ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.12.2025Справа № 910/10028/25
За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість Києва 5»
про стягнення 52 481,98 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - позивач, КП «Київтеплоенерго») звернулося до Господарського суду міста Києва (далі - суд) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість Києва 5» (далі - відповідач, ТОВ «Нерухомість Києва 5») про стягнення 52 481,98 грн, з яких: 46 251,69 грн заборгованості зі сплати орендної плати, 689,30 грн заборгованості зі сплати податку за користування земельною ділянкою, 3 242,57 грн пені та 1 387,55 грн штрафу у розмірі 3%, 597,07 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 313,80 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків за Договором оренди № 3516 нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 03.12.2021 в частині своєчасної та повної оплати передбачених чим правочином платежів.
Автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 910/10028/25 та справу передано на розгляд судді Смирновій Ю.М.
Ухвалою суду від 18.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 20 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.
Також вказаною ухвалою попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (частина друга ст. 178 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною п'ятою ст. 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього Кодексу.
Відповідно до частин другої та третьої ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята ст. 242 ГПК України).
Нормами частини четвертої ст. 89 ЦК України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини першої ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Згідно із частиною першою ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Приймаючи до уваги викладене, на виконання приписів ГПК України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 18.08.2025 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення (№ 0610275354611) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Однак, конверт з ухвалою суду від 18.08.2025, який направлявся на адресу ТОВ «Нерухомість Києва 5»: 03118, м. Київ, пр-кт Лобановського Валерія, буд. 150г, кв. 66, був повернутий до суду відділенням поштового зв'язку Укрпошта з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».
Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справа № 917/1998/19 та від 06.07.2021 у справі № 921/494/20.
Суд зазначає, що повернення відділенням поштового зв'язку до суду поштового конверту з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання» свідчить, що рішення (ухвала) не вручена з причин, які не залежать від суду, який у установленому законодавством порядку вчинив необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи Господарським судом міста Києва.
В той же час, суд враховує, що до повноваження суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 814/1469/17, від 23.06.2020 у справі № 640/740/19 та від 03.08.2022 у справі № 352/54/19.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22 зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та / або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20).
Крім того, суд зазначає, що згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відтак, відповідач мав право та не був позбавлений можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 18.08.2025 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не подано відзиву на позов, як і не надано будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень проти заявлених позовних вимог.
Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев'ятій ст. 165 ГПК України.
За приписами частини п'ятої ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до частини п'ятої ст. 252 ГПК України, справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва
03.12.2021 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Орендодавець), КП «Київтеплоенерго» (далі - Балансоутримувач) та ТОВ «Нерухомість Києва 5» (далі - Орендар) було укладено Договір оренди № 3516 нерухомого майна, що належить до комунальної власності (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. розділу ІІ Незмінювані умови договору (далі - Умови розділу ІІ) якого, Орендодавець і Балансоутримувач передають, а Орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4. Умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6. Умов.
Згідно з пп. 4.1. п. 4 розділу І Змінювані умови договору (далі - Умови розділу І) Договору передбачено, що об'єкт оренди - нежитлові приміщення загальною площею 149,30 кв.м, що розташовані за адресою: м. Київ, бульв. Леоніда Бикова, буд. 8-А та обліковується на балансі КП «Київтеплоенерго».
Відповідно до пп. 5.1. п. 5 Умов розділу І Договору, процедура, в результаті якої майно отримано в оренду - (А) аукціон. Майно передається в оренду для використання згідно з пунктом 7. Умов (п. 1.2. Умов розділу ІІ Договору).
Пунктом 7 Умов розділу І Договору передбачено, що цільове призначення майна - майно може бути використане за цільовим призначенням на розсуд Орендаря, за винятком таких цільових призначень: 7.1.1. Заклади харчування, кафе, бари, ресторани, які здійснюють продаж товарів підакцизної групи. 7.1.2. Нічні клуби. Ресторани з нічним режимом роботи (після 22 год.). Сауни, лазні. Організація концертів та іншої видовищно-розважальної діяльності. Готелі, хостели, турбази, мотелі, кемпінги, літні будиночки. Комп'ютерні клуби та Інтернет-кафе. 7.1.3. Збір і сортування вторинної сировини.
