майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
19 грудня 2025 р. Справа № 906/1314/25
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Кравець С.Г.
секретаря судового засідання: Виговської Д.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: Стоцький О.Л. - довіреність №1837/60/39/270 від 05.02.2025,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі за правилами загального
позовного провадження справу
за позовом: Військової частини НОМЕР_1
до: Приватного підприємства "БудКапітал Плюс"
про стягнення 807 000,00грн та розірвання договору.
Процесуальні дії по справі.
Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Господарського суду Житомирської області з позовом до Приватного підприємства "БудКапітал Плюс" у якому просить стягнути 807 000,00грн, з яких: 597 000,00грн пені, 210 000,00грн штрафу, а також розірвати договір про закупівлю товару за державні кошти №23 від 24.03.2025, у зв'язку з істотним порушенням ПП "БудКапітал Плюс" умов договору.
Ухвалою суду від 15.10.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №906/1314/25 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17.11.2025.
Ухвалою суду від 17.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.12.2025.
Відповідач представника у судове засідання 11.12.2025 не направив. У судовому засіданні 11.12.2025 судом повідомлено про неможливість сформувати довідку про доставку ухвали суду від 17.11.2025 до електронного кабінету відповідача, у зв'язку з чим ухвалою від 11.12.2025 розгляд справи по суті відкладено на 19.12.2025, про що повідомлено сторін.
Відповідач представника у судове засідання 19.12.2025 не направив. Факт повідомлення його про дату, час та місце розгляду справи підтверджується довідкою про доставку до електронного кабінету відповідача ухвали суду від 11.12.2025 (а.с.130).
Крім того, відповідно до частини 2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень", судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач мав доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно пункту 1 частини 3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Приймаючи до уваги те, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляд даної справи, явка представника відповідача в судове засідання обов'язковою не визнавалась, а його неявка та неподання ним відзиву на позовну заяву не перешкоджають розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності останнього за наявними матеріалами, згідно з частини 9 ст.165, ст.202 ГПК України.
Представник позивача у судовому засіданні 19.12.2025 підтримав заявлені вимоги, з підстав, викладених у позовній заяві, просив задовольнити їх у повному обсязі.
У судовому засіданні 19.12.2025 судом оголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про закупівлю товару за державні кошти №23 від 24.03.2025 щодо своєчасної поставки товару, у зв'язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 597 000,00грн пені, 210 000,00грн штрафу. Також позивач просить суд розірвати договір про закупівлю товару за державні кошти №23 від 24.03.2025, у зв'язку з істотним порушенням ПП "БудКапітал Плюс" умов договору.
Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 24.03.2025 між Військовою частиною НОМЕР_1 (замовник) та Приватним підприємством "БудКапітал Плюс" (постачальник) укладено договір №23 від 24.03.2025 про закупівлю товару за державні кошти (а.с.17-22).
Згідно з пунктом 1.1 договору, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю товар, а замовник сплатити за товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації (додаток №1), що додається до договору і є його невід'ємною частиною.
Пунктом 1.2 договору визначено, що найменування (номенклатура, асортимент) перелік, кількість, ціна за одиницю товару зазначено у додатку №1 до даного договору, який є його невід'ємною частиною (специфікація). Строк поставки товару - 10 діб з дати підписання договору.
Загальна вартість договору визначена на підставі додатку №1 до цього договору та складає: 6 000 000,00грн без ПДВ (п.2.1 договору).
Відповідно до пункту 4.1 договору, постачальник власними силами, засобами та за власний рахунок відповідно до умов даного договору зобов'язується здійснити поставку товару протягом строку дії даного договору, але в жодному разі не пізніше 10 (десяти) діб з дати підписання договору.
Пунктом 4.2 договору передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах DDP, згідно INCOTERMS-2010: Київська область, за адресою: м. Київ у додатково визначеному замовником місці. Поставка, завантаження та розвантаження здійснюється силами та за рахунок постачальника.
