Справа № 466/11308/25
Провадження № 1-кп/466/966/25
09 грудня 2025 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
секретаря с/з ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові виділене кримінальне провадження №42020140090000044 від 30.09.2020 року про обвинувачення
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Львова, громадянина України, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого, який не є депутатом, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 2 ст. 209 КК України
обвинувачений ОСОБА_7 , достовірно знаючи про те, що майно, яке зареєстроване як його власність, йому не належить, та маючи достатньо відомостей про те, що таке набуте внаслідок вчинення злочинного діяння, маючи умисел на розпорядження вказаним майном, щодо якого фактичні обставини свідчили про те, що його одержано злочинним шляхом, 19.08.2020 незаконно розпорядився земельною ділянкою з кадастровим номером 4610166300:08:004:0128, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0.1500 га, вартістю згідно земельно - оціночної експертизи 1 510 590 грн., яка належить до земель лісового фонду, є державною власністю та передана у постійне користування ДП «Львівський селекційно-насіннєвий центр», та яка незаконно 10.07.2020 зареєстрована як його власність, за наступних обставин.
Так, встановлено, що, в точно не встановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 10.07.2020, невстановлена слідством особа, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , діючи в інтересах та від імені ОСОБА_7 , з метою проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером №4610166300:08:004:0128, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0.1500 га, подала заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від імені ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що ОСОБА_7 не належать жодні права на вище вказану земельну ділянку, а також надала державному реєстратору Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_8 , який був обізнаний про злочинні наміри вказаної особи, завідомо підроблений документ, а саме: рішення виконавчого комітету Брюховицької селищної ради народних депутатів від 25.11.1993 серія та номер б/н «Про надання у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель гр. ОСОБА_7 », усвідомлюючи, що вказане рішення виконавчим комітетом Брюховицької селищної ради народних депутатів не видавалося, а є завідомо підробленим документом.
Після цього, 10.07.2020 о 12:23 год., державним реєстратором Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_8 , на підставі поданих невстановленою особою від імені ОСОБА_7 документів, серед яких був завідомо підроблений документ - рішення виконавчого комітету Брюховицької селищної ради народних депутатів від 25.11.1993 серія та номер б/н «Про надання у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, ОСОБА_7 » протиправно, всупереч вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4610166300:08:004:0128, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0.1500 га, вартістю 1 510 590 грн за ОСОБА_7 , номер запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 37328551.
В подальшому, ОСОБА_7 , 19.08.2020, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що він не має жодного права на земельну ділянку з кадастровим номером 4610166300:08:004:0128, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0.1500 га, що йому ніколи не видавалися жодні рішення органами місцевого самоврядування чи органів державної влади на вказану земельну ділянку, у зв'язку з чим, усвідомлюючи та розуміючи, що право власності на зазначену земельну ділянку, яке 10.07.2020 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ним, є зареєстрованим незаконно, тим самим, маючи достатньо підстав вважати, що право власності на вказану земельну ділянку одержане ним внаслідок вчинення злочинного діяння, умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, вчинив дії, спрямовані на розпорядження майном, щодо якого фактичні дані свідчать про одержання його злочинним шляхом, а саме у точно невстановлений досудовим розслідуванням час, знаходячись у приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_4 , уклав договір купівлі - продажу ділянки, шляхом його власноручного підписання, згідно якого він продав вище вказану земельну ділянку громадянину ОСОБА_10 за 811 200 грн. Вказаний договір було посвідчено приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу ОСОБА_9 та 19.08.2020 о 13:59 внесено відомості в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №37832955 та оформлено право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_10 .
В результаті цих дій ОСОБА_7 розпорядився майном, щодо якого фактичні обставини свідчили про його одержання злочинним шляхом, тим самим легалізував його.
Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується в розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчили про його одержання злочинним шляхом, вчиненні правочину з таким майном, особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.209 КК України.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_7 , за попередньою змовою в групі осіб із ОСОБА_11 , достовірно знаючи про те, що майно, яке зареєстроване як власність ОСОБА_11 , йому не належить, та маючи достатньо відомостей про те, що таке набуте внаслідок вчинення злочинного діяння, маючи умисел на розпорядження вказаним майном, щодо якого фактичні обставини свідчили про те, що його одержано злочинним шляхом, 18.08.2020 незаконно розпорядилися земельною ділянкою з кадастровим номером №4610166300:08:004:0129, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0.1500 га, вартістю згідно земельно - оціночної експертизи 1 510 590 грн., яка належить до земель лісового фонду, є державною власністю та передана у постійне користування ДП «Львівський селекційно-насіннєвий центр», та яка незаконно 10.07.2020 зареєстрована як її власність, за наступних обставин.