Згідно з п. 2.1. Умов розділу ІІ Договору, Орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання Акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі майна підписується між Орендарем і Балансоутримувачем одночасно із підписанням цього Договору.
На виконання умов Договору, Балансоутримувач передав, а Орендар прийняв в орендне користування нежитлові приміщення загальною площею 149,30 кв.м, розташовані у будівлі центрального теплового пункту за адресою: м. Київ, бульв. Леоніда Бикова, буд. 8-А, що перебувають на балансі КП «Київтеплоенерго», що підтверджується Актом приймання-передачі нерухомого майна від 03.12.2021, який є Додатком № 1 до Договору, підписаним представниками Балансоутримувача та Орендаря.
Відповідно до п. 3.1. Умов розділу ІІ Договору, орендна плата становить суму, визначену у підпункті 8.1. пункту 8 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.
До складу орендної плати не входять, зокрема, компенсація витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на підставі окремих договорів, укладених безпосередньо з постачальниками комунальних послуг та/або із Балансоутримувачем та/або виставлених Балансоутримувачем рахунків в порядку, визначеному пунктом 6.5 цього договору.
Нарахування податку на додану вартість на орендну плату та авансовий внесок орендної плати, визначених у підпункті 8.1. пункту 8 та пункті 9 Умов, здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.
Підпунктом 8.1. п. 8 Умов розділу І Договору передбачено, що місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону (09.11.2021 № UA-PS-2021-10-22-000081-1) і становить 8 550,00 грн без податку на додану вартість.
Компенсація витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою та витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю - компенсується Орендарем в порядку, передбаченому пунктом 6.5 цього договору або в інший, не заборонений законодавством спосіб (пп. 8.2. п. 8 Умов розділу І Договору).
Згідно з п. 3.2. Умов розділу ІІ Договору, орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року.
З позовної зави вбачається, що індекс інфляції за 2020 рік становив 5%, 2021 рік - 10,00%, за 2022 рік - 26,60%, за 2023 рік - 5,10%, за 2024 рік - 12,00%.
Орендар сплачує орендну плату щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем (п. 3.3. розділу ІІ Договору).
Умовами п. 3.4. Умов розділу ІІ Договору, Орендар сплачує орендну плату на підставі підпункту 8.1. пункту 8 Умов та пункту 3.2. цього Договору оренди. Додатково до орендної плати та авансового внеску орендної плати, зазначених у підпункту 8.1. та пункті 9 Умов, нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується Орендарем разом з орендною платою та авансовим внеском.
Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується Балансоутримувачем (п. 3.7. Умов розділу ІІ Договору).
Відповідно до п. 3.8. Умов розділу ІІ Договору, на суму заборгованості Орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати. Крім того, орендар згідно з частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України сплачує інфляційні витрати по заборгованості та 3% річних від простроченої суми заборгованості. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за ними становить не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.
Згідно з п. 4.3. Умов розділу ІІ Договору, майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання Балансоутримувачем та Орендарем Акта повернення з оренди орендованого майна.
З метою виконання зобов'язань Орендаря за цим договором, а також зобов'язань щодо компенсації витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою та/або щодо відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна до або в день підписання цього договору Орендар сплачує на рахунок Балансоутримувача забезпечувальний депозит в розмірі, визначеному у пункту 10 Умов (без урахування податку на додану вартість) (п. 4.5. Умов розділу ІІ Договору).
Компенсацію витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою Орендар зобов'язаний сплачувати на підставі виставлених Балансоутримувачем рахунків (п. 6.5. Умов розділу ІІ Договору).
Згідно з п. 9.2. Умов розділу ІІ Договору, Орендар має можливість, забезпечену його власними або залученими фінансовими ресурсами, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі відповідно до цього договору.
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором (п. 11.1. Умов розділу ІІ Договору).
Пунктом 11.1. Умов розділу ІІ Договору передбачено, що стягнення заборгованості з орендної плати, пені та неустойки (за наявності), передбачених цим договором, може здійснюватися на підставі рішення суду.
