Пересипський районний суд міста Одеси Справа № 523/7106/25
Провадження №1-кп/523/1309/25
12.12.2025 року Пересипський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю прокурора Пересипської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_4
за участю захисника ОСОБА_5
представника потерпілої ОСОБА_6
представника цивільного відповідача
КП «Міськзелентрест» ОСОБА_7
у присутності потерпілої ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Пересипського районного суду міста Одеси обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12024162490002022 від 30.12.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, з середньою освітою, працюючого водієм у КП «Міськзелентрест», раніше не судимого.
Зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
у скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, -
Встановив:
30.12.2024 року приблизно о 7:14 годині, ОСОБА_9 , керуючи технічно справним автомобілем марки «JAC» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись у сутінковий час по сухому дорожньому покриттю по проїзній частині вул. Агрономічна зі сторони вул. Нежданової в напрямку вул. Віталія Нестеренка у м. Одеса, доїхавши до регульованого світлофором переходу, розташованому на перехресті вулиць Агрономічна-Віталія Нестеренка, зупинився на червоний сигнал світлофора та розпочинаючи рух на зелене для нього світло, порушуючи вимоги п.п.2.3 «б», 10.1 Правил дорожнього руху України, а саме діючи з необережності, будучи неуважним, не врахувавши зміну дорожньої обстановки, не переконавшись перед початком руху, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, продовжуючи рух в обраному напрямку, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_8 , яка перетинала проїзну частину на дозвільний для неї зелений сигнал світлофору у темпі кроку справа наліво в напрямку руху транспортного засобу.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_8 відповідно висновку судово-медичної експертизи за №334 від 11.03.2025 року отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому правої плечової кістки у верхній третині зі зміщенням уламків, закритого багато уламкового переломів обох кісток лівої гомілки у верхній ти нижній третинах зі зміщенням, садна лівої гомілки, які складають єдиний морфологічний комплекс та спричинили тривалий розлад здоров'я понад 21 день, які у сукупності відповідно п.п.2.2.2 та 4.6 «Правил судово - медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості за критерієм небезпеки для життя.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні, викладеному в обвинувальному акті фактично не визнав, та показав, що офіційно працює водієм в КП «Міськзелентрест», у вказаний день та час 30.12.2024 року приблизно о 7 годині ранку був темний час доби, керуючи технічно справним автомобілем марки «JAC» реєстраційний номер НОМЕР_1 , доїхав до регульованого перехрестя, розташованому по вул. Агрономічна-Віталія Нестеренка у м. Одеса, де не було дорожньої розмітки пішохідного переходу, зупинився за 1-2 метри до світлофорного об'єкту на заборонений йому червоний сигнал світлофора, пішоходи переходили дорогу з обох сторін. Коли йому загорівся зелений, не одразу почав рух, переконався, що не має пішоходів, подивився в заднє дзеркало, потім вперед, тільки тронувся з місця, проїхав десь метр, коли відчув удар лівою частиною автомобіля, побачив, що впала жінка, зупинився, вийшов з машини, викликали поліцію, «швидку допомогу».
На запитання учасників процесу обвинувачений ОСОБА_9 вказав, що коли він здвинувся зі статичного положення більше пішоходів в обзорі не було, як потерпіла розпочинала рухатися, не бачив, щодо зміни руху автомобілю пояснив, що взяв трохи вліво, так як у тому місці не зовсім пряма дорога, вважаючи, що дорожньо-транспортна подія сталася за вини потерпілої, зазначаючи, що спершу подумав, що якась суїцидниця, при цьому усвідомлюючи, що перебуваючи за кермом повинен бути уважним, виправдовуючи свою поведінку щодо не надання матеріальної допомоги постраждалій тим, що спочатку добровільно содзвонювався з останньою, але йому висунули таку суму, що він перестав цікавитися її станом здоров'я, до лікарні не приходив, цивільний позов особисто до нього не пред'явлений.
