79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
17.11.2025 Справа № 914/43/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. за участю секретаря судового засідання Перейми Х.О., розглянув матеріали позовної заяви
за позовом: керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області, м. Львів в інтересах держави в особі Львівської міської ради, м. Львів
до відповідача-1: Приватного підприємства «Чарівна усмішка», м. Львів
до відповідача-2: ОСОБА_1 , м. Львів
до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер сторс», м. Луцьк
про звільнення земельної ділянки та скасування державної реєстрації права приватної власності та права користування на будівлю
за участю представників:
прокурор: не з'явився;
від позивача: Кубай Ю.Г. - представник;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився;
від відповідача-3: не з'явився.
Обставини розгляду справи.
03.01.2025 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області, м. Львів в інтересах держави в особі Львівської міської ради, м. Львів до Приватного підприємства «Чарівна усмішка», м. Львів, ОСОБА_1 , м. Львів, Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер сторс», м. Луцьк про звільнення земельної ділянки та скасування державної реєстрації права приватної власності та права користування на будівлю.
06.01.2025 через канцелярію суду від прокурора надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову (вх. №50/25 від 06.01.2025).
Ухвалою суду від 09.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.02.2025.
Ухвалою суду від 09.01.2025 заяву про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на будівлю загальною площею 210,9 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Сихівська, 5 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2685181446060).
Ухвалою суду від 03.03.2025 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 20.03.2025.
Ухвалою суду від 20.03.2025 підготовче засідання відкладено на 10.04.2025.
Ухвалою суду від 10.04.2025 підготовче засідання відкладено на 05.05.2025.
02.05.2025 через канцелярію суду від Приватного підприємства «Чарівна усмішка» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх. №1877/25 від 02.05.2025).
Ухвалою суду від 05.05.2025 підготовче засідання відкладено на 12.05.2025.
12.05.2025 через канцелярію суду від прокурора надійшло заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі (вх. №12297/25 від 12.05.2025).
Підготовче засідання, призначене на 12.05.2025, не відбулось у зв'язку з надходженням повідомлення про замінування будівлі Господарського суду Львівської області. Ухвалою суду від 12.05.2025 підготовче засідання призначено на 22.05.2024.
Ухвалою суду від 22.05.2025 підготовче засідання відкладено на 16.06.2025.
16.06.2025 через канцелярію суду від Приватного підприємства «Чарівна усмішка» надійшов відзив на позовну заяву (вх. №15903/25 від 16.06.2025).
Ухвалою суду від 16.06.2025 підготовче засідання відкладено на 03.07.2025.
03.07.2025 через канцелярію суду від Приватного підприємства «Чарівна усмішка» надійшло клопотання про долучення доказів (вх. №17784/25 від 03.07.2025).
Ухвалою суду від 03.07.2025 підготовче засідання відкладено на 10.07.2025.
Підготовче засідання, призначене на 10.07.2025, не відбулось, оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення даного засідання, у місті Львові тривала повітряна тривога. Ухвалою суду від 10.07.2025 підготовче засідання призначено на 28.07.2025.
28.07.2025 через канцелярію суду від Приватного підприємства «Чарівна усмішка» надійшли додаткові пояснення (вх. №19917/25 від 28.07.2025).
28.07.2025 розгляд справи не відбувся, у зв'язку з тим, що у період з 28.07.2025 по 31.07.2025 суддя Мазовіта А.Б. перебував у відпустці. Ухвалою суду від 01.08.2025 підготовче засідання призначено на 04.09.2025.
Ухвалою суду від 04.09.2025 підготовче засідання відкладено на 22.09.2025.
З огляду на те, що за результатами підготовчого провадження було вирішено усі необхідні завдання, сторонами подані усі докази, які доводять обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд ухвалою від 22.09.2025 відмовив в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 09.10.2025.
Ухвалою від 09.10.2025 суд відклав судове засідання на 23.10.2025.
Ухвалою від 23.10.2025 суд відклав судове засідання на 06.11.2025.
В судовому засіданні 06.11.2025 було оголошено перерву до 17.11.2025.
Заяв про відвід суду не поступало.
