61022, м. Харків, пр. Науки, 5
іменем України
17.12.2025 Справа №905/776/25
за позовом: Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» (03087, м.Київ, вул.Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280)
до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Іскрівське» (85510, Донецька обл., Великоновосілківський район, с.Іскра, вул.Шевченка, 281А, код ЄДРПОУ 41275998)
про стягнення 4556535,64 грн
Суддя: Паляниця Ю.О.
Секретар судового засідання: Білогубова В.В.
У засіданні брали участь:
від позивача (в режимі відеоконференції): Скиданюк М.В. - в порядку самопредставництва
від відповідача (в режимі відеоконференції): Кузнєцова О.П. - адв.
від третьої особи: не з'явився
Згідно із ст.216 ГПК України в засіданні
суду 17.12.2025 оголошувалась перерва
з 11:39 год. до 16:00 год.
Позивач, Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», м.Київ звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 , смт Велика Новосілка про стягнення заборгованості у розмірі 4556535,64 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту простроченої у розмірі 3345861,65 грн, заборгованості по прострочених процентах за користування кредитними коштами у розмірі 628373,16 грн, заборгованості по процентах (компенсація ФРП) у розмірі 565979,57 грн, штрафу у розмірі 16321,26 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Іскрівське» зобов'язань за договором №30/2022/СРД-МСБ-НВКЛ від 18.01.2022 про приєднання до Правил надання кредиту клієнтам мікро, малого та середнього бізнесу за Програмою фінансової державної підтримки суб'єктів малого та середнього підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%» в Акціонерному банку «Укргазбанк», внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «Іскрівське» перед позивачем утворилась заборгованість. Оскільки в забезпечення зобов'язання за вказаним договором між банком, позичальником та ОСОБА_1 був укладений договір поруки №30/2022/СРД-МСБ-НВКЛ від 18.01.2022, та зобов'язання за кредитним договором №30/2022/СРД-МСБ-НВКЛ від 18.01.2022 не виконано, позивач звернувся з позовом про стягнення зазначеної заборгованості до поручителя ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 13.08.2025 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/776/25, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Іскрівське».
Відповідач у відзиві б/н від 21.09.2025 просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, в обґрунтування вказаної позиції зазначав:
- звертаючись із позовом до поручителя про стягнення заборгованості в розмірі 4556535,64 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту простроченої у розмірі 3345861,65 грн, заборгованості по прострочених процентах за користування кредитними коштами у розмірі 628373,16 грн, заборгованості по процентах (компенсація ФРП) у розмірі 565979,57 грн, штрафу у розмірі 16321,26 грн за кредитним договором №№30/2022/СРД-МСБ-НВКЛ від 18.01.2022 та судових витрат на користь позивача, за наявності солідарного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Іскрівське» зобов'язання за кредитним договором, та за наявності вже постановленого рішення суду про стягнення такої заборгованості із Товариства з обмеженою відповідальністю «Іскрівське», у випадку задоволення цього позову судом, відбудеться безпідставне збільшення наявної суми заборгованості вдвічі, оскільки позивачем вже стягнуто суму заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іскрівське», що не відповідає, у такому випадку, ані суті солідарної відповідальності, ані принципам справедливості, добросовісності, розумності;
- між сторонами за кредитним договором було досягнуто домовленості та встановлено графік погашення заборгованості за кредитними договорами №1499/2020/СРД-МСБ від 09.10.2020, №30/2022/СРД-МСБ-НВКЛ від 18.01.2022 та ОСОБА_1 , як поручитель за кредитними договорами, неухильно дотримується цього графіку, що підтверджується платіжною інструкцією №12 від 28.07.2025, отже вимога про стягнення заборгованості є передчасною та такою, що не підлягає задоволенню.