Не зважаючи на невизнання своєї вини, винність обвинуваченого ОСОБА_9 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України повністю підтверджується оголошеним та дослідженим у судовому засіданні доказами, долученими до обвинувального акту, а також показаннями потерпілої, дослідження яких було проведено судом у судовому засіданні.
Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 , пояснила, що 30.12.2024 року у ранковий час доби приїхала на роботу до психіатричної лікарні, обійшовши маршрутку, направилася перейти дорогу, наблизившись до регульованого світлофору, розташованому на перехресті вулиць Агрономічна-Віталія Нестеренка у м. Одеса, побачила, що їй горів зелений сигнал світлофора, вирішила йти, стала перетинати проїжджу частину, першим від переходу стояв автомобіль КП «Міськзелентрест», яким керував обвинувачений, коли вона пройшла 1,5-2 метри, водій несподівано почав рух вперед, потім вона відчула удар передньою лівою частиною транспортного засобу в ліву сторону своєї ноги, від чого впала, перехожі витягли її з-під машини на бордюр, викликали «швидку», в подальшому її доставили до лікарні.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 стверджувала, що переходила дорогу спокійно, яке було освітлення сказати не може, не пам'ятає, вказуючи, що було о сьомій годині ранку, на вулиці розвиднювалося, миготіння жовтого сигналу світлофора не бачила, не заперечуючи того факту, що торопилися на роботу, на переконання потерпілої обвинувачений порушив правила дорожнього руху, щодо призначення обвинуваченому міри покарання підтримала думку прокурора, водночас зазначаючи, що ніяких заходів щодо допомоги на лікування обвинуваченим не вживалося. Цивільний позов, пред'явленого до КП «Міськзелентрест» та страхової компанії підтримує у повному обсязі, просила задовольнити.
- Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 30.12.20204 року на перехресті вулиць Агрономічна-Віталія Нестеренка у м. Одеса зі схемою ДТП та фото, де зафіксоване розташування автомобілю марки «JAC» реєстраційний номер НОМЕР_1 , де зазначено про наявність регульованого світлофора,
- Висновком авто технічної експертизи за №24-7046 від 9.01.2025 року з фото таблицею, наданого стороною обвинувачення, відповідно якому ходова частина, рульове керування й гальмова система автомобіля марки «JAC» реєстраційний номер НОМЕР_1 до моменту настання ДТП перебували в працездатному стані й забезпечували водієві технічну можливість рухатися й утримувати автомобіль у будь-якому обраному ним напрямку, здійснювати гальмування з відомою йому ефективністю. В цих системах не було несправностей, які б могли обумовити раптове для водія відведення автомобіля від обраного напрямку руху або відмову систем.
На момент експертного огляду в системі головного освітлення автомобіля марки «JAC» реєстраційний номер НОМЕР_1 була несправність, яка полягала в непрацездатності лампи головного світла лівої фари в режимі дальнього світла. Разом з цим робота вказаної лампи у режимі ближнього світла та всіх інших ламп системи головного освітлення досліджуваного автомобіля у відповідних режимах, в умовах події залежало від положення перемикача (який легко міняє свої режими положення).
- Висновком транспортно-трасологічної експертизи за №24-7047 від 13.01.2025 року з фото таблицею, наданого стороною обвинувачення, відповідно якому зафіксовані в передній частині кабіни автомобіля марки «JAC» реєстраційний номер НОМЕР_1 зліва (по передній панелі) потертості по зовнішнім ознакам характерні для утворення в результаті контактної взаємодії по фронтальному типу з об'єктом, який не мав рівно міцних металу слід утворюючих кромок, тобто з тілом пішохода через його одяг. Зафіксовані сліди відображають наступний механізм контакту: удар переднім бампером, з закиданням на передню панель.
- Висновком авто технічної експертизи за №538-34-25 від 5.03.2025 року, наданого стороною обвинувачення, відповідно якому для заданого комплексу вихідних даних, зазначеного в постанові про призначення судової експертизи, водій автомобіля марки «JAC» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_9 у даній дорожній ситуації повинен був діяти відповідно до вимог п.10.1 ПДР, згідно з яким перед початком руху водієві необхідно було переконатися в безпеці.
