ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.12.2025Справа № 910/7045/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Невечери С.А., розглянув матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНІК-ВІНЬКІВЦІ"
до Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО"
про стягнення 7 104 478,58 грн
представники учасників процесу:
від позивача: Матвєєва О.А.
від відповідача: Фартушна В.Л.
від третьої особи: не з'явився
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНІК-ВІНЬКІВЦІ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" про стягнення 7 104 478,58 грн, з яких: 5 831 976,22 грн - основний борг, 322929,55 грн - 3% річних, 949572,81 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №194/01/20 від 10.02.2020 в частині оплати електричної енергії, виробленої продавцем за "зеленим тарифом".
Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань
Господарський суд міста Києва ухвалою від 10.06.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №910/7045/25, постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 10.06.2025.
30.06.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
09.07.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив.
У зв'язку з оголошенням повітряної тривоги в місті Києві, підготовче судове засідання, призначене до розгляду Господарським судом міста Києва на 10.07.2025, не відбулось.
У зв'язку з оголошенням повітряної тривоги в місті Києві, підготовче судове засідання, призначене до розгляду Господарським судом міста Києва на 10.07.2025, не відбулось.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 14.07.2025 призначив підготовче засідання на 04.09.2025.
14.07.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
У підготовчому засіданні 04.09.2025 представник відповідача заявила усне клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" .
Господарський суд міста Києва ухвалою від 04.09.2025 суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО", продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, відклав підготовче засідання у справі на 18.09.2025.
09.09.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду.
10.09.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду.
16.09.2025 через систему "Електронний суд" від третьої особи надійшли письмові пояснення у справі.
У зв'язку з оголошенням повітряної тривоги в місті Києві, підготовче засідання, призначене до розгляду Господарським судом міста Києва на 18.09.2025, не відбулось.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 19.09.2025 призначив підготовче засідання на 01.10.2025.
У підготовчому засіданні 01.10.2025 суд постанови протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 16.10.2025.
16.10.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про оголошення перерви у підготовчому засіданні.
У судовому засіданні 16.10.2025 позивач надав пояснення, що нарахування 3% річних здійснювалось по 03.06.2025 включно.
У судовому засіданні 16.10.2025 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті на 13.11.2025.
У судовому засіданні 13.11.2025 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті на 11.12.2025.
Представник позивача у судовому засіданні 11.12.2025 позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечив.
У судовому засіданні 11.12.2025 судом проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до укладеного між сторонами договору №194/01/20 від 10.02.2020 (з урахуванням додаткових угод до нього) позивач поставляв а відповідач приймав електричну енергію.
Так, за період з жовтня 2021 по березень 2025 сторонами були підписані без жодних зауважень акти купівлі-продажу електроенергії.
Крім того, між сторонами підписані Акти коригування до актів купівлі-продажу електроенергії.
Однак, відповідач взяті на себе за договором зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати поставленої у жовтні 2021, березні - грудні 2022, лютому - липні, вересні 2023, січні - грудні 2024, січні-березні 2025 електричної енергії виконав неналежним чином, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем по договору становить 5 831 976,22 грн.
При цьому, з огляду на зміну "зеленого" тарифу для ТОВ "ЕКОТЕХНІК-ВІНЬКІВЦІ" згідно з додатком до Постанови НКРЕКП № 2057 від 03.11.2023 р, вартість електричної енергії, що зазначена в Актах купівлі-продажу електричної енергії за 2 квартал 2022 року, самостійно відкоригована позивачем.
У зв'язку з неналежним виконанням ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" своїх зобов'язань за договором, позивач заявив до стягнення основний борг, а також 322929,55 грн 3% річних та 949572,81 грн інфляційних втрат у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що позивачем застосовувались норми законодавства, актуальні для спірних правовідносин. Час виникнення в ДП "Гарантований покупець" зобов'язання щодо здійснення остаточного розрахунку визначений відповідно до п. 11.4 Порядку № 641 (в редакції чинній з 26.01.2024 р.) та відповідає позиції Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23 щодо визначення кінцевої дати остаточного розрахунку за поставку електричної енергії "зеленим" тарифом.
Недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника не є підставою для звільнення відповідача від виконання своїх договірних зобов'язань перед позивачем.
Положення наказів Міністерства енергетики України № 140 від 28.03.2022 та № 206 від 15.06.2022 не змінюють терміну виникнення грошового зобов'язання та не звільняють Відповідача від виконання зобов'язання перед Позивачем з оплати електричної енергії, поставленої жовтні 2021 року, лютому - серпні 2022 року, у повному обсязі.
Вимога про стягнення 3% річних та інфляційних втрат є похідною від вимоги про стягнення основного боргу, вона є обґрунтованою, а розрахунок 3% річних та інфляційних втрат не є завищеним.
