ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22.12.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1045/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М. розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: Комунального некомерційного підприємства "Дитяча лікарня Надвірнянського району" Надвірнянської міської ради, вул. Небесної Сотні, буд. 24 А, м. Надвірна, Івано-Франківська область, 78405
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Медекс Плюс", вул. Військових Ветеранів, буд. 10, м. Івано-Франківськ, 76019
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Надвірнянської міської ради, вул. Гетьмана Мазепи, 29, м. Надвірна, Івано-Франківська область, 78400
про стягнення 505561,78 грн, а саме: 251795,83 грн - заборгованості з орендної плати, 56380,75 грн - пені, 47894,71 грн - інфляційних втрат, 5215,66 грн - 3% річних та 34945,18 грн - платежі за договором про відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг.
встановив: Комунальне некомерційне підприємство "Дитяча лікарня Надвірнянського району" Надвірнянської міської ради звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медекс Плюс" про стягнення 505561,78 грн, а саме: 251795,83 грн - заборгованості з орендної плати, 56380,75 грн - пені, 47894,71 грн - інфляційних втрат, 5215,66 грн - 3% річних та 34945,18 грн -платежі за договором про відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг.
Позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору оренди № 3 від 10.02.2022, в частині сплати орендної плати що становить 361125,48 грн, в тому числі частина орендної плати (70%), яка підлягає сплаті КНП «Дитяча лікарня Надвірнянського району“ - 251795,83 грн та частина орендної плати (30%), яка підлягає сплаті до місцевого бюджету Надвірнянської міської ради - 109329,65 грн.
Відповідно до пункту 6.5 розділу ІІ договору, між КНП «Дитяча лікарня Надвірнянського району“ та ТОВ «Медекс плюс“ укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг від 10.02.2022 №3.
Заборгованість за договором про відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг від 10.02.2022 №3, укладеним відповідно до пункту 6.5 розділу ІІ договору оренди № 3 від 10.02.2022, між сторонами складає 34945,18 грн.
Також, позивачем нараховано відповідачу 56380,57 грн пені, 47894,71 грн інфляційні втрати та 5215,66 грн 3% річних за прострочення сплати з орендної плати.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не подав.
Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Надвірнянської міської ради.
У надісланих суду поясненнях, Надвірнянська міська рада підтримує позов Комунального некомерційного підприємства "Дитяча лікарня Надвірнянського району" Надвірнянської міської ради.
Обставини справи, дослідження доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.
10.02.2022 між КНП “Дитяча лікарня Надвірнянського району» (орендодавець/балансоутримувач) та ТОВ "Медекс плюс" (орендар) укладено договір оренди № 3.
Відповідно до умов договору орендар/балансоутримувач КНП "Дитяча лікарня Надвірнянського району" передає, а орендар ТОВ "Медекс плюс" приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункту 4 розділу І "Змінювані умови договору", а саме нежитлове приміщення площею 27,3 м. кв., що знаходиться на першому поверсі будівлі дитячої лікарні по вул. Небесної Соті, 24а, м. Надвірна, Надвірнянського району, Івано-Франківської обл.
Строк дії договору оренди 5 років, а саме до 09 лютого 2027 року.
Згідно з пунктом 16 розділу І "Змінювані умови договору", банківські реквізити для сплати орендної плати та інших платежів відповідно до цього договору - балансоутримувачу - 70 відсотків суми орендної плати; місцевий бюджет - 30 відсотків орендної плати.
Відповідно до п. 3.1. договору, орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об'єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою. орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із балансоутримувачем.
Відповідно до пункту 3.2 розділу ІІ орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року.
Пункт 3.3. розділу ІІ передбачає, що орендар сплачує орендну плату балансоутримувачу та до місцевого бюджету щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди.
Місячна орендна плата, визначена за результатами проведеного аукціону, становить 9500,00 грн з ПДВ (пункт 9.1 розділу І договору).
З урахуванням індексації відповідно пункту 3.2 розділу ІІ орендна плата становить:
- з лютого по грудень 2022 року - 9500,00 грн з ПДВ;
- з січня по грудень 2023 року - 12070,00 грн з ПДВ;
- з січня по грудень 2024 року - 12640,37 грн з ПДВ;
- з січня 2025 року - 14157,20 грн з ПДВ.
Приписами пункту 3.7 розділу ІІ встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем (балансоутримувачем). Орендодавець (балансоутримувач) може звернутися із позовом про стягнення орендної плати та інших платежів за цим договором, за якими у орендаря є заборгованість.
На суму заборгованості орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати (пункт 3.8 розділу ІІ).
Пункт 3.10 розділу ІІ визначає, що припинення договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи пеню та неустойку (за наявності).
Згідно пункту 3.11 розділу ІІ орендар зобов'язаний на вимогу орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків за орендними платежами і оформляти акти звіряння.
Відповідно до пункту 12.7.1 договір може бути достроково припинений на вимогу орендодавця, якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці.