Належним виконанням вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України водій автомобіля марки «JAC» реєстраційний номер НОМЕР_1 гарантовано мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода, то з експертної точки зору його фактичні дії, що не відповідають вимогам вказаного пункту, перебували у причинному зв'язку з настанням події.
- Висновком судово-медичної експертизи за №334 від 11.03.2025 року, відповідно якому потерпіла ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому правої плечової кістки у верхній третині зі зміщенням уламків, закритого багато уламкового переломів обох кісток лівої гомілки у верхній ти нижній третинах зі зміщенням, садна лівої гомілки, які утворилися від дії тупих твердих предметів та могли бути отримані в умовах ДТП (контакту автомобіля, що рухається, з тілом пішохода), які складають єдиний морфологічний комплекс та спричинили тривалий розлад здоров'я понад 21 день, які у сукупності відповідно п.п.2.2.2 та 4.6 «Правил судово - медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості за критерієм небезпеки для життя.
- Відтворення відео запису, який міститься на компакт-диску DVD-R, щодо обставин ДТП, яке мало місце 30.12.2024 року, зафіксованого стаціонарним записуючим пристроєм - відеокамерою, закріпленої на стовпі перехрестя проїзної частини - вул. Агрономічна - вул. Віталія Нестеренка, де видно як о 7:13:31 годині на світлофорі зупиняється автомобіль марки «JAC» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_9 . О 7:14:06 годині підходить пішохід ОСОБА_10 , яка ступає на проїзну частину, робить три кроки, потім побачивши, що автомобіль рухається, прискорюється, відбувається наїзд на потерпілу лівою передньою частиною транспортного засобу. Потім водій зупиняється.
До даного відео огляду у судовому засіданні сторона захисту акцентувала увагу на темп руху потерпілої ОСОБА_8 , а також на ту обставину, що чітко видно як в протилежному напрямку вже їдуть машини, тобто для обвинуваченого горіло зелене світло, тому на переконання захисту для потерпілої був червоний сигнал світлофора, з чого напрошується висновок, що ОСОБА_8 порушила правила ДТП, побачивши, що автомобіль почав рухатися, з темноти почала бігти на червоне для неї світло, але не встигла, отже водій не міг її бачити, вона буквально кинулася під колеса.
Прокурор ОСОБА_4 , а також представник потерпілої - адвокат ОСОБА_11 в спростування позиції захисту зауважили, що з відтвореного відео запису очевидно, що у водія, який близько під'їхав до перехрестя та зупинився на червоний сигнал світлофора, була можливість бачити пішоходів, які переходили проїзну частину, серед іншого потерпілу, яка зробила три спокійних кроки, при цьому перед початком свого руху водій повинен був переконатися в безпеці, вказуючи, що ОСОБА_8 почала збільшувати темп, коли автомобіль почав рухатися, замість гальмування.
Аналізуючи досліджені матеріали кримінального провадження, надані стороною обвинувачення, вислухавши пояснення учасників процесу, суд дійшов до висновку, що в діях ОСОБА_9 вбачаються порушення вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України, оскільки дана обставина підтверджується протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 30.12.2024 року на перехресті вулиць Агрономічна-Віталія Нестеренка у м. Одеса зі схемою ДТП та фото, висновками авто технічних експертиз за №24-7046 від 9.01.2025 року, за №538-34-25 від 5.03.2025 року, які містять вичерпні питання на поставлені перед експертами питання, серед іншого вказаний механізм та причинний зв'язок між діями ОСОБА_9 та отриманими потерпілою тілесними ушкодженнями, експерти попереджалися про кримінальну відповідальність, в професіоналізмі спеціалістів, які проводили експертизи не має підстав сумніватися, істотних порушень не виявлено.
