Справа № 523/23695/25
Провадження №2-а/523/212/25
"17" грудня 2025 р. Пересипський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді Сувертак І.В.
за участю секретаря Мельніченко Г. О.
розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду № 5 в місті Одесі, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та просив скасувати постанову №А-141 про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.201-1 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що 04 листопада 2025 року ОСОБА_1 отримав Постанову №А-141 по справі про адміністративне правопорушення від 17 вересня 2025 року, за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вищезазначену Постанову Самборський отримав засобами поштового зв'язку рекомендодованим листом №6502400500263.
Згідно з указаною Постановою, громадянин ОСОБА_1 , в порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, в тому числі ч.3 ст.22 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487» Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», ч.2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» без поважних підстав у строк до 05 червня 2025 року не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, що підтверджується зібраними у справі доказами.
Згідно з указаною Постановою, громадянин ОСОБА_1 , в порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, в тому числі ч.3 ст.22 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487» Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», ч.2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» без поважних підстав у строк до 05 червня 2025 рокуне пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, що підтверджується зібраними у справі доказами перехідних положень ЗУ « Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» - у строк до 05 червня 2025 рокуне пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, в т.ч. шляхом самостійного прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово- лікарську комісію для проходження медичного огляду, чим вчинив, начебто, порушення ч.3 ст.210-1 КУпАП».
Також складеним протоколом передбачено, що розгляд адміністративної справи відбудеться 17 вересня о 11 годині.
Як свідчить Військово- обліковий документ № 150220230640324900263 від 18 грудня 2024 року, виданий ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 , зокрема п.6 ВОД не містить даних, що він має статус обмежено-придатного, як і відмітки в п.7 ВОД, де зазначається дата, коли військововозобовязаний підлягає повторному медичному огляду. Але в той же час, в ВОД зазначено, що ОСОБА_1 взято на військовий облік військовозобов'язаних з 11.03.2009 року.
Враховуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_3 видано 18 грудня 2024 року ОСОБА_1 ВОД № 150220230640324900263 без внесення відповідних відміток у встановленому законодавством порядку, що він обмежено придатний та має пройти повторний медичний огляд до 05.06.2025 р., тому вважаємо, що вини ОСОБА_1 не має та відсутній склад правопорушення в протоколі про адміністративне правопорушення №А-141 від 12.09.2025 року.».
Під час розгляду справи, в ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 надавав непоодинокі докази, викладені в клопотанні, а також акцентував, що в його ВОД, виданому ІНФОРМАЦІЯ_3 від 18.12.2024 року відмітки в п.6 про обмежену придатність не було, тому законні вимоги щодо повторного проходження ВЛК, як до обмежено придатного до 05 червня 2025 року на нього не поширювалися.
Враховуючи зазначене, позивач просив його адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідачем надано 01 грудня 2025 року відзив на позовну заяву.
Як зазначив представник відповідача, 12 вересня 2025 року під час відпрацювання мобілізаційних заходів у Пересипському районі м. Одеси ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Військовозобов'язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно інформації із Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з 01.11.2000 року по теперішній час перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 як військовозобов'язаний другої категорії, загального військового обліку солдатів та сержантів запасу, за військовою спеціальністю «901074 А». Надана відстрочка до 05.11.2025 року. Порушник правил військового обліку з 24.08.2025 року.
За результатами військово-лікарської комісії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 визнаний непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Протокол від 04.05.2005 року.
Посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 під час опитування позивача, виявлені порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, в тому числі ч. З ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Військовозобов'язаний ОСОБА_1 всупереч п. 2 розділу II Закону України від 21.03.2024 №3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» де установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. ОСОБА_1 з 21.04.2024 по 05.06.2025 року через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста не отримав направлення на військово- лікарську комісію для проходження медичного огляду та не пройшов медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
12.09.2025 року під час складання протоколу позивача було проінформовано, що протокол про адміністративне правопорушення буде передано начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 , який уповноважений розглядати справу про адміністративне правопорушення, та що розгляд справи відбудеться о 11 годині 17 вересня 2025 року у ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 , кабінет № 309.
Підставою для ухвалення постанови, що оскаржується позивачем, став факт, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 до 5 червня 2025 року не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Цій факт жодним чином не спростований та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 12.09.2025 року.
Навіть сам позивач не заперечує факт того, що він не виконав вимогу пройти медичний огляд, відповідно до приписів Закону України від 21.03.2024 №3 621-IX.
Таким чином, відповідач просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Стороною позивача 08 грудня 2025 року надано відповідь на відзив.
Як зазначив представник позивача, надісланий відзив не містить спростування чи роз'яснення інформації по Протоколу №А-141 по справі про адміністративне правопорушення щодо розбіжностей у часі, де в розділі суть адміністративного правопорушення зазначено що: 06 червня 2025 року о 16.11 м.Одеса громадянин ОСОБА_1 був визнано обмежено придатним до військової служби…, що є грубим порушенням Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженого Наказом Міністерства оборони№3 від 01.01.2024р.