Цей договір укладено на строк, визначений у пункті 11 Умов. Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами. Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору (п. 12.1. Умов розділу ІІ Договору)
Підпунктом 11.1. п. 11 Умов розділу І Договору передбачено, що строк договору - 5 років з дати набрання чинності договором.
Умови цього договору зберігають силу протягом всього строку дії цього договору, в тому числі у разі, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище Орендаря, а в частині зобов'язань Орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань (п. 12.2. Умов розділу ІІ Договору).
Згідно з пп. 12.6.1.1. пп. 12.6.1. п. 12.6. Умов розділу ІІ Договору, Договір припиняється з підстав, передбачених частиною першою статті 24 Закону, і при цьому: якщо підставою припинення договору є закінчення строку, на який його укладено (абзац другий частини першої статті 24 Закону), то договір вважається припиненим з дати закінчення строку, на який його було укладено, на підставі рішення Орендодавця про відмову у продовженні цього договору, прийнятого з підстав, передбачених статтею 19 Закону, в межах строків, визначених частиною п'ятою статті 18 Закону.
Майно вважається поверненим Орендодавцю/Балансоутримувачу з моменту підписання Балансоутримувачем та Орендарем акта повернення з оренди орендованого майна (п. 12.12. Умов розділу ІІ Договору).
Як зазначає позивач, протягом строку дії Договору розмір орендної плати неодноразово підлягав коригуванню на підставі відповідних рішень Київської міської ради.
Так, відповідно до витягу з протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 20.09.2022 № 19/62, орендарі за договорами оренди комунального майна територіальної громади міста Києва звільняються від орендної плати із 24.02.2022 відповідно до рішення Київської міської ради від 30.03.2022 № 4551/4592 (зі змінами) без прийняття окремого рішення орендодавця та заяви орендаря.
Рішенням Київської міської ради від 14.12.2023 № 7531/7572 встановлено, що з 01.01.2024 до 31.12.2024 розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва становить 50% від визначеної у договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва.
Відповідно до рішення Київської міської ради від 05.12.2024 № 424/10232, з 01.01.2025 до 31.12.2025 розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва становить 75% від визначеної у договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва.
Згідно з рішенням Київської міської ради від 30.01.2025 № 21/10488 (опубліковане 07.04.2025), з 01.03.2025 до 31.12.2025 розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва становить 50% від визначеної у договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва.
Також підлягав коригуванню розмір компенсації витрат за користування земельною ділянкою.
Так, рішенням Київської міської ради від 13.09.2022 № 5450/5491 встановлено з 01.03.2022 по 31.05.2022 ставку земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено у розмірі 0 відсотка від їх нормативної грошової оцінки землі.
Відповідно до положень пп. 69.14. підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПК України), за період з 01.01.2022 до 31.12.2022 не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 01.03.2022 до 31.12.2022 - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 було встановлено порядок визначення переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, а також делеговано повноваження затвердження переліку таких територій Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 було затверджено «Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».
Відповідно до вказаного Переліку, територія міста Києва у період з 24.02.2022 по 30.04.2022 включалася до територій активних бойових дій.
Згідно з роз'ясненням, розміщеним на офіційному вебсайті Державної податкової служби України (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/print-677608.html), для цілей справляння плати за землю у 2022 році наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 застосовується у частині наявності певної території у Переліку. Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації не враховуються.
Зважаючи на викладене вище, позивачем, як Балансоутримувачем, проводилось коригування сум орендних платежів, зокрема, шляхом оформлення відповідних коригувальних актів.