За умовами пункту 4.3 договору, постачальник (уповноважена особа постачальника) повідомляє замовника (уповноважену особу замовника) у письмовому вигляді засобами електронного зв'язку (e-mail, чи за месенджером телефонного номеру (через WhatsApp, Signal)) не менше ніж за 3 робочих дні про дату та орієнтовний час поставки товару.
Згідно пункту 4.6. договору, факт приймання товару, а також відсутність зауважень до товару підтверджується підписанням уповноваженими представниками сторін належним чином (відповідно до вимог чинного законодавства) оформленої накладної на товар (на кожну поставлену партію/частину товару) та акту приймання-передачі товару.
Відповідно до пункту 4.10 договору, право власності на товар переходить від постачальника до замовника з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної на товар, акту приймання-передачі товару та списання коштів за товар з відповідних рахунків замовника.
Згідно пункту 4.11 договору, зобов'язання по складанню усіх необхідних накладних та актів покладається на Постачальника.
Підпунктом 8.3.1 пункту 8.3 договору передбачений обов'язок постачальника поставляти замовнику товар в строк та на умовах, передбачених даним договором.
У відповідності до підпункту 8.3.5 пункту 8.3 договору, постачальники зобов'язаний забезпечити вчасну поставку товару, якість і кількість якого відповідає вимогам даного договору.
Пунктом 13.1 договору передбачено, що сторони дійшли згоди, що усі спори, які можуть виникнути між ними за даним договором або у зв'язку із ним, вирішуватимуться у порядку досудового врегулювання спорів, відповідно до чинного законодавства України.
У разі неможливості вирішення спору у відповідності з п.13.1 даного договору, спір підлягає вирішенню судом відповідно до вимог чинного законодавства України (пункт 13.2 договору).
За умовами п.14.1 договору, договір набирає чинності з дати його укладення сторонами та діє до 31.12.2025, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання сторонами. Датою укладення договору є дата його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності).
Додатком №1 до договору є специфікація, у якій сторони погодили найменування товару, його кількість - 30 одиниць, гарантійний строк та загальну ціну, яка становить 6 000 000,00грн (а.с.22 на звороті).
Договір №23 від 24.03.2025 та специфікація (додаток №1) підписані представниками сторін, а їх підписи скріплені печатками.
22.04.2025 на підставі видаткової накладної №75 від 22.04.2025 ПП "БудКапітал Плюс" поставило Військовій частині НОМЕР_1 обумовлений товар - у кількості 15 одиниць на загальну суму 3 000 000,00грн (а.с.112).
Згідно акту прийому-передачі товару від 22.04.2025 ПП "БудКапітал Плюс" передало у власність Військовій частині НОМЕР_1 товар - у кількості 15 одиниць, на загальну суму 3 000 000,00грн (а.с.23).
У цей же день - 22.04.2025 замовник у повному обсязі оплатив поставлений йому товар, що підтверджується платіжною інструкцією №329 від 22.04.2025 на суму 3 000 000,00грн (а.с.105).
Іншу частину товару - у кількості 15 одиниць, на суму 3 000 000,00грн, відповідач позивачу не поставив. У матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про протилежне.
Позивач звернувся до відповідача з претензією №1837/60/39/1590 від 16.08.2025, у якій пропонував останньому належним чином виконати свої зобов'язання за договором та поставити товар на суму 3 000 000,00грн, а також перерахувати пеню та штраф у розмірі 684 000,00грн за прострочку поставки товару (а.с.24-26, 101-104).
