ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.12.2025Справа № 910/8852/25
За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой" (м. Харків)
до Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта" (м. Київ)
про стягнення 1 061 371,76 грн,
за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта" (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой" (м. Харків)
про стягнення 147 787,40 грн,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін: згідно з протоколом судового засідання.
Товариство з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення 1 061 371,76 грн, з яких: 1 032 124,57 грн заборгованості за виконані позивачем роботи за договором підряду №13/2038-Р від 31.05.2024, 21 781,96 грн інфляційних втрат та 7 465,23 грн 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2025 спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін без проведення судового засідання.
07.08.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
07.08.2025 від відповідача до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява.
12.08.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив.
19.08.2025 від позивача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2025 прийнято зустрічний позов Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой" про стягнення 147 787,40 грн до спільного розгляду з первісним позовом та об'єднати в одне провадження з первісним позовом вимоги за зустрічним позовом. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25.09.2025.
21.08.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой" надійшла заява про наявність заборгованості за Договором.
03.09.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой" надійшов відзив на зустрічний позов.
09.09.2025 від Акціонерного товариства "Укрнафта" надійшла відповідь на відзив на зустрічний позов.
Протокольною ухвалою від 25.09.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.11.2025.
01.10.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой" надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Протокольною ухвалою від 04.11.2025 оголошено перерву в судовому засіданні до 04.12.2025.
03.12.2025 від Акціонерного товариства "Укрнафта" надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи.
Судове засідання, призначене на 04.12.2025, не відбулось у зв'язку з технічною неможливістю здійснення фіксації засідання в системі ВКЗ, про що працівниками суду складено відповідний акт.
Ухвалою суду від 04.12.2025 судове засідання призначено на 11.12.2025.
У судовому засіданні 11.12.2025 представник позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримав, щодо зустрічного позову - заперечив; представник відповідача за первісним позовом проти задоволення позову заперечив, зустрічні позовні вимоги - підтримав.
11.12.2025 суд проголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та повідомив дату і час його проголошення.
11.12.2025 суд проголосив вступну та резолютивну частину рішення та повідомив, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються первісні й зустрічні позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
31.05.2024 між Публічними акціонерним товариством "Укрнафта" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой" (Підрядник) укладено Договір підряду № 13/2038-Р, відповідно до п. 1.1 якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Підрядник зобов'язується на свій ризик виконати вказані в п. 1.2 Договору роботи за завданням Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці роботи на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п. 1.2 Договору, найменування робіт: "Монтаж водоводу високого тиску від КНС до ВРП-2 Анастасівського родовища із склопластикового трубопроводу ЦВНГ № 4 НГВУ "Охтирканафтогаз" Роменського району Сумської області (технічне переоснащення) (код 45220000-5 за ДК 021:2015, Інженерні та будівельні роботи (далі - Роботи).
Згідно п. 2.1 Договору, загальна вартість Робіт по цьому Договору становить 10 707 710,30 грн, крім того ПДВ 2 141 542,06грн, всього з ПДВ 12 849 252,36 грн.
Сторони в п. 2.6 Договору погодили умови оплати: авансовий платіж 50% протягом 30 календарних днів з дати отримання від Виконавця рахунку та банківської гарантії повернення авансового платежу у розмірі, що покриває суму авансового платежу. Післяоплата здійснюється Замовником по факту виконаних робіт, як різниця між вартістю виконаних робіт та загальною сумою фактично здійснених платежів із врахуванням авансового платежу за ці роботи, протягом 30 календарних днів з дати підписання Сторонами проміжних актів та кінцевого акту приймання виконаних будівельних робіт. Кінцевий Акт приймання виконаних будівельних робіт підписується на основі Акту готовності об'єкту до експлуатації, підписаного Сторонами.
Згідно з п. 2.7 Договору, банківська гарантія повернення авансового платежу надається Замовнику Підрядником протягом 10 робочих днів з моменту отримання від Замовника листа-звернення.
Строк виконання робіт становить 120 календарних днів з дати початку та закінчується датою підписання кінцевого Акту приймання виконаних будівельних робіт (№КБ-2В). Початок робіт оформлюється двостороннім Актом про початок виконання робіт, складений між Замовником та Підрядником, Акт про початок виконання робіт підписується між Замовником та Підрядником (п. 3.1 Договору).
Сторони в п. 5.1 Договору погодили, що виконання робіт оформляється шляхом підписання Сторонами проміжних та кінцевого Акту приймання виконаних будівельних робіт ("КБ-2В), надалі - Акт, який датується останнім днем виконання робіт, і Довідки про вартість виконаних будівельних робіт (№КБ-3), надалі - Довідка. В Проміжному акті та Довідці відображаються обсяги відображаються обсяги виконаних робіт та їх вартості, підтверджені Замовником і Підрядником, які є первинними обліковими документами. Акт та Довідка складаються Підрядником в 2 оригінальних примірниках, які мають бути підписані, скріплені печаткою Підрядника та надані Замовнику не пізніше 2 робочих днів з дати підписання. На підставі зазначених документів Замовник проводить розрахунки з Підрядником.
Згідно з п. 5.2 Договору Замовник зобов'язаний протягом 5 робочих днів з дати одержання від Підрядника відповідного Акту, підписати його або направити Підряднику письмову відмову від прийняття виконаних Робіт та підписання Акту, із зазначенням переліку зауважень та виявлених недоліків у виконаних Роботах та/або викладенням обставин, які унеможливлюють підписання Акту. У своїй мотивованій відмові Замовник має право визначити строк для усунення зазначених ним недоліків. При цьому визначений Замовником строк є обов'язковим для Підрядника.
Відповідно до п. 5.3 Договору приймання-передача закінчених робіт проводиться у разі позитивного результату попереднього випробування (якщо нормативними актами та проектно-кошторисною документацією передбачено проведення попередніх випробовувань закінчених робіт або таке випробування викликане характером цих робіт).
Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2024, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань (п. 14.1 Договору).
Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Відповідно до ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт (ч. 1 ст. 877 ЦК України).
Відповідно до ст. 843 ЦК України в договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін (ч. ч. 1-3 ст. 844 ЦК України).
За ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Частиною 1 ст. 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання (ч. 6 ст. 853 ЦК України).
Статтею 882 ЦК України унормовано що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.
Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.
Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника.
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування.
Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
Звертаючись до суду з даним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой" зазначає, що ним було виконано, а відповідачем за первісним позовом - прийнято виконані роботи в повному обсязі, без зауважень до якості та обсягів виконаних робіт.
Згідно з Актами приймання виконаних будівельних робіт, копії яких позивачем за первісним позовом додано до матеріалів справи, ним було виконано роботи за Договором на загальну суму 1 032 124,57 грн, проте відповідач за первісним позовом такі роботи не оплатив.
Так, відповідачем за первісним позовом не було оплачено прийняті ним роботи за Актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 за грудень 2024 на суму 197 394,65 грн та № 2 за грудень 2024 на суму 834 729,92 грн.
Загальний розмір заборгованості відповідача за первісним позовом за Актами № 1 та 2 приймання виконаних робіт за Договором за грудень 2024 складає 1 032 124,57 грн.
Позивач за первісним позовом неодноразово звертався до відповідача за первісним позовом з вимогами про сплату заборгованості за Договором підряду № 13/2038-Р від 31.05.2024, проте такі вимоги залишились без відповіді та задоволення.
Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.
В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що відповідачем за первісним позовом грошове зобов'язання зі сплати позивачу за первісним позовом грошових коштів у розмірі 1 032 124,57 грн за виконані по Договору та прийняті Замовником роботи не виконано.
Доказів, які б свідчили про відсутність такої заборгованості матеріали справи також не містять.
Крім суми заборгованості, позивачем було нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача також 21 781,96 грн інфляційних втрат та 7 465,23 грн 3 % річних.
Згідно зі ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом перевірено надані позивачем за первісним позовом розрахунки сум 3% річних та інфляційних втрат та встановлено їх правильність та арифметичну вірність.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення первісного позову в повному обсязі.
У зустрічній позовній заяві позивач за зустрічним позовом зазначає, що відповідно до п. 3.1 Договору строк виконання робіт становить 120 календарних днів з дати початку робіт та закінчується датою підписання кінцевого Акту приймання виконаних будівельних робіт (№КБ-2В). Початок робіт оформлюється двостороннім Актом початок виконання робіт, складений між Замовником та Підрядником. Акт про початок виконання робіт підписується між Замовником та Підрядником.
Позивач за зустрічним позовом зазначає, що Акт про початок виконання робіт підписано 30.08.2024, відтак до 29.12.2024 роботи по Договору повинні були виконаними. Згідно проектно-кошторисної документації, прокладення трубопроводу високого тиску здійснюється в межах земельних ділянках сільськогосподарського призначення приватної власності.
У зв'язку з цим між ПАТ "Укрнафта" та власниками земельних ділянок укладено угоди від 16.09.2024 № 244-Р, від 16.09.2024 № 245-Р, від 16.09.2024 № 246-р про відшкодування збитків за їх користування на період будівництва.
На виконання вищезазначених угод ПАТ "Укрнафта" власникам земельних ділянок за їх користування сплачено 147 787,40 грн без ПДВ.
Позивач за первісним позовом зазначає, що оскільки роботи по Договору не були виконані в погоджений сторонами строк, він звернувся до відповідача за первісним позовом із вимогою про відшкодування збитків вих. № 01/01/09/24/02/01-02/010/352 від 02.05.2025. Проте дана вимога залишилась без відповіді та задоволення.
За приписами статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом..
Відповідно до наведених положень чинного законодавства для застосування такої міри відповідальності, як стягнення майнової шкоди, необхідною є наявність елементів складу цивільного правопорушення, а саме: неправомірні дії або бездіяльність особи; завдання шкоди та її розмір; безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою; вина завдавача шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
У той же час саме на Акціонерне товариство "Укрнафта" покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой" повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Судом встановлено, що сплата АТ "Укрнафта" коштів власникам земельних ділянок здійснена відповідно до укладених з ними угод від 16.09.2024 № 244-Р, від 16.09.2024 № 245-Р, від 16.09.2024 № 246-р про відшкодування збитків за їх користування на період будівництва.
Водночас укладення цих правочинів зумовлено тим, що прокладення трубопроводу високого тиску здійснюється в межах земельних ділянках сільськогосподарського призначення приватної власності, та не залежало від дій відповідача за зустрічним позовом.
Позивачем за зустрічним позовом не доведено наявність у даному випадку всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: неправомірні дії або бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой"; завдання шкоди Акціонерному товариству "Укрнафта" та її розмір; безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями відповідача за зустрічним позовом та шкодою; вина ТОВ БМУ "Енергоюжспецстрой".
Як встановлено статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).
Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27.09.2001).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення первісних позовних вимог та відмову в задоволенні зустрічного позову в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України понесені сторонами витрати по сплаті судового збору за розгляд первісної позовної заяви та зустрічної позовних заяв покладаються на ПАТ "Укрнафта".
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Первісний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта" (04053, місто Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5; ідентифікаційний код 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой" (61022, місто Харків, проспект Правди, будинок 10,кімната 27-Е; ідентифікаційний код 32951760) 1 032 124 (один мільйон тридцять дві тисячі сто двадцять чотири) грн 57 коп. заборгованості, 21 781 (двадцять одну тисячу сімсот вісімдесят одну) грн 96 коп. інфляційних втрат, 7 465 (сім тисяч чотириста шістдесят п'ять) грн 23 коп. 3% річних та 12 736 (дванадцять тисяч сімсот тридцять шість) грн 46 коп. судового збору.
3. В зустрічному позові відмовити повністю.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення складено 19.12.2025.
Суддя Т.М. Ващенко