номер провадження справи 7/195/25
19.12.2025 Справа № 908/3187/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Лєскіної Ірини Євгенівни, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без (повідомлення) виклику представників сторін справу № 908/3187/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський приладобудівний завод» (49019, м.Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд.70, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 36495031)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (69096, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А, каб. 8, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40308189)
про стягнення коштів,
Процесуальні дії у справі.
До Господарського суду Запорізької області (зареєстровано в канцелярії суду вх.№3501/08-07/25 від 16.10.2025) звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський приладобудівний завод» із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (надалі - ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС») 32611,00 грн грошової заборгованості за договором поставки № 0152-СК-Д від 10.10.2023.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 16.10.2025 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3187/25 та визначено до розгляду судді Лєскіній І.Є.
Ухвалою суду від 20.10.2025 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3187/25, яке суд ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Установлено відповідачеві строк для надання суду відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
У системі «Електронний суд» позивачем сформовано додаткові пояснення у яких останній просить суд долучити до матеріалів справи платіжні інструкції на підтвердження оплати за паливо.
Згідно з даними підсистеми «Електронний суд» ЄСІКС відповідач має зареєстрований електронний кабінет.
Ухвала суду від 20.10.2025 про відкриття провадження у справі № 908/3187/25 була надіслана відповідачу до електронного кабінету, про що свідчить довідка про доставку електронного листа від 20.10.2025.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 19.11.2025 сплинув тридцятиденний строк, наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд визнав надані документи достатніми для всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору.
Ураховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує повне рішення без його проголошення 19.12.2025.
Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилось.
Стислий виклад позицій учасників страви.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський приладобудівний завод» звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (надалі - ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС») 32611,00 грн грошової заборгованості за договором поставки № 0152-СК-Д від 10.10.2023.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки № 0152-СК-Д від 10.10.2023, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом про стягнення суми боргу за невідвантажену продукцію.
Позов заявлено на підставі ст.ст. 526, 530, 549, 610, 612, 623, 625, 692 Цивільного кодексу України.
Відповідач правами, наданими процесуальним законом, зокрема, ст.ст. 42, 165, 169 ГПК України, не скористався, відзив на позов, жодних доказів суду не надав, позицію щодо предмету спору не висловив.
Керуючись положеннями ч. 9 ст. 165 ГПК України, суд вирішив справу за наявними матеріалами.
Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують.
Між ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» та ТОВ «Дніпропетровський приладобудівний завод» 10.10.2023 було укладено публічний договір на поставку товару (палива).
На офіційному веб-порталі ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» (відповідач) розміщено Угоду з користувачем, яка, як зазначено в преамбулі Угоди, є публічним договором купівлі-продажу згідно ст. 633 ЦК України, відповідно якого ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» пропонує всім юридичним особам (надалі покупець, користувач) купити товар через мобільний додаток та/або на сайті продавця. Відповідно ст. 642 ЦК України повним і беззаперечним прийняттям даної Угоди (акцепт) є момент реєстрації або факт покупки товару через мобільний додаток або веб-сайт.
Договір вважається укладеним, а пропозиція продавця щодо його укладення повністю прийнятою (акцептованою) покупцем, з моменту підтвердження покупцем замовлення (пункт 4.4 Угоди).
Таким чином між ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» та ТОВ «Дніпропетровський приладобудівний завод» укладено Угоду з користувачем (Договір купівлі-продажу), предметом якої, згідно пункту 4.1, є зобов'язання продавця передати у власність покупця товар (нафтопродукти), визначений у замовленні покупця, розміщеному за допомогою мобільного додатку та/або веб-сайту, з використанням віртуальної та/або фізичної (пластикової) паливної картки, на якій воно враховується, та зобов'язання покупця оплатити і прийняти товар, відповідно до умов цього договору.
Згідно з п. 4.2 договору покупець самостійно та на власний розсуд обирає розміщений у мобільному додатку та/або веб-сайті товар: вид, кількість нафтопродукту, адресу АЗС, паливно-роздавальну колонку.
За визначеннями п.п. 1.7.1 п. 1.7 договору, фізична пластикова картка пластикова картка, як засіб підтвердження права покупця або уповноваженої (довіреної) особи покупця, на отримання пального (визначеного найменування та кількості) за допомогою терміналу або мобільного додатку, на АЗС продавця, що зазначені на веб-сайті.
Відповідно п. 4.3, покупець підтверджує своє замовлення, здійснюючи оплату товару.
Оплата товару проводиться покупцем у національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок продавця (п. 5.2.).
За умовами п. 5.3, покупець самостійно оформляє замовлення і оплачує (100% передоплати) в безготівковій формі на рахунок продавця.
Згідно п. 5.4, фізична оплата товару покупцеві проводиться через АЗС шляхом заправки автотранспортного засобу. Кількість товару, що відпускається на АЗС, обирається покупцем самостійно в межах попередньо оплаченої кількості. Право власності у покупця виникає з моменту передачі товару на АЗС.
Відповідно п. 10.1 угода набирає чинності та діє безстроково: - з моменту реєстрації користувача та веб-сайті товариства; з моменту установки мобільного додатку.
На виконання вказаного договору ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» випустило і передало ТОВ «Дніпропетровський приладобудівний завод» низку довірчих документів (скетч-карток), а ТОВ «Дніпропетровський приладобудівний завод» прийняв і оплатив зазначені довірчі документи.
Зазначене вище підтверджується видатковими накладними та специфікаціями із зазначенням серійних номерів скретч-карток.
Проте, автозаправні станції та автозаправні комплекси, на яких здійснювався відпуск палива, яке продав ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС», перестали працювати.