На виконання умов Договору, між сторонами були підписані та скріплені печатками Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) оренди:
1. у 2024 році (1 місяць оренди 7 508,39 грн згідно з п. 19.11. рішення КМР від 14.12.2023 № 7531/7572 (за змінами), з яких: 6 256,99 грн оренда + 1 251,40 грн ПДВ): № 139 від 31.01.2024 на суму 7 508,39 грн (за січень 2024 року); № 636 від 29.02.2024 на суму 7 508,39 грн (за лютий 2024 року); № 1173 від 31.03.2024 на суму 7 508,39 грн (за березень 2024 року); № 1779 від 30.04.2024 на суму 7 508,39 грн (за квітень 2024 року); № 2390 від 31.05.2024 на суму 7 508,39 грн (за травень 2024 року); № 2812 від 30.06.2024 на суму 7 508,39 грн (за червень 2024 року); № 3427 від 31.07.2024 на суму 7 508,39 грн (за липень 2024 року); № 3940 від 31.08.2024 на суму 7 508,39 грн (за серпень 2024 року); № 4414 від 30.09.2024 на суму 7 508,39 грн (за вересень 2024 року); № 4948 від 31.10.2024 на суму 7 508,39 грн (за жовтня 2024 року); № 5478 від 30.11.2024 на суму 7 508,39 грн (за листопад 2024 року); № 6148 від 31.12.2024 на суму 7 508,39 грн (за грудень 2024 року).
2. у 2025 році: № 81 від 31.01.2025 на суму 12 614,09 грн згідно з п. 2 рішення КМР від 05.12.2024 № 424/10232 (за січень 2025 року); № 708 від 28.02.2025 на суму 12 614,09 грн згідно з п. 2 рішення КМР від 05.12.2024 № 424/10232 (за лютий 2025 року); № 1241 від 31.03.2025 на суму 12 614,09 грн згідно з п. 2 рішення КМР від 05.12.2024 № 424/10232 (за березень 2025 року) з коригувальним актом від 15.04.2025 на суму -4 204,69 грн згідно з рішенням КМР від 30.01.2025 № 21/10488; № 1866 від 30.04.2025 на суму 8 409,40 грн згідно з п. 1 та п. 2 рішення КМР від 30.01.2025 № 21/10488 (за квітень 2025 року).
Також, між сторонами були підписані та скріплені печатками Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) по відшкодуванню податку за користування земельною ділянкою: № 3866 від 31.08.2023 на суму 1 637,87 грн (за серпень 2023 року); № 4361 від 30.09.2023 на суму 1 637,87 грн (за вересень 2023 року); № 4847 від 31.10.2023 на суму 1 637,87 грн (за жовтень 2023 року); № 5289 від 30.11.2023 на суму 1 637,87 грн (за листопад 2023 року); № 5740 від 31.12.2023 на суму 1 637,87 грн (за грудень 2023 року); № 255 від 31.01.2024 на суму 307,73 грн (за січень 2024 року); № 729 від 29.02.2024 на суму 307,73 грн (за лютий 2024 року); № 1270 від 31.03.2024 на суму 307,73 грн (за березень 2024 року); № 1892 від 30.04.2024 на суму 307,73 грн (за квітень 2024 року); № 2388 від 31.05.2024 на суму 307,73 грн (за травень 2024 року); № 2907 від 30.06.2024 на суму 307,73 грн (за червень 2024 року); № 3327 від 31.07.2024 на суму 307,73 грн (за липень 2024 року); № 3840 від 31.08.2024 на суму 307,73 грн (за серпень 2024 року); № 4314 від 30.09.2024 на суму 307,73 грн (за вересень 2024 року); № 4847 від 31.10.2024 на суму 307,73 грн (за жовтень 2024 року); № 5366 від 30.11.2024 на суму 307,73 грн (за листопад 2024 року); № 6048 від 31.12.2024 на суму 307,73 грн (за грудень 2024 року); № 187 від 31.01.2025 на суму 344,65 грн (за січень 2025 року); № 608 від 28.02.2025 на суму 344,65 грн (за лютий 2025 року); № 1133 від 31.03.2025 на суму 344,65 грн (за березень 2025 року).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач в порушення умов Договору не здійснив оплату орендної плати за період з 01.02.2025 по 30.06.2025 у розмірі 46 251,69 грн з ПДВ та відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою податку за користування земельною ділянкою, за травень-червень 2025 року у розмірі 689,30 грн з ПДВ, що підтверджується підписаними сторонами без зауважень та заперечень зі сторони відповідача Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) з оренди та орендних платежів та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку позивача за період з 03.12.2021 по 24.07.2025, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість.