Щодо позиції сторони захисту, що водій ОСОБА_9 не мав можливості уникнути наїзду на пішохода, так як джерелом створення аварійної ситуації були дії потерпілої, яка порушуючи правила пішохода, в темряві перебігала дорогу на червоне для неї світло, спростовується висновками авто технічних експертиз, дослідженими у ході судового засідання, та дане спірне питання стало принциповим тільки для учасників дорожньо-транспортної пригоди, а по суті не змінює висунутого ОСОБА_9 обвинувачення, якому інкримінується порушення п.п.2.3 «б», 10.1 ПДР, а саме неуважність, не врахування зміни дорожньої обстановки, що перед початком руху та будь якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
З огляду на відтворений відео запис, на якому зафіксований механізм розвитку дорожньо-транспортної пригоди, встановлено, що ОСОБА_9 все ж таки не був уважним, відволікся від дорожньою обстановки, що в принципі не заперечується показами самого обвинуваченого, який в своїх поясненнях вказував, що перед початком руху «подивився в заднє дзеркало, потім вперед», на запитання прокурора щодо зміни руху відповів, що «кермо вивернув в ліву сторону, намагаючись уникнути зіткнення», але як вбачається, зрозумівши зміст сказаного ним, потім виправився, пояснюючи, що «дорога вліво вела, тому взяв трохи вліво».
Відтворений у судовому засіданні відеозапис узгоджується з висновком авто технічної експертизи за №538-34-25 від 5.03.2025 року, відповідно якому, цитата «водій автомобіля марки «JAC» реєстраційний номер НОМЕР_1 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода».
Отже, узагальнюючи викладене, судом констатовано, що неуважність водія автомобілю марки «JAC» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_9 мала місце, незважаючи на всі міркування та доводи сторони захисту щодо поведінки самої потерпілої під час перетину проїзної частини, як з'ясовано, ОСОБА_8 почала переходити дорогу прямо спокійним кроком в межах дії світлофору, надалі дійсно, не переконавшись у відсутності небезпеки в її подальшому руху, прискорила свій хід, але причиною цього став саме автомобіль, який рушив з місця під керуванням ОСОБА_9 , коли потерпіла знаходилася на дорозі та яку водій повинен був пропустити; також поза увагою суду не залишився той факт, що на момент вчинення ДТП існувала темрява, проте це не заважало оглядовій видимості та виявити водієм в світлі фар пішохода.
Та обставина, що ОСОБА_9 , керуючи автомобілем марки «JAC» реєстраційний номер НОМЕР_1 , не бачив пішохода ОСОБА_8 , не звільняє його від виконання вимог п.2.3 «б» та п.10.1 Правил дорожнього руху України.
При цьому суд вважає за необхідне зауважити, що обвинуваченому не інкримінується порушення правил дорожнього руху, на який сигнал світлофора він розпочав рух, це не є предметом дослідження у судовому засіданні, не стосується теми розгляду, як і не об'єктом вивчення питання, як повинна була діяти пішохід ОСОБА_8 в дорожній ситуації, яка склалася, тому припущення, сперечання сторін, зачіпки захисту з цього приводу сприймаються судом як змагальність у кримінальному проваджені щодо відстоювання своїх правових позицій, висловлена версія сторони захисту, що потерпіла кинулася під колеса, переходила дорогу на червоне світло є неспроможною та розцінюється судом як спроба уникнути обвинуваченим кримінальної та цивільно - правової відповідальності.
Отримані у ході судового засідання докази, в тому числі висновки автомеханічних експертиз за №24-7046 від 9.01.2025 року, за №538-34-25 від 5.03.2025 року суд визначає допустимими та належними доказами, оскільки вони отримані у порядку, встановленому діючим КПК України, в цілому процесуальні документи оформлені відповідно до положень ст.ст.104, 237 КПК України, будь-яких суттєвих порушень не виявлено.
Суд, описавши всі докази за даним кримінальним провадженням, які надані суду та дослідженні в ході судового розгляду в їх сукупності, враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України»).
