вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"22" грудня 2025 р. Справа № 910/7430/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шапрана В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Андрієнка В.В.
без повідомлення учасників справи,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Акрон Сервіс»
про ухвалення додаткового рішення,
подану за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина»
на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2025
та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2025
у справі №910/7430/25 (суддя - Спичак О.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акрон Сервіс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина»
про стягнення заборгованості.
У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Акрон Сервіс» звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» про стягнення заборгованості у розмірі 37000,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.09.2025 у справі №910/7430/25 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Акрон Сервіс» задоволено повністю.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.2025 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» на користь позивача 7000,00 грн витрат на професійну правничу правову допомогу.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» подало апеляційну скаргу, у якій просило їх скасувати.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 апеляційну скаргу у справі №910/7430/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 відкрито апеляційне провадження у справі №910/7430/25, вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України, а також встановлено позивачу строк на подання відзиву.
14.10.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Акрон Сервіс» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, що становить 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Позивач також зазначив, що докази понесення таких витрат будуть надані суду впродовж п'яти днів після ухвалення рішення.
За результатами розгляду апеляційної скарги постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2025 у справі №910/7430/25 залишено без змін.
09.12.2025 до суду Товариством з обмеженою відповідальністю «Акрон Сервіс» подано заяву про ухвалення додаткового рішення, згідно якої заявник просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» на свою користь витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв'язком з розглядом апеляційної скарги, у розмірі 6000,00 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2025 заяву прийнято до розгляду, вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), а також встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» строк до 18.12.2025 включно на подання клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Ухвалу від 11.12.2025 про прийняття до розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення доставлено до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» 11.12.2025 о 19:54 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного документа від 16.12.2025.
Разом з цим, в межах встановленого процесуального строку відповідач заперечень щодо розміру судових витрат до суду не подав, що у свою чергу не є перешкодою для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення по суті.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 244 ГПК України).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Акрон Сервіс» просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом з тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Суд зазначає, що у розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене у ч. 4 ст. 129 ГПК України.
Разом з тим, у частині 5 наведеної норми визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, визначені також положеннями ч. ч. 6, 7 та 9 ст. 129 ГПК України.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України).
У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
З матеріалів справи вбачається, що 27.01.2025 між Адвокатським бюро «Дмитра Штепи» (бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Акрон Сервіс» (клієнт) укладений договір №25/25 про надання професійної правничої допомоги, відповідно до п. 1.1 якого бюро приймає доручення клієнта та бере на себе зобов'язання надати клієнту правничу допомогу щодо:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань;
- складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру;
- складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства);
- представництва та захисту інтересів клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань.
Розмір гонорару, який клієнт сплачує бюро за надану в межах цього договору правничу допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін. Бюро залишає за собою право в односторонньому порядку надати весь обсяг або частину роботи безоплатно (п. 4.1 договору).
Відповідно до п. 5.1 договору правнича допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги, який підписується сторонами та скріплюється печатками (за наявності).
09.10.2025 між сторонами укладено додаткову угоду №15, у якій визначено розмір та порядок оплати послуг бюро за надання професійної правничої допомоги у справі №910/7430/25, яка перебуває на розгляді Північного апеляційного суду (п. 1 додаткової угоди).
Вартість послуг з професійної правничої допомоги становить 6000,00 грн (п. 2 