Позиція відповідача
Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечив, посилаючись на такі обставини:
- позивачем невірно визначено час виникнення зобов'язань Гарантованого покупця щодо здійснення розрахунку за договором, оскільки оплата у спірних періодах здійснюється не пізніше: 08.05.2024 - щодо січня, лютого, липня - вересня 2023 року; 17.05.2024 - щодо грудня 2022 року, березня - червня, листопада, грудня 2023 року; 24.05.2024 - щодо вересня - листопада 2022 року, жовтня 2024 року; 26.12.2024 - щодо лютого та березня 2024 року; 20.02.2025 - щодо квітня, серпня 2024 року; 26.02.2025 - щодо жовтня, листопада 2024 року; 05.03.2025 - щодо грудня 2024 року; 19.03.2025 - щодо січня 2025 року; 17.04.2025 - щодо січня 2024 року, травня та червня 2024 року та лютого 2025 року; 28.05.2025 - щодо березня 2025 року;
- пунктом 11.4 Порядку № 641 передбачено, що при визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу за відпущену продавцем за "зеленим" тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію гарантованим покупцем, зокрема враховується сума коштів, сплачених такому продавцю за "зеленим" тарифом шляхом здійснення авансових платежів, та сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП відповідно до Договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел;
- за існуючого алгоритму розрахунків, обов'язок Гарантованого покупця щодо оплати 100% вартості електричної енергії обумовлений 100% оплатою ОСП послуги перед Гарантованим покупцем у відповідному розрахунковому періоді. Однак, за спірні у цій справі розрахункові періоди вересень-грудень 2022, лютий - липень 2023, вересень 2023, січень-грудень 2024, січень-березень 2025 НЕК "Укренерго" не сплатило послугу в повному обсязі, а тому вимоги позивача є передчасними;
- відповідач не порушив умов договору, оскільки здійснив розрахунки з позивачем належним чином, з урахуванням регуляторних актів щодо обсягу оплати електричної енергії, поставленої у жовтні 2021, лютому-серпні 2022;
- позивачем невірно визначено початок періоду для нарахування 3% річних та інфляційних втрат, а тому такий розрахунок є необґрунтовано завищений;
- розрахунок за придбану ним електричну енергію має здійснюється відповідно до положень наказів Міністерства енергетики України від 28 березня 2022 року № 140 та від 15 червня 2022 року № 206, однак позивачем не враховані вимоги зазначених наказів, з урахуванням яких період по 01.05.2024 не підлягає включення до періоду прострочення;
- наявні підстави для зменшення 3% річних та інфляційних втрат до мінімально можливого розміру;
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначає, що позивач самостійно здійснив розрахунки зеленого тарифу, що є абсолютним порушенням норм чинного законодавства. Зокрема, різниця між документально підтвердженим розміром відстроченої в оплаті суми відповідача та вимогою позивача у цій частині позову склалась у результаті самостійного перерахування ставки «зеленого» тарифу та надбавки на підставі оприлюдненої Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про встановлення на 2 квартал 2022 року «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб'єктів господарювання» (далі також - Постанова НКРЕП № 2057), однак матеріали справи не містять підписаних сторонами актів коригування до актів купівлі-продажу електричної енергії. Крім того, матеріали справи не містять і жодного доказу того, що позивач звертався до свого контрагента для коригування визначеної актами купівлі-продажу інформації, у тому числі в частині вартості придбаної енергії.
У позивача відсутні повноваження здійснювати розрахунки зеленого тарифу.
Незгода позивача з постановою №363 є його правом для оскарження її в адміністративному судочинстві. На час виникнення правовідносин Постанова № 363 була чинна та обов'язкова для виконання як позивачем так і відповідачем, а отже, суд повинен врахувати Постанову №363 як належний нормативно-правовий акт.
10.02.2020 між Державним підприємством "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" (далі - гарантований покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНІК-ВІНЬКІВЦІ" (далі - продавець за "зеленим" тарифом) укладено договір № 194/01/20 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору продавець за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641, або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 №2804.
Відповідно до п. 2.3 договору продавець за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за "зеленим" тарифом за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.
Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП, для кожної генеруючої одиниці (п. 2.5 договору).
Згідно з п. 3.3 договору в редакції Додаткової угоди № 851/01/21 від 26.02.2021 оплата електричної енергії купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за "зеленим" тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюється згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.
26.01.2024 мж сторонами укладено додаткову угоду № 935/07/24, відповідно до якої сторони дійшли згоди в преамбулі договору слова "продавець за "зеленим" тарифом" замінити словом "продавець", а глави 1-8 договору замінити главами 1-9 в редакції, викладеній у цій додатковій угоді.
Додаткова угода № 935/07/24 набула чинності з 26.01.2024.
Так, згідно з п. 1.1 договору в редакції додаткової угоди № 935/07/24 продавець зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії, відпущену генеруючими одиницями продавця, включеними до балансуючої групи гарантованого покупця, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та чинного законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 2.4 договору в редакції додаткової угоди № 935/07/24 вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця у розрахунковому місяці, визначається відповідно до Порядку.
