65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"22" грудня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3175/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г.
при секретарі судового засідання Меленчук Т.М.
розглянувши справу №916/3175/25
За позовом: Акціонерного товариства “Райффайзен Банк» (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 4А; ЄДРПОУ 14305909)
До відповідачів: Фермерського господарства “Соценко» (75731, Херсонська обл., Скадовський р-н, село Андріївка, цілісний майновий комплекс з відокремленою садибою Фермерського господарства “Соценко», вул. Польова, буд. 10; ЄДРПОУ 22730070), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про солідарне стягнення 441862,97 грн.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідачів: не з'явились
Встановив: Акціонерне товариство “Райффайзен Банк» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фермерського господарства “Соценко», ОСОБА_1 про солідарне стягнення 441862,97 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.08.2025р. позовну заяву Акціонерного товариства “Райффайзен Банк» від 08.08.2025р. вх. №ГСОО 3260/25 залишено без руху. Позивачу постановлено: усунути недоліки позовної заяви, які визначено судом в ухвалі суду та надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 240,87 грн. Встановлено позивачу строк для усунення недоліку позовної заяви не пізніше 10 днів з дня отримання даної ухвали суду. Повідомлено Акціонерного товариства “Райффайзен Банк», що відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
18.08.2025р. до Господарського суду Одеської області позивачем були надані докази, в підтвердження усунення недоліків позовної заяви, які були визначені судом в ухвалі господарського суду Одеської області від 12.08.2025р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.08.2025р. прийнято позовну заяву Акціонерного товариства “Райффайзен Банк» до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3175/25. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "29" вересня 2025 р. о 10:45. Запропоновано відповідачам підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачу відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 29.09.2025р. о 10:45.
29.09.2025р. судове засідання не відбулося, у зв'язку з тим, що стався технічний збій в роботі підсистеми відеоконференцзв'язку (ВКЗ) суду.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.09.2025р. підготовче засідання у справі №916/3175/25 призначено на "20" жовтня 2025 р. об 11:00. Викликано представників учасників справи у засідання, призначене на 20.10.2025р. об 11:00.
20.10.2025р. судом, без оформлення окремого документа, було постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 10.11.2025р. об 11:00, із викликом учасників справи в судове засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.10.2025р. повідомлено Фермерське господарство “Соценко» та ОСОБА_1 про підготовче засідання, яке відбудеться "10" листопада 2025 р. об 11:00.
10.11.2025р. судове засідання не відбулося, у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.11.2025р. підготовче засідання по справі №916/3175/25 призначено на "01" грудня 2025 р. о 09:50. Викликано представників учасників справи у засідання, призначене на 01.12.2025р. о 09:50.
01.12.2025р. судом, без оформлення окремого документа, було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22 грудня 2025р. о 09:40, із викликом учасників справи у судове засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.12.2025р. повідомлено учасників справи №916/3175/25 про судове засідання по розгляду справи по суті, яке відбудеться "22" грудня 2025 р. о 09:40. Викликано представників учасників справи у судове засідання, призначене на 22.12.2025р. о 09:40.
Відповідно до ч.1 ст.12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб- 1. Якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Господарським судом за час розгляду справи, на виконання ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" № 1207-VII від 15.04.2014 року у редакції Закону №2217-IX від 21.04.2022 року та з урахуванням Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року №309, повідомлено відповідачів про постановлення ухвал по справі №916/3175/25, шляхом розміщення тексту ухвали на веб-порталі судової влади.
Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У судовому засіданні 22.12.2025 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 22.12.2025р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив.
Позивачем, в обґрунтування поданого позову було зазначено суду, що між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк», що є правонаступником всіх прав та обов'язків Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», та Фермерське господарство «Соценко» було укладено Кредитний договір №012/89811/0878396 від 12 серпня 2020 року.
Відповідно до п.1.1. Кредитного договору із змінами та доповненнями за Додатковими угодами, Кредитор зобов'язується надати Позичальнику кредитні кошти в формі Невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 2344000,00 грн., а Позичальник зобов'язується використати Кредит за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму Кредиту, сплатити проценти та комісії, а також виконати інші зобов'язання, визначені договором. Кінцевий термін повернення Кредиту - 12 серпня 2022 року або інша дата, визначена відповідно до Кредитного договору із змінами та доповненнями за Додатковими угодами (п. 1.3. Кредитного договору)
Пунктом 2.1. Кредитного договору із змінами та доповненнями за Додатковими угодами, протягом строку фактичного користування кредитом до кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного пунктом 1.3. договору включно позичальник зобов'язаний щомісяця сплачувати кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі якої визначається для кожного процентного періоду відповідно до умов та в порядку встановлених пунктами 2.2.-2.5 Договору на рахунок нарахованих доходів кредитора № НОМЕР_2 в Одеській ОД АТ «Райффайзен Банк Аваль». Пунктом 2.2., перший процентний період розпочинається 12 серпня 2020 р та закінчується 30 вересня 2020 року. Кожен наступний процентний період відповідає кожному наступному календарному кварталу.
