вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"22" грудня 2025 р. м. Київ Справа № 911/3770/25
Суддя Господарського суду Київської області Янюк О.С. перевіривши матеріали
заяви ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
1. 14.12.2025 через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» до Господарського суду Київської області (далі - суд) звернулася ОСОБА_2 (далі - представниця), діюча в інтересах ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , заявник), із заявою (вх. № 8277 від 15.12.2025) про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність.
Водночас представницею заявника у порядку абз. 2 п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) подано суду пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реструктуризацією - Мотальову-Кравець Валерію Юріївну (свідоцтво №1907 від 25.04.2019), яка у свою чергу також подала заяву про участь у даній справі 15.09.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється КУзПБ, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених КУзПБ.
2. Перевіривши подану заяву суд вважає її такою, що не відповідає вимогам КУзПБ та ГПК України з наступних підстав.
2.1. Згідно з п. 11 ч. 3, ч. 5 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.
Декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.
При цьому виходячи зі змісту ч. 3 ст. 116 КУзПБ відповідні декларації в обов'язковому порядку надаються суду в оригіналі (так як не виготовляються шляхом оформлення відповідних копій) та засвідчується підписом особи, яка має намір скористатися процедурою реструктуризації боргів.
Так, представницею заявника долучений до заяви файл, у форматі pdf під назвою «Декларації про майновий стан Боржника 2022-2025», в якому містяться: декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2022 рік, за 2023 рік, за 2024 рік та станом на 1 листопада 2025 року. Під кожною з перелічених декларацій також є відповідні протоколи створення та перевірки кваліфікованих та удосконалених електронних підписів у форматі pdf, дослідивши які суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі - Закон), зокрема: електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються підписувачем як підпис; кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису; електронні дані - будь-яка інформація в електронній формі; підтвердження електронного підпису чи печатки - процес перевірки та підтвердження дійсності електронного підпису чи печатки.
Згідно з п. 53 Вимог до надавачів послуг електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.2024 № 764 перевірка кваліфікованого електронного підпису чи печатки проводиться будь-якою особою з метою отримання інформації про дійсність чи недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Як зазначено у ч. 4 ст. 18 Закону кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається лише кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг, які: забезпечують підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки згідно з вимогами, встановленими ч. 2 цієї статті; надають можливість будь-яким особам отримувати результат процесу підтвердження із застосуванням щонайменше удосконаленого електронного підпису чи удосконаленої електронної печатки кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг автоматизованим способом.
У свою чергу перевірку електронного підпису особи можливо здійснити за допомогою онлайн сервісу перевірки ЕЦП, зокрема, на сайті Центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua/verify) шляхом завантаження відповідного файлу.
Отже документ із накладеними відповідного електронного підпису складається з декількох файлів, зокрема, з файлу підпису за допомогою якого можна переконатися, що документ був підписаний відповідним електронним підписом та не змінений після накладання підпису.
Водночас представницею ОСОБА_1 не надані відповідні файли з означеними вище документами, засвідченими електронним (або особистим) підписом заявника, натомість надані протоколи перевірки електронних підписів, у яких міститься тільки посилання на відповідні файли.
Проте вказані протоколи, самостійно, не є допустимими доказами на підтвердження накладення електронного підпису ОСОБА_1 , оскільки за відсутності відповідних файлів, про які йдеться у протоколах, суд позбавлений можливості перевірити накладення на них електронних підписів заявника, а також перевірити зміст підписаних файлів.
Ураховуючи зазначене вважати, що заявником дотримані вищевказані вимоги у суду підстав немає.
2.2. Пунктом 12 ч. 3 ст. 116 КУзПБ передбачено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Водночас абз. 7 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ установлено, зокрема, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введенного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування стосовно боржника справу про неплатоспроможність може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про неплатоспроможність додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про неплатоспроможність до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом.