Суть спору та правова позиція сторін.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що територіальна громада м. Львова в особі Львівської міської ради є власником земельної ділянки на вул. Сихівська, 5 у м. Львові. Рішенням Господарського суду Львівської області від 01.12.2011 у справі №15/220 було визнано за ПП «Захід-експрес» право власності на будівлю літ. Б-2 площею 210,9 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Сихівська, 5. На підставі рішення Господарського суду Львівської області від 01.12.2011 у справі №15/220, 22.12.2011 було зареєстровано право власності за ПП «Захід-експрес» на вищевказану будівлю. Надалі «Захід-експрес» відчужило своє право власності на цю будівлю Шумейко С.Я. 25.04.2012 Львівським апеляційним господарським судом прийнято постанову у справі №15/220, якою скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 01.12.2011 у вказаній справі. 09.05.2012 Шумейко С.Я. відчужило право власності на будівлю ПП «Чарівна усмішка». 30.01.2023 між ПП «Чарівна усмішка» та ТзОВ «Клевер сторс» було укладено договір оренди об'єкта нерухомості №3144, згідно якого ТзОВ «Клевер сторс» передано у користування частину нежитлової будівлі під літ. Б-2 в розмірі 72,77 кв.м по АДРЕСА_1 .
Згідно інформації, наданої Департаменту архітектури та урбаністики Львівської міської ради, Управління земельних ресурсів Львівської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, містобудівні умови та обмеження на проектування об'єкта будівництва за адресою: м. Львів, вул. Сихівська, 5 не надавались, інформація щодо прийнятих міською радою рішень про передачу у власність чи надання у користування земельної ділянки для обслуговування будівлі літ. Б-2 загальною площею 210,9 кв.м за адресою: м. Львів, вул. Сихівська, 5 відсутня.
Отже, в результаті реєстрації права власності на будівлю на вул. Сихівська, 5 у м. Львові загальною площею 210,9 кв.м порушено права, майнові інтереси законного власника земельної ділянки - територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради, яка позбавлена можливості використовувати та розпоряджатися належною їй земельною ділянкою.
Таким чином прокурор просив суд зобов'язати відповідача-1 звільнити земельну ділянку площею 0,0100 га з кадастровим номером: 4610136800:04:005:0047 та суміжну земельну ділянку площею 0,0037 га за адресою: м. Львів, вул. Сихівська, 5 шляхом демонтажу (знесення) будівлі під літ. Б-2 площею 210,9 кв.м; скасувати державну реєстрацію права приватної власності відповідача-1 та відповідача-2 на будівлю під літ. Б-2 загальною площею 210,9 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Сихівська, 5 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2685181446060, реєстраційний номер майна: 35622625), із закриттям відповідних розділів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно та реєстраційних справ; скасувати державну реєстрацію права користування відповідача-3 на будівлю під літ. Б-2 загальною площею 210,9 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Сихівська, 5 (реєстраційний номер майна: 2685181446060, номер запису про інше речове право: 49097508).
Відповідач-1 проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема, відповідач-1 зазначив, що позовна вимога про звільнення земельної ділянки не відповідає чинному законодавству. Крім того, земельна ділянка з кадастровим номером 4610136800:04:005:0047, на якій був збудований спірний об'єкт нерухомості, була відведена для цієї мети (на строк 5 років). Більше того, той факт, що вказана нерухомість не є самочинним будівництвом, підтверджується технічним паспортом та наказом від 06.09.2013 №283. Згідно з згаданим наказом затверджено містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на встановлення Приватним підприємством «Артур-плюс» тимчасово збірно-розбірного павільйону з кафе та магазином на вул. Сихівській, 5 без права капітального будівництва та без права оформлення власності. Також затверджено наказом департаменту містобудування від 06.09.2013 року №283 додаток, а саме містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на вул. Сихівській, 5. Додатково зазначив, що Франківська окружна прокуратура міста Львова звернулась із позовом до суду всупереч ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Відповідач-1 також зазначив, що він критично оцінює акт №30 обстеження споруди від 03.05.2023, оскільки такий складено тоді, коли об'єкт нерухомості належав іншому відповідачу. Більше того, з даного акту не вбачається, що такий складений Львівською міською радою та складений за відсутності відповідача-1 та у відсутності чинного власника об'єкту нерухомості. Також відповідач-1 критично оцінює акт обстеження земельної ділянки №257 від 10.10.2024. Вказаний акт складено без повідомлення відповідача ПП «Чарівна усмішка».