У зв'язку з цим, ТОВ «Дніпропетровський приладобудівний завод» був позбавлений можливості отримати вже оплачене паливо.
На підтвердження викладеного, позивачем надані видаткові накладені та специфікації:
- Видаткова накладна № 0001/0000146 від 11.10.2023 та специфікація №0001/0000146-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах, згідно з якими придбано довірчих документів (скетч-карток) на 300 л бензину А-95 на загальну суму 15 600 гривень; невикористаними залишились скетч-картки на 60 л бензину, на загальну суму 3120 гривень.
- Видаткова накладна № 0001/0000552 від 08.04.2024 та специфікація №0001/0000552-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах, згідно з якими придбано довірчих документів (скетч-карток) на 300 л бензину А-95 на загальну суму 15 300 гривень; невикористаними залишились скетч-картки на 100 л бензину, на загальну суму 5100 гривень.
- Видаткова накладна № 0001/0001012 від 07.05.2024 та специфікація №0001/0001012-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах, згідно з якими придбано довірчих документів (скретч-карток) на 300 л бензину А-95 на загальну суму 15 300 гривень; невикористаними залишились скретч-картки на 60 л бензину, на загальну суму 3060 гривень.
- Видаткова накладна № 0001/0002086 від 09.07.2024 та специфікація №0001/0002086-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах, згідно з якими придбано довірчих документів (скретч-карток) на 300 л бензину А-95 на загальну суму 16 050 гривень; невикористаними залишилась скретч-картки на 10 л бензину, на загальну суму 535 гривень.
- Видаткова накладна № 0001/0003212 від 10.09.2024 та специфікація №0001/0003212-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах, згідно з якими придбано довірчих документів (скретч-карток) на 300 л бензину А-95 на загальну суму 15 597 гривень; невикористаними залишились скретч-картки на 40 л бензину, на загальну суму 2079,60 гривень.
- Видаткова накладна № 0001/0003618 від 08.10.2024 та специфікація № 0001/0003618-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах, згідно з якими придбано довірчих документів (скретч-карток) на 300 л бензину А-95 на загальну суму 15 597 гривень; невикористаними залишились скретч-картки на 60 л бензину, на загальну суму 3119,40 гривень.
- Видаткова накладна № 0001/0004028 від 06.11.2024 та специфікація №0001/0004028-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах, згідно з якими придбано довірчих документів (скретч-карток) на 300 л бензину А-95 на загальну суму 15 597 гривень; невикористаними залишились скретч-картки на 150 л бензину, на загальну суму 7798,50 гривень.
- Видаткова накладна № 0001/0004502 від 10.12.2024 та специфікація №0001/0004502-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах, згідно з якими придбано довірчих документів (скретч-карток) на 300 л бензину А-95 на загальну суму 15 597 гривень; невикористаними залишились скретч-картки на 150 л бензину, на загальну суму 7798,50 гривень.
Загалом не відбулась поставка палива за вже оплаченими рахунками на суму 32 611 гривень (630 літрів бензину А-95).
На виконання умов договору ТОВ «Дніпропетровський приладобудівний завод», згідно з виставленими з боку ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» рахунками був оплачений замовлений товар у сумі 140 238,00 грн, ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» було поставлено товар на загальну суму 107 627 грн.
Отже, ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» не було поставлено товар на суму 32611,00 грн.
Ураховуючи невиконання позивачем умов договору стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Відповідач не спростував викладені обставини, відзив на позовну заяву суду не надав.
Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення. Висновки суду.
За своєю правовою природою укладений договір між позивачем та відповідачем є договором поставки, до якого застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін згідно з ч.2 ст.712 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі, а також інші юридичні факти.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частинами 1 та 2 ст. 712 ЦК України внормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно із ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно із ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно з якими торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (надалі - АЗС) (абзац 2 п.3 Правил).
Згідно з п.9 Правил, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку.
Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).
Згідно з п.3 Інструкції талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому. Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у пп.10.3.3 Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона.
Відтак, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.
Суд установив, що позивач свої зобов'язання за договором виконав у строки та у спосіб, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 №3-30гс13 по справі №5011-42/13539-2012.
Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений (невідпущений) товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.
Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.
Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 ЦК України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 по справі № 918/631/19.
Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Відповідач у порушення вимог ЦК України та умов договору добровільно взяті на себе зобов'язання не виконав, не передав у повному обсязі товар.
З огляду на викладене пред'явлена позивачем вимога про стягнення заборгованості за договором на суму непоставленого (невідпущеного) товару у розмірі 32611,00 грн є обґрунтованою та підтвердженою належними доказами.
Станом на час прийняття рішення судом у справі доказів на підтвердження виконання відповідачем зобов'язання за договором в частині передачі позивачу оплаченої продукції або повернення коштів, сплачених за неї, до суду надано не було надано, а отже вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 32611,00 грн підлягає задоволенню.
За приписами ст. ст. 13 та 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, ураховуючи вище встановлені обставини, предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити повністю.
Судові витрати.
Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 3028,00 грн судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 11, 13, 14, 86, 129, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (69096, м.Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А, кабінет 8, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40308189) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський приладобудівний завод» (49019, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 70, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 36495031) 32611 (тридцять дві тисячі шістсот одинадцять) гривень 00 копійок заборгованості за невикористані скетч-картки, судовий збір 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У зв'язку з погіршенням безпекової ситуації в місті Запоріжжі, постійними ракетними обстрілами обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров'ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, повний текст ухвали складено та підписано 22.12.2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя І.Є. Лєскіна