24.09.2025 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь б/н від 24.09.2025 на відзив, в якій він просив задовольнити позовні вимоги, в обґрунтування своєї позиції зазначав:
- наявність рішення суду про стягнення заборгованості з позичальника не перешкоджає зверненню до суду про стягнення цієї ж заборгованості з поручителя, адже вони відповідають перед кредитором як солідарні боржники, а отже кредитор має право вимагати сплати боргу як від позичальника, так і від поручителя, і може звернутися до суду з позовом проти поручителя, навіть якщо вже є рішення щодо позичальника;
- здійснений відповідачем 28.07.2025 платіж в сумі 159896,41 грн не зменшує заборгованість по договору №30/2022/СРД-МСБ-НВКЛ від 18.01.2022 в рамках справи №905/776/25 (позов банка до поручителя), оскільки він пішов на погашення заборгованості по справам №905/1084/24 (в частині погашення суми судових витрат у розмірі 53787,36 грн), №905/1085/24 (в частині погашення суми судових витрат у розмірі 6109,05 грн та погашення заборгованості за кредитним договором №1499/2020/СРД-МСБ в сумі 100000 грн).
Заперечення на відповідь на відзив, подання яких в силу норм ч.4 ст.161 Господарського процесуального кодексу України є правом відповідача, до господарського суду не надходили.
Третя особа будь-яких пояснень по суті спору не надала.
Ухвалою суду від 20.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.12.2025, яке не відбулось у зв'язку з неможливістю провести відеоконференцію через труднощі з доступом та належним функціонуванням підсистеми відеоконференцзвя'зку з підстав проведення Державним підприємством «Інформаційні судові системи» термінових позапланових технічних робіт, внаслідок технічного збою, на об'єктах інформаційної інфраструктури судової влади України в період з 10:20 до 18:00 год. 04.12.2025, про що Господарським судом Донецької області складено відповідний акт б/н від 05.12.2025.
Згідно з ухвалою від 08.12.2025 судове засідання з розгляду справи по суті було призначено на 17.12.2025.
Представники сторін у судове засідання 17.12.2025 з'явились (у режимі відеоконференції), позивач позовні вимоги підтримав, відповідач проти задоволення позову заперечив.
Представник третьої особи у судове засідання 17.12.2025 не з'явився, судом не викликався.
Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.
Поряд з цим, норми ст.43 вказаного кодексу зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Аналогічними правами та обов'язками вказаний кодекс наділяє третіх осіб в силу норм ч.5 ст.50 Господарського процесуального кодексу України.
Як визначено у ч.1 ст.202 зазначеного нормативно-правового акту, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Статтею 216 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду оголосити перерву або відкласти розгляд справи по суті. При цьому, це є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Таким чином, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а відсутність у судовому засіданні представника третьої особи не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд зазначає про наступне:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст.ст.11, 509 вказаного кодексу зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.626, ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст.638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
В силу норм ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Як свідчать матеріали справи, 18.01.2022 між Публічним акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іскрівське» (позичальник) був укладений договір №30/2022/СРД-МСБ-НВКЛ про приєднання до Правил надання кредиту клієнтам мікро-, малого та середнього бізнесу за Програмою фінансової державної підтримки суб'єктів малого та середнього підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%» в АБ «Укргазбанк» (договір приєднання), за умовами преамбули якого позичальник у повному обсязі акцептує Правила (оферту, що розміщена на сайті http://www.ukrgasbank.com), з якими позичальник ознайомився, погодився та зобов?язався виконувати.
Згідно з п.п.1, 2 вказаного договору кредитна лінія відкривається з 18.01.2022 по 17.01.2027 (включно). Позичальник погашає кредит у строки дії ліміту відповідного періоду та в сумі перевищення фактичної заборгованості по кредиту цього періоду над лімітом кредитної лінії наступного періоду, відповідно до графіку зменшення ліміту кредитування (додаток №1 до договору про приєднання). Загальний ліміт кредитної лінії 4183000 грн.
Цільове використання (мета) кредитних коштів: придбання Комбайну РСМ-181 «TORUM-750» новий, 2018 р. в. (п.4 договору №30/2022/СРД-МСБ-НВКЛ від 18.01.2022).
Відповідно до п.5 укладеного сторонами правочину кредитні кошти надаються банком позичальнику на підставі письмової заяви на отримання кредиту позичальника відповідно до додатку №1 до Правил в паперовій формі або у електронній формі, що направлена засобами КІБ в межах невикористаного залишку ліміту кредитної лінії згідно із графіком зменшення ліміту кредитної лінії окремими траншами та отримання погодження від Фонду розвитку підприємництва щодо надання Гарантії за зобов'язаннями позичальника по договору.