Згідно з п. 3.2 договору в редакції додаткової угоди № 935/07/24 розрахунок за куплену гарантованим покупцем електричну енергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця, з урахуванням ПДВ. Гарантований покупець та продавець при виникненні взаємної однорідної заборгованості мають право за взаємною згодою проводити зарахування зустрічних однорідних вимог, що оформлюється Сторонами в установленому законодавством порядку.
Оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців у розрахунковому місяці, формування актів купівлі-продажу електричної енергії здійснюються відповідно до Порядку (п. 3.3 договору в редакції додаткової угоди № 935/07/24).
Між сторонами погоджені та підписані акти купівлі-продажу електроенергії з актами коригування до них, відповідно до яких позивач поставив, а відповідач прийняв обсяги виробленої позивачем електричної енергії на такі суми: за жовтень 2021 на суму 1 545 107,33 грн, за березень 202 на суму 562 812,67 грн, за квітень 2022 на суму 1 139 755,56 грн; за травень 2022 на суму 1 234 403,47 грн, за червень 2022 на суму 1 355 349,81 грн, за липень 2022 на суму 1 784 263,61 грн, за серпень 2022 на суму 1 690648,82 грн, за вересень 2022 на суму 1 124307,86 грн, за жовтень 2022 на суму 1 210 700,09 грн, за листопад 2022 на суму 257 419,43 грн, за грудень 2022 на суму 256 684,19 грн, за лютий 2023 на суму 747 215,42 грн, березень 2023 на суму 782 926,80 грн, за квітень 2023 на суму 1 138 927,07 грн, за травень 2023 на суму 2 785 714,26 грн, за червень 2023 на суму 2 728 216,15 грн, за липень 2023 на суму 3 002 042,29 грн, за вересень 2023 на суму 2 482 291,08 грн, за січень 2024 на суму 549 060,05 грн, за лютий 2024 на суму 811 980,48 грн, за березень 2024 на суму 1 412 616,80 грн, квітень 2024 на суму 1 918 214,82 грн, травень 2024 на суму 3 197 350,52 грн, за червень 2024 на суму 3 270 971,70 грн, за липень 2024 на суму 3 255 957,11 грн, за серпень 2024 на суму 2 942 107,36 грн, за вересень 2024 на суму 2 163 636,88 грн, за жовтень 2024 на суму 1 424 560,40 грн, за листопад 2024 на суму 802 639,19 грн, за грудень 2024 на суму 261 439,22 грн, за січень 2025 на суму 603 667,30 грн, лютий 2025 на суму 1 292 251,69 грн, за березень 2025 на суму 1 741 390,25 грн.
З наданих у матеріали справи банківських виписок за період з 13.10.2021 по 23.05.2025 вбачається, що у спірні періоди відповідачем здійснено часткове погашення заборгованості .
Крім того, 12.03.2024 сторони підписали акт зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог.
Відповідно до п. 5 Акта зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог від 12.03.2024 керуючись ст. 601 Цивільного кодексу України, сторони дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги за зобов'язаннями, зазначеними у п. 1 та п. 2 цього акту, у сумі 3742890,33 грн (у т.ч. ПДВ), і таким чином з моменту підписання цього акту вважатимуть, зокрема, що зобов'язання ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" припинено частково, залишкова заборгованість відповідача перед позивачем , що визначена в п. 1 становить 1675978,84 грн за періоди: за жовтень 2021 у сумі 117 328,02 грн, за березень 2022 у сумі 206 603,71 грн, за квітень 2022 у сумі 187 501,27 грн, за травень 2022 у сумі 541 190,91 грн, за липень 2022 у сумі 338 877,37 грн, за серпень 2022 у сумі 284 477,56 грн.
Крім того, 03.11.2023 НКРЕКП постановою № 2057 "Про встановлення на 2 квартал 2022 року "зелених" тарифів на електричну енергію та надбавки до "зелених" тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб'єктів господарювання" установила Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНІК-ВІНЬКІВЦІ" "зелений" тариф на електричну енергію на 2 квартал 2022 року в розмірі 420, 25 коп/кВт*год.
26.03.2025 позивач звернувся до відповідача із запитом щодо складання та підписання Актів коригування до Актів купівлі-продажу електроенергії за 2 квартал 2022, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та поштовою накладною № 0306700112286.
Однак запит залишений без відповіді та задоволення.
З урахуванням викладеного, відповідно до вищезазначеної Постанови позивачем здійснено коригування вартості електроенергії, що була продана ДП "Гарантований покупець " у 2 кварталі 2022 року, зокрема наступним чином:
- за квітень 2022 вартість електроенергії відповідно до Акту купівлі-продажу 1 139 755,56 грн; відповідно до розміру "зеленого" тарифу, встановленого Постановою НКРЕКП № 2057 від 03.11.2023 - 1 218 691,38 грн , сума коригування: 78 935,82 грн;
- за травень 2022 вартість електроенергії відповідно до Акту купівлі-продажу 1 234 403,47 грн, вартість електроенергії (відповідно до розміру "зеленого" тарифу, встановленого Постановою НКРЕКП № 2057 від 03.11.2023 - 1 319 894,30, сума коригування: 85 490,83 грн;
- за червень 2022 вартість електроенергії відповідно до Акту купівлі-продажу 1 355 349,81 грн, вартість електроенергії відповідно до розміру "зеленого" тарифу, встановленого Постановою НКРЕКП № 2057 від 03.11.2023 - 1 449 217,00 грн, сума коригування: 93 867,19 грн.