Як підсумок, оцінивши кожен доказ з точку зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв'язку, вважає їх такими, що підтверджують порушення ОСОБА_9 правил безпеки дорожнього руху в рамках пред'явленого обвинувачення відповідно вимог ст.337 ч.1 КПК України.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_9 своїми діями скоїв злочин, передбачений ст.286 ч.1 КК України та його дії правильно кваліфіковані за ознаками, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження та його вина доведена в повному обсязі.
Відповідно до положень ст.50 ч.2 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Разом з цим суд враховує положення ч.2, ч.3 ст.4 КК України за змістом якої злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_9 суд керується загальними засадами призначення покарання, зазначеними в ст.65 КК України, а саме приймає до уваги характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину за необережності, дані про особу обвинуваченого, те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце мешкання, незважаючи на свій вік продовжує працювати водієм, позитивно характеризується за місцем роботи як дисциплінований, відповідальний, сумлінний робітник, що підтверджується характеристикою, долученої стороною захисту; виходячи з поведінки ОСОБА_9 , якому з урахуванням його досвіду та стажу водія тяжко прийняти той факт, що він допустив неуважність та порушення ПДР під час руху, однак попри все наявний факт усвідомлення своєї провини. У ході судового засідання потерпіла приєдналася до думки прокурора щодо призначення обвинуваченому міри покарання з іспитовим строком та позбавлення прав водія.
Обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченому, передбачені ст.ст.66, 67 КК України, судом не встановлено.
Вивченням матеріалів досудового розслідування з'ясовано, що до кримінального провадження під час досудового розслідування долучалися речові докази, а саме автомобіль марки «JAC» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який переданий на відповідальне зберігання власнику транспортного засобу - КП «Міськзелентрест» в особі начальника транспортно-ремонтної дільниці ОСОБА_12 .
Заразом з'ясовано, що слідчим суддею Суворовського районного суду м. Одеси за № 523/21329/24 (Пр. №1-кс-523/41/25) від 2.01.2025 року було винесено ухвалу про накладення арешту на вищевказаний транспортний засіб.
Положеннями ч.3 ст.170 КПК України регламентовано, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, тобто є речовими доказами.
Статтею 174 ч.4 КПК України передбачено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Також арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Дослідивши надані прокурором матеріали, суд дійшов до висновку, що ухвала слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси за №523/21329/24 (Пр. №1-кс-523/41/25) від 2.01.2025 року про накладення арешту на тимчасове вилучене майно, а саме автомобіль марки «JAC» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить КП «Міськзелентрест» на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 16.08.2008р, після набрання вироком чинності підлягає скасуванню, оскільки в подальшому потреба в застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження відпадає, так як всі процесуальні дії закінчені, всі необхідні експертні дослідження по справі проведені, при ухваленні вироку ОСОБА_9 втрачає статус обвинуваченого, конфіскація майна не передбачена санкцією статті, у зв'язку з чим з метою не порушення Конституційних прав реалізації права власника розпоряджатися або користуватися своїм майном, суд вважає, що є достатньо законних та обґрунтованих підстав для скасування арешту майна та вважає за необхідне вищезазначений речовий доказ, а саме автомобіль марки «JAC» реєстраційний номер НОМЕР_1 , після набрання вироком чинності вважати повернутим за належністю власнику - КП «Міськзелентрест» відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії та номеру НОМЕР_2 від 16.08.2008р.
Також вивченням наданих до суду матеріалів з'ясовано, що до кримінального провадження під час судового провадження долучалися речові докази, а саме - DVD-R компакт-диск з відеозаписом місця події дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 30.12.2024 року, розташованому на перехресті вулиць Агрономічна-Віталія Нестеренка у м. Одеса, який суд вважає за доцільне зберігати в матеріалах судового провадження за №523/7016/25.
Також вивченням обвинувального акту встановлено, що у ході досудового розслідування здійснювалось залучення експертів для проведення авто-технічних та транспортно-трасологічної експертизи, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати, загальна сума яких складає 19537,92 гривень (4543,68грв., 2271,84грв., 12722,40грв.)
