ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.12.2025Справа № 910/8885/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С., розглянувши матеріали справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Колозенка Сергія Юрійовича
до Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича
про стягнення 166 597,00 грн. та зобов'язання вчинити дії,
та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича
до Фізичної особи-підприємця Колозенка Сергія Юрійовича
про стягнення 646 287,93 грн.,
Без повідомлення учасників справи.
Фізична особа-підприємець Колозенко Сергій Юрійович звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича заборгованості за укладеним між сторонами 26.07.2024 року договором № 2607/1-24 у розмірі 166 597,00 грн., а також зобов'язання відповідача надати позивачу паролі доступу до хостинг-акаунту та паролі доступу до акаунту, де розташоване доменне ім'я для перенесення (остаточної передачі) сайту.
Одночасно з позовом Фізична особа-підприємець Колозенко Сергій Юрійович подав заяву від 17.07.2025 року про забезпечення вищенаведеного позову, в якій просив суд накласти арешт на грошові кошти у розмірі 199 625,00 грн. (що становить суму ціни позову та заявлених до стягнення судових витрат у справі), які обліковуються на розрахунковому рахунку Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича.
Ухвалою від 18.07.2025 року господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Колозенка Сергія Юрійовича про забезпечення позову.
Разом із тим, ухвалою від 18.07.2025 року суд залишив позовну заяву Фізичної особи-підприємця Колозенка Сергія Юрійовича без руху з одночасним встановленням останньому строку та способу усунення її недоліків.
21.07.2025 року через систему “Електронний суд» надійшла заява позивача від 19.07.2025 року про усунення недоліків позовної заяви.
Враховуючи наведені обставини, ухвалою від 28.07.2025 року господарський суд міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/8885/25, вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 28.08.2025 року.
04.08.2025 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов відзив Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича від 04.08.2025 року на позовну заяву, в якому останній заперечив проти задоволення вимог позивача. Крім того, у цій заяві по суті справи Фізична особа-підприємець Смертельний Ігор Вікторович вказав, що попередній (орієнтовний) розмір понесених ним витрат, пов'язаних із наданням професійної правничої допомоги у даній справі, становить 124 500,00 грн., а докази на підтвердження такого розміру означених витрат будуть подані відповідачем у передбаченому частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України порядку та строки.
07.08.2025 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича від 07.08.2025 року, в якій останній просив суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Колозенка Сергія Юрійовича 642 171,00 грн. основного боргу та 1 952,90 грн. 3 % річних.
Ухвалою від 12.08.2025 року господарський суд міста Києва прийняв до розгляду зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича, об'єднав її в одне провадження з первісним позовом у справі № 910/8885/25 та призначив її до спільного розгляду з первісним позовом у підготовчому засіданні на 28.08.2025 року.
25.08.2025 року через систему “Електронний суд» надійшов відзив Фізичної особи-підприємця Колозенка Сергія Юрійовича від 23.08.2025 року на зустрічну позовну заяву.
28.08.2025 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла відповідь Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича від 27.08.2025 року на відзив на зустрічний позов.
У підготовчому засіданні 28.08.2025 року суд встановив Фізичній особі-підприємцю Колозенку Сергію Юрійовичу процесуальні строки на подання відповіді на відзив на первісну позовну заяву та заперечень на зустрічну позовну заяву - до 04.09.2025 року, встановив Фізичній особі-підприємцю Смертельному Ігорю Вікторовичу процесуальний строк на подання заперечень на первісну позовну заяву - до 12.09.2025 року, а також відклав підготовче засідання на 17.09.2025 року.
До початку призначеного підготовчого засідання 17.09.2025 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича від 17.09.2025 року, в якій останній збільшив розмір зустрічних позовних вимог та просив суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Колозенка Сергія Юрійовича 642 171,00 грн. основного боргу та 4 116,93 грн. 3 % річних, нарахованих на цю суму боргу в період з 02.07.2025 року по 17.09.2025 року.