Згідно з п.6 договору №30/2022/СРД-МСБ-НВКЛ від 18.01.2022 за користування кредитом, в межах строку кредитування, визначеного п.2 цього договору про приєднання, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитними коштами, з урахуванням встановленого графіку зменшення ліміту кредитної лінії за договором про приєднання (строкова заборгованість):
- при дотриманні позичальником умов Програми та/або умов цього договору про приєднання - у розмірі, що станом на дату укладання цього договору приєднання складає 7% річних (компенсаційна процентна ставка). Розмір компенсаційної процентної ставки переглядається та встановлюється банком щоквартально згідно з процедурою, визначеною в розділі 7 Правил відповідно до умов Програми;
- при недотриманні позичальником умов Програми та або умов цього договору про приєднання, а також у випадках, передбачених цим договором про приєднання, у розмірі який встановлюється та переглядається банком щоквартально згідно з процедурою, визначеною в розділі 7 Правил, та станом на дату цього договору про приєднання складає суму значення індексу UIRD3m для національної валюти, станом на попередній банківський день, що передує даті укладання кредитного договору та значення фіксованої маржі 7 процентних пункти (базова процентна ставка).
Як визначено у п.7 наведеного договору, за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки терміни, передбачені договором про надання кредиту (прострочена заборгованість), у т.ч. у строки визначені в Графіку зменшення ліміту кредитної лінії за цим договором про приєднання, та/або відповідно до умов дострокового погашення кредиту встановлених внаслідок застосування банком вимоги дострокового повного або часткового виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором про приєднання, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється в розмірі:
Компенсаційної процентної ставки, збільшеної на 5 процентних пункти, у випадку, якщо на момент виникнення підстави застосування підвищеної станки діяла Компенсаційна процентна ставка;
Базової процентної ставки, збільшеної на 5 процентних пункти, у випадку, якщо на момент виникнення підстави застосовування підвищеної ставки діяла Базова процентна ставка.
Пунктом 16 договору №30/2022/СРД-МСБ-НВКЛ від 18.01.2022 визначено, що інші умови надання кредитних коштів, не передбачені договором про приєднання, регулюються положеннями Правил.
Згідно з п.2.1 Правил банк надає позичальнику кредитні кошти/відкриває кредитну лінію у розмірі та на умовах, визначених договором про надання кредиту, а позичальник зобов'язується повернути кредитні кошти, сплатити комісії та проценти за користування кредитними коштами у порядку та на умовах, визначених договором про надання кредиту. Основні умови кредитування зазначаються в договорі про приєднання.
Відповідно до п.2.7 Правил нарахування процентів за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, визначеного договором про приєднання, здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за наданими кредитними коштами (строкової заборгованості), виходячи з процентної ставки за користування кредитними коштами, визначеної в договорі про приєднання. При розрахунку процентів за користування кредитними коштами використовується метод «факт/360», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та банківського року з розрахунку 360 днів у році, враховуючи перший день та не враховуючи останній день користування кредитними коштами. Проценти за користування кредитними коштами нараховуються банком щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання кредиту по останній календарний день місяця, в якому наданий кредит, та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в день повного (у т.ч. дострокового) погашення заборгованості по кредиту, в день дострокового розірвання договору про надання кредиту, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, за період з першого календарного дня місяця, в якому відбувається погашення кредиту, по день, що передує дню погашення кредиту.
За змістом п.2.8 Правил проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником щомісячно, не пізніше 15-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом. У разі ненадходження платежів від позичальника в рахунок погашення процентів за користування кредитними коштами у встановлені цими Правилами строки, суми непогашених у строк процентів за користування кредитними коштами наступного банківського дня визнаються простроченими.