Відповідач-2 та відповідач-3 в судові засідання явку представників не забезпечили, відзивів на позовну заяву не надали, вимог ухвал суду не виконали, виклики у судове засідання надсилалися за адресою відповідачів, вказаною у позовній заяві та зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо відповідача-3). Вказані ухвали також були розміщені на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади України.
Відповідно до вимог ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача-2 і відповідача-3 та їх відзивів на позовну заяву.
У процесі розгляду справи суд встановив наступне.
Ухвалою Львівської міської ради №3115 від 26.01.2006 вирішено затвердити Приватному підприємству «Захід-експрес» проект відведення на надати земельну ділянку площею 0,01 га на вул. Сихівській, 5 у м. Львові в оренду терміном на 5 років за рахунок земель житлової та громадської забудови для розміщення торгівельного павільйону.
01.09.2006 між Львівською міською радою (орендодавець) та ПП «Захід-експрес» (орендар) укладено договір оренди землі № С-579.
За цим договором орендодавець, на підставі діючого положення «Про оренду земельних ділянок у м. Львові та порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки» та ухвали Львівської міської ради №3115 від 26.01.2006 «Про затвердження ПП «Захід-експрес» проекту відведення та надання земельної ділянки на вул. Сихівській, 5 у м. Львова» надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м. Львові на вул. Сихівська, 5 з кадастровим номером: 4610136800:04:005:0047 площею 0,01 га для розміщення торгівельного павільйону.
Також, відповідно до умов договору оренди на земельній ділянці немає об'єктів нерухомого майна, інших об'єктів інфраструктури, а також на ній відсутні будинки, будівлі, споруди та інші об'єкти.
Цільове призначення вказаної земельної ділянки згідно умов договору - землі житлової та громадської забудови, категорія земельної ділянки за функціональним призначенням - землі комерційного використання, а умовою збереження стану об'єкта оренди визначено заборону самовільної забудови земельної ділянки.
Вказаний договір укладено строком на 5 років до 26.01.2011.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 01.12.2011 у справі №15/220 за позовом Приватного підприємства «Захід-експрес» до Львівської міської ради, за участю третьої особи: Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» визнано за позивачем право власності на будівлю кафе (літ. Б-2) площею 210,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
22.12.2011 на підставі рішення Господарського суду Львівської області від 01.12.2011 за ПП «Захід-експрес» зареєстровано право власності на будівлю під літ. Б-2 загальною площею 210,9 кв.м. по АДРЕСА_1 .
07.02.2012 ПП «Захід-експрес» відчужило вказану будівлю на користь Шумейко Світлани Ярославівни на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Шафраном Р.І., який зареєстровано у реєстрі за №394.
21.02.2012 за Шумейко С.Я. державним реєстратором зареєстровано право власності на будівлю під літ. Б-2 загальною площею 210,9 кв.м по вул. Сихівська, 5 у м. Львові на підставі вищевказаного договору купівлі-продажу №394 від 07.02.2012.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.04.2012 у вказаній справі частково скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 01.12.2011, а в задоволенні позовних ПП «Захід-експрес» до Львівської міської ради про визнання права власності на будівлю кафе (літ. Б-2) площею 210,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 відмовлено.
У постанові Львівського апеляційного господарського суду від 25.04.2012 по справі №15/220 зазначено, що позивачем не подано ні доказів надання земельної ділянки позивачу під будівництво нерухомого майна, ні доказів надання власником земельної ділянки відповідного дозволу на будівництво об'єктів нерухомості на земельній ділянці, ні доказів дотримання порядку будівництва спірного об'єкта нерухомості, а також не надано доказів на підтвердження доводів щодо того, що спірна будівля була побудована ним за власні кошти. За змістом ухвали Львівської міської ради №3115 від 26.01.2006 «Про затвердження ПП «Захід-Експрес» проекту відведення та надання земельної ділянки на вул. Сихівській, 5 у м. Львові» та договору оренди землі від 01.09.2006 позивачу передано земельну ділянку загальною площею 0,01 га за адресою: м. Львів, вул. Сихівська, 5 для розміщення торгівельного павільйону строком на 5 років, а не здійснення будівництва. Крім цього, не може вважатися наданням земельної ділянки лише рішення компетентного органу влади про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або для розробки проекту забудови.