У підготовчому засіданні 17.09.2025 року суд прийняв до розгляду подану Фізичною особою-підприємцем Смертельним Ігорем Вікторовичем заяву від 17.09.2025 року про збільшення розміру позовних вимог, встановив Фізичній особі-підприємцю Колозенку Сергію Юрійовичу процесуальний строк на подання відзиву на зустрічну позовну заяву (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) до 02.10.2025 року, продовжив строк проведення підготовчого провадження у справі № 910/8885/25 на 30 днів та відклав підготовче засідання на 15.10.2025 року.
Ухвалою від 15.10.2025 року господарський суд міста Києва закрив підготовче провадження та призначив справу № 910/8885/25 до судового розгляду по суті на 05.11.2025 року.
У судових засіданнях 05.11.2025 року та 19.11.2025 року оголошувалися перерви до 19.11.2025 року та до 10.12.2025 року відповідно.
Рішенням від 10.12.2025 року господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні первісного позову Фізичної особи-підприємця Колозенка Сергія Юрійовича. У той же час, суд частково задовольнив зустрічний позов Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича та стягнув з Фізичної особи-підприємця Колозенка Сергія Юрійовича на користь Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича 551 100,00 грн. основного боргу, 3 533,08 грн. 3 % річних та 8 319,50 грн. витрат по сплаті судового збору. У задоволенні решти вимог зустрічного позову суд відмовив.
16.12.2025 року через систему “Електронний суд» надійшла заява Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича від 14.12.2025 року, в якій останній просив суд стягнути на його користь з Фізичної особи-підприємця Колозенка Сергія Юрійовича витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі 124 500,00 грн. До цієї заяви Фізична особа-підприємець Смертельний Ігор Вікторович долучив, зокрема, копію підписаного між ним та адвокатом Побережною Мариною Олександрівною акту наданих послуг від 12.12.2025 року за договором про надання правничої допомоги від 29.07.2025 року на загальну суму 124 500,00 грн.
Відповідно до приписів статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу
Згідно з частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.
Положеннями частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищенаведені приписи, суд дійшов висновку про розгляд заяви Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича від 14.12.2025 року про відшкодування витрат на оплату професійної правничої допомоги у справі № 910/8885/25 без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича від 14.12.2025 року про відшкодування понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про її часткове задоволення з огляду на таке.
Згідно з частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України.
Так, відповідно до частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У відзиві на позовну заяву Фізична особа-підприємець Смертельний Ігор Вікторович вказав, що попередній розмір його витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги у цій справі складає 124 500,00 грн. Аналогічна сума витрат на оплату професійної правничої допомоги була вказана Фізичною особою-підприємцем Смертельним Ігорем Вікторовичем у зустрічній позовній заяві, а також заявлена останнім до стягнення у заяві від 14.12.2025 року.
За змістом статті 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 26 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
За умовами статті 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження витрат Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича на оплату послуг адвоката в сумі 124 500,00 грн. останній долучив до матеріалів справи, зокрема, копію укладеного 29.07.2025 року між ним (замовник) та адвокатом Побережною Мариною Олександрівною (Адвокат) договору про надання правничої допомоги (далі - Договір), за змістом якого Адвокат взяв на себе зобов'язання з представництва інтересів замовника у господарському суді міста Києва (та у разі виникнення потреби в суді апеляційної інстанції):
- як відповідача у справі № 910/8885/25 за первісним позовом ФОП Колозенка С.Ю. про стягнення з ФОП Смертельного І.В. заборгованості за договором № 2607/1-24 від 26.07.2024 року в розмірі 166 597,00 грн. та зобов'язання надати паролі доступу до хостинг-акаунту та паролі доступу до акаунту, де розташоване доменне ім'я для перенесення (остаточної передачі) сайту;
- як позивача у справі № 910/8885/25 за зустрічним позовом ФОП Смертельного І.В. про визнання договору № 2607/1-24 від 26.07.2024 року розірваним/про розірвання договору та/або стягнення з ФОП Колозенка С.Ю. на користь ФОП Смертельного І.В. грошових коштів (у тому числі інфляційних втрат та 3 % річних), що сплачені у якості авансу за договором № 2607/1-24 від 26.07.2024.
Відповідно до пунктів 3.1-3.3 Договору за правничу допомогу, передбачену в пунктах 1.1 та 1.2 Договору, замовник сплачує Адвокату винагороду (гонорар), яка дорівнює 124 500,00 грн., що в еквіваленті на дол. США складає 3 000,00 доларів.