Пункт 12.8. договору передбачає, що про наявність однієї з підстав для дострокового припинення договору з ініціативи орендодавця, передбачених пунктом 12.7 цього договору, орендодавець повідомляє орендареві листом. У листі повинен міститись опис порушення і вимогу про його усунення в строк не менш як 15 та не більш як 30 робочих днів з дати реєстрації листа (у строк п'яти робочих днів, якщо порушення стосується прострочення сплати орендної плати або перешкоджання у здійсненні орендодавцем контролю за використанням майна). Лист пересилається на адресу електронної пошти орендаря і поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження орендаря, а також за адресою орендованого майна.
Якщо протягом встановленого у приписі часу орендар не усунув порушення, орендодавець надсилає орендарю лист, у якому повідомляє орендареві про дострокове припинення договору на вимогу орендодавця. У листі зазначається підстава припинення договору, посилання на вимогу про усунення порушення, а також посилання на обставини, які свідчать про те, що порушення триває після закінчення строку, відведеного для його усунення.
В порушення умов договору, починаючи з січня 2023 року відповідач не здійснював сплату орендної плати, внаслідок чого утворився борг в сумі 361125,48 грн, з яких частина орендної плати (70%), яка підлягає сплаті КНП "Дитяча лікарня Надвірнянського району" - 251795,83 грн та частина орендної плати (30%), яка підлягає сплаті до місцевого бюджету - 109329,65 грн.
Крім того, відповідно до пункту 6.5 розділу ІІ договору, між КНП "Дитяча лікарня Надвірнянського району" та ТОВ "Медекс плюс" укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг від 10.02.2022 №3.
Згідно п. 1.1. договору про відшкодування витрат, балансоутримувач Комунальне некомерційне підприємство "Дитяча лікарня Надвірнянського району" Надвірнянської міської ради, що знаходиться за адресою: Івано- Франківська обл., Надвірнянський р-н м. Надвірна, вул. Руднєва, 24, а (надалі - Будівля), загальною площею 5006,09 кв. м, а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором.
Крім пропорційно займаної площі, договір може передбачати й інші критерії розподілу і оплати спожитих послуг, один з яких обирається за взаємною згодою сторін, а саме: пропорційно кількості користувачів; за кількістю джерел електрообладнання. У разі відсутності лічильників з обліку спожитих послуг окремим споживачем або з інших поважних причин застосовується критерій - пропорційно до займаної площі.
Орендар користується приміщенням, загальною площею 27,3 кв. м, розміщене на першому поверсі будівлі, вартістю (ринковою) 139230,00 грн. без ПДВ (надалі - орендоване Приміщення) відповідно до плану розміщення приміщення, що додається до договору. Орендоване приміщення використовується для облаштування пункту забору аналізів.
Відповідно до п. 2.1. договору про відшкодування витрат, балансоутримувач будівлі зобов'язується забезпечити: Виконання всього комплексу робіт, пов'язаних з обслуговуванням та утриманням будівлі і прибудинкової території, та створення необхідних житлових умов і здійснення господарської діяльності, у тому числі орендарю і його співробітникам згідно з вимогами чинного законодавства про користування будівлями.
Перелік таких робіт та послуг, порядок та умови їх оплати встановлюються цим договором.
Розмір плати за обслуговування і ремонт будівлі, прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень будівлі залежить від складу робіт і послуг, які надаються балансоутримувачу житлово-експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями та іншими суб'єктами господарювання, і визначається розрахунком щомісячних платежів (кошторисом витрат) за обслуговування та ремонт будівлі, комунальні та інші послуги балансоутримувача.
Заборгованість за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг від 10.02.2022 №3 складає 34945,18 грн.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями про сплату заборгованості, листами від 02.02.2023 №43/01-08, від 12.04.2023 №124/01-08.
Однак, відповіді не претензії, як і вимоги щодо проведення звіряння взаєморозрахунків за орендними платежами шляхом оформлення актів звіряння, залишилися без відповіді.
Керуючись пунктами 12.7, 12.7.1, 12.8 договору позивачем листом з вимогою про усунення порушень від 20.05.2025 №178/01-08 повідомлено відповідача про те, що останній допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців, а також сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці. У листі містився опис порушення і вимога про його усунення у строк п'яти робочих днів. Крім того, зазначено, що якщо протягом встановленого у приписі часу орендар не усуне порушення останнього буде повідомлено про дострокове припинення договору на вимогу орендодавця.
Позивачем надіслано відповідачу лист-повідомлення про дострокове припинення договору на вимогу орендодавця від 30.05.2025 №197/01-08.
09.06.2025 між сторонами підписано акт повернення з оренди орендованого майна.
Відповідач всупереч умовам договору не виконав обов'язок зі сплати орендної плати у розмірі 361125,48 грн за період з січня 2023 року по червень 2025 року та 34945,18 грн платежів за договором про відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг.