Пунктом 2.3. Кредитного договору із змінами та доповненнями за Додатковими угодами, розмір процентної ставки, підлягає сплаті Позичальником в кожному Процентному періоді (Базова процентна ставка), визначається наступними чином: 2.3.1. Протягом участі Позичальника в Програмі Розрахунок розмір Базової процентної ставки здійснюється з формулою: Індекс UIRD +7%; 2.3.2. З дати позбавлення Позичальника права участі в програмі (пункт 5.10 Договору) розрахунок розміру Базової процентної ставки здійснюється з формулою Індекс UIRD +7%; 2.3.3. Для розрахунку розміру Базової процентної ставки приймається значення Індекс UIRD станом на останній робочий день календарного місяця, що передує місяцю початку Процентного періоду, для якого визначається розмір Процентної ставки. Якщо для визначеної таки чином календарної дати Індекс UIRD не буде визначено з будь-яких причин, для розрахунку розміру Базової процентної ставки прийматиметься значення Індекс UIRD за найближчий попередній робочий день. 2.3.4. В будь -якому Процентному періоді Базова процента ставка не може перевищувати Максимальний розмір Базової процентної ставки, який становить 30% (тридцять процентів) річних. Якщо розрахований відповідно до пунктів 2.3.1-2.3.3. Договору розмір Базової процентної ставки на будь-який Процентний період буде перевищувати значення Максимального розміру Базової процентної ставки, Базова процентна ставка на такий Процентний період застосовується в розмірі Максимального розміру Базової процентної ставки. 2.4. Розмір Базової процентної ставки в першому Процентному періоді становить 13.65% річних (розрахований відповідно до пункту 2.3.1. Договору із застосуванням Індекс UIRD, який станом на 31 липня 2020 р. дорівнює 8.65% річних).
Стаття 3 Кредитного договору встановлює порядок надання кредиту, а саме пунктом 3.2. зазначено, що на умовах Договору, після виконання Позичальником обов'язкових умов, зазначених в п. 3.1. Договору, на підставі письмової заяви Позичальника про надання Кредиту (траншу), Кредитор зобов'язується в межах Ліміту надати Кредит (транш) шляхом безготівкового перерахування кредитних коштів з позичкового рахунка на поточний рахунок Позичальника, відкритий у Кредитора для подальшого використання згідно з цільовим призначенням безготівковим шляхом.
В обґрунтування поданого позову, позивачем було зазначено суду, що отримавши письмову заяву Позичальника про надання Кредиту (транш) від 20.08.2020 року він виконав зобов'язання, передбачені Кредитним договором, і надав Позичальнику кредитні кошти одним траншем в загальному розмірі 2344000,00 гривень, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме платіжними інструкціями та випискою, які додаються до позовної заяви.
Пунктом 5.2. Кредитного договору із змінами та доповненнями за Додатковими угодами, Позичальник зобов'язаний здійснювати погашення заборгованості за Кредитом у розмірах та строки, які визначаються Графіком (Додаток 1 до Кредитного договору та Додаткових угод).
Пунктом 5.4. Кредитного договору із змінами та доповненнями за Додатковими угодами, в останній місяць користування кредитними коштами Позичальник зобов'язаний здійснити погашення Кредиту та Процентів в останній день строку користування Кредитом, який визначений в п.1.3. Договору.
За поясненнями позивача, всупереч погоджених умов, Фермерським господарством «Соценко» не виконано взяті на себе договірні зобов'язання, зокрема, у встановлений строк - « 12» серпня 2022 року, не здійснено погашення боргу за основним зобов'язанням (тілом кредиту) в сумі 421790,99 гривень; заборгованість за відсотками в сумі 20071,98 грн.
Також, позивачем було зазначено суду, що для забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором №012/89811/0878396 від 12 серпня 2020 року, між позивачем та ОСОБА_1 був укладений Договір поруки №142610/89811/328351 від 12 серпня 2020 року.
Відповідно до п. 1.1. Договору поруки, Поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором солідарно з Позичальником за виконання Забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов Основного договору. Порукою за цим договором забезпечується виконання Забезпечених зобов'язань у повному обсязі, включаючи, але не обмежуючись, сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та сплату нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України сум тощо.
Пунктом 1.2. Договору поруки встановлено, що Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Позичальник, в порядку та строки, визначені відповідним Кредитним договором, у тому числі при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання Забезпечених зобов'язань.
Відповідно до п. 2.1. Договору поруки, у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих Забезпечених зобов'язань, Кредитор набуває права вимагати від Поручителя виконання ним як солідарним боржником Забезпечених зобов'язань та сплати заборгованості за Забезпечених зобов'язань, а Поручитель - зобов'язаний виконати вимоги Кредитора щодо виконання Забезпечених зобов'язань та сплатити заборгованість за Забезпеченими зобов'язаннями.