Оскільки заборгованість відповідача з оплати орендної плати та відшкодування податку за користування земельною ділянкою за спірні періоди відповідачем в добровільному порядку сплачена не була, що і зумовило звернення позивача з даною позовною заявою до суду.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з таких підстав.
Згідно з частиною першою ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом (частина третя ст. 760 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що об'єктом оренди є майно, яке належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва.
Правові, економічні та організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, а також передачею права на експлуатацію такого майна регулює Закон України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-IX від 03.10.2019.
Відповідно до частин першої та другої ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата визначається за результатами аукціону.
Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати (частина третя ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).
Підпунктом 8.1. п. 8 Умов розділу І Договору передбачено, що місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону і становить 8 550,00 грн без податку на додану вартість. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п. 3.1. та п. 3.4. Умов розділу ІІ Договору).
Орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року (п. 3.2. Умов розділу ІІ Договору).
Як зазначалось, протягом строку дії Договору розмір орендної плати неодноразово підлягав коригуванню на підставі відповідних рішень Київської міської ради.
Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності (частина четверта ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша ст. 526 ЦК України).
Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Орендар сплачує орендну плату щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем (п. 3.3. розділу ІІ Договору).
Таким чином, відповідач повинен був щомісячно оплачувати орендну плату позивачу не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором належним чином не виконував, внаслідок чого у відповідача за період з 01.02.2025 по 30.06.2025 утворилась заборгованість з оплати орендної плати у розмірі 46 251,69 грн, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № 81 від 31.01.2025 на суму 12 614,09 грн згідно з п. 2 рішення КМР від 05.12.2024 № 424/10232 (за січень 2025 року); № 708 від 28.02.2025 на суму 12 614,09 грн згідно з п. 2 рішення КМР від 05.12.2024 № 424/10232 (за лютий 2025 року); № 1241 від 31.03.2025 на суму 12 614,09 грн згідно з п. 2 рішення КМР від 05.12.2024 № 424/10232 (за березень 2025 року) з коригувальним актом від 15.04.2025 на суму -4 204,69 грн згідно з рішенням КМР від 30.01.2025 № 21/10488; № 1866 від 30.04.2025 на суму 8 409,40 грн згідно з п. 1 та п. 2 рішення КМР від 30.01.2025 № 21/10488 (за квітень 2025 року), а також оборотно-сальдовою відомістю по рахунку позивача за період з 03.12.2021 по 24.07.2025.
Слід зазначити, що судом враховано відсутність підписаних між сторонами Актів здачі-приймання робіт (надання послуг) за травень-червень 2025 року, проте, розмір орендної плати, встановлений умовами Договору та розрахований з урахуванням п. 1 та п. 2 рішення КМР від 30.01.2025 № 21/10488, яким внесено зміни до рішення Київської міської ради від 30.03.2022 № 4551/4592 «Про деякі питання комплексної підтримки суб'єктів господарської діяльності міста Києва під час дії воєнного стану в України» та установлено на період з 01.03.2025 до 31.12.2025 розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва 50% від визначеної у договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва, погоджено відповідачем у березні-квітні 2025 року у розмірі 8 409,40 грн з ПДВ за місяць шляхом підписання відповідних Актів здачі-приймання робіт (надання послуг).
Заперечень щодо розміру орендної плати за спірний період та порядку її нарахування відповідачем надано не було.
Окрім цього, в матеріалах справи відсутні докази припинення орендних правовідносин між сторонами за спірним Договором та звільнення відповідачем орендованого майна, зокрема, за актом повернення з оренди орендованого майна згідно п. 12.12. Умов розділу ІІ Договору.
Умовами п. 3.1. Умов розділу ІІ Договору передбачено, що до складу орендної плати не входить компенсація витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на підставі окремих договорів, укладених безпосередньо з Балансоутримувачем та/або виставлених Балансоутримувачем рахунків в порядку, визначеному п. 6.5. цього договору.
Компенсація витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою компенсується Орендарем в порядку, передбаченому п. 6.5 цього договору або в інший, не заборонений законодавством спосіб (пп. 8.2. п. 8 Умов розділу І Договору).