Позивачем нараховано відповідачу 56380,57 грн пені, 47894,71 грн інфляційні втрати та 5215,66 грн 3% річних за прострочення сплати з орендної плати.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення. Висновок суду.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму (ч. ч. 1,2 ст. 762 Цивільного кодексу України).
За змістом ч.1 та ч. 4 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
Матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем договірних зобов'язань по оплаті вартості оренди за договором оренди оренди №3 від 10.02.2022 перед позивачем в частині орендної плати 70%, яка становить 251795,83 грн.
За наведеного, позовні вимоги про стягнення боргу у розмірі 70% орендної плати в сумі 251795,83 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про стягнення частини орендної плати у розмірі 30%, яка підлягала сплаті до місцевого бюджету Надвірнянської міської ради в сумі 109329,65 грн, суд зазначає наступне.
За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
Відповідно до ч. 1 та ч.3 ст.41 ГПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
За приписами ч.1 ст.45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 цієї ж статті позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Надвірнянську міську раду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача (ухвала суду від 29.08.2025).
З приписів частини першої статті 50 ГПК України слідує, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не підпадають під ознаки поняття - "сторони в судовому процесі", якими є позивачі та відповідачі.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, виступає в процесі на боці тієї сторони, з якою в неї існують певні правові відносини. Залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, до участі у справі вирішується господарським судом з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес до даної справи. Щодо ж наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17 вказала, що підставою для вступу (залучення) в судовий процес такої третьої особи є її заінтересованість у результатах вирішення спору - ймовірність виникнення у майбутньому у неї права на позов або пред'явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача. Водночас, предмет спору повинен перебувати за межами цих правовідносин, інакше така особа може мати самостійні вимоги на предмет спору. Для таких третіх осіб неможливий спір про право з протилежною стороною у такому процесі.
При цьому, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь Надвірнянської міської ради, яка є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору у даній справі, боргу у розмірі 30% орендної плати.
За наведеного, правові підстави для задоволення позову в цій частині - відсутні.
За порушення строків сплати орендної плати, позивачем нараховано відповідачу 56380,57 грн пені.
У відповідності до п. 3.8. договору, на суму заборгованості орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.
Положеннями частин 1, 3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що відповідач в порушення умов договору не виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати орендної плати за період з січня 2023 року по червень 2025 року.
Судом здійснено перерахунок пені, враховуючи, що за умовами договору позивачу підлягали сплаті 70% орендної плати.
За розрахунком здійсненим судом, розмір пені, що підлягає стягненню за несвоєчасне виконання зобов'язань відповідачем становить 38670,09 грн. В решті заявленої до стягнення пені слід відмовити.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Також, судом здійснено перерахунок інфляційних втрат та 3% річних, враховуючи зобов'язання відповідача сплачувати позивачу 70% орендної плати.
За розрахунком здійсненим судом, розмір інфляційних втрат становить 8946,21 грн, 3% річних - 3598,15 грн. В решті частини заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних слід відмовити.
Щодо вимоги про стягнення 34945,18 грн платежів за договором про відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг, суд зазначає про те, що підтвердженим матеріалами справи є розмір вказаних платежів в сумі 33817,30 грн, що визнавався обома сторонами при підписанні акту повернення з оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 09.06.2025. Решта вимог в цій частині є непідтвердженими жодними доказами.
У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).
За наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме слід стягнути з відповідача на користь позивача 251795,83 грн боргу по орендній платі, 38670,09 грн пені, 8946,21 грн інфляційних втрат, 3598,15 грн 3% річних, 33817,30 грн платежів за договором про відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг. В решті - відмовити.
Судові витрати.
Склад та порядок розподілу судових витрат визначено Главою 8 Розділу I ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, враховуючи те, що позов підлягає частковому задоволенню, судовий збір слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 74, 76-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Комунального некомерційного підприємства "Дитяча лікарня Надвірнянського району" Надвірнянської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медекс Плюс" за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Надвірнянської міської ради про стягнення 505561,78 грн - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медекс Плюс", вул.Військових Ветеранів, буд. 10, м. Івано-Франківськ, 76019 (ідентифікаційний код 37409493) на користь Комунального некомерційного підприємства "Дитяча лікарня Надвірнянського району" Надвірнянської міської ради вул. Небесної Сотні, буд. 24 А, м.Надвірна, Івано-Франківська область, 78405 (ідентифікаційний код 42906383) 251795 (двісті п'ятдесят одну тисячу сімсот дев'яносто п'ять) грн 83 коп. боргу по орендній платі, 38670 (тридцять вісім тисяч шістсот сімдесят) грн 09 коп. пені, 8946 (вісім тисяч дев'ятсот сорок шість) грн 21 коп. інфляційних втрат, 3598 (три тисячі п'ятсот дев'яносто вісім) грн 15 коп. 3% річних, 33817 (тридцять три тисячі вісімсот сімнадцять) грн 30 коп. платежів за договором про відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг, 4041 (чотири тисячі сорок одну) грн 93 коп. судового збору,
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення підписано 22.12.2025.
Суддя Неверовська Л.М.