Справа № 375/1688/25
Провадження № 3/375/1133/25
28 жовтня 2025 року селище Рокитне
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Штифорук Оксана Вікторівна, розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від командира батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 та ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
29.06.2025 року о 22 год. 53 хв. за адресою: Київська обл, Білоцерківський район, Рокитнянська ОТГ, с.Ольшаниця по пров. Гороховатський, буд. 50, ОСОБА_1 керував Т3 мотоцикл Spark SP200 R251 н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп?яніння, а саме :запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп?яніння на місці,у встановленому, законом порядку, а також у найближчому медичному закладі у лікаря нарколога категорично відмовився. Також останього було неодноразово попереджено про відповідальність у разі відмови., чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Він же, 29.06.2025 року о 22 год. 53 хв. за адресою: Київська обл, Білоцерківський район, Рокитнянська ОТГ, с.Ольшаниця по пров. Гороховатський, буд. 50, ОСОБА_1 керуючи Т3 мотоцикл Spark SP200 R251 з номерним знаком НОМЕР_1 , не виконав законну вимогу поліцейських, про зупинку, а саме здійснену шляхом подачею звукового сигналу та проблисковими маячками синього та червоного кольору,тим самим порушив вимоги п.2.4 Правил дорожнього рухуУкраїни, за що передбачена відповідальність за ч. 1ст. 122-2 КУпАП.
На розгляд справи ОСОБА_1 не з'явився, натомість його захисник - адвокат Заліський Б.С. подав до суду клопотання про закриття справи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. У клопотанні захисник зазначає, що з переглянутого відеозапису вбачається, що відеозапис сlіp-0 розпочато о 22.52 год. 29.06.2025 року, працівники поліції їдуть в службовому автомобілі, потім безпричинно вимикають проблискові маячки та зупиняють мотоцикла «Спарк». Працівник поліції (жінка) представилася, запитала у водія «Чому тікаєте?», останній відповів, що «село», тільки взяв мотоцикл проїхати, але відсутні документи, потім надав працівникам для перевірки свої документи, перевірили номер кузова мотоцикла. Причину зупинки працівники поліції не назвали. Далі камера фіксує, що за декілька метрів ОСОБА_2 спілкується деякий час із іншим працівником, поки працівниця поліції перевіряє по телефону, планшету його анкетні дані. Водій веде себе спокійно, адекватно відповідає на запитання, будь-яких ознак поведінки, що не відповідає обстановці, з відеозапису не вбачається (згідно протоколу вказано невідповідність поведінки водія обстановці). О 23.09 год. запису 49 секунд працівниця поліції з бодікамерою сіла до службового автомобіля, де знаходилася до 23.17. год. запису. Водій у цей час перебував на вулиці з іншим працівником поліції, що на бодікамеру не зафіксовано, чим порушено безперервність відеозапису та не надає можливості оцінити правомірність поведінки працівника поліції по відношенню до водія.
Об 23.19 год. запису працівниця поліції покликала Радченка та повідомила, що його було зупинено на підставі ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію» у зв?язку з підозрою, що він керував мотоциклом без номерного знаку, з табличкою «Спарк». Також повідомила, що у нього виявлено ознаки алкогольного сп?яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та поведінка, що не відповідає обстановці. На що ОСОБА_3 був дуже здивований, повідомив, що в нього немає жодних ознак, попросив залучити сторонніх свідків, бо він один, працівників поліції двоє, тому він просто хвилюється, переживає, що це «змова» працівників поліції, ще раз попросив свідків, та в результаті відмовився від проходження огляду. При цьому сторона захисту акцентує увагу, що ознаки сп?яніння працівниця поліції не перевіряла, просто їх безпричинно назвала, від моменту зупинки з ним фактично не спілкувалася, спілкувався інший працівник поліції.
Також працівники поліції повідомили, що відповідальність адміністративна, але не повідомили, що вона в тому числі передбачає позбавлення права керування транспортними засобами, тобто санкція є тяжчою, ніж за кримінальні проступки. В даному випадку сторона захисту вбачає, що працівники поліції невірно роз?яснили права та обов?язки, тобто ввели в оману водія, а також не роз?яснили наслідки, передбачені за відмову від проходження огляду на стан сп?яніння згідно ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ч. 1 ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно зп. 2.5 ПДРУкраїни водій повинен на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1статті 122-2 КУпАП встановлено відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Пунктами 2.4., ПДР України передбачено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог Правил дорожнього руху України. Вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу.
Відповідно до ч. 2ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
У матеріалах справи відносно ОСОБА_1 наявні наступні документи:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 376584 від 30.06.2025; постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕПР1 № 376584 від 30.06.2025; копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 376601 від 30.06.2025; копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕПР1 № 5101994 від 29.06.2025; лист № 913 від КНП «Рокитнянська БЛ» від 01.05.2025; довідка щодо посвідчення водія; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29.06.2025; акт огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; розписка ОСОБА_4 від 29.06.2025; рапортом поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП лейтенанта Баришполь О.І. від 29.06.2025; диском з відеозаписом зафіксованим на нагрудну бодікамеру працівниками поліції.