Пунктом 6.5. Умов розділу ІІ Договору передбачено, що компенсацію витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою Орендар зобов'язаний сплачувати на підставі виставлених Балансоутримувачем рахунків.
Як вбачається з матеріалів справи, розмір відшкодування податку за користування земельної ділянкою з 01.01.2025 становить 344,65 грн з ПДВ, що підтверджено відповідачем шляхом підписання без заперечень Актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № 187 від 31.01.2025 на суму 344,65 грн (за січень 2025 року), № 608 від 28.02.2025 на суму 344,65 грн (за лютий 2025 року) та № 1133 від 31.03.2025 на суму 344,65 грн (за березень 2025 року).
Як зазначає позивач, заборгованість відповідача з відшкодування податку за користування земельною ділянкою за Договором за період травень-червень 2025 року становить 689,30 грн, з яких: за травень 2025 року у розмірі 344,65 грн та за червень 2025 року у розмірі 344,65 грн (оборотно-сальдова відомість).
Враховуючи викладене, судом встановлено неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язання за Договором в частині своєчасного та повного відшкодування податку за користування земельною ділянкою за період травень-червень 2025 року у розмірі 689,30 грн, що відповідачем не спростовано.
Заперечень щодо розміру відшкодування податку за користування земельною ділянкою за Договором за спірний період та порядку його нарахування відповідачем не надано.
Судом враховано, що в матеріалах справи відсутні виставлені позивачем рахунки на оплату згідно з п. 6.5. Умов розділу ІІ Договору, проте пп. 8.2. п. 8 Умов розділу І Договору передбачена можливість компенсації витрат за користування земельною ділянкою в інший, не заборонений законодавством спосіб.
Крім того, рахунок або рахунок-фактура, що за своїми функціями є тотожними документами, за своїм призначенням не відповідають ознакам первинного документа, оскільки ними не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а вони мають лише інформаційний характер. Рахунок є розрахунковим документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти.
Рахунок на оплату товару (робіт, послуг) за своєю правовою природою не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти для оплати товару (робіт, послуг), тобто має інформаційний характер. Неотримання рахунку не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в силу ст. 613 ЦК України, а тому наявність або відсутність рахунку не звільняє орендаря від обов'язку сплатити у визначений договором строк плату за користування найманим майном (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 918/537/18, від 29.08.2019 у справі № 905/2245/17, від 26.02.2020 у справі № 915/400/18, від 29.04.2020 у справі № 915/641/19, від 04.04.2023 у справі № 910/15426/20 та від 23.03.2023 у справі № 910/15424/20).
Доказів сплати заборгованості з орендної плати за період з 01.02.2025 по 30.06.2025 у сумі 46 251,69 грн та заборгованості з відшкодування податку за користування земельною ділянкою за період травень-червня 2025 року у сумі 689,30 грн станом на дату розгляду справи у суді відповідачем не надано.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
З урахуванням встановленого вище, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови Договору та положення ст. 526 ЦК України, що має наслідком задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 46 251,69 грн та заборгованості з відшкодування податку за користування земельною ділянкою у сумі 689,30 грн.
За прострочення виконання зобов'язання з оплати орендної плати за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 242,57 грн пені та 1 387,55 грн штрафу у розмірі 3%.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Пунктом 3.8. Умов розділу ІІ Договору передбачено, що на суму заборгованості Орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за ними становить не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.
Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення неустойки та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19
Перевіривши наданий розрахунок пені, судом встановлено, що позивачем при розрахунку помилково враховано останній день протермінування одного періоду 16 число місяця, наступного за розрахунковим місяцем, тоді як 16 число є першим днем протермінування другого періоду, таким чином нарахування пені за 16 число здійснюється двічі, у зв'язку з чим судом здійснено власний розрахунок пені, згідно з яким позовні вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 3 156,86 грн, з яких:
за період з 16.03.2025 до 15.04.2025 на суму 12 614,09 грн = 332,11 грн,
за період з 16.04.2025 до 15.05.2025 на суму 21 023,49 грн = 535,67 грн,
за період з 16.05.2025 до 15.06.2025 на суму 29 432,89 грн = 774,93 грн,
за період з 16.06.2025 до 15.07.2025 на суму 37 842,29 грн = 964,20 грн,
за період з 16.07.2025 до 29.07.2025 на суму 46 251,69 грн = 549,95 грн.