Таким чином, з урахуванням актів купівлі-продажу електричної енергії, актів коригування до них, урахуванням наданих доказів часткових оплат, акту зарахування зустрічних однорідних вимог, а також здійсненого позивачем коригування за 2 квартал 2022 року, загальний розмір основної заборгованості відповідача за придбану у зазначені вище спірні періоди електроенергію за "зеленим" тарифом становить 5831976,22 грн, з яких:
за жовтень 2021 - 54580,00 грн, за березень 2022 - 206 603,71 грн, за квітень 2022 - 266 437,09 грн, за травень 2022 - 626 681,74 грн, за червень 2022 - 93 867,19 грн, за липень 2022 - 350 468,77 грн, за серпень 2022 - 295 460,80 грн, за вересень 2022 - 400 438,12 грн, за жовтень 2022 - 224 143,89 грн, за листопад 2022 - 4 745,58 грн, за грудень 2022 - 32 812,65 грн, за лютий 2023 - 31 194,68 грн, за березень 2023 - 20 381,22 грн, за квітень 2023 - 50 033,05 грн, за травень 2023 - 87 641,75 грн, за червень 2023 - 14 482,63 грн, за липень 2023 - 17 936,16 грн, за вересень 2023 - 78 847,21 грн, за січень 2024 - 28 051,00 грн, за лютий 2024 - 40 069,31 грн, за березень 2024 - 26 534,66 грн, за квітень 2024 - 27 567,51 грн, за травень 2024 - 1 247 392,36 грн, за червень 2024 - 1 181 069,39 грн, за липень 2024 - 133 081,13 грн, за серпень 2024 - 31 794,20 грн, за вересень 2024 - 27 382,84 грн, за жовтень 2024 - 34 822,45 грн, за листопад 2024 - 57 139,56 грн, за грудень 2024 - 12 909,69 грн, за січень 2025 - 37 227,03 грн, за лютий 2025 - 49 403,39 грн, за березень 2025 - 40 755,46 грн.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у вказаному вище розмірі, а також 322929,55 грн 3% річних та 949572,81 грн інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності ч.1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Спірні правовідносини щодо стягнення боргу за поставлену електричну енергію, регулюються нормами Цивільного Кодексу України та Господарського кодексу України, Закону України "Про ринок електричної енергії", Порядку купівлі Гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії затвердженого постановою від 26.04.2019 №641 (надалі - Порядок №641).
Згідно з пунктом 18 частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом.
За змістом ч.2 ст.65 Закону України "Про ринок електричної енергії" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) гарантований покупець зобов'язаний купувати у суб'єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, або у суб'єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики або чергах їх будівництва (пусковому комплексі) з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі об'єкти суб'єктів господарювання включені до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому в кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об'єктах електроенергетики або чергах їх будівництва (пусковому комплексі) з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - виробленої лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби відповідного об'єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку.
Для здійснення купівлі-продажу електричної енергії за зеленим тарифом кандидат у виробники за "зеленим" тарифом укладає з гарантованим покупцем договір купівлі-продажу електричної енергії за зеленим тарифом (п. 2.1 гл. 2 Порядку № 641).
Як встановлено судом вище між сторонами укладений договір №194/01/20 від 10.02.2020, за умовами якого відповідачем були прийняті на себе зобов'язання із купівлі у позивача електричної енергії, виробленої за "зеленим" тарифом.
У період жовтень 2021, березень 2022- грудень 2022, лютий 2023 - вересень 2023, січень 2024 - грудень 2024, січень 2025 - березень 2025 позивач поставив, а відповідач прийняв електроенергію на загальну суму 51734923,51 грн.
Акти купівлі-продажу електроенергії за вищевказані періоди та акти коригування підписані представниками сторін без зауважень.
При цьому, як вказав позивач в позовній заяві та встановив суд, сума поставленої електричної енергії за 2 квартал 2022 визначена позивачем з урахуванням постанови НКРЕКП № 2057 від 03.11.2023.
У розрахунку суми заборгованості сума боргу за квітень, травень, червень 2022 вказана з у урахуванням прийнятої НКРЕКП постанов № 2057.
Заперечуючи проти здійсненого позивачем коригування, відповідач зазначив, що позивач самостійно здійснив розрахунки зеленого тарифу, що є абсолютним порушенням норм чинного законодавства, незгода позивача з постановою №363 є його правом для оскарження її в адміністративному судочинстві.
Суд відхиляє вказані доводи відповідача, з огляду на таке.
По-перше, у позовній заяві позивач не посилається на постанову НКРЕКП від 31.03.2022 року № 363, не висловлює незгоду щодо неї та не зазначає про те, що вказана постанова не відповідає ст. 9-1 Закону України "Про альтернативні джерела енергії".
