Єдиний унікальний номер: 379/659/25
Провадження № 2/379/315/25
про залишення позовної заяви без розгляду
16 грудня 2025 року м. Тараща
Таращанський районний суд Київської області, в складі:
головуючого судді Разгуляєвої О.В.,
при секретарі судових засідань Мовчан М.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Тараща цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Козелецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про виключення відомостей про особу як батька з актового запису про народження дитини,
10.04.2025 позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Козелецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про виключення відомостей про особу як батька з актового запису про народження дитини.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2025 головуючим суддею в указаній судовій справі визначено суддю Разгуляєву О.В..
11.04.2025 суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надав позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали на усунення вказаних у ній недоліків.
01.05.2025 протягом встановленого строку позивач подав до суду позовну заяву з усунутими недоліками.
Ухвалою суду від 06 травня 2025 року у справі відкрито провадження та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження.
16.05.25 р. відповідачем від імені якого діє представник - адвокат Яякименко О.В. було подано відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 05.06.2025 у підготовчому судовому засіданні по справі призначено судову-генетичну експертизу. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.
Згідно листа завідуючої відділенням судово-медичної генетичної ідентифікації Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи О.В. Юрченко про забезпечення явки учасників справи, відбір зразків крові було призначено на 25 липня 2025 року у приміщення відділення судово-медичної генетичної ідентифікації ДСУ «Київське бюро судово-медичної експертизи».
На запит суду від 05.11.2025 т.в.о. зав. відділення судово-медичної генетичної ідентифікації Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи О.В. Юрченко було надано відповідь за вих. № 100-471/2026 від 07.11.2025 (зареєстровано канцелярією суду за вх. ЕП -2296 від 07.11.2025) про те, що проведення експертизи повинно бути закінчене протягом одного місяця з дня отримання від суду необхідних матеріалів, тобто з дня відбору зразків крові та оплати вартості проведення експертизи.
Станом на 06.11.2025, вартість проведення експертизи позивачем, ОСОБА_1 , не сплачена.
Від представника відповідача 10.11.2025 року та 11.11.2025 надійшло клопотання про відновлення провадження у справі та стягнення з позивача на користь відповідача ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25000 грн .
Ухвалою суду від 17.11.2025 поновлено провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , третя особа: Козелецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про виключення відомостей про особу як батька з актового запису про народження дитини та призначено судове засідання.
02.12.2025 представник позивача, адвокат - Калініченко О.В., подала до суду заяву, про залишення позовної заяви ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , третя особа: Козелецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про виключення відомостей про особу як батька з актового запису про народження дитини, без розгляду.
Клопотання обґрунтоване тим, що проведення експертизи вимагає значних матеріальних витрат, наразі у позивача тяжкий матеріальний стан, що не дозволяє проведення даної експертизи.
02.12.2025 судом направлено лист до Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи про повернення без проведення судово-генетичної експертизи ухвалу суду від 05.06.2025 по цивільній справі №379/659/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Козелецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про виключення відомостей про особу як батька з актового запису про народження дитини.
Від представника відповідача 02.12.2025 року надійшло клопотання про стягнення з позивача на користь відповідача ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25000 грн. Розгляд клопотання просив суд проводити без участі відповідача та його представника.
11.12.2025 від в.о. завідуючої відділенням судово-медичної генетичної ідентифікації Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи О.В. Юрченко надійшов лист про повернення ухвалу суду від 05.06.2025 у цивільній справі №379/659/25 без виконання.
15.12.2025 представником позивача подано заперечення проти стягнення на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25000 грн., посилаючись на те, що позивачем залишено позов без розгляду не з підстав неправильних дій позивача, а саме фінансової неспроможності позивача сплатити рахунок за проведення експертизи, а також неспівмірність заявлених до стягнення витрат зі складністю спору, у зв'язку з чим позивач просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідача.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце засідання повідомлялися належним чином.
За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України за умов неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, оглянувши матеріали справи, при вирішені клопотання виходить з наступного.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Заява представником позивача подана до початку розгляду справи по суті, тому суд не вбачає перешкод для залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Частиною 3 статті 13 ЦПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Козелецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про виключення відомостей про особу як батька з актового запису про народження дитини слід залишити без розгляду.
Окрім того, розглянувши клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Якименко О.В. про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25000 грн суд, висновує наступне.
За приписами ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
За приписами частини 9 статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Аналіз наведених положень приводить до висновку, що для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, з'ясуванню підлягають обставини, які саме необґрунтовані дії позивача були здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема, чи діяв позивач недобросовісно, чи зловживав своїми правами.
Як вже зазначалось, у зв'язку з не сплатою вартості проведення експертизи позивачем, та за клопотанням представника позивача позов залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України.
З викладеного убачається, що у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Тобто, відповідач повинен підтвердити наявність витрат, які він поніс у зв'язку із поданням позову до нього і у подальшому з залишеним без розгляду, а також, довести необґрунтованість дій позивача, пов'язаних із розглядом справи.
Разом з тим, Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти зловживання позивачем своїми процесуальними правами, що стало підставою для закриття провадження або залишення позову без розгляду.
Обов'язком сторін у цивільному процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, відповідно до положень ч.5 ст. 142 ЦПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, останньому необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача тощо.