Згідно з п.2.21 Правил Фондом розвитку підприємництва за кредитом надається компенсація нарахованих процентів за користування позичальником кредитними коштами в розмірі та строки, визначені умовами Програми, та при дотриманні позичальником умов Порядку. Компенсація нарахованих процентів за користування кредитними коштами надається Фондом розвитку підприємництва позичальнику з метою зниження його фактичних витрат на сплату встановленої договором про приєднання базової процентної ставки за кредитом, внаслідок чого такий позичальник має сплачувати лише частину базової процентної ставки у розмірі компенсаційної процентної ставки.
Згідно з п.п.4.2.2, 4.2.3 Правил позичальник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі, в строки, встановлені договором про приєднання, повернути отриману суму кредиту, сплачувати проценти за користування кредитними коштами та комісії.
Як визначено у п.4.3.3 Правил банк має право відмовитися від надання позичальнику кредитних коштів за договором про надання кредиту частково або в повному обсязі, а також вимагати дострокового повного виконання позичальником своїх зобов'язань по договору про надання кредиту, включаючи нараховані проценти за користування кредитними коштами, комісії, штрафні санкції, якщо відбулася та триває хоча б одна з наступних подій, зокрема, позичальник не виконав у строк свої зобов'язання по поверненню кредиту (його частини), в тому числі достроковому, та/або сплаті процентів, комісій, штрафних санкцій, передбачених договором про надання кредиту.
Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч.2 ст.1054 вказаного кодексу встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 ст.1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст.1048 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.2 ст.1056-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч.3 ст.1049 Цивільного кодексу України).
Рішенням Господарського суду Донецької області від 03.06.2025 по справі №905/1084/24 за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до відповідача 1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Іскрівське» та відповідача 2, ОСОБА_1 , позов задоволено частково, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іскрівське» на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» заборгованість по кредиту у розмірі 3345861,65 грн, заборгованість по процентах - 496448,64 грн, заборгованість по процентах (компенсація ФРП) - 565979,57 грн, а також судовий збір - 52899,48 грн. Залишено без розгляду позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з відповідача 2 - ОСОБА_1 .
Вказане рішення набрало законної сили 03.07.2025.
Зі змісту рішення вбачається, що наведена заборгованість утворилась у зв'язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Іскрівське» зобов'язань за договором №30/2022/СРД-МСБ-НВКЛ від 18.01.2022 про приєднання до Правил надання кредиту клієнтам мікро, малого та середнього бізнесу за Програмою фінансової державної підтримки суб'єктів малого та середнього підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%».
Таким чином, суд вважає встановленим розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Іскрівське» перед Публічним акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк» за договором №30/2022/СРД-МСБ-НВКЛ від 18.01.2022 по заборгованості по кредиту у розмірі 3345861,65 грн, по процентах у розмірі 496448,64 грн та по процентах (компенсація ФРП) у розмірі 565979,57 грн.
При цьому, стосовно нарахування відсотків суд зазначав, що 07.05.2024 відповідачу 1 було надіслано лист-вимогу, в якому зазначено, що у зв'язку з невиконанням позичальником своїх зобов'язань за договором банк звернувся з вимогою про дострокове повернення всієї суми заборгованості протягом 30 календарних днів від дати пред'явлення вимоги. Днем настання події припинення є календарна дата, наступна за датою спливу 30-ти денного терміну від дати пред'явлення вимоги.
Оскільки сторонами погоджено, що нарахування процентів призупиняється після настання події припинення, то останнім днем нарахування процентів є 06.06.2024 (30-й календарний день з дня отримання вимоги).
Суд також посилався на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 по справі №910/4518/16, згідно з якими очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. Надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до ст.1048 Цивільного кодексу України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
Таким чином, суд, розглядаючи справу №905/1084/24, дійшов висновку, що нарахування процентів відповідно до ст.1048 Цивільного кодексу України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашенню кредиту є неправомірним.
Згідно з ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.
Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.
Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акту.
У зв'язку з наведеним, господарський суд при вирішенні розглядуваного спору вважає обставини, що встановлені при розгляді справи №905/1084/24, такими, що не підлягають повторному доказуванню.
Таким чином, рішення Господарського суду Донецькій області від 03.06.2025 по справі №905/1084/24 має преюдиційний характер для цієї справи, з огляду на що такі факти не повинні доводитися знову у відповідності зі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Поряд з цим, у п.10.1 договору №30/2022/СРД-МСБ-НВКЛ від 18.01.2022 зазначено, що у забезпечення зобов'язань за договором про надання кредиту прийнято поруку ОСОБА_1 .