Крім того, постанова НКРЕКП №363 була скасована та втратила свою чинність із прийняттям НКРЕКП постанови №1235 від 30.09.2022 року (ще до звернення до суду з даним позовом).
Суд зазначає, що позивачем не здійснювались самостійно розрахунки "зеленого" тарифу, а відповідний перерахунок здійснений НКРЕКП відповідно до її повноважень, про що зазначено позивачем у позовній заяві.
Також не відповідають дійсності твердження відповідача про те, що матеріали справи не містять жодного доказу того, що позивач звертався до свого контрагента для коригування визначеної актами купівлі-продажу інформації, оскільки матеріали справи містять докази звернення позивача до відповідача із запитом щодо здійснення коригування.
Згідно ст. 9-1 Закону України "Про альтернативні джерела енергії" (в редакції, на момент виникнення спірних правовідносин) "зелений" тариф встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), генеруючих установках приватних домогосподарств, споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями). "Зелений" тариф встановлюється для кожного суб'єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об'єкта електроенергетики або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу), з урахуванням положень цієї статті, статті 9-2 та статті 9-4 цього Закону.
"Зелений" тариф, на підставі якого позивачем здійснено коригування у 2 кварталі 2022 встановлений НКРЕКП для позивача, а не самостійно позивачем.
Отже, розмір "зеленого" тарифу за 2 квартали 2022 року змінено постановою НКРЕКП № 2057, яка є чинною та обов'язковою до виконання, та не потребує погодження Гарантованим покупцем.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 06 березня 2025 року у cправі № 910/7945/22 дійшов наступного висновку: "Згідно з постановою НКРЕКП від 03.11.2023 №2057 "Про встановлення на ІІ квартал 2022 року "зелених" тарифів на електричну енергію та надбавки до "зелених" тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб'єктів господарювання» регулятором переглянуто ставки "зеленого" тарифу на ІІ квартал (квітень-червень) 2022 року…. ...З огляду на викладене, слід погодитися з висновками суду апеляційної інстанції, що немає підстав стверджувати, що позивач при розрахунку суми основного боргу застосував неправильну та/або завищену ставку "зеленого" тарифу".
Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (частини 6, 7 статті 276 ГК України чинна на момент спірних правовідносин).
Згідно з п. 10.1 Порядку №641 (в редакції чинній до 26.01.2024) до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
Відповідно до п.10.4 Порядку №641(в редакції чинній до 26.01.2024) після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.
Виходячи з наведених положень, оплату ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" зобов'язаний здійснювати у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом у три етапи: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом трьох робочих днів після отримання акту та оприлюднення рішення НКРЕКП про затвердження розміру вартості послуги.
Відповідно до п. 3.3 договору в редакції Додаткової угоди № 851/01/21 від 26.02.2021 оплата електричної енергії купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за "зеленим" тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюється згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.
Отже, строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду, сторони, в тому числі керуючись і принципом свободи договору, визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги НКРЕКП) з посиланням на пункт 10.4 Порядку № 641.
Такі висновки щодо остаточного розрахунку за електричну енергію з виробником за "зеленим" тарифом викладені у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23.
В той же час, з 26.01.2024 Порядок №641 діє у новій редакції, відповідно до постанови НКРЕКП від 24.01.2024 № 178.
Так, відповідно до п. 11.4 Порядку №641(в редакції з 26.01.2024) гарантований покупець забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за "зеленим" тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
При визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу за відпущену продавцем за "зеленим" тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію гарантованим покупцем, зокрема враховується сума коштів, сплачених такому продавцю за "зеленим" тарифом шляхом здійснення авансових платежів, та сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП відповідно до Договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 09.09.2022 № 1117 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" у січні - травні, липні, жовтні 2021 року та у лютому - червні 2022 року.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 20.09.2022 № 1190 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" за липень 2022 року.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 14.03.2023 № 473 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" у серпні 2022 року.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 30.04.2024 № 858 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" у січні, лютому та липні - вересні 2023 року.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 08.05.2024 № 896 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" у грудні 2022 року, у березні - червні 2023 року, у листопаді та грудні 2023 року.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 15.05.2024 № 946 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" у вересні - листопаді 2022 року та у жовтні 2023 року.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 18.12.2024 № 2146 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" у лютому 2024 та березні 2024.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 30.12.2024 № 2418 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" у вересні 2024.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 21.01.2025 № 76 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" у липні 2024.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 11.02.2025 № 193 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" у квітні та серпні 2024.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 18.02.2025 № 247 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" у жовтні та листопаді 2024.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 25.02.2025 № 285 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" у грудні 2024.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 11.03.2025 № 378 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" у січні 2025.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 08.04.2025 № 529 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" у січні 2024, у травні та червні 2024 та лютому 2025.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 20.05.2025 № 753 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" у березні 2025.
Суд зазначає, під час розгляду справи має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення та припинення спірних правовідносин.