Крім того, слід зазначити про численні порушення процесуального характеру при винесенні постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 : У відзиві зазначено, що на розгляд адміністративної справи про адміністративне правопорушення 17.09.2025 року Позивач не з'явився, що не відповідає дійсним обставинам справи. ОСОБА_1 не тільки прибув у зазначений час 11.00 17.09.2025р. до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а ще й підготував та зареєстрував через канцелярію ІНФОРМАЦІЯ_2 , до початку розгляду справи, Клопотання про закриття провадження по справі, в якому навів беззаперечні докази відсутності складу адміністративного Копія клопотання міститься в матеріалах справи. Однак при розгляді справи та винесенні постанови, були порушені права, визначені ст..268 КУпАП, Відповідачем не забезпечено дотримання порядку притягнення Позивача до адміністративної відповідальності, що, у свою чергу, позбавило його права на подання клопотань - жодним чином не згадано та не враховано при винесенні постанови подане та зареєстроване ОСОБА_1 . Клопотання про закриття провадження по справі від 17.09.2025 року. Також під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , було допущено порушення ст.279 КУпАП, начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 не досліджено надані докази і не вирішено заявлені клопотання. Крім вищезазначених порушень, ще було допущено порушення ст. 280 КУпАП, а саме під час розгляду справи не було з'ясовано обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи, а саме: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Враховуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_3 не спростовано факт, що ОСОБА_1 є обмежено придатним, а надані докази не містять інформації про обмежену придатність, тому обов'язкове проходження ВЛК, як до обмежено придатного до 05 червня 2025 року на нього не поширювалось. До допущених порушень, в процесі розгляду адміністративної справи, слід також віднести і порушення ст. 285 КУпАП, а саме під час розгляду справи - винесену постанову 17.09.2025 року не було оголошено негайно після закінчення розгляду справи так як і постанову по справі направлено з порушення строків.
Сторони в судове засідання не прибули та з клопотаннями про відкладення розгляду справи не звертались, свої правові позиції висловили в позові, відзиві на позовну заяву, відповіді на відзив
Вивчивши матеріали справи, суд вирішив адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без задоволення, виходячи з наступного.
У відповідності ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень..
Згідно частини 5 ст. 5 КАС України, ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Пунктом 1 ч.1 ст. 20 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 288 КУпАП постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
У відповідності до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно інформації із Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з 01.11.2000 року по теперішній час перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 як військовозобов'язаний другої категорії, загального військового обліку солдатів та сержантів запасу, за військовою спеціальністю «901074 А». Надана відстрочка до 05.11.2025 року. Порушник правил військового обліку з 24.08.2025 року.
За результатами військово-лікарської комісії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 визнаний непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Протокол від 04.05.2005 року.
Військовозобов'язаний ОСОБА_1 всупереч п. 2 розділу II Закону України від 21.03.2024 №3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» де установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. ОСОБА_1 з 21.04.2024 по 05.06.2025 року через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста не отримав направлення на військово- лікарську комісію для проходження медичного огляду та не пройшов медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
12.09.2025 року уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 в присутності позивача, був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. З ст. 210-1 КУпАП.
При складенні протоколу про адміністративне правопорушення позивачу роз'яснені його права і обов'язки відповідно до статей 57, 59, 63 Конституції України, статей 256, 268, 287-289 КУпАП.
12.09.2025 року під час складання протоколу позивача було проінформовано, що протокол про адміністративне правопорушення буде передано начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 , який уповноважений розглядати справу про адміністративне правопорушення, та що розгляд справи відбудеться о 11 годині 17 вересня 2025 року у ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 , кабінет № 309.
Справа була розглянута начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ст. 289 КУпАП постанова від 17.09.2025 №А-141 містить порядок та строки її оскарження.
Постанову №А-141 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, направлено позивачу поштою 31.10.2025 року рекомендованим листом за місцем реєстрації.
Підставою для ухвалення постанови, що оскаржується позивачем, став факт, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 до 5 червня 2025 року не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Цій факт жодним чином не спростований та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 12.09.2025 року.
Згідно ст. 289 КУпАП України постанова про притягнення до адміністративної відповідальності може бути оскаржена на протязі 10 днів. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, тобто повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Правова позиція щодо покладення обов'язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 08 листопада 2018 року по справі №201/12431/16-а, від 23 жовтня 2018 року по справі №743/1128/17, від 15 листопада 2018 року по справі №524/5536/17.
Положеннями статті 235 КУпАП встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до статей 7,8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності та ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Положеннями статті 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Положеннями статті 280 КУпАП закріплено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з частиною першою статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини третьої статті 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
ОСОБА_1 не виконав вимогу пройти медичний огляд, відповідно до приписів Закону України від 21.03.2024 №3 621-IX.
Таким чином, суд приходить до висновку, що викладені позивачем аргументи є необґрунтованими, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Також суд зважає, що відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України враховує висновок Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права, викладений у постанові від 19.10.2022 у справі № 522/22225/21, згідно з яким незважаючи на те, що районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки не має статусу юридичної особи та є відокремленим підрозділом обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, він є суб'єктом владних повноважень у розумінніКАС Українита є належним відповідачем у цьому спорі, пов'язаному зі скасуванням постанови про накладення адміністративного стягнення, яка прийнята начальником цього районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
На підставі викладеного та керуючись статтями 5-7, 9, 72, 77, 90, 229, 241-247, 250, 256, 262, 286, 293, 295 КАС України,
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови № А-141 від 17 вересня 2025 року про адміністративне правопорушення.
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.
Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через Пересипський районний суд міста Одеси.
Суддя