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 376601 від 30.06.2025; постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕПР1 № 376601 від 30.06.2025; копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 376584 від 30.06.2025; копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕПР1 № 5101994 від 29.06.2025; довідка щодо посвідчення водія; копія направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29.06.2025; копія акту огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; диском з відеозаписом зафіксованим на нагрудну бодікамеру працівниками поліції.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя доходить до наступних висновків.
Вирішуючи питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення нею адміністративного правопорушення, слід зазначити, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, що передбачено частиною 2 статті 7 КУпАП.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне і повне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами статтей 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Згідно п. 2, п. 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільнимнаказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п. 6, п. 7 Розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря-фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до положень статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно п. 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно п. 7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно достатті266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно із частиною 1 статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі статтею 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Натомість, згідно з частиною 2 статті 251 КУпАП такий обов'язок покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Приймаючи до уваги приписи частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N 7460/03), беручи до уваги серйозність передбаченого статтею 130 КУпАП адміністративного стягнення, правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Згідно відеозапису Clip-0 вбачається, що ОСОБА_1 спілкується з працівниками поліції. Об 23:01:26 з боді-камери працівниці поліції вбачається, що ОСОБА_1 веде розмову з одним працівником поліції, а інший стоїть осторонь (розмову не зафіксовано). Об 23:10:21 працівниця поліції сідає в службовий автомобіль, при цьому з боді-камери вбачається, що ОСОБА_1 продовжує розмову з іншим працівником поліції. О 23:21:20 працівниця поліції виходить із автомобіля, підходить до ОСОБА_1 та іншого працівника поліції, після чого починає роз'яснювати причину зупинки. Об 23:22:44 та ж працівниця, яка до цього часу безпосередньо не спілкувалася з ОСОБА_1 , починає перелічувати ознаки, які, на її думку, свідчать про можливий стан алкогольного сп'яніння останнього.
Крім того, переглянувши Clip-1 відеозапису з нагрудної бодікамери працівника поліції суд встановив, що зовнішній огляд на виявлення ознак сп'яніння працівником поліції не проводився.
Отже, зовнішній огляд на виявлення ознак сп'яніння працівниками поліції зовсім не проводився, а ознаки на стан алкогольного сп'яніння перерахувала працівниця поліції, яка не безпосередньо спілкувалася з ОСОБА_1 .
Суд звертає увагу на те, що у даній категорії справ підлягає доведенню не лише факт керування особою транспортним засобом, а й наявність ознак алкогольного сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп'яніння. Має бути встановлено факт відмови водія від проходження зазначеного огляду, якому має передувати роз'яснення прав особи, виявлення та фіксація ознак сп'яніння, а не формальне припущення наявності їх у особи.
Зазначені фактичні обставини та наявні в матеріалах справи докази свідчать про порушення працівниками поліції вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правової презумпції, в тому числі і закріпленій в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Стосовно складеного протоколу про адміністративне правопорушення, то сам по собі він не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини.
Тобто, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У своєму рішенні від 10.02.1995 у справі «Аллене де Рібермон проти Франції», заява 15175/89 ЄСПЛ підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Обов'язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від необхідності доводити свою непричетність до вчинення порушення.
Оцінюючи зібрані та надані суду докази, в їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП під час розгляду справи судом не знайшла свого підтвердження,
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, справа про адміністративне правопорушення підлягає відносно ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Крім того, відповідно до положень ч.2 ст.38 КУпАП, у справах підвідомчих суду адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніше як через три місяці з дня його виявлення, крім справ, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21, 204-1, 204-2 та ст.130 КУпАП.У разі закриття провадження про адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття адміністративного провадження.
Відповідно до п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
За таких обставин, враховуючи, що поставлене органом Управління патрульної поліції у Київській області, ОСОБА_1 за провину правопорушення за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП не є триваючим, строк накладення стягнення за протоколом сплинув 30.09.2025 року, а тому провадження у справі підлягає до закриття.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір стягується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись статтями7, 9, 40-1,130,247, 251, 252,266,280,283-285,294 КУпАП,-
Закрити адміністративне провадження за фактом вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянином України, адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку із відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого 1 ст. 122-2 КУпАП.
Закрити адміністративне провадження за фактом вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянином України, адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 122-2 КУпАП, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення на підставіст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя Оксана ШТИФОРУК
Постанова суду набирає законної сили ____________________________
Постанову може бути пред'явлено до виконання до ______________________