Пунктом 2.2. Договору поруки встановлено, що Поручитель зобов'язується здійснити виконання Забезпечених зобов'язань протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання Вимоги від Кредитора та в обсязі, зазначеному в такій Вимозі. Вимога Кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем Забезпечених зобов'язань в розмірі, визначеному Кредитором у Вимозі. Кредитор має право направляти вимоги Поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання Забезпечених зобов'язань.
В обґрунтування поданого позову, позивачем було зазначено суду, що приймаючи до уваги порушення Позичальником прийнятих на себе грошових зобов'язань та наявність заборгованості за Кредитним договором, Кредитор набув права вимагати погашення заборгованості у відповідності до умов Договору поруки №142610/89811/328351 від 12 серпня 2020 року.
16.06.2025 року позивачем на електронну адресу та укрпоштою була направлена вимога про погашення заборгованості вих. 188/2/459 від 16.06.2025 року, згідно з якою позивач вимагав погасити заборгованість відповідно до розрахунку заборгованості від 12.08.2022 року за Кредитним договором.
Позивач зазначає суду, що відповідно до розрахунку від 12.08.2022р. заборгованість за Кредитним договором №012/89811/0878396 від 12 серпня 2020 року складає в сумі 421790,99грн. та заборгованість за відсотками в сумі 20071,98 грн.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» є, зокрема, забезпечення гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів кожного.
Згідно ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.
Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Частиною 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк», що є правонаступником всіх прав та обов'язків Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», та Фермерське господарство «Соценко» було укладено Кредитний договір №012/89811/0878396 від 12 серпня 2020 року.
Як з'ясовано судом, на підставі платіжних інструкцій та виписки, які містяться в матеріалах справи, Акціонерним товариством «Райффайзен Банк», після отримання заяви від позичальника про надання Кредиту (транш) від 20.08.2020р., було надано Фермерському господарству «Соценко» кредитні кошти у розмірі 2344000,00 грн.
Частина 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Із змісту п.1 ст.1048 Цивільного кодексу України вбачається, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Пунктом 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України зазначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, як встановлено судом, позивачем було виконано зобов'язання за Кредитним договором №012/89811/0878396 від 12 серпня 2020 року щодо перерахування кредитних коштів позичальнику в передбаченому договорами розміру, що підтверджується встановленими судом обставинами, проте, в порушення договірних зобов'язань, Фермерським господарством «Соценко» не було виконання належним чином та в повному обсязі зобов'язання за договором та заборгованість не була сплачена.
Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Фермерським господарством «Соценко» прийнятих на себе зобов'язань за умовами Кредитного договору №012/89811/0878396 від 12 серпня 2020 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідачів належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 441862,67 грн. - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.
За матеріалами справи судом встановлено, що для забезпечення виконання зобов'язань Фермерського господарства «Соценко» за Кредитним договором №012/89811/0878396 від 12 серпня 2020 року, між Банком та ОСОБА_1 був укладений Договір поруки №142610/89811/328351 від 12 серпня 2020 року.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою і заставою. Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.554 ЦК України, разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вказане, враховуючи положення договору поруки, суд вказує, що обов'язок зі сплати заборгованості по кредитному договору наявний як у Фермерського господарства «Соценко», так і у ОСОБА_1 , як поручителя.
Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства “Райффайзен Банк» про солідарне стягнення з Фермерського господарства “Соценко», ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 441862,97 грн. підлягають задоволенню судом.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позову, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони.
При цьому, враховуючи висновки пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", викладені у абз.3 п.4.1 постанови від 21.02.2013 р. № 7 (із змінами) стосовно того, що солідарне стягнення судових витрат законом не передбачено, судовий збір у сумі 5302,36грн., покладається на відповідачів в рівних частинах на кожного.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України
1.Позовну заяву Акціонерного товариства “Райффайзен Банк» - задовольнити повністю.
2.Стягнути солідарно з Фермерського господарства “Соценко» (75731, Херсонська обл., Скадовський р-н, село Андріївка, цілісний майновий комплекс з відокремленою садибою Фермерського господарства “Соценко», вул. Польова, буд. 10; ЄДРПОУ 22730070), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства “Райффайзен Банк» (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 4А; ЄДРПОУ 14305909) заборгованість за Кредитним договором №012/89811/0878396 від 12 серпня 2020 року в розмірі 441862 (чотириста сорок одна тисяча вісімсот шістдесят дві) грн. 67 коп.
3.Стягнути Фермерського господарства “Соценко» (75731, Херсонська обл., Скадовський р-н, село Андріївка, цілісний майновий комплекс з відокремленою садибою Фермерського господарства “Соценко», вул. Польова, буд. 10; ЄДРПОУ 22730070), на користь Акціонерного товариства “Райффайзен Банк» (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 4А; ЄДРПОУ 14305909) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2651 (дві тисячі шістсот п'ятдесят одну) грн. 18 коп.
4. Стягнути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства “Райффайзен Банк» (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 4А; ЄДРПОУ 14305909) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2651 (дві тисячі шістсот п'ятдесят одну) грн. 18 коп.
Повне рішення складено 22 грудня 2025 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Д'яченко