Як зазначено вище, строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду, сторони, в тому числі керуючись і принципом свободи договору, визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги НКРЕКП)
Суд зазначає, що спірні правовідносини між позивачем та відповідачем щодо остаточного розрахунку виникають не з моменту підписання між сторонами акта купівлі-продажу, електроенергії, а саме з події, яка має неминуче настати - затвердження вартості послуги НКРЕКП.
До затвердження рішення регулятора щодо розміру вартості послуги у відповідному місяці у гарантованого покупця не виникає зобов'язання з остаточного розрахунку за електроенергію.
З урахуванням викладеного, у даному випадку підлягають застосуванню норми права, що діяли на момент затвердження відповідною постановою НКРЕКП вартості послуг.
Отже, враховуючи дати оприлюднення зазначених вище постанов, відповідач мав здійснити остаточний розрахунок за поставку електричної енергії: у жовтні 2021, березні 2022 - червні 2022 року - у строк до 14.09.2022 (включно); у липні 2022 року - у строк до 23.09.2022 (включно); у серпні 2022 року - у строк до 17.03.2023 (включно); у вересні - листопаді 2022 року - у строк до 22.05.2024 (включно); у грудні 2022 року, у березні - червні 2023 року - у строк до 16.05.2024 (включно); у лютому 2023, у липні, вересні 2023 року - у строк до 07.05.2024 (включно), у січні 2024, у травні та червні 2024, лютому 2025 - у строк до 16.04.2025, у лютому 2024 та березні 2024 - у строк до 26.12.2024 (включно); у квітні та серпні 2024 - у строк до 19.02.2025 включно; у липні 2024 - у строк до 29.01.2025 включно; у вересні 2024 - у строк до 03.01.2025 включно; жовтні та листопаді 2024 - у строк до 25.02.2025 включно; у грудні 2024 - у строк до 04.03.2025 включно; у січні 2025 - у строк до 18.03.2025 включно; у березні 2025 - у строк до 27.05.2025 включно.
Такий порядок визначення кінцевої дати остаточного розрахунку за поставку електричної енергії узгоджується із позицією об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.06.2024 по справі № 910/4439/23 (не з дня, наступного за днем оприлюднення постанови Регулятора, а саме з дня оприлюднення постанови регулятора).
Вказану позицію підтримано Верховним Судом у постанові від 07.10.2025 у справі № 910/12271/24, а також у постанові від 11.11.2025 у справі № 910/15563/24.
Отже, строк виконання зобов'язання відповідача перед позивачем зі 100% оплати за поставлену електричну енергію за спірні періоди станом на час розгляду справи є таким, що настав.
З урахуванням часткових оплат, акту зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену електроенергію становить 5831976,22 грн, зокрема: за жовтень 2021 - 54580,00 грн, за березень 2022 - 206 603,71 грн, за квітень 2022 - 266 437,09 грн, за травень 2022 - 626 681,74 грн, за червень 2022 - 93 867,19 грн, за липень 2022 - 350 468,77 грн, за серпень 2022 - 295 460,80 грн, за вересень 2022 - 400 438,12 грн, за жовтень 2022 - 224 143,89 грн, за листопад 2022 - 4 745,58 грн, за грудень 2022 - 32 812,65 грн, за лютий 2023 - 31 194,68 грн, за березень 2023 - 20 381,22 грн, за квітень 2023 - 50 033,05 грн, за травень 2023 - 87 641,75 грн, за червень 2023 - 14 482,63 грн, за липень 2023 - 17 936,16 грн, за вересень 2023 - 78 847,21 грн, за січень 2024 - 28 051,00 грн, за лютий 2024 - 40 069,31 грн, за березень 2024 - 26 534,66 грн, за квітень 2024 - 27 567,51 грн, за травень 2024 - 1 247 392,36 грн, за червень 2024 - 1 181 069,39 грн, за липень 2024 - 133 081,13 грн, за серпень 2024 - 31 794,20 грн, за вересень 2024 - 27 382,84 грн, за жовтень 2024 - 34 822,45 грн, за листопад 2024 - 57 139,56 грн, за грудень 2024 - 12 909,69 грн, за січень 2025 - 37 227,03 грн, за лютий 2025 - 49 403,39 грн, за березень 2025 - 40 755,46 грн.
При цьому, щодо посилань відповідача на те, що при вирішенні питання щодо розміру коштів, що підлягають сплаті за поставлену електричну енергію слід керуватись нормативно-правовими актами, які встановлювали та встановлюють регуляторні механізми щодо розміру розподілу грошових коштів у ці періоди, зокрема, наказами Міненерго від 28.03.2022 № 140, який був чинний до 05.07.2022 та № 206 від 16.06.2022, то суд зазначає таке.