Наразі, 18.01.2022 між Публічним акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк» (банк) та ОСОБА_1 (поручитель) був укладений договір поруки №30/2022/СРД-МСБ-НВКЛ-П, відповідно до п.1.1 якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником зобов'язань по договору про приєднання до Правил надання кредиту клієнтам мікро-, малого та середнього бізнесу за Програмою фінансової державної підтримки суб'єктів малого та середнього підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%» в АБ «Укргазбанк» №30/2022/СРД-МСБ-НВКЛ-П від 18.01.2022, а також договорів про внесення змін та додаткових договорів до нього, укладеному кредитором з позичальником, згідно з яким позичальник зобов'язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі не пізніше 17.01.2027:
- повернути кредит у розмірі 4183000 грн в строк до 17.01.2027 (включно);
- сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи із суми значення індексу UIRD3m для валюти, що відповідає валюті кредиту, станом на попередній банківський день, що передує даті укладання кредитного договору та значення фіксованої маржі в розмірі 7 процентних пункти, з урахуванням щоквартальної зміни згідно з умовами кредитного договору, та сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи зі значення базової процентної ставки, згідно з умовами п.6 кредитного договору збільшеної на 5 процентних пункти;
- комісії, а також штрафи, пені та інші платежі у розмірах і випадках, передбачених кредитним та цим договорами;
- відшкодувати кредитору всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання позичальником умов кредитного договору у розмірі і випадках, передбачених кредитним договором.
За змістом п.п.1.2-1.3 наведеного договору поруки поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за виконання зобов'язань по кредитному договору. Поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором у тому ж обсязі, що і позичальник.
Сторони погодили, що у випадку невиконання позичальником зобов'язань по кредитному договору кредитор звертається з письмовою вимогою про виконання зобов'язань по кредитному договору до позичальника та поручителя (п.2.1 договору поруки №30/2022/СРД-МСБ-НВКЛ-П від 18.01.2022).
Відповідно до п.2.2 вказаного договору поруки поручитель зобов'язаний не пізніше 2-х банківських днів з дати отримання вимоги кредитора, перерахувати заборгованість позичальника за кредитним договором на рахунок, номер якого зазначається в письмовій вимозі кредитора.
Цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення відбитками печаток (за наявності) і діє по 17.01.2037 включно (п.5.1 договору поруки №30/2022/СРД-МСБ-НВКЛ-П від 18.01.2022).
З матеріалів справи вбачається, що листом-вимогою від 28.05.2025 за №13922/17225/2025 позивач звернувся до ОСОБА_1 , як поручителя відповідно до договору поруки №30/2022/СРД-МСБ-НВКЛ-П, з вимогою про стягнення з нього заборгованості за договором №30/2022/СРД-МСБ-НВКЛ від 18.01.2022 про приєднання до Правил надання кредиту клієнтам мікро, малого та середнього бізнесу за Програмою фінансової державної підтримки суб'єктів малого та середнього підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%» у розмірі 4556535,64 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту простроченої у розмірі 3345861,65 грн, заборгованості по прострочених процентах за користування кредитними коштами у розмірі 628373,16 грн, заборгованості по процентах (компенсація ФРП) у розмірі 565979,57 грн та штрафу у розмірі 16321,26 грн.
При цьому, як зазначає позивач, добровільно вказану заборгованість поручителем погашено не було. В свою чергу, після прийняття Господарським судом Донецької області рішення від 03.06.2025 по справі №905/1084/24, позичальник оплату відповідної заборгованості також не здійснив.
Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ст.526 вказаного кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 Цивільного кодексу України).
За приписами ст.541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов'язання.
