Справа № 466/9525/25
Провадження № 3/466/3148/25
19 грудня 2025 року м. Львів
Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Едер П. Т., з участю представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності адвоката Манукян М. А., потерпілої ОСОБА_1 розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліції № 1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП від 29.04.2025,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
22.09.2025 близько 15:00 год. за адресою: АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно цивільної дружини ОСОБА_1 , а саме: ображав, погрожував фізичною розправою в телефонному режимі, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров'ю. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Таким чином гр. ОСОБА_2 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
При розгляді матеріалів адміністративної справи в суді особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП не визнав.
У судовому засіданні представник особи, що притягається до адміністративної відповідальності адвокат Манукян М. А. просила закрити провадження у справі, а також підтримала надані письмові заперечення, у яких зазначила, що факт вчинення насильства ОСОБА_3 категорично заперечується, й нічим іншим, крім змісту самого протоколу про адміністративне правопорушення цей факт не підтверджується, тому приходять до висновку про відсутність доведеного у діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 підтвердила обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 481672 від 10.10.2025. Вказала, що її чоловік систематично вчиняє відносно неї психологічне насильство, а також підтримала подані письмові пояснення, у яких просила оцінити всі наявні докази у справі, та врахувати положення ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», враховуючи неодноразовий факт вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства притягнути його до відповідальності. Закриття провадження суперечитиме меті закону, оскільки систематичність правопорушень даної особи створює для неї небезпеку для життя і здоров'я. З огляду на повторюваність фактів домашнього насильства, також просила суд забезпечити притягнення до відповідальності ОСОБА_2 , щоб запобігти подальшим проявам насильства стосовно неї та її сім'ї.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, приходжу наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Розглянувши справу на підставі досліджених доказів орган (посадова особа) відповідно до ст.283 КУпАП виносить постанову.
Вина ОСОБА_2 у скоєному правопорушенні стверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, що знаходяться в матеріалах адміністративної справи, зокрема: даними з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 481672 від 10.10.2025, поясненнями потерпілої ОСОБА_1 наданими безпосередньо в судовому засіданні, протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення (або таке, що готується), письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_1 , копіями скрін-шотів повідомлень, копією постанови від 28.05.2025 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та документами, які були долучені потерпілою ОСОБА_1 до матеріалів справи, а саме: копія медичної довідки видана КНП «6-А міська поліклініка м. Львова», згідно якої діагноз пацієнта ОСОБА_1 9 розлад вегетативної нервової системи, неуточнений; фотокопії; правила внутрішнього розпорядку ГО «Жіночі перспективи»; копії скрін-шотів повідомлень; копії талонів повідомлень.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Частина 2 вказаної статті передбачає відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Частина 3 вказаної статті передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою або другою цієї статті, за яке особу було вже піддано адміністративному стягненню.
Відповідно до п. 3, 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Системний аналіз національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
Аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_2 правильно квалiфiковано за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, оскільки він, будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, повторно вчинив домашнє насильство, тобто умисно вчинив дії психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, є такими, що доповнюють один одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки, у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають сумніву в суду.
Накладаючи стягнення на ОСОБА_2 суд враховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчинених ним правопорушень та його особу, оскільки обставин, що обтяжуючих та пом'якшуючих відповідальність ОСОБА_2 судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, а також того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд вважає, що на ОСОБА_2 слід накласти стягнення, яке б вiдповiдало вчиненому ним правопорушенню та його особi, в межах санкції ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адмiнiстративні правопорушення, за якою його визнано винуватим, обравши йому у вигляді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020,00 грн.
У відповідності до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», керуючись ст.ст. 36, 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 60 (шістдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 1020,00 грн. (одна тисяча двадцять гривень 00 копійок) в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
На постанову може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду.
Суддя П. Т. Едер