09.05.2012 Шумейко С.Я. відчужила вказану будівлю на користь Приватного підприємства «Чарівна усмішка» на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корпало Г.В., який зареєстровано у реєстрі за №2175.
13.08.2012 за ПП «Чарівна усмішка» державним реєстратором зареєстровано право власності на будівлю під літ. Б-2 загальною площею 210,9 кв.м. по вул. Сихівська, 5 у м. Львові на підставі вищевказаного договору дарування №2175 від 09.05.2012.
Наказом Департаменту містобудування Львівської міської ради від 06.09.2013 №283 було затверджено містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на встановлення Приватним підприємством «Артур-плюс» тимчасового збірно-розбірного павільйону з кафе та магазином на вул. Сихівській, 5 без права капітального будівництва та без оформлення права власності.
Згідно з містобудівною документацією на місцевому рівні, а саме плану зонування територій (зонінгу) Сихівського району, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 18.09.2014 № 3840, земельна ділянка, на якій розміщено будівлю кафе площею 210,9 кв.м по вул. Сихівській, 5 у м. Львові, розміщена в зоні ТР-2 - зона транспортної інфраструктури (вулична мережа) та згідно генплану м. Львова - частково розташована в межах території багатоповерхової житлової забудови (5, 9, 14, 15 поверхів) існуюча, а частково - в межах червоних ліній вулиці Сихівської.
На підставі ухвали Львівської міської ради від 06.12.2022 № 2679 «Про окремі питання здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території Львівської міської територіальної громади у зв'язку із введенням військового стану», на виконання наказу Департаменту містобудування Львівської міської ради від 05.04.2023 № 92 здійснено обстеження тимчасової споруди за адресою: м. Львів, вул. Сихівська, 5, про що складено акт № 30 від 03.05.2023.
За результатами обстеження вказаної споруди встановлено, що ПП «Чарівна усмішка» є власником будівлі площею 210,9 кв.м за вищевказаною адресою.
30.01.2023 між ПП «Чарівна усмішка» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Клевер сторс» укладено договір оренди об'єкта нерухомості №3144, згідно умов якого ПП «Чарівна усмішка» передало Товариству з обмеженою відповідальністю «Клевер сторс» у зворотнє, строкове, платне користування частину нежитлової будівлі під літ. Б-2 в розмірі 72,77 кв.м по вул. Сихівська, 5 у м. Львові.
На виконання наказу Управління державного контролю за охороною земель Львівської міської ради від 07.10.2024 № 118 спеціалістами цього управління 10.10.2024 проведено обстеження земельної ділянки комунальної власності за адресою: м. Львів, вул. Сихівська, 5, про що складено акт № 257 від 10.10.2024.
В результаті обстеження встановлено, що земельна ділянка №1 комунальної власності кадастровий номер 4610136800:04:005:0047 площею 0,0100 га в межах червоних ліній на вул. Сихівській, 5 фактично використовується ПП «Чарівна усмішка» для обслуговування частини двоповерхового торгового павільйону, загальна площа якого становить 210,9 кв.м. Інша частина зазначеного павільйону знаходиться за межами земельної ділянки №1 кадастровий номер 4610136800:04:005:0047, тобто для обслуговування цієї частини торгового павільйону, загальна площа якого становить 210,9 кв.м, ПП «Чарівна усмішка» фактично використовує земельну ділянку №2 орієнтовною площею 0,0037 га.
На даний момент у Державному реєстрі речових прав внаслідок перенесення відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно наявна актуальна інформація про проведену 24.01.2023 державну реєстрацію права власності ПП «Чарівна усмішка» на будівлю під літ. Б-2 загальною площею 210,9 кв.м на вул. Сихівська, 5 у м. Львові (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2685181446060).