Суд також перевірив наданий позивачем розрахунок штрафу у розмірі 3% та встановив, що розрахунок здійснено арифметично правильно, що має наслідком задоволення цих вимог у заявленому розмірі 1 387,55 грн.
Також за прострочення виконання зобов'язання з оплати орендної плати за договором, позивач також просить суд стягнути з відповідача 597,07 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 313,80 грн.
Згідно з п. 3.8. Умов розділу ІІ Договору, орендар згідно з частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України сплачує інфляційні витрати по заборгованості та 3% річних від простроченої суми заборгованості.
Відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання зі оплати орендної плати за договором, то вимоги позивача про стягнення з 3% річних та інфляційних втрат є законними та обґрунтованими.
Перевіривши надані розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що позивачем при розрахунках помилково враховано останній день протермінування одного періоду 16 число місяця, наступного за розрахунковим місяцем, тоді як 16 число є першим днем протермінування другого періоду, таким чином нарахування пені за 16 число здійснюється двічі, таким чином нарахування 3% річних та інфляційних втрат за 16 число здійснюється двічі, а також позивачем помилково не приймались до уваги індекс інфляції за липень-серпень 2025 року, в якому індекс інфляції був менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а саме: (99,8), у зв'язку з чим судом здійснено власні розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, з урахуванням заявлених позивачем періодів нарахування, згідно з якими позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 305,50 грн, з яких:
за період з 16.03.2025 до 15.04.2025 на суму 12 614,09 грн = 32,14 грн,
за період з 16.04.2025 до 15.05.2025 на суму 21 023,49 грн = 51,84 грн,
за період з 16.05.2025 до 15.06.2025 на суму 29 432,89 грн = 74,99 грн,
за період з 16.06.2025 до 15.07.2025 на суму 37 842,29 грн = 93,31 грн,
за період з 16.07.2025 до 29.07.2025 на суму 46 251,69 грн = 53,22 грн.
та позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню у розмірі 428,89 грн, з яких:
за період з 16.03.2025 до 15.04.2025 на суму 12 614,09 грн х 1,007 = 88,30 грн,
за період з 16.04.2025 до 15.05.2025 на суму 21 023,49 грн х 1,013 = 273,31 грн,
за період з 16.05.2025 до 15.06.2025 на суму 29 432,89 грн х 1,008 = 235,46 грн,
за період з 16.06.2025 до 15.07.2025 на суму 37 842,29 грн х 0,998 = -75,68 грн,
за період з 16.07.2025 до 29.07.2025 на суму 46 251,69 грн х 0,998 = -92,50 грн.
Відповідачем заперечень проти вимог позивача про стягнення пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат подано не було, як і не надано контррозрахунів заявлених сум.
За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково.
У зв'язку із частковим задоволенням позову, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, сплачений позивачем з урахуванням понижуючого коефіцієнта у розмірі 0,8 згідно частини третьої ст. 4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до положень ст. 129 ГПК України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Також, у позовній заяві було зазначено, що попередній розрахунок судових витрат складається з суми сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість Києва 5» (03118, місто Київ, проспект Лобановського Валерія, будинок 150г, квартира 66; ідентифікаційний код: 44209430) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5; ідентифікаційний код 40538421) 52 219 (п'ятдесят дві тисячі двісті дев'ятнадцять) грн 79 коп., з яких: 46 251 (сорок шість тисяч двісті п'ятдесят одна) грн 69 коп. заборгованості зі сплати орендної плати, 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн 30 коп. заборгованості зі сплати податку за користування земельною ділянкою, 3 156 (три тисячі сто п'ятдесят шість) грн 86 коп. пені, 428 (чотириста двадцять вісім) грн 89 коп. інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 305 (триста п'ять) грн 50 коп., 1 387 (одна тисяча триста вісімдесят сім) грн 55 коп. штрафу у розмірі 3%, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 410 (дві тисячі чотириста десять) грн 30 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.М. Смирнова