Крім цього з'ясовано, що до початку судового розгляду адвокатом ОСОБА_6 , діючої в інтересах потерпілої ОСОБА_8 , 29.05.2025 року був пред'явлений та надалі 7.11.2025 року уточнений цивільний позов до КП «Міськзелентрест» та Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес страхування» про стягнення на користь потерпілої невідшкодованого збитку, а саме:
- з КП «Міськзелентрест» (ЄДРПОУ: 31185820) на користь потерпілої ОСОБА_8 завданої моральної шкоди у розмірі 200000 гривень та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20000 гривень, які були 18.11.2025 року уточнені представником потерпілої - адвокатом ОСОБА_6 в частині розподілу та відшкодування судових витрат;
- стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес страхування» (ЄДРПОУ: 36086124) на користь потерпілої ОСОБА_8 матеріального збитку у сумі 87173,99 гривень, а також моральної шкоди у сумі 4359 гривні.
За змістом положень ст.128 ч.1, 5 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого, або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.
Згідно до вимог ст.129 ч.1 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю, або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Представник цивільного відповідача КП «Міськзелентрест» в особі адвоката ОСОБА_7 , виклавши свої заперечення у письмовому виді, в яких не оспорюючи того факту, що КП «Міськзелентрест» є роботодавцем ОСОБА_9 , який на момент вчинення ДТП перебував у трудових відносинах з комунальним підприємством та виконував свої службові обов'язки, вказав, що вимога позивача про стягнення виключно з КП «Міськзелентрест» моральної шкоди у сумі 200000 гривень є непропорційною, не відповідає характеру правопорушення, ступеню вини та обставинам кримінального провадження, з яких вбачається, що позивачка отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, які згідно з медичною кваліфікацією не призводять до інвалідності, постійної втрати непрацездатності чи серйозних порушень здоров'я, відсутні висновки психологічної експертизи щодо тривалого чи серйозного емоційного стану постраждалої, зазначаючи, що дані позовні вимоги є завищеними, необґрунтованими, та такими, які суперечать принципам розумності, справедливості та добросовісності, також зазначаючи, що компенсація за моральну шкоду не має бути надмірною і не повинна ставати джерелом збагачення потерпілої особи, у зв'язку з чим цивільний позов, пред'явлений до КП «Міськзелентрест» в частині відшкодування вказаної моральної шкоди підлягає відхиленню у повному обсязі або істотному зменшенню. Щодо позивних вимог про стягнення з КП «Міськзелентрест» на користь потерпілої ОСОБА_8 витрат на професійну правничу допомогу відповідач незгоди не висловлював.
Отже, оцінюючи позовні вимоги потерпілої ОСОБА_8 заявлених до КП «Міськзелентрест» у розмірі 200 тис. гривень морального збитку та 20000 гривень витрат на правничу допомогу, з урахуванням доводів, викладених в запереченнях цивільного відповідача, суд вважає за необхідне цивільний позов у частині стягнення з КП «Міськзелентрест» на користь ОСОБА_8 моральної шкоди задовольнити частково, а саме у сумі 50 тис. гривень, що на думку суду є спів розмірним з понесеними моральними стражданнями, виходячи із засад розумності та виваженості. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд приймає до уваги обставини кримінального правопорушення, при яких була спричинена моральна шкода, ступінь вини обвинуваченого, також виходить з характеру та обсягу душевних, психологічних страждань, їх тривалості та значимості для потерпілої, вимушених змін в її життєвих стосунках та подальшому житті, час та зусилля, необхідних для відновлення її стану.
Щодо відшкодування КП «Міськзелентрест» на користь ОСОБА_8 витрат на правничу допомогу у розмірі 20000 гривень, приймаючи до уваги положення ст.ст.134 ч.1, 137, 141 ч.2 ЦПК України, суд вважає, що позовні вимоги у даній частині підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки зазначена сума виходить з попереднього (орієнтованого) розрахунку судових витрат у зв'язку з розглядом справи, дані розходи підтверджені документально, долучена копія договору про надання правової допомоги за №11/25 від 24.05.2025 року, додаткова угода №1, укладеної 24.05.2025р., ордер адвоката ОСОБА_6 , який вказує про залучення фахівця на професійну правничу допомогу, а також долучений акт з детальним описом про понесені судові витрати.