Згідно з листом Департаменту архітектури та урбаністики Львівської міської ради № 39-вих-142432 від 07.10.2024, містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва на розміщення будівлі під літ. Б-2 площею 210,9 кв.м. на вул. Сихівській, 5 у м. Львові не надавались.
Відповідно до листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю №0006-вих-144007 від 09.10.2024 у Реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, відомості про документи, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомості про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів щодо об'єкта будівництва площею 210,9 кв.м на вул. Сихівська, 5 у м. Львові - відсутні.
Також, у відповідності до інформації Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради та Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради жодних рішень про присвоєння адреси об'єкту нерухомого майна загальною площею 210,9 кв.м. по вул. Сихівська, 5 у м. Львові не приймалось.
Відповідно до листів Управління земельних ресурсів Департаменту природних ресурсів, будівництва та розвитку громад Львівської міської ради №2403-вих-152888 від 25.10.2024 та №2403-вих-184066 від 24.12.2024, інформація щодо прийнятих Львівською міською радою рішень (ухвал) про передачу у власність чи надання в користування земельної ділянки для обслуговування будівлі під літ. Б-2 загальною площею 210,9 кв.м на вул. Сихівській, 5 у м. Львові в Управлінні земельних ресурсів відсутня. Також, в Управлінні земельних ресурсів відсутня інформація стосовно підготовки проектів ухвал Львівської міської ради про надання згоди на виготовлення технічної документації щодо земельної ділянки для обслуговування вищевказаної будівлі на вул. Сихівська, 5 у м. Львові.
Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.
Згідно ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів.
Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що вирішення відповідно до Закону питань земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад.
Відповідно до ч. 1 ст.123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Так, єдиною підставою для громадян та юридичних осіб набуття права власності чи права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності, є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
В силу статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Разом з тим, відповідно до п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
Таким чином, законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка реалізує право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесії.
Судом встановлено, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав, Приватному підприємству «Чарівна усмішка» станом на дату розгляду даної справи належить право власності на будівлю загальною площею 210,9 кв.м по вул. Сихівська, 5 у м. Львові.
Водночас, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження, що Львівською міською радою було прийнято рішення про передачу у власність чи надання в користування земельної ділянки для обслуговування будівлі загальною площею 210,9 кв.м на вул. Сихівська, 5 у м. Львові.
Крім того, рішення Господарського суду Львівської області від 01.12.2011 у справі у справі №15/220, на підставі якого зареєстровано право власності на будівлю загальною площею 210,9 кв.м. по вул. Сихівська, 5 у м. Львові, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.04.2012 скасовано.
Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.
Пунктом «а» статті 143 Земельного кодексу України передбачено, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Судом встановлено, а відповідачем-1 та відповідачем-3 належними та допустимими доказами не спростовано, що вони використовують спірну земельну ділянку Львівської міської ради без установлених законом підстав, а договір оренди земельної ділянки від 01.09.2006, укладений з Приватним підприємством «Захід-експрес» із строком дії на 5 років і терміном до 26.01.2011, не поновлено, такий не переукладався і він втратив свою чинність.
Відповідно до статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно із частиною другою статті 152 ЗК України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 7.27 постанови від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц сформулювала правовий висновок про те, що зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов'язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Такий негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (аналогічні висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.11. 2018 у справі №504/2864/13-ц (пункт 71), від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц (пункт 96), від12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97)).
Враховуючи вищенаведені обставини про те, що будівля загальною площею 210,9 кв.м, що знаходиться на вул. Сихівська, 5 у м. Львові, є об'єктом самочинного будівництва, відповідач-1 та відповідач-3 використовують спірну земельну ділянку позивача без установлених законом підстав, тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню норма статті 391 ЦК України.
У постанові від 02.06.2021 року в справі № 509/11/17 Верховний Суд дійшов висновку, що належними відповідачами за вимогами про знесення самочинно збудованого майна, приведення приміщень у первісний стан, шляхом знесення самовільно збудованих об'єктів нерухомого майна, усунення перешкод у здійснені права користування та розпорядження майном шляхом перебудови самовільно збудованих об'єктів нерухомого майна мають бути чинні власники спірного майна.
Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 01.07.2020 у справі № 755/3782/17, відповідно до яких новий власник, набуває усі права та обов'язки щодо придбаного майна, які мав первісний його власник, а тому є належним відповідачем за заявленими вимогами про повернення земельної ділянки, приведення її у попередній стан та знесення самочинного будівництва.
Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (частина перша статті 373 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Елементом особливої правової охорони землі є норма частини другої статті 14 Конституції про те, що право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону; право власності на землю гарантується Конституцією України (частина друга статті 373 ЦК України).
Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення (частина четверта статті 373 ЦК України). Цільове призначення земель України покладено законодавцем в основу розмежування правових режимів окремих категорій земель (розділ ІІ ЗК України), при цьому такі режими характеризуються високим рівнем імперативності, відносно свободи розсуду власника щодо використання ним своєї земельної ділянки.
Так само є нормативно регламентованим право власника на забудову земельної ділянки, яке здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням (частина третя статті 375 ЦК України). Відповідно до змісту частини четвертої статті 375 ЦК України у разі, коли власник здійснює на його земельній ділянці самочинну забудову, її правові наслідки встановлюються статтею 376 ЦК України.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
При цьому варто враховувати, що відповідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.04.2020 у справі №916/2791/13 формулювання положень статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею. Тобто реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті.
Не допускається набуття права власності на споруджені об'єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або такого іншого речового права на земельну ділянку, що передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на відповідній ділянці. Виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди право власності на об'єкт нерухомого майна набуває той, хто має речове право на земельну ділянку (постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18, від 20.07.2022 у справі № 923/196/20).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності не має. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права (постанови від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13, від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц).
Разом із тим у практиці Великої Палати Верховного Суду закріпився принцип реєстраційного підтвердження речових прав на нерухоме майно (п. 98 постанови від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20). Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 48/340 (підпункт 6.30), від 12.03.2019 у справі №911/3594/17 (підпункт 4.17), від 19.01.2021 року у справі № 916/1415/19 (підпункт 6.13).
Отже, державна реєстрація права приватної власності відповідача-1 на будівлю під літ. Б-2 площею 210,9 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Львів, Сихівська, 5, як на нерухоме майно - це офіційне визнання та підтвердження державою факту набуття ним права власності на таке майно.
Верховний Суд у постанові від 05.02.2025 у справі № 914/2511/23 зазначив, що якщо право власності на об'єкт самочинного будівництва зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, суд у мотивувальній частині рішення повинен надати належну оцінку законності такої державної реєстрації.
Якщо суд дійде висновку про незаконність державної реєстрації права власності на об'єкт самочинного будівництва, таке судове рішення є підставою для закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи з огляду на положення пункту 5 частини першої статті 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються в разі набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ).
Відповідні записи в Державному реєстрі створюють для позивача перешкоди у реалізації ним прав власника спірних земельних ділянок, зокрема відчуження або передачі у користування цих земельних ділянок іншим особам, оскільки відповідно до статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на об'єкт нерухомого майна, одночасно переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт.
Процедура внесення державним реєстратором відомостей до Державного реєстру регламентована Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». За загальним правилом, у разі скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав чи їх обтяжень, державний реєстратор повинен керуватися нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», чинними на момент вчинення ним дій на підставі такого судового рішення (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пункті 127 постанови від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20).
Абзацами другим та четвертим частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у чинній редакції передбачено, зокрема, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними. Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку визнання її вчиненою з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до статті 37 цього Закону.
За змістом пункту 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у чинній редакції державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Отже, якщо суд дійшов висновку, що право власності позивача на земельну ділянку було порушено незаконною реєстрацією права власності на нерухоме майно за відповідачами, з якими позивач не перебував у зобов'язальних відносинах, державний реєстратор на підставі судового рішення про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, яке набрало законної сили, проводить державну реєстрацію припинення права власності відповідачів, що усуває для позивача перешкоди у здійсненні ним правоможності розпоряджатись своїми земельними ділянками (схожі висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.042024 у справі № 496/1059/18).
При цьому в силу положень абзацу першого частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у чинній редакції, відомості про право власності відповідачів не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону. Натомість державний реєстратор вчиняє нову реєстраційну дію - внесення до Державного реєстру відомостей про припинення права власності відповідачів на нерухоме майно на підставі судового рішення (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пунктах 132, 133 постанови від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20).