Неотримання відповіді на претензію позивача та несплата штрафних санкцій за прострочення виконання відповідачем договірних зобов'язань, стали підставою для звернення позивачем з даним позовом про стягнення з відповідача: 597 000,00грн пені, 210 000,00грн штрафу на підставі п.9.2 договору, а також керуючись статтею 651 ЦК України, позивач просить розірвати договір про закупівлю товару за державні кошти №23 від 24.03.2025, у зв'язку з істотним порушенням ПП "БудКапітал Плюс" умов договору.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно пункту 1 частини 2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст.627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частина 1 ст.626 ЦК України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною 1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про закупівлю товару за державні кошти №23 від 24.03.2025, за умовами якого відповідач зобов'язався поставити позивачу обумовлений у специфікації товар, у загальній кількості 30 одиниць.
Особливості укладання договорів за державним замовленням (державних контрактів) визначаються Законом України "Про публічні закупівлі".
Пунктом 25 частини 1 ст.1 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що публічна закупівля - це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з пунктом 6 частини 1 ст.1 Закону України "Про публічні закупівлі", договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Згідно з частиною 1 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 ст.712 ЦК України).
За приписами статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (частина 1 ст.662 ЦК України).
Частиною 1 ст.664 ЦК України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Згідно із частиною 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до пункту 4.1 договору, постачальник власними силами, засобами та за власний рахунок відповідно до умов даного договору зобов'язується здійснити поставку товару протягом строку дії даного договору, але в жодному разі - не пізніше 10 (десяти) діб з дати підписання договору.
Судом встановлено, що договір про закупівлю товару за державні кошти №23 підписано сторонами - 24.03.2025.
Згідно статті 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно, обумовлений у договорі №23 від 24.03.2025 про закупівлю товару за державні кошти, товар на загальну суму 6 000 000,00грн відповідач зобов'язаний був поставити у строк - до 04.04.2025, а не до 02.04.2025, як помилково вважає позивач.
Відповідачем, у визначений договором строк, товар поставлено не було.
На виконання умов договору №23 від 24.03.2025, відповідачем 22.04.2025 було поставлено на користь позивача частину товару - у кількості 15 одиниць, на загальну суму 3 000 000,00грн, що підтверджується актом прийому-передачі товару від 22.04.2025 (а.с.23) та видатковою накладною №75 від 22.04.2025 (а.с.112).
За отриманий товар позивачем проведено оплату на суму 3 000 000,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №329 від 22.04.2025 (а.с.105).
Решту обумовленого товару у кількості 15 одиниць на суму 3 000 000,00грн, як станом на дату подання даного позову, так і станом на час розгляду даної справи у суді, відповідач позивачу не поставив.
Позивач звертався до відповідача з претензією №1837/60/39/1590 від 16.08.2025, у якій пропонував виконати належним чином свої зобов'язання за договором та поставити товар на загальну суму 3 000 000,00грн, а також перерахувати пеню та штраф у розмірі 684 000,00грн за прострочку поставки товару (а.с.24-26, 101-104).
Однак, вказана претензія залишилась без відповіді та задоволення.
Відповідно до частини 1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 597 000,00грн пені та 210 000,00грн штрафу.
За змістом статей 610, 611, 612 ЦК України, невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є порушенням зобов'язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.
Відповідно до пункту 3 частини 1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини 2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Договором про закупівлю товару за державні кошти №23 від 24.03.2025 передбачено відповідальність сторін за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань за договором.
Так, згідно пункту 9.2 договору, за порушення строку поставки товару або строку заміни неякісного (невідповідного) товару на якісний (відповідний), постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1% вартості товару з якої допущено прострочення виконання зобов'язань, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцяти) днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.
Згідно позовної заяви позивачем заявлено до стягнення з відповідача в загальному 597 000,00грн пені, яка нарахована:
- з 02.04.2025 по 22.04.2025 на суму невчасно поставленого товару у розмірі 6 000 000,00грн - 126 000,00грн пені;
- з 23.04.2025 по 26.09.2025 на суму недопоставленого товару у розмірі 3 000 000,00грн - 471 000,00грн пені.