Вирішуючи питання щодо цивільного позову потерпілої ОСОБА_8 в частині стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес страхування» на її користь матеріального збитку у сумі 87173,99 гривень, а також моральної шкоди у сумі 4359 гривні, суд вважає цивільний позов у даній частині залишити без розгляду за наступними підставами.
Дійсно, якщо цивільно-правова відповідальність винуватця застрахована, то потерпілий повинен вимагати відшкодування розміру завданого збитку зі страхової компанії. Судом прийняті до уваги конкретизовані розрахунки позивача, копії документів в якості доказів витрат ОСОБА_8 на лікування та не заперечується той факт, що постраждалій були заподіяні матеріальні та моральні збитки внаслідок ДТП, але залишаються не зрозумілими надані до позову копії квитанцій, датованих липнем-серпнем 2025 року щодо придбання препаратів для контролю рівня цукру у крові, біологічної активної харчової добавки, ліків щодо захворювань жовчовивідної системи та інше, яким чином низка цих медикаментів має відношення до отриманих потерпілою ушкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Крім цього, до позивної заяви представником позивача була надана тільки копія страхового полісу за №222961694, що на момент вчинення ДТП автомобіль марки «JAC» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить КП «Міськзелентрест», був застрахований за договором обов'язкового страхування цивільно-правої відповідальності зазначеним страховим товариством, проте не надано підтверджуючих документів до означеного страхового полісу, а саме договір страхування, внаслідок чого суду не відомі умови страхового полісу, ліміт та межі грошових сум щодо страхового відшкодування, чи є страховик діючим до теперішнього часу, оскільки попри те, що позовна заява була скерована за адресом, що підтверджується квитанціями про відправку позову з додатками до нього, відзив ТДВ «Експрес страхування» на позовну заяву до суду не надходив, їх думка залишилися поза обговоренням, у зв'язку з чим за недостатністю відповідної інформації суд позбавлений можливості крім усього іншого перевірити зобов'язання страхової компанії про відшкодування спричиненого збитку відповідно вимог позивача, надати їм належну оцінку та з упевненістю прийняти рішення щодо заявлених позовних претензій, разом з цим варто наголосити, що до компетенції суду не входить збирання доказів, дані відомості повинні бути надані належним чином до цивільного позову, за викладених підстав суд дійшов до висновку, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 до ТДВ «Експрес страхування» у даній частині слід залишити без розгляду.
Разом з цим суд вважає за необхідне роз'яснити потерпілій ОСОБА_8 положення ст.128 ч.7 КПК України відповідно до яких особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду (у даному випадку позовні вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди з ТДВ «Експрес страхування»), має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд, при визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_9 з урахуванням санкції ч.1 ст.286 КК України, яке відповідно положень ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжкого злочину, який мав місце 30.12.2024 року, приймаючи до уваги дії потерпілої, яка в свою чергу не упевнилася у відсутності небезпеки в її подальшому руху щодо перетину проїжджої частини, оцінюючи у сукупності обставини, спосіб вчиненого злочину, характер та ступінь тяжкості, а також суспільну небезпеку скоєного діяння за необережності, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце мешкання, позитивно характеризується за місцем роботи, працює, враховуючи його вік, багаторічний стаж водія, який складає більше 20 років та за цей період він не притягувався до адміністративної відповідальності, зважаючи на поведінку обвинуваченого під час судового провадження, в ході якого не порушував покладені на нього процесуальні обов'язки, що свідчить про те, що ОСОБА_9 є законослухняним громадянином, що дає підстави вважати, що обвинувачений не є суспільно-небезпечною особою, з урахуванням думки прокурора, потерпілої щодо призначення міри покарання, на переконання суду виправлення та перевиховання ОСОБА_9 можливе без ізоляції від суспільства із застосуванням до нього ст.ст.75, 76 КК України, що на думку суду є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нового злочину.