На час настання строку оплати вартості електроенергії за заявлений Товариством період (жовтень 2021, березень-серпень 2022) наказ Міністерства енергетики України від 28.03.2022 року №140 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" втратив чинність. У свою чергу, наказ Міністерства енергетики України від 15.06.2022 року № 206 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом", як і попередній наказ, жодним чином не обмежує право позивача на отримання повної вартості проданої енергії, встановленої укладеним сторонами в справі договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов'язань щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно Порядком. Даний нормативно-правовий акт не обмежує розмір виплат, які підлягають перерахуванню продавцям енергії за "зеленим тарифом" при здійсненні ними остаточних розрахунків.
У постанові від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погодилася з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.03.2024 у справі №910/6185/23, від 11.04.2024 у справі № 910/9100/22 щодо застосування положень частини 8 статті 16 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункту 10.4 Порядку № 641, наказу № 206. Згідно з цими висновками, положення наказу №206 не змінюють і не припиняють обов'язок ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" здійснити своєчасний розрахунок відповідно до вимог чинного законодавства та Порядку № 641.
Відтак, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від висновку щодо застосування положень частини восьмої статті 16 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункту 10.4 Порядку № 641, наказу № 206, викладеного в раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/6185/23, від 11.04.2024 у справі №910/9100/22, з урахуванням уточнення такого змісту:
- Накази №140 та №206 ніяким чином не обмежують право виробника електричної енергії за "зеленим" тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами договором, а також не змінюють терміни виникнення та виконання грошових зобов'язань Гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з пунктом 10.4 Порядку № 641.
- накази не звільняють ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" від обов'язку щодо здійснення повного розрахунку за отриманий товар. Відтак, вказані вище накази не є підставою для Гарантованого покупця не виконувати грошове зобов'язання, передбачене умовами договору.
Отже, наразі відсутні будь-які законодавчі обмеження щодо розміру виплат, які передбачені Порядком № 641. Відтак, відповідні заперечення відповідача суд відхиляє як необґрунтовані.
Щодо посилань відповідача на те, що вимоги є передчасними, оскільки НЕК "Укренерго" не сплатило послугу в повному обсязі, то суд зазначає таке.
Так, відповідно до абзацу 2 п. 11.4 Порядку №641(в редакції з 26.01.2024) при визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу за відпущену продавцем за "зеленим" тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію гарантованим покупцем, зокрема враховується сума коштів, сплачених такому продавцю за «зеленим» тарифом шляхом здійснення авансових платежів, та сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП відповідно до Договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Суд зазначає, що вказаний пункт 11.4 Порядку не містить положень про те, що у випадку неотримання коштів гарантованим покупцем від ОСП, строк виконання остаточного розрахунку гарантованого покупця з продавцем за "зеленим" тарифом не настає чи відкладається на строк до моменту надходження коштів.
Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Частиною першою статті 96 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Враховуючи викладене, зміст абзацу 2 п. 11.4 Порядку №641, суд дійшов висновку, що строк виконання зобов'язання відповідача перед позивачем зі 100% оплати за поставлену електричну енергію за спірні у цій справі періоди є таким, що настав.
Щодо вимог про стягнення 3% річних, інфляційних втрат суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та процентів річних від простроченої суми.
Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат позивача, суд встановив, що вони містять арифметичні помилки щодо кінцевої суми.
Так, позивачем у розрахунках 3% річних та інфляційних втрат чітко вказані дата, з якої здійснюється нарахування, сума заборгованості, періоди нарахування інфляційних втрат, та надані в засіданні пояснення, що розрахунок 3% річних здійснювався по дату 03.06.2025 включно. При цьому, розрахунки 3% річних та інфляційних втрат не місять періодів розрахунків та сум боргу, з урахуванням кожної дати часткової оплати.
Суд з огляду на вимоги статей 79, 86 ГПК України має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення Позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі, якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми 3 % річних, інфляційних втрат та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного Позивачем максимального розміру заборгованості.
Якщо позивач мав наміру здійснювати нарахування 3% річних та інфляційних втрат не на залишок суми основного боргу, а враховуючи періоди прострочення та суми боргу після кожної часткової оплати, то відповідно мав відобразити це у з розрахунку (базу нарахування та кожний період).
Однак, з розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, вбачається, що базою для нарахування 3% річних та інфляційних втрат є кінцева сума заборгованості (за наслідком всіх здійснених часткових оплата та коригувань)
Отже, здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, за визначені позивачем періоди на визначені позивачем суми боргу, суд встановив, що 3% річних становлять 173213,77 грн, а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Крім того, при розрахунку інфляційних втрат позивачем не дотримався порядку визначення величини приросту індексу споживчих цін, який має заокруглюватися до десяткового числа після коми, висновки щодо правильності застосування такого порядку викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19 та в постановах Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №924/2/21, від 03.04.2024 у справі №910/4170/23, від 17.01.2024 у справі №910/18308/21.
За перерахунком суду, здійсним за періоди, визначені позивачем, з урахуванням заокруглення індексу інфляції до десяткового числа після коми, суд встановив, що розмір інфляційних втрат становить 575008,33 грн, а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
При цьому, суд відхиляє заперечення відповідача про те, що позивачем невірно визначено початок періоду для нарахування 3% річних та інфляційних втрат, оскільки як встановив суд вище, такий період визначено правильно, з урахуванням позиції об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.06.2024 по справі № 910/4439/23.