Цей гонорар є винагородою Адвокату за представництво інтересів замовника у суді першої інстанції в справі № 910/8885/25. Представництво інтересів замовника у справі № 910/8885/25 (за потреби) у суді апеляційної інстанції за цим Договором Адвокатом здійснюється безоплатно.
Ціна Договору є фіксованою та не залежить від часу, що витратив Адвокат на надання правничої допомоги, визначеної пунктами 1.1 та 1.2 Договору.
У пункті 3.4 Договору його сторони домовились про те, що оплата гонорару Адвокату здійснюється замовником протягом 30 днів після проголошення судом першої інстанції рішення по справі № 910/8885/25.
Згідно з наданою Фізичною особою-підприємцем Смертельним Ігорем Вікторовичем копією підписаного між ним та Адвокатом акту наданих послуг від 12.12.2025 року за Договором Адвокат надав, а замовник без зауважень прийняв передбачені Договором послуги з надання правничої допомоги загальною вартістю 124 500,00 грн.
У той же час, об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 року № 922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Окрім того, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited» проти України»).
Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача (за первісним позовом) відповідно до положень статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача (за первісним позовом) були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.
При цьому, суд врахував, що надані Адвокатом замовникові послуги за актом від 12.12.2025 року з визначення правової позиції щодо вимог, які містяться у первинному позові, та складання відзиву на позовну заяву (тривалістю 16 годин), а також направлення примірників відзиву з додатками на адресу ФОП Колозенка С.Ю. (тривалістю 1,5 години) за своїм змістом частково дублюють послуги з визначення правової позиції за зустрічним позовом та складання зустрічного позову (тривалістю 16 годин) і направлення примірників зустрічного позову з додатками на адресу ФОП Колозенка С.Ю. (тривалістю 1,5 години), оскільки обидві наведені заяви по суті справи є схожими за змістом, містять тотожні мотиви та правове обґрунтування.
Суд також звертає увагу на те, що включення до заявленої до стягнення суми витрат на оплату професійної правничої допомоги послуг, зокрема, зі складення заяви про повернення судового збору (за зустрічним позовом) від 17.09.2025 року та направлення її на адресу господарського суду міста Києва (тривалістю 2 години), не відповідає принципу неминучості вказаних витрат.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У пункті 95 рішення у справі “Баришевський проти України» від 26.02.2015 року, пунктах 34-36 рішення у справі “Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009 року, пункті 80 рішення у справі “Двойних проти України» від 12.10.2006 року, пункті 88 рішення у справі “Меріт проти України» від 30.03.2004 року також зауважено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є розумним та обґрунтованим.
Відтак, при вирішенні питання про розподіл судових витрат на оплату професійної правничої допомоги в даній справі судом також враховано вищенаведені приписи.
Відповідно до частини 1 статті 15 Господарського процесуального кодексу України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Зважаючи на вищенаведені обставини, з урахуванням предмету та підстав первісних та зустрічних позовних вимог у даній справі, встановлених судом їх фактичних обставин та результатів розгляду поданих представником Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича заяв та клопотань, оцінюючи витрати відповідача (за первісним позовом) з урахуванням всіх аспектів і складності справи, беручи до уваги те, що заявлений Фізичною особою-підприємцем Смертельним Ігорем Вікторовичем до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу не повністю відповідає критеріям розумності, необхідності та неминучості, а також враховуючи часткове задоволення його зустрічного позову, суд дійшов висновку стягнення з Фізичної особи-підприємця Колозенка Сергія Юрійовича на користь Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
1. Заяву Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича від 14.12.2025 року про відшкодування витрат на оплату професійної правничої допомоги у справі № 910/8885/25 задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Колозенка Сергія Юрійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. витрат на оплату професійної правничої допомоги.
3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
4. У задоволенні решти вимог заяви Фізичної особи-підприємця Смертельного Ігоря Вікторовича від 14.12.2025 року про відшкодування витрат на оплату професійної правничої допомоги у справі № 910/8885/25 відмовити.
5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) додаткове рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне додаткове рішення складено та підписано 22.12.2025 року
Суддя В.С. Ломака