Враховуючи наведене, господарським судом здійснено перерахунок пені, з урахуванням вірних періодів. Так, на переконання суду, обґрунтованим та арифметично вірним є загальний розмір пені у сумі 579 000,00грн пені, яка нарахована:
- з 04.04.2025 по 21.04.2025 на суму невчасно поставленого товару у розмірі 6 000 000,00грн - 108 000,00грн пені;
- з 23.04.2025 по 26.09.2025 на суму недопоставленого товару у розмірі 3 000 000,00грн - 471 000,00грн пені.
В частині стягнення пені у розмірі 18 000,00грн вимоги є безпідставними, тому у їх задоволенні суд відмовляє.
За прострочення відповідачем постачання товару понад 30 днів позивачем нараховано та заявлено до стягнення штраф у розмірі 210 000,00грн (вартість недопоставленого товару 3 000 0000,00грн x 7% = 210 000,00грн). Розмір якого є арифметично правильним, відповідно, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в цій частині.
Щодо позовної вимоги про розірвання договору про закупівлю товару за державні кошти №23 від 24.03.2025.
За умовами п.14.1 договору, даний договір набирає чинності з дати його укладення сторонами та діє до 31.12.2025, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання сторонами. Датою укладення договору є дата його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності).
Відповідно до частини 2 ст.651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Для застосування частини 2 ст.651 ЦК України суд має встановити не лише наявність порушення договору, але й завдання цим порушенням шкоди (яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди), її розмір, а також те, чи дійсно суттєвою є різниця між тим, на що мала право розраховувати потерпіла сторона, укладаючи договір, і тим, що насправді вона змогла отримати (аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2021 у справі №910/2861/18).
Враховуючи те, що укладаючи даний договір Військова частина НОМЕР_1 мала правомірні очікування на виконання контрагентом взятих на себе зобов'язань та отримання відповідного товару, втім ПП "БудКапітал Плюс", проігноровано взяті на себе зобов'язання в частині поставки 15 одиниць товару (що складає 50% від загальної кількості товару), тобто відповідачем було допущено істотне порушення договору, котре не дозволяє позивачу отримати те, на що він очікував.
З огляду на наведене, господарський суд прийшов до висновку про наявність підстав для розірвання договору про закупівлю товару за державні кошти №23 від 24.03.2025, який укладений між Військовою частиною НОМЕР_1 та Приватним підприємством "БудКапітал Плюс", на підставі частини 2 ст.651 ЦК України.
Як визначає стаття 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, господарський суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову, а саме про стягнення з Приватного підприємства "БудКапітал Плюс" на користь Військової частини НОМЕР_1 : 579 000,00грн пені, 210 000,00грн штрафу, а також про розірвання договору про закупівлю товару за державні кошти №23 від 24.03.2025 на підставі частини 2 ст.651 ЦК України. В частині позовних вимог про стягнення 18 000,00грн пені, суд відмовляє.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судовий збір у розмірі 11 890,40грн, покладається на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "БудКапітал Плюс" (Україна, 10004, Житомирська область, місто Житомир, пр. Миру, будинок 19, квартира 342; код ЄДРПОУ 44905947) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ):
- 579 000,00грн пені,
- 210 000,00грн штрафу.
3. Розірвати договір про закупівлю товару за державні кошти №23 від 24.03.2025, який укладений між Військовою частиною НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та Приватним підприємством "БудКапітал Плюс" (Україна, 10004, Житомирська область, місто Житомир, пр. Миру, будинок 19, квартира 342; код ЄДРПОУ 44905947).
4. Стягнути з Приватного підприємства "БудКапітал Плюс" (Україна, 10004, Житомирська область, місто Житомир, пр. Миру, будинок 19, квартира 342; код ЄДРПОУ 44905947) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) 11 890,40грн витрат по сплаті судового збору.
5. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 22.12.25
Суддя Кравець С.Г.
Направити:
1 - позивачу та представнику - електронний кабінет,
2 - відповідачу - електронний кабінет.