Справа № 646/13061/25
Провадження № 3/646/3332/2025
22.12.2025 м. Харків
Суддя Основ'янського районного суду міста Харкова Серпутько Д.Є., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Харківського РУП № 1 ВП № 1 ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом серії ААД № 914021 від 10.12.2025 року, водій ОСОБА_1 10.12.2025 року о 16 год 20 хв у м. Харкові просп. Арокосмічним керував транспортним засобом RENAULT MASTER, д.н.з. НОМЕР_2 , відносно ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами постановою головного державного виконавця Основ'янсько-Слобідського відділу ДВС у м. Харкові СМУМЮ від 03.12.2025 року у виконавчому провадженні № 64878108, чим ОСОБА_1 порушено ст. 15 Закону України «Про дорожній рух». Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 126 КУпАП. У протоколі ОСОБА_1 зазначив, що про факт встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами йому було відомо і з протоколом він згоден.
Викликуваний в судове засідання як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, вину у вчиненому адміністративному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 126 КУпАП визнав у повному обсязі.
Відповідно до ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Беручи до уваги, що судом вжито всіх необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 у судовому засіданні, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, подано заяву про розгляд справи без її участі, враховуючи, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення не є обов'язковою, суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі ОСОБА_1 .
Таким чином, суд дослідивши матеріали справ, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справ в їх сукупності, дійшов такого висновку.
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з'ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП визначено, що суд здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення та вирішує питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення складеного щодо неї.
У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 КУпАП - керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами - тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Згідно зі ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Чинним законодавством передбачено, що судовий розгляд проводиться лише в межах адміністративного обвинувачення, яке міститься в протоколі про адміністративне правопорушення і встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.
Конкретність пред'явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.
Водночас неконкретність обвинувачення не тільки не дозволяє особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення.
У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об'єктивного судового розгляду.
Враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення складено уповноваженою на те посадовою особою, з дотриманням визначених ст. 256 КУпАП вимог, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні об'єктивні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Згідно зі змісту ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди зобов'язані застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерел права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначив, що допустимість доказів є прерогативою національного права із за загальним правилом, саме національні суди уповноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксера де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а також, що порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаними Конвенцією про захист прав і основоположних свобод 1950 року, згідно зі ст. 6 якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстроковим судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його права та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.
У рішеннях від 30.05.2013 року у справі № 36673/04 «Малофєєва проти Росії» та від 20.09.2016 року у справі № 926/08 «Карелін проти Росії», Європейський суд з прав людини зауважив, що «… формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод...».
Європейський Суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. theUnitedKingdom), п. 161, SeriesA заява № 25).
Таким чином, суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, тобто - керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, що підтверджується такими доказами у справі, дослідженими та оціненими судом у їх сукупності та взаємозв'язку: протоколом серії ААД № 914021 від 10.12.2025 року, відеозаписом, який долучено до матеріалів справи, довідкою про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 06.06.2014 року (термін дії до 06.06.2044 року), постановою головного державного виконавця Основ'янсько-Слобідського відділу ДВС у м. Харкові СМУМЮ про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 03.12.2025 року у виконавчому провадженні № 64878108, рапортом, заявою ОСОБА_1 , згідно з якою останній визнав вину у вчиненому адміністративному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 126 КУпАП у повному обсязі.
Накладаючи адміністративне стягнення, відповідно до ст. 33-35 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, відомості про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, тому вважає доцільним застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Враховуючи викладене, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, суд приходить до висновку про наявність правових підстав застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк три місяці.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з правопорушника стягується судовий збір на користь Державного бюджету України, у розмірі 605,60 гривень.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 126, 247, 251, 283, 284 КУпАП, суд
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) місяці.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Згідно з ч. 2 ст. 317-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Основ'янський районний суд міста Харкова.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на її оскарження, та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Д.Є. Серпутько