За таких обставин, законодавцем надано особі право під час звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подати: або докази авансування заявником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією у встановленому розмірі; або угоду, укладену між заявником та обраним ним арбітражним керуючим.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У свою чергу, ст. 6 ЦК України, зокрема, визначено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
З наведеного можна зробити висновок, що особам надається право вибору: використати вже існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на свій розсуд. Відтак цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, виявляє автономію волі сторін щодо врегулювання їхніх правовідносин на власний розсуд (у межах, встановлених законом), тобто є актом встановлення обов'язкових правил для сторін договору, регулятором їх відносин.
Приписи ч. ч. 2 та 3 ст. 6 та ст. 627 ЦК України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства і договором. Допустимість конкуренції між актами цивільного законодавства і договором випливає з того, що вказані норми передбачають ситуації, коли сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, і коли вони не вправі цього робити.
Свобода договору, як одна з принципових засад цивільного законодавства, є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін. Водночас сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, коли такий відступ неможливий в силу прямої вказівки акта законодавства, а також якщо відносини сторін регулюються імперативними нормами.
Відповідно сторони не можуть врегулювати свої відносини (визначити взаємні права та обов'язки) у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, передбаченим ст. 3 ЦК України, які обмежують свободу договору. Домовленість сторін договору про врегулювання своїх відносин всупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов'язку, як і його зміни та припинення.
Із матеріалів заяви вбачається, що до останньої представницею заявника наданий суду договір про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про неплатоспроможність від 15.09.2025 та відповідні протоколи створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
Проте, як установлено судом, файлів підпису заявника та арбітражної керуючої за допомогою яких можна переконатися, що договір був підписаний відповідним електронним підписом та не змінений після накладання підпису, до заяви долучено не було. У зв'язку з чим наданий договір не може братися судом до уваги.
2.3. Частиною 5 ст. 91 ГПК України встановлено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Виходячи зі змісту зазначеного припису ч. 5 ст. 91 ГПК України, а також Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.92 № 2503-XII, постанову Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, відповідність копії паспортів та облікових карток як заявника так і членів його сім'ї оригіналам таких документів, повинна підтверджуватися підписами останніх, як осіб, в яких ці документи знаходяться.
Так, до заяви представницею заявника долучені скан-копії документів заявника, а саме: паспорта, трудової книжки, картки платника податків, свідоцтва про шлюб, свідоцтв про народження дітей; документів батьків та дружини заявника, а саме, паспортів, карток платників податків.
Проте, зазначені документи не можуть братися судом до уваги, оскільки останні оформлені без урахування вимог ч. 5 ст. 91 ГПК України.
3. Відповідно до ч. 1 ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Частиною 3 ст. 37 КУзПБ передбачено, що господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст. 174 ГПК України, з урахуванням вимог КУзПБ.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 174 ГПК України).
Ураховуючи те, що представником заявника подано відповідну заяву без дотримання вимог ст. 116 КУзПБ, суд вважає за необхідне залишити зазначену заяву без руху та надати ОСОБА_1 час для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 12, 76-78, 174, 234-235 ГПК України, ст.ст. 2, 30, 37, 113, 116 КУзПБ, суд
1. Заяву ОСОБА_1 від 14.12.2025 (вх. № 8277 від 14.12.2025) про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність - залишити без руху.
2. Запропонувати заявнику протягом десяти днів з дня отримання нею цієї ухвали виконати належним чином вимоги ст. 116 КУзПБ та надати:
файл електронного підпису ОСОБА_1 за допомогою якого можливо за допомогою онлайн сервісу перевірки ЕЦП здійснити судом відповідну перевірку або документи, які зазначені у п. 2.1 цієї ухвали із власноручним підписом ОСОБА_1 ;
файли електронного підпису ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за допомогою яких можливо за допомогою онлайн сервісу перевірки ЕЦП здійснити судом відповідну перевірку або копію договору про виконання арбітражною керуючою повноважень у справі про неплатоспроможність із власноручними підписами сторін цього договору або докази авансування винагороди керуючому реструктуризацією у встановлено порядку;
належним чином засвідчені копії документів, які зазначені у п. 2.3 цієї ухвали.
3. У разі невиконання заявником п. 2 зазначеної ухвали у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала набрала законної сили 22.12.2025 та окремо від рішення оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, яка подається у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.
Суддя О.С. Янюк
Повна ухвала складена 22.12.2025.