Згідно з ч.1 ст.543 зазначеного нормативно-правового акту, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
В силу норм ст.554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Зважаючи на прийняті на себе відповідачем зобов'язання за договором поруки №30/2022/СРД-МСБ-НВКЛ-П від 18.01.2022, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості по тілу кредиту простроченої у розмірі 3345861,65 грн, заборгованості по процентах (компенсація ФРП) у розмірі 565979,57 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивач просить стягнути з поручителя, в тому числі, заборгованість за кредитним договором №30/2022/СРД-МСБ-НВКЛ від 18.01.2022 за простроченими процентами за користування кредитними коштами в розмірі 628373,16 грн, які нараховані за період з 16.06.2023 по 15.08.2024.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 03.06.2025 по справі №905/1084/24, яке набрало законної сили 03.07.2025, вже встановлено, що відповідно до умов кредитного договору №30/2022/СРД-МСБ-НВКЛ від 18.01.2022 кінцевою датою нарахування процентів є 06.06.2024, та заборгованість за відсотками станом на 06.06.2024 становить 496448,64 грн, а отже нарахування відсотків понад встановлений період є неправомірним.
З огляду на наведене, вимоги про стягнення заборгованості за простроченими процентами за користування кредитними коштами в розмірі 628373,16 грн підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 496448,64 грн.
Слід зазначити, що до відзиву на позовну заяву відповідачем був наданий лист №132/29355/2025 від 01.09.2025 Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» «Про погодження графіку добровільного погашення заборгованості», адресований ОСОБА_1 з зазначенням про направлення копії Товариству з обмеженою відповідальністю «Іскрівське».
У цьому листі зазначалось, що з огляду на намір контрагентів в добровільному порядку врегулювати заборгованість, банком узгоджено рішення про погодження добровільного погашення заборгованості за кредитним договором №1499/2020/СРД-МСБ від 09.10.2020 згідно з рішенням Господарського суду Донецької області від 19.11.2024 по справі №905/1085/24 в сумі 509087,88 грн і судового збору в сумі 6109,05 грн та за договором №30/2022/СРД-МСБ-НВКЛ від 18.01.2022 про приєднання до Правил надання кредиту клієнтам мікро-, малого та середнього бізнесу за Програмою фінансової державної підтримки суб'єктів малого та середнього підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%» в АБ «Укргазбанк» в сумі 4482279,85 грн і судового збору в сумі 53787,36 грн.
Відповідно до наведеного у листі графіку, сплата заборгованості за відповідними договорами має здійснюватися у період з 30.06.2025 по 31.10.2027, в тому числі до 31.07.2025:
- за договором №1499/2020/СРД-МСБ від 09.10.2020 100000 грн за кредитом, 6109,05 грн за судовим збором,
- за договором №30/2022/СРД-МСБ-НВКЛ від 18.01.2022 53787,36 грн за судовим збором.
Наступний платіж за договором №30/2022/СРД-МСБ-НВКЛ від 18.01.2022 має бути здійснений 31.05.2026.
Згідно з платіжною інструкцією №12 від 28.07.2025 ОСОБА_1 перерахував на користь банку 159896,41 грн, що відповідає загальній сумі перерахувань, які за графіком мали бути здійснені до 31.07.2025.
Отже, рішення Господарського суду Донецької області від 03.06.2025 по справі №905/1084/24 є виконаним в частині суми стягнутого судового збору.
Разом з тим, наведений у листі №132/29355/2025 від 01.09.2025 Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» графік погашення заборгованості суд розцінює як такий, що визначає для позичальника і поручителя дати добровільного погашення заборгованості без застосування процедури примусового виконання рішень у справах №905/1084/24, №905/1085/24.
Доводи відповідача про те, що відбувається притягнення відповідача та третьої особи до подвійної грошової відповідальності за порушення одного і того самого кредитного зобов'язання, суд визнає необґрунтованими з огляду на таке.
Як зазначалось вище, ст.553 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч.1 ст.554 Цивільного кодексу України).
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.2 ст.554 Цивільного кодексу України).
У розгляді справ за позовом кредитора до боржника та поручителя як солідарних боржників господарським судам слід враховувати, що відповідно до статті 543 Цивільного кодексу України кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо.
Отже, позивач має право звернутись або з одним позовом до усіх разом, або до кожного поручителя окремо, оскільки спільний договір поруки вони не укладали. Якщо боржник має декілька поручителів, і укладено окремі договори поруки, то кредитор стягує борг з кожного поручителя окремо, враховуючи правосуб'єктність за відповідним видом судочинства (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01.03.2017 у справі №6- 923цс16).