У частині першій статті 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зазначено, що розділ Державного реєстру та реєстраційна справа закриваються в разі: 1) знищення об'єкта нерухомого майна, об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості; 2) поділу, об'єднання об'єктів нерухомого майна або виділу частки з об'єкта нерухомого майна; 3) виключення об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості з проектної документації на будівництво у зв'язку із змінами проектної документації на будівництво; 4) скасування державної реєстрації земельної ділянки; 5) набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ; 6) визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання Міністерством юстиції України рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ, - у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону. Закритий розділ Державного реєстру та реєстраційна справа не підлягають поновленню.
Відповідно до частини сьомої статті 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі ухвалення судом рішення про закриття розділу Державного реєстру у випадках, передбачених цією статтею, закриття відповідного розділу допускається виключно у разі, якщо таким судовим рішенням вирішується питання щодо набуття та/або припинення речових прав, обтяжень речових прав на об'єкт нерухомого майна, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості, щодо якого закривається розділ у Державному реєстрі.
Враховуючи, що державна реєстрація права приватної власності ПП «Чарівна усмішка», як і право ТзОВ «Клевер сторс» на користування будівлею під літ. Б-2 загальною площею 210,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , як на нерухоме майно були здійснені помилково, а зазначене майно є самовільно збудованим, такі державні реєстрації підлягають скасуванню із закриттям відповідного розділу Державного реєстру та реєстраційної справи.
Водночас, провадження у справі за вимогою до фізичної особи ОСОБА_1 слід закрити, оскільки спір у цій частині вимог непідвідомчий господарському суду, а підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства в суді загальної юрисдикції.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оскільки спір виник з вини відповідача-1 та відповідача-3, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача-1 та відповідача-3.
Відповідно до ч. 7 ст. 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2.Зобов'язати Приватне підприємство «Чарівна усмішка», 79070, м. Львів, вул. Довженка, 6 (ідентифікаційний код: 20852751) звільнити земельні ділянки площею 0,0100 га з кадастровим номером: 4610136800:04:005:0047 та суміжню земельну ділянку площею 0,0037 га за адресою: м. Львів, вул. Сихівська, 5 шляхом демонтажу (знесення) будівлі під літ. Б-2 площею 210,9 кв.м.
3. Скасувати державну реєстрацію права приватної власності Приватного підприємства «Чарівна усмішка», 79070, м. Львів, вул. Довженка, 6 (ідентифікаційний код: 20852751) на будівлю під літ. Б-2 загальною площею 210,9 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Сихівська, 5 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2685181446060, реєстраційний номер майна: 35622625), із закриттям відповідних розділів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно та реєстраційних справ.
4. Скасувати державну реєстрацію права користування Приватного підприємства «Клевер сторс», 43000, м. Луцьк, пр. Волі, 42, офіс 319 (ідентифікаційний код 38273126) на будівлю під літ. Б-2 загальною площею 210,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Сихівська, 5 (реєстраційний номер майна: 2685181446060, номер запису про інше речове право: 49097508).
5. Стягнути з Приватного підприємства «Чарівна усмішка», 79070, м. Львів, вул. Довженка, 6 (ідентифікаційний код: 20852751) на користь Львівської обласної прокуратури, м. Львів, проспект Шевченка, 17/19 (ідентифікаційний код 02910031, UA138201720343140001000000774 у ДКСУ у м. Києві, МФО 820172) судовий збір в розмірі 4 844,80 грн.
6. Стягнути з Приватного підприємства «Клевер сторс», 43000, м. Луцьк, пр. Волі, 42, офіс 319 (ідентифікаційний код 38273126) на користь Львівської обласної прокуратури, м. Львів, проспект Шевченка, 17/19 (ідентифікаційний код 02910031, UA138201720343140001000000774 у ДКСУ у м. Києві, МФО 820172) судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
7. Провадження в частині позовних вимог до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації закрити у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства
8. Накази видати згідно ст. 327 ГПК України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 27.11.2025.
Суддя Мазовіта А.Б.