вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"16" грудня 2025 р. Справа № 911/2372/25 (361/2956/25)
Господарський суд Київської області у складі судді Гребенюк Т.Д., за участю секретаря судового засідання Шульги Т.С., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»
до ОСОБА_1
третя особа - арбітражний керуючий Яковенко Дмитро Едуардович
про стягнення заборгованості
у межах справи про неплатоспроможність ОСОБА_1
За участі: не з'явилися
У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа про банкрутство ОСОБА_1 .
Так, ухвалою Суду від 09.09.2023, зокрема, відкрито провадження у справі №911/2372/25 про банкрутство ОСОБА_1 ; введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Яковенка Дмитра Едуардовича.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - позивач) звернулось до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, позичальник) про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем Договору позики №5897329 від 25.07.2023 у частині своєчасного повернення кредиту, право вимоги за яким набуто позивачем на підставі Договору факторингу № 11-01/2024 від 11.01.2024, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача 18642,00 грн., з яких: 6500,00 грн. тіла кредиту, 12142,00 грн. процентів за користування кредитом.
Короткий хід справи.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 29.09.2025 у справі №361/10403/25 справу передано за підсудністю до Господарського суду Київської області.
Після надходження матеріалів справи до Господарського суду Київської області Ухвалою від 29.10.2025 постановлено прийняти справу № 911/2372/25 (361/2956/25) до розгляду; розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом (повідомленням) представників сторін; Залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 .
У встановлений судом строк відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У судове засідання 16.20.2025 представники учасників судової справи не прибули.
Позивач у позовній заяві не заперечував проти розгляду справи без його участі.
Третя особа належним чином повідомлена про дату, час і місце цього засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 08.12.2025.
З огляду на належне повідомлення учсників справи про розгляд їх справи судом, Суд вважає за можливе розгялнути справу за відсутності представників сторін у судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд встановив наступне.
25.07.2023 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 5897329, відповідно до умов якого позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов'язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти за користування позикою та всі інші платежі відповідно до умов цього договору.
Відповідно до п. 2.3. договору позики сторони погодили, що тип позики: довгострокова; сума позики 6500,00 грн.; строк позики до 05.10.2023 року (72 днів); дата надання позики 25.07.2023 року.
Пунктом 2.4. договору позики визначено процентні ставки, що застосовуються в межах строку позики: акційна процентна ставка, фіксована: 2,49000%; базова процентна ставка, фіксована: 2,49000%; основна процентна ставка, фіксована: 3,00000%.
Згідно з п. 2.5. договору позики позика надається позичальнику в день підписання сторонами договору позики шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок позичальника за номером електронного платіжного засобу (банківської картки) НОМЕР_1 , зареєстрованого позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті.
Відповідно до п. 3.2. договору позики умови нарахування процентів протягом першого розрахункового періоду (за Розрахунком, затвердженим Сторонами при укладенні Договору або, у разі наявності, затвердженим Сторонами при укладенні Додаткової угоди щодо продовження строку позики): у разі наявності акційних пропозицій проценти за користування позикою нараховуються за акційною процентною ставкою відповідно до встановленого в Розрахунку за Договором позики графіку нарахування процентів, при цьому значення акційної процентної ставки є середньоденним розміром процентів в межах першого розрахункового періоду. Позичальник має право сплатити проценти за користування позикою, нараховані за акційною процентною ставкою, у разі повернення позики протягом строку позики, визначеного цим Договором. Також Позичальнику надається право сплатити проценти за користування позикою, нараховані за акційною процентною ставкою, у межах 3-денного строку після спливу першого розрахункового періоду. У разі недотримання цієї умови, проценти за користування позикою за кожен день першого розрахункового періоду нараховуються за базовою процентною ставкою. Відповідне перерахування процентів здійснюється на 4-й день після спливу строку першого розрахункового періоду. У разі відсутності акційних пропозицій (акційна процентна ставка відповідає базовій процентній ставці), а також при укладенні Додаткової угоди щодо пролонгації позики, проценти за користування позикою нараховуються за базовою процентною ставкою відповідно до встановленого в Розрахунку графіка нарахування процентів, при цьому значення базової процентної ставки є середньоденним розміром процентів в межах першого розрахункового періоду, визначеного Договором/відповідною Додатковою угодою щодо продовження строку позики. Застосування акційної процентної ставки є правом, а не обов'язком Товариства. У разі відсутності акційних пропозицій значення акційної ставки відповідає значенню базової процентної ставки.
Пунктом 6.2. договору позики передбачено, що за кожен день неправомірного користування позикою/її частиною нараховуються проценти на прострочену позику в розмірі: 0.51 % від залишку заборгованості за сумою позики. Розмір процентів на прострочену позику є фіксованим та не може бути змінено Позикодавцем в односторонньому порядку. При нарахуванні процентів за цим пунктом Договору Позикодавець дотримується обмежень щодо нарахувань, що встановлені Законом України «Про споживче кредитування».
ТОВ «Маніфою» перерахувало позичальнику кошти у сумі 6500,00 грн., що підтверджується листом вих. № 2782_250122105845 від 22.01.2025 року ТОВ «Універсальні платіжні рішення».
Наявність вказаної заборгованості вказувалась боржником у заяві про відкриття провадженння у справі про неплатоспроможність.
Судом встановлено, що між позикодавцем та позивачем було Договір факторингу №11-01/2024 від 11.01.2024, за змістом якого, клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта на умовах, визначених цим договором.
Згідно з умовами Договору факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора на наступний календарний день після підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у Додатку до цього договору.
Відповідно до реєстру права вимоги до Договору факторингу позивач набув право вимоги до відповідача у розмірі 18642,00 грн, з яких 6500,00 грн тіла кредиту та 12142,00 грн процентів.
Згідно з ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Матеріалами справи підтверджується а відповідачем не заперечується, що позивач набув право вимоги до відповідача, як новий кредитор, відтак, суд доходить до висновку, що позивачем доведено набуття права вимоги до відповідача за Договором позики.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам в аспекті спірних правовідносин, Суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
За змістом ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.
Загальна вартість кредиту для споживача - сума загального розміру кредиту та загальних витрат за споживчим кредитом.
Загальний розмір кредиту - сума коштів, які надані та/або можуть бути надані споживачу за договором про споживчий кредит.
Загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до Законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України
Відповідно до 5 розділу VII зазначеної вище Постанови НБУ № 705 від 05.11.2014р. вказано, що документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.
Судом встановлено, що між позикодавцем та позичальником було укладено Договір позики на виконання вимог позикодавець надав відповідачу 6500,00 грн у позику.
Отже, враховуючи викладене вище, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимогу частині стягнення 6500,00 грн тіла кредиту.
Щодо стягнення процентів, суд зазначає наступне.
Як вказано судом вище, позикодавець нарахував позичальнику 12142,00 грн процентів.
Згідно з ч. 1 та ч.2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Враховуючи умови Договору та положення законодавства, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову у частині стягнення процентів.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання по погашенню кредиту в передбачені строки не виконав, а відтак, заборгованість із простроченого кредиту (тіло кредиту) відповідача перед позикодавцем становить 18642,00 грн., з яких 6500,00 грн. тіла кредиту, 12142,00 грн. процентів.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення позичальником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позикодавця достроково вимагати повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Відповідно до умов Договору позики строк повернення кредиту є таким, що настав.
Враховуючи вищезазначене, а також те що станом на дату ухвалення рішення обов'язок по поверненню кредитних коштів у заявленому розмірі настав, заборгованість позичальника за кредитом в розмірі 18642,00 грн. перед позикодавцем належним чином доведена, документально підтверджена та позичальником не спростована, а тому вимоги позивача з відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.
Крім суду, суд роз'яснює сторонам, що кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів. (ч. 1 та ч.6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства).
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76 - 79, 86, 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 247-252 ГПК України, Господарський суд Київської області -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів» - задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ Європейська агенція з повернення боргів » (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код 35625014) заборгованість за кредитним договором в сумі 18642 (вісімнадцять тисяч шістсот сорок дві) грн. 00 коп. та судовий збір в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 22.12.2025 року.
Суддя Т.Д. Гребенюк