справа № 492/1601/25
Провадження № 2/492/1209/25
22 грудня 2025 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Череватої В.І.
за участю секретаря Гамурар І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Арцизі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
06.11.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (далі - ТОВ «СВЕА ФІНАНС») звернулося до Арцизького районного суду Одеської області з зазначеною позовною заявою до відповідача, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 15 030,00 грн., а також судові витрати.
В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача посилається на те, що 05.06.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (далі - ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА») та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір № 4712452 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Даний кредитний договір укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов кредитного договору № 4712452, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов'язується надати позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти (кредит) в сумі 3 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а останній зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Сторони погодили, що кредит надається строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1,50 % на день. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання за кредитним договором виконало та надало відповідачу грошові кошти шляхом їх перерахування на вказану ним при оформленні картку № НОМЕР_1 . В свою чергу відповідач належним чином не виконував зобов'язання за кредитним договором № 4712452 від 05.06.2024 року, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за цим договором. 24 січня 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 01.02-02/25, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором. Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до Договору факторингу № 01.02-02/25 від 24.01.2025 року, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 4712452 від 05.06.2024 року складає 15 030,00 грн., з яких: 3 000,00 грн. заборгованість по тілу кредиту; 10 530,00 грн. заборгованість по відсотках; пеня, штраф - 1 500,00 грн. З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 4712452 від 05.06.2024 року в розмірі 15 030,00 грн., а також понесені судові витрати зі сплати судового збору.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу за вказаним позовом розподілено судді Череватій В.І.
Ухвалою від 10.11.2025 року було відкрито провадження по справі та визначено проводити розгляд цивільної справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, в зв'язку з чим, на підставі ч. 3 ст. 223 ЦПК України справу розглянуто у його відсутність, на підставі доказів наявних в матеріалах справи.
Таким чином, відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, однак, у встановлений судом строк відповідачем не було подано відзиву на позов, не було надано заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відзиву на позов та заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Оскільки у судове засідання не з'явилися всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд прийняв рішення про розгляд справи без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із зобов'язального права, пов'язані з ухиленням боржника від виконання своїх обов'язків з повернення кредитних коштів кредитору, тому при вирішенні спору між сторонами слід керуватися Цивільним Кодексом України.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 05 червня 2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідач ОСОБА_1 уклали Договір № 4712452 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який останній підписав за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 76106, що був надісланий на вказаний ним номер мобільного телефону.
Сторони кредитного договору № 4712452 погодили наступні умови: сума кредиту (загальний розмір) 3 000,00 грн.; строк кредиту 360 днів; детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком № 1 до цього Договору; стандартна процентна ставка становить 1,50 % за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту; кредит надається в безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Додатком № 1 до Договору № 4712452 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 05.06.2024 року сторони погодили Графік платежів.
Паспорт споживчого кредиту, який відповідач ОСОБА_1 підписав 05.06.2024 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором, містить інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, де зазначено, зокрема, що загальні витрати за кредитом в розмірі 3 000,00 грн., який надається на строк 360 днів, за стандартною процентною ставкою 1,50 % в день.
Таким чином, сторони погодили строк дії кредитного договору № 4712452 від 05.06.2024 року у 360 днів. До вказаного строку сторони передбачили і право нараховувати відсотки за користування кредитом у розмірі 1,50 % за кожен день користування кредитом.
ТОВ «ЛІНЕУРАУКРАЇНА» свої зобов'язання за кредитним договором № 4712452 від 05.06.2024 року перед відповідачем ОСОБА_1 виконало та надало останньому кредит в сумі 3 000,00 грн. шляхом перерахування кредитних коштів за допомогою платіжного провайдера на його платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 24 січня 2025 року № 1-2401.
24 січня 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 01.02-02/25, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором.
Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до Договору факторингу № 01.02-02/25 від 24.01.2025 року, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 4712452 від 05.06.2024 року складає 15 030,00 грн., з яких: 3 000,00 грн. заборгованість по тілу кредиту; 10 530,00 грн. заборгованість по відсотках; пеня, штраф - 1 500,00 грн.
Із копії договору факторингу № 01.02-02/25 від 24.01.2025 року, акту приймання-передачі, судом встановлено, що ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» уклали договір факторингу відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступлено право грошової вимоги до відповідача відповідно до реєстру боржників.
Дослідивши усі докази в їх сукупності, та беручи до уваги документально підтверджені доводи позивача, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні договірні цивільні правовідносини, за якими відповідачу надано грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, відповідач зобов'язався повернути кредит та проценти за користування кредитом, однак свої зобов'язання не виконав.
Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Позичальник згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, стаття 1050 ЦК України зобов'язує його сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що договір укладався між сторонами в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 року № 675-УІІІ визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини першої ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» № 851-ІУ від 22.05.2003 року, електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Порядок укладення електронного договору визначений ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», згідно якої пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Також, приписами ст. 12 цього Закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що після підписання договору № 4712452 від 05.06.2024 року за допомогою одноразового пароля, відповідач взяв на себе зобов'язання оплачувати послуги, що виникають в результаті використання кредитних коштів, згідно тарифів, а також сплатити нараховані відсотки та тіло кредиту.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що між сторонами в установленому законом порядку був укладений Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту в електронній формі, на підставі якого між ними виникли відповідні кредитні правовідносини.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені, штрафу, суд приходить до наступного.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Оскільки відповідач ОСОБА_1 уклав договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 05.06.2024 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, дія якого продовжена, то відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України пеня, штраф у сумі 1 500,00 грн. не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме - стягненню з відповідача на користь позивача ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованості у сумі 13 530,00 грн., яка складається з: заборгованості за сумою кредиту у сумі 3 000,00 грн., заборгованості по відсотках у сумі 10 530,00 грн.
Відповідно ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки, позов задоволено частково, суд приходить до висновку про розподіл судових витрат відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору, виходячи з принципу пропорційності до задоволених позовних вимог у сумі 2 180,64 грн.
Керуючисьст.ст.12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 275, 279, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 526, 527, 530, 533, 610, 611, 612, 623, 625, 631, 1048-1052, 1054 - 1056, 1056-1 ЦК України, ст.129 Конституції України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8) заборгованість за кредитним договором № 4712452 від 05.06.2024 року у загальному розмірі 13 530 (тринадцять тисяч п'ятсот тридцять) гривень 00 копійок, яка складається з: заборгованості за сумою кредиту у сумі 3 000,00 грн., заборгованості по відсотках у сумі 10 530,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8) понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2 180 (дві тисячі сто вісімдесят) гривень 64 копійки.
В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому наявного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано протягом строку оскарження; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Черевата В.І.