Також за вищевказаними підставами, незважаючи на те, що робота ОСОБА_9 пов'язана з керуванням транспортного засобу та є єдиним додатковим джерелом доходів в умовах воєнного стану, від якого залежить його матеріальний стан, що знайшло своє підтвердження під час судового розгляду, однак приймаючи до уваги санкцію статті 286 ч.1 КК України, думку учасників процесу з цього приводу, суд вважає за необхідне призначати ОСОБА_9 додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Крім цього суд приймає до уваги ту обставину, що під час досудового розслідування та судового провадження відносно ОСОБА_9 запобіжний захід не обирався, тому скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст.100, 128-129, 174, 369-371, 373-374, 394-395 КПК України,-
Ухвалив:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, призначивши йому покарання у вигляді двох років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.
Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк - один рік.
Відповідно до положень ст.76 ч.1 п.п.1, 2 КК України зобов'язати ОСОБА_9 :
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Згідно ст.76 ч.3 п.2 КК України покласти додатково на ОСОБА_9 обов'язок:
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно ст.165 ч.1 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
Виконання вироку в даній частині, а також в частині вилучення посвідчення водія та позбавлення ОСОБА_9 права керувати транспортними засобами покласти на районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області за місцем фактичного проживання засудженого, направив копію вироку після набрання законної сили до органу, якому доручено виконання.
Міри запобіжного заходу стосовно ОСОБА_9 під час судового провадження не застосовувалися, тому після набрання вироком законної сили скасуванню не підлягають.
Ухвалу слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси за № 523/21329/24 (Пр. №1-кс-523/41/25) від 2.01.2025 року, якою був накладений арешт на транспортний засіб - скасувати.
Скасувати арешт з майна, а саме автомобілю марки «JAC» реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Речовий доказ - автомобіль марки «JAC» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить КП «Міськзелентрест» відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії та номеру НОМЕР_2 від 16.08.2008р, який переданий власнику на відповідальне зберігання - вважати повернутим за належністю.
Речовий доказ - DVD-R компакт-диск з відеозаписом місця події дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 30.12.2024 року, розташованому на перехресті вулиць Агрономічна-Віталія Нестеренка у м. Одеса, - зберігати в матеріалах судового провадження за №523/7016/25.
Стягнути з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати у загальній сумі 19537,92 гривень (4543,68грв., 2271,84грв., 12722,40грв), пов'язаних із залученням експертів для проведення авто-технічних та транспортно-трасологічної експертиз під час досудового розслідування.
Уточнений цивільний позов адвоката ОСОБА_6 , діючої в інтересах ОСОБА_8 , про стягнення з КП «Міськзелентрест» (ЄДРПОУ: 31185820) на користь потерпілої завданої моральної шкоди у розмірі 200000 гривень та судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 20000 гривень - задовольнити частково, а саме в частині компенсації витрат на правничу допомогу задовольнити у повному обсязі, в частині відшкодування спричиненої моральної шкоди - частково за підстав, викладених в мотивувальній частині вироку.
Стягнути з Комунального підприємства «Міськзелентрест», код ЄДРПОУ: 31185820 з юридичною адресом: м. Одеса, вул. Хімічна, 3, на користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , морального збитку у сумі 50000 гривень.
Стягнути з Комунального підприємства «Міськзелентрест», код ЄДРПОУ: 31185820 з юридичною адресом: м. Одеса, вул. Хімічна, 3, на користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 гривень.
Уточнений цивільний позов адвоката ОСОБА_6 , діючої в інтересах ОСОБА_8 , про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес страхування» код ЄДРПОУ: 36086124 на користь потерпілої ОСОБА_8 матеріального збитку у сумі 87173,99 гривень, а також моральної шкоди у сумі 4359 гривні - залишити без розгляду за підстав, викладених в мотивувальній часині вироку.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції через Пересипський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Суддя: ОСОБА_13