Так, встановлено, що, в точно не встановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 10.07.2020, невстановлена слідством особа, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , діючи в інтересах та від імені ОСОБА_11 , з метою проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером №4610166300:08:004:0129, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0.1500 га, подала заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від імені ОСОБА_11 , достовірно знаючи, що ОСОБА_11 , не належать жодні права на вище вказану земельну ділянку, а також надала державному реєстратору Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_8 , який був обізнаний про злочинні наміри вказаної особи, завідомо підроблений документ, а саме: рішення виконавчого комітету Брюховицької селищної ради народних депутатів від 25.11.1993 серія та номер б/н «Про надання у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель гр. ОСОБА_11 », усвідомлюючи, що вказане рішення виконавчим комітетом Брюховицької селищної ради народних депутатів не видавалося, а є завідомо підробленим документом.
Після цього, 10.07.2020 о 12:19 год., державним реєстратором Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_8 , на підставі поданих невстановленою особою від імені ОСОБА_11 , документів, серед яких був завідомо підроблений документ - рішення виконавчого комітету Брюховицької селищної ради народних депутатів від 25.11.1993 серія та номер б/н «Про надання у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, ОСОБА_11 » протиправно, всупереч вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером №4610166300:08:004:0129, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0.1500 га, вартістю 1 510 590 грн. за ОСОБА_11 , номер запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 37328264.
В подальшому, ОСОБА_11 , 18.08.2020, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що він не має жодного права на земельну ділянку з кадастровим номером №4610166300:08:004:0129, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0.1500 га, що йому ніколи не видавалися жодні рішення органами місцевого самоврядування чи органів державної влади на вказану земельну ділянку, у зв'язку з чим, усвідомлюючи та розуміючи, що право власності на зазначену земельну ділянку, яке 10.07.2020 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ним, є зареєстрованим незаконно, тим самим, маючи достатньо підстав вважати, що право власності на вказану земельну ділянку одержане ним внаслідок вчинення злочинного діяння, умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, вчинив дії, спрямовані на розпорядження майном, щодо якого фактичні дані свідчать про одержання його злочинним шляхом, а саме у точно невстановлений досудовим розслідуванням час, знаходячись у приватного нотаріуса ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_5 , видав від свого імені Довіреність від 18.08.2020, яка зареєстрована в реєстрі за №1190, на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якої уповноважив ОСОБА_7 бути його представником в будь-яких установах, підприємствах, організаціях з питань продажу земельної ділянки площею 0,15 га, кадастровий №4610166300:08:004:0129, укласти та підписати договір купівлі-продажу у нотаріуса.
У подальшому, ОСОБА_7 , 19.08.2020, реалізуючи спільний умисел, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що ОСОБА_11 не має жодного права на земельну ділянку з кадастровим номером №4610166300:08:004:0129, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0.1500 га, що ОСОБА_11 ніколи не видавалися жодні рішення органами місцевого самоврядування чи органів державної влади на вказану земельну ділянку, у зв'язку з чим, усвідомлюючи та розуміючи, що право власності на зазначену земельну ділянку, яке 10.07.2020 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за нею, є зареєстрованим незаконно, тим самим, маючи достатньо підстав вважати, що право власності на вказану земельну ділянку одержане ОСОБА_11 внаслідок вчинення злочинного діяння, умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, вчинив дії, спрямовані на розпорядження майном, щодо якого фактичні дані свідчать про одержання його злочинним шляхом, а саме у точно невстановлений досудовим розслідуванням час, знаходячись у приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_4 , уклала договір купівлі - продажу вказаної земельної ділянки, шляхом його власноручного підписання, згідно якого він продав вище вказану земельну ділянку ОСОБА_10 за 811 200 грн. Вказаний договір було посвідчено приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу ОСОБА_9 та 19.08.2020 о 13:29 внесено відомості в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 37833269 та оформлено право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_10 .
В результаті цих дій ОСОБА_7 та ОСОБА_11 розпорядилися майном, щодо якого фактичні обставини свідчили про його одержання злочинним шляхом, тим самим легалізували його.
Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується в розпорядженні майном, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, щодо якого фактичні обставини свідчили про його одержання злочинним шляхом, вчиненні правочину з таким майном, особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.
В ході судового розгляду між прокурором Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №42020140090000044 від 30.09.2020 року, з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_7 з іншого боку, на підставі ст. ст. 468, 469, 470, 472 КПК України, 20 листопада 2025 в приміщенні Галицької окружної прокуратури м. Львова на вул. Липинського, 11 була укладена угода про визнання обвинуваченим винуватості, яка долучена до матеріалів справи.
Так із змісту даної угоди встановлено, що ОСОБА_7 беззастережно та в повному обсязі визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 2 ст. 209 КК України, та наведені обставини вчинення цього правопорушення і зобов'язується беззастережно визнавати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.
Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_7 враховуючи положення ст. 77 КК України, за ч. 1 ст. 209 КК України у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на один рік, без конфіскації майна; за ч. 2 ст. 209 КК України у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на два роки, без конфіскації майна. На підставі ч.1 ст. 70 КК України, призначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на два роки, без конфіскації майна, та звільнення його від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, яке є достатнім для виправлення особи, яке є достатнім для виправлення особи.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 підтримавши угоду, повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, ч.2 ст. 209 КК України, та пояснив, що він повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом, відтак просить затвердити угоду.
Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав укладену між прокурором та ОСОБА_7 угоду про визнання винуватості від 20.11.2025 року, просить таку затвердити.
Прокурор у судовому засіданні підтримав укладену з обвинуваченим угоду про визнання винуватості від 20 листопада 2025 року, просить таку затвердити.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, які просили затвердити угоду про визнання винуватості, вивчивши обвинувальний акт, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень повністю доведена та його дії вірно кваліфіковано за ч. 1 ст.209 КК України - розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчили про його одержання злочинним шляхом, вчиненні правочину з таким майном, особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом; за ч. 2 ст.209 КК України - розпорядження майном, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, щодо якого фактичні обставини свідчили про його одержання злочинним шляхом, вчиненні правочину з таким майном, особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом.
Відтак суд вважає, що слід затвердити угоду про визнання винуватості між сторонами кримінального провадження з тих підстав, що така відповідає вимогам ст. 472 КПК України, обвинувачений ОСОБА_7 повністю визнає себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, ч.2 ст. 209 КК України, учасники судового провадження просять таку угоду затвердити, сторонам угоди роз'яснено положення ст. 473, ч. 4 ст. 474, ст. 476 КПК України, узгоджена сторонами міра покарання відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особі обвинуваченого ОСОБА_7 , укладення даної угоди між сторонами кримінального провадження було добровільним та обвинувачений реально може виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Відповідно до вимог ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у проваджені щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Угода про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру.
У ст. 472 КПК України визначені основні вимоги до змісту угоди про визнання винуватості. Згідно вимог ст. 474 КПК України, якщо угоду досягнуто, обвинувальний акт із підписаною між сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язковою участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.
Підстав для відмови у затвердженні укладеної між сторонами угоди про визнання винуватості суд не вбачає.
Разом з цим, ст. 77 КК України визначає застосування додаткових покарань у разі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням. У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального зрання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
Суд вважає, що з врахуванням вимог ст. ст. 75, 77 КК України та умов угоди стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 , обов'язкове додаткове покарання передбачене санкцією частини статті обвинувачення у виді конфіскації майна, не підлягає застосуванню.
Крім того, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 25.06.2021 року (справа №466/4941/21) арешт на усе рухоме та нерухоме майно, яке на праві власності належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , у даному кримінальному провадженні необхідно скасувати після вступу вироку в законну силу.
Окрім того, заставу, внесену ОСОБА_13 за ОСОБА_7 у розмірі 190320,00грн. згідно ухвали від 03.07.2021 по справі № 466/4941/21, суд вважає за необхідне після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю.
Керуючись ст. ст. 370, 373, 374, 472, 474, 475 КПК України, суд
ухвалив:
затвердити угоду про визнання винуватості від 20 листопада 2025 року, укладену між прокурором Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №42020140090000044 від 30.09.2020 року, з одного боку та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_7 з іншого боку, на підставі ст. ст. 468, 469, 470, 472 КПК України, за умовами якої сторони погодились на повне визнання ОСОБА_7 своєї винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 209 КК України, та призначення ОСОБА_7 покарання враховуючи положення ст. 77 КК України: за ч. 1 ст. 209 КК України у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на один рік, без конфіскації майна; за ч. 2 ст. 209 КК України у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на два роки, без конфіскації майна. На підставі ч.1 ст. 70 КК України, призначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на два роки, без конфіскації майна, та звільнення його від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Визнати ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.209 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст.77 КК України:
за ч. 1 ст.209 КК України - у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 1 (один) рік, без конфіскації майна;
за ч. 2 ст. 209 КК України - у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 2 (два) роки, без конфіскації майна.
Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України, призначити ОСОБА_7 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 2 (два) роки, без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 2 (два) роки.
Відповідно до ч.1 п.п. 1, 2 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_7 обов'язки, а саме:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Відповідно до ч.3 п. 2 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_7 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 25.06.2021 року (справа №466/4941/21) на усе рухоме та нерухоме майно, яке на праві власності належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , у даному кримінальному провадженні, після вступу вироку в законну силу - скасувати.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 у вигляді застави до вступу вироку в законну силу - залишити без змін.
Після набрання вироком законної сили, відповідно до вимог ст.182 КПК України, повернути заставодавцю ОСОБА_13 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) заставу в розмірі 190320,00 грн. (сто дев'яносто тисяч триста двадцять гривень), внесену на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 03.07.2021 року по справі №466/4941/21, на депозитний рахунок Територіального управління державної судової адміністрації України у Львівській області 05.07.2021 року за ОСОБА_7 .
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 статті 349 КПК України.
Вирок виготовлено в одному примірнику в нарадчій кімнаті.
Суддя ОСОБА_1