Правовий аналіз положень ч.1 ст.598, ст.ст.599, 600, 604-609 Цивільного кодексу України дає можливості дійти до висновку, що саме по собі судове рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум боргу з поручителя за тим самим договором кредиту, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашено.
Тому подання кредитором позову до боржника не є перешкодою для подання позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашено.
Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2018 у справі №921/107/15-г/16 (провадження №12-117 гс 18).
Наразі, доказів повернення позичальником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Іскрівське», заборгованості за кредитним договором сторонами не надано.
Крім того, слід зазначити, що у разі виконання судового рішення боржником або поручителем, будь-яка зобов'язана сторона не позбавлена права в такому випадку, подати заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з повним виконанням зобов'язання позичальником чи поручителем (ч.2 ст.328 Господарського процесуального кодексу України).
Щодо позовних вимог банку про стягнення штрафу у розмірі 16321,26 грн, суд зазначає про наступне.
Відповідно до п.11.12 договору №30/2022/СРД-МСБ-НВКЛ від 18.01.2022 позичальник зобов'язується здійснювати та/або забезпечувати страхування заставного майна на весь строк кредитування в страховій(их) компанії(ях), акредитованій(их) в банку, у відповідності до вимог банку та надати банку копію(ї) укладеного(их) договору(ів) страхування та докази сплати страхових платежів, які підтверджують дію договору(ів) страхування. При цьому у випадку укладення договору(ів) страхування терміном на 1 рік, забезпечити укладення наступних договорів страхування таким чином, щоб страхове покриття за договорами страхування було безперервним та діяло протягом усього терміну користування кредитними коштами.
Згідно з п.8 вказаного правочину позичальник сплачує штраф, без ПДВ, в процентах від суми фактичної заборгованості за цим договором про надання кредиту на дату письмового повідомлення банком позичальника про необхідність сплати штрафу у кожному окремому випадку невиконання зобов'язань, передбачених умовами цього договору про приєднання:
- 0,5% за кожен окремий випадок невиконання п.п.11.1, 11.4, 11.5, 11.17 та п.9.1 (за результатами щоквартального моніторингу, у разі якщо умови пункту невиконані хоча б за один місяць попереднього кварталу);
- 0,25% за кожен календарний місяць невиконання п.п.10.3, 10.4, 11.9 - 11.16;
- 0,5% за кожен окремий випадок невиконання п.11.18.
Сума штрафу обчислюється від суми фактичної заборгованості за основним боргом за лімітом кредитної лінії за цим договором на дату відправлення банком письмового повідомлення позичальнику про необхідність сплати штрафу.
Відтак, банком заявлено штраф у загальному розмірі 16321,26 грн, який нарахований за період з липня по серпень 2023 року, за невиконання позичальником приписів п.11.12 договору №30/2022/СРД-МСБ-НВКЛ від 18.01.2022.
Разом з тим, відповідно до п.18 розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тлумачення вказаного пункту Цивільного кодексу України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:
(1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем);
(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На кредитний договір розповсюджується дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України. Вказані висновки наведені в постанові Верховного Суду від 18.10.2023 по справі №706/68/23.
Підсумовуючи вищевикладені приписи закону, а також враховуючи, що поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі що і позичальник, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача штрафу у загальному розмірі 16321,26 грн, з огляду на що, позов в цій частині залишається судом без задоволення.
За таких обставин, враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наведених вище підстав.
Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 54678,43 грн підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 129, 210, 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 08.04.2002 Великоновосілківським РВ УМВС України в Донецькій області) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» (03087, м.Київ, вул.Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280) заборгованість по тілу кредиту прострочену у розмірі 3345861,65 грн, заборгованості по прострочених процентах за користування кредитними коштами - 496448,64 грн, заборгованості по процентах (компенсація ФРП) - 565979,57 грн та судовий збір у розмірі 52899,48 грн.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Вступну та резолютивну частини рішення складено 17.12.2025.
Повний текст рішення складено 22.12.2025.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ю.О.Паляниця