8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41
22 грудня 2025 року м. ХарківСправа № 922/3920/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погорелової О.В
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика "Просяне" про відвід судді у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Корм", с. Вирішальний
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Просяне", м. Харків
про стягнення коштів
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега Корм", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Просяне", відповідач, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 11 737 084,63 грн, з яких: 7 550 000,00 грн основний борг, 486 602,19 грн п'ять процентів річних, 690 072,17 грн інфляційних втрат та 3 010 410,27 грн пені. Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №5 від 01.01.2025 щодо повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 06.11.2025 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.11.2025 о 10:30.
Підготовче засідання, призначене на 27.11.2025 не відбулось у зв'язку з технічним збоєм сервісу ВКЗ. Ухвалою суду від 27.11.2025 учасників справи повідомлено, що підготовче засідання у справі відбудеться 11.12.2025 о 10:45.
10.12.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи; відзив на позовну заяву з клопотанням про продовження строку на подання відзиву; клопотання про відкладення судового засідання та продовження строку розгляду справи на тридцять днів.
11.12.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів; заперечення на клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи.
Ухвалою суду від 11.12.2025, занесеною до протоколу судового засідання, клопотання відповідача про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву було задоволено; у задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи було відмовлено; строк підготовчого провадження у справі був продовжений на тридцять днів та підготовче засідання було відкладене на 25.12.2025 о 10:30. Ухвала суду від 11.12.2025 про відмову у задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи, відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України була оформлена окремим документом після судового засідання.
22.12.2025 до суду від відповідача надійшла заява про відвід судді Погорелової О.В. від розгляду справи №922/3920/25. В обґрунтування поданої заяви відповідач вказує на те, що на його думку існують обставини які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді Погорелової О.В. при розгляді справи №922/3920/25. Нещодавно до відповідача дійшли відомості про те, що суддя Погорелова О.В. перебуває у близьких, дружніх стосунках з головою Господарського суду Харківської області Новіковою Н.А. Вказана інформація отримана особою, наближеної до справи та учасників. Конкретних осіб не може бути розголошено з певних обставин. У відповідача є обґрунтовані підстави вважати, що на суддю Погорелову О.В. здійснюється негативний вплив з боку голови Господарського суду Харківської області Новікової Н.А., що може мати відповідні наслідки при вирішенні справи №922/3920/25. Такі негативні наслідки вже знаходять своє підтвердження у діях судді Погорелової О.В. Так, суддею безпідставно відмовлено відповідачу у задоволенні його клопотання про призначення експертизи. Тобто, суд вчиняє перешкоди у належній реалізації прав сторін на захист та всебічний розгляд. На думку відповідача, суддя Погорелова О.В. у своїй ухвалі від 11.12.2025 наперед висловила свою позицію, що є серйозним порушенням принципу неупередженості та об'єктивності судочинства, що може призвести до скасування рішення, оскільки суд зобов'язаний оцінювати докази всебічно, повно та не визначати результат заздалегідь, особливо до виходу в нарадчу кімнату. Таке висловлювання може свідчити про упередженість головуючого судді, що ставить під сумнів законність ухваленого рішення.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Згідно ч. 7 ст. 39 ГПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Розглянувши подану заяву про відвід, суд вважає її необґрунтованою, з огляду на таке.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України, закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 зазначено: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
У контексті об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення Європейського суду з прав людини у рішенні по справі "Газета Україна-Центр проти України", no.16695/04, від 15.07.2010).
Водночас суд звертає увагу на практику ЄСПЛ, який у своїх рішеннях встановлює два виключення із поняття "належних сумнівів". Несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості (Castillo Algar 44). Сумніви мають бути засновані на фактичних обставинах; не припустимі гіпотези про можливий розвиток подій (Bulut).
Відповідно до статті 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства, зокрема, є законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак (стаття 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Відповідно до ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Водночас, подана заява фактично зводиться до незгоди заявника з прийнятими суддею процесуальними рішеннями, що в силу вимог ст. 35 ГПК України не є підставою для відводу та не свідчить про упередженість судді або його необ'єктивність під час розгляду даної справи.
Згідно ч. 2 ст. 182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд: 1) оголошує склад суду, а також прізвища секретаря судового засідання, перекладача, спеціаліста, з'ясовує наявність підстав для відводів; 2) з'ясовує, чи бажають сторони укласти мирову угоду, провести позасудове врегулювання спору шляхом медіації, передати справу на розгляд третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді; 3) у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; 4) вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; 5) може роз'яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; 6) з'ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; 7) з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; 8) вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; 9) за клопотанням учасників справи вирішує питання про забезпечення позову, про зустрічне забезпечення; 10) вирішує заяви та клопотання учасників справи; 11) направляє судові доручення; 12) встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення; 13) встановлює строк для подання пояснень третіми особами та відповіді учасників справи на такі пояснення; 14) встановлює строки та порядок врегулювання спору за участю судді за наявності згоди сторін на його проведення; 15) встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; 16) з'ясовує розмір заявлених сторонами судових витрат; 17) вирішує питання про колегіальний розгляд справи; 18) призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; 19) здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Суддя, відправляючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, в тому числі вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви.
Так, суддівську дискрецію, або суддівський розсуд, визначають як повноваження, надане особі, яка володіє владою вибирати між двома чи більше альтернативами, коли кожна з альтернатив законна.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 ГПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Підставами для відводу судді можуть бути лише конкретні обставини, які викликають обґрунтований сумнів у неупередженості такого судді. Тобто, відвід повинен бути підтверджений фактичними обставинами та ґрунтуватись на певних конкретних доказах.
При цьому, незгода з процесуальною діяльністю суду до таких обставин не може належати, адже в такому випадку будь-яка сторона в будь-якій справі зможе в такий спосіб змінювати суддю у своїй справі. Саме тому, законодавцем включено до статті 35 ГПК України частину четверту, якою встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
У разі незгоди заявника з прийнятими судом рішеннями він не позбавлений можливості ставити питання про їх перегляд в установленому апеляційному та касаційному порядку, а не шляхом подання заяви про відвід.
Отже, вчинення процесуальних дій щодо розгляду поданих у підготовчому засіданні клопотань, не може свідчити про існування упередженості судді Погорелової О.В. у розгляді даної справи.
Жодних об'єктивних та належних доказів наявності обставин, які б свідчили про упередженість та необ'єктивність судді при здійснені правосуддя, в розумінні ст.35 ГПК України, в ході розгляду даної заяви про відвід не встановлено, а відповідачем не надано.
Проаналізувавши наведені заявником обставини, суд приходить до висновку, що за своєю суттю всі аргументи щодо відводу судді Погорелової О.В. є незгодою сторони з процесуальними діями (рішеннями) судді та припущенням про ймовірну упередженість судді. В той час, саме лише припущення не може бути покладено в основу будь-якого судового акта, в тому числі й прийнятого за результатами розгляду заяви про відвід судді. Інших доказів, передбачених приписами статей 35, 36 ГПК України, що могли б бути підставою для відводу судді, відповідачем не надано.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відповідачем відводу судді Погореловій О.В. від розгляду справи №922/3920/25, матеріали справи підлягають передачі для визначення складу суду автоматизованою системою для вирішення питання про відвід, відповідно до положень ст. 32 ГПК України.
Згідно ч. 11 ст. 39 ГПК України, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 35 - 39, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Визнати необґрунтованим відвід судді Погореловій О.В., заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика "Просяне" у справі №922/3920/25.
Передати матеріали справи для визначення автоматизованою системою судді, який вирішуватиме питання про відвід, у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала підписана 22 грудня 2025 року.
СуддяО.В. Погорелова
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.