Контррозрахунку відповідач не надав.
Щодо заявленого відповідачем у відзиві клопотання про зменшення 3% річних та інфляційних втрат, то суд зазначає таке.
Так, з метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.
Як вже зазначалося вище, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
При цьому сторони не встановлювали в договорі іншого розміру процентів річних, то у цій справі до спірних правовідносин щодо нарахування процентів річних на заборгованість слід застосовувати положення частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.
Визначене частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України право стягнення інфляційних втрат і трьох відсотків річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у такого боржника в силу закону (ч.2 ст.625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму "інфляційних втрат" як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Інфляційні втрати та відсотки річні не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, у зв'язку з знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та користування цими коштами (правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, від 22.02.2022 у справі №924/441/20).
Так, у постанові Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зокрема зазначено, що стягнення інфляційних і процентів річних, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, є способом компенсації майнових втрат кредитора, а не способом відшкодування шкоди. А тому судами правильно враховано вказаний правовий висновок Верховного Суду у справі №910/4590/19.
З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19) дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що у справі № 902/417/18 зроблено загальний висновок про можливість суду за певних умов зменшити розмір процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, тоді як підстави для такого зменшення процентів річних суд повинен установлювати в кожному конкретному випадку.
До того ж у постанові від 05 червня 2024 року у справі № 910/14524/22 (провадження № 12-4гс24) Велика Палата Верховного Суду зазначала, що зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, є правом, а не обов'язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів.
При цьому суд при визначенні розміру, до якого можна зменшити проценти річних, обмежений нормою частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, яка визначає, що боржник має сплатити кредитору три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) від простроченої суми.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 по справі №903/602/24, вирішуючи питання щодо можливості зменшення трьох процентів річних та інфляційних втрат, зазначила, що саме три проценти річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатити у разі неналежного виконання грошового зобов'язання. Три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов'язання боржником. Тому зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру, тобто не менше ніж три проценти річних (п.117 постанови).
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що розмір процентів річних, який становить законодавчо встановлений розмір трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом (п.118 постанови).
Враховуючи вище викладене у суду відсутні правові підстави для зменшення 3% річних, що нараховані у розмірі встановленому нормою частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, а тому суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача в цій частині.
Щодо зменшення інфляційних втрат, то суд зазначає, що нормами чинного законодавства не передбачено повноважень суду на зменшення розміру інфляційних втрат; нарахування інфляційних втрат є відшкодуванням матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, та їх розмір не підлягає зміні за домовленістю сторін, а порядок їх нарахування є чітко регламентованим.
Так, інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги (Методологічні положення щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на спожиті товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджені наказом Державного комітету статистики України від 14 листопада 2006 року № 519).
Інфляційні втрати є наслідком інфляційних процесів в економіці, вони об'єктивно виникають унаслідок знецінення грошових коштів, а їх стягнення є компенсацією за понесені втрати.
Компенсація кредитору інфляційних втрат згідно з положеннями частини другої статті 625 Цивільного кодексу України є мінімальною гарантією захисту його інтересів, яка забезпечує збереження цінності грошових коштів протягом прострочення оплати боржником відповідних товарів, робіт чи послуг.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 по справі №903/602/24, зазначила, що інфляційні втрати не є штрафними санкціями чи платою боржника за користування коштами кредитора, вони, як уже зазначалося, входять до складу грошового зобов'язання і є способом захисту майнового права та інтересу. Тому, на відміну від процентів річних, суд не може зменшити розмір інфляційних втрат (п.125 постанови).
Верховний Суд у своїй практиці послідовно дотримується правової позиції щодо неможливості зменшення розміру інфляційних втрат - висновки про це викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 жовтня 2023 року у справі № 904/4334/22, від 24 січня 2024 року у справі № 917/991/22, від 01 жовтня 2024 року у справі № 910/18091/23 та від 05 листопада 2024 року у справі № 902/43/24, а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі № 712/4975/22.
Отже, у суду відсутні підстави для зменшення інфляційних втрат, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача в цій частині.
Суд зазначає, що за змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частини перша, друга статті 86 ГПК України).
З урахуванням встановлених обставин, відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНІК-ВІНЬКІВЦІ" до Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ", а саме в частині стягнення 5831976,22 грн основного боргу, 173213,77 грн 3% річних та 575008,33 грн інфляційних втрат, в іншій частині позову суд відмовляє.
За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" (01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 27, ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНІК-ВІНЬКІВЦІ" (32500, Хмельницька обл., Віньковецький р-н, селище міського типу Віньківці, ВУЛИЦЯ СОБОРНОЇ УКРАЇНИ, будинок 20, ідентифікаційний код 37614418) 5831976,22 грн основного боргу, 173213,77 грн 3% річних, 575008,33 грн інфляційних втрат та 78962,38 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 22.12.2025.
Суддя С.О. Турчин