Вирішуючи спір у подібних правовідносинах, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 29 березня 2023 року у справі №712/15541/18, зазначив, що позивач, звернувшись до суду з позовом, створив відповідачу умови, які викликали необхідність укладення ним договору про надання правничої допомоги, витрачання власного часу та коштів, подання відзиву, пояснень, заперечень, клопотань про призначення судової експертизи; подальше залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача після розгляду справи судом протягом 3, 5 років свідчить, що позивач вийшов за межі дійсного змісту свого права та вчинив необґрунтовані дії, чим порушив охоронюваний законодавством баланс між сторонами спору, який має на меті забезпечення збереження майнових прав та інтересів сторони, яка потерпає від фінансових збитків, при цьому забезпечуючи право на стягнення судових витрат з позивача на користь відповідача у передбачуваних законом випадках та у разі настання певних умов.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю потрібно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Відповідно до положень ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує поведінку позивача, яка проявилася у відсутності інтересу до ініційованого судового розгляду, вчинення відповідачем дій з метою захисту своїх прав, зокрема відповідач отримала професійну правничу допомогу.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
До заяви про стягнення витрат на правничу допомогу долучено: копію договору про надання правової допомоги адвокатом №46/25 від 15 травня 2025, копію акта №46/25-1 виконаних робіт до договору про надання правової допомоги адвокатом №46/25 від 15 травня 2025, копію квитанції №46/25/2 про оплату Бондаренко О.П. гонорару за надання правничої допомоги адвокатом на суму 25000 грн, ордер серії АІ №1897049 про надання правничої допомоги ОСОБА_2 адвокатом Якименко О.В., копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №3207/10 Якименко О.В.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на: 1) професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За приписами частин 1, 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд має з'ясувати склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
При стягненні витрат на правову допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.
Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Неспівмірність витрат на правничу допомогу із передбаченими законом критеріями є підставою для подання стороною-опонентом клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка подає таке клопотання. Кодексом не передбачено можливості суду ініціювати питання про зменшення витрат на правничу допомогу з власної ініціативи, що повною мірою відповідає принципу диспозитивності цивільного процесу.
Стороною позивача було подано до суду заперечення про стягнення судових витрат, яке у своєму змісті містить клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв'язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) зазначила, що суд повинен оцінювати необхідність та розумність судових у вигляді «гонорару успіху», саме в контексті компенсації цих витрат за рахунок іншої сторони судової справи.
Аналогічним чином тлумачить це питання і ЄСПЛ, висновки якого, зокрема, у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (latridis v. Greece, заява № 31107/96) свідчать, що договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом, може підтверджувати, що у клієнта дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові, якщо така угода є юридично дійсною. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли між адвокатом і клієнтом, не може зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але ураховуючи також те, чи були вони розумними.
Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно, суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
В питанні критеріїв також слід згадати висновки Великої Палати у справі № 755/9215/15-ц. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Згідно ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
В постанові Великої Палати у справі № 910/12876/19, суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно, суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, визначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Проаналізувавши вартість і обсяг наданих позивачу юридичних послуг та виконаних робіт у даній справі № 379/659/25 зважаючи на її складність в контексті пред'явлених вимог та кількість поданих представниками процесуальних документів, а також час, який необхідний адвокату на їх підготовку та прийняття участі у розгляді справи, суд дійшов до висновку, що сума витрат на правничу допомогу визначена у клопотанні про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 25000,00 грн. є необґрунтованою та не відповідає дійсним і необхідним витратам, які змушена була понести відповідач у цій справі.
Отже, виходячи з обставин справи, які склалися у даному випадку, категорії спору, що є немайновим, фінансового стану і статусу обох сторін у спірних правовідносинах, обсягу фактично наданих відповідачу послуг з правової допомоги, на переконання суду, стягнення судових витрат, понесених відповідачем ОСОБА_2 у вказаній справі у розмірі 25000,00 грн. є неспівмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт в інтересах відповідача, а також часом, витраченим на їх виконання, а тому не відповідає критеріям реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та справедливості розміру отриманих коштів.
Враховуючи наявність підстав для зменшення розміру суми судових витрат суд приходить до висновку, що з позивача на користь відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню компенсація понесених ним судових витрат на правничу допомогу, пов'язаних із розглядом цивільної справи в розмірі 4 000,00 грн.
Розмір такого стягнення судових витрат є пропорційним, розумним та справедливим, яке при цьому не порушуватиме права учасника справи на отримання коштів, які він змушений затратити з метою захисту своїх прав та інтересів в суді, а також відповідатиме завданню цивільного судочинства, проголошеному у статті 2 ЦПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку про часткову обґрунтованість заяви про ухвалення додаткового рішення щодо компенсації судових витрат відповідача у в казаній цивільній справі та наявність правових підстав для його часткового задоволення.
Керуючись ст. 257, ст. ст. 258-261, 133, 137, 141,142, 257, 261, 353 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Козелецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про виключення відомостей про особу як батька з актового запису про народження дитини, залишити без розгляду.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складений та підписаний 19.12.2025
Головуючий: О. В. Разгуляєва