вказує, що акти форми ГУ-23, щодо відсутності яких, зазначає у відзиві відповідач, оформлюють затримки вагонів, що виникають під час перевезення вагонів.
Вказує, що перевезення розпочинається з моменту прийняття вантажу до перевезення та оформлюється залізничною накладною, яка є формою договору перевезення.
Звертає увагу суду, що зазначені положення Статуту залізниць стосуються відносин перевезення вантажу та взаємовідносин Позивача та Перевізника: ТОВ "Амадеус Марин" виступає як вантажовідправник за договором перевезення, оформленого залізничною накладною, і несе відповідність за правильність навантаження вагонів перед Перевізником.
Вказує, що наданий скриншот електронного листа, яким було надіслано Акт № 179, дійсно не є електронним документом в розумінні частини першої статті 5 Закону № 851-IV. Зазначає, що саме такий порядок було узгоджено сторонами у п. 10.7 договору та склався у діловій практиці взаємовідносин сторін.
Зазначає, що відповідне листування дає змогу встановити його учасників та може підтверджувати факт направлення Акту, вважає, що суд може прийняти таке листування як доказ і надати йому оцінку сукупно з іншими доказами у справі.
Відповідач у запереченні (від 18.12.2025) посилаючись на правила користування вагонами і контейнерами, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 25 лютого 1999 року №113, зазначає, що процес перевезення розпочинається не з моменту прийняття вантажу до перевезення та оформлення залізничної накладної, як зазначає позивач, а з моменту коли вагони знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції. А тому, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, відповідно до постанови ВП ВС від 04.07.2018 у справі № 904/5743/16, складається саме акт загальної форми Гу-23, який у матеріалах даної справи відсутній.
Наголошує, що простій, на який посилається позивач, виник під час навантаження вагонів, а первинні документи підтверджують здійснення навантаження саме позивачем як відправником, позивач не довів, що такий простій не був спричинений його діями або бездіяльністю.
Звертає увагу, що посилання позивача у відповіді на відзив на нібито наявність простою вагонів за Протоколом №9 є такими, що суперечать власним твердженням позивача, викладеним у заяві про зміну підстав позову та позовній заяві в новій редакції, а також виходять за межі визначених ним підстав позову.
Зазначає, що твердження позивача про погодження Акту №179 сторонами є безпідставними та не підтверджуються жодними належними, допустимими і достовірними доказами.
Таким чином, відповідач вважає, що позивач не довів наявності правових та фактичних підстав для стягнення з відповідача заявленої заборгованості.
Судом у підготовчому засіданні вчинено всі дії, передбачені ст. 182 ГПК України.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Керуючись ст. ст. 185, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Закрити підготовче провадження у справі №924/1040/25.
Призначити справу №924/1040/25 до судового розгляду по суті на 11:00 год. 29 грудня 2025 р.
Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Хмельницької області за адресою: м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1.
Повідомити учасників справи про судове засідання.
Ухвала набирає законної сили 22.12.2025 та оскарженню не підлягає.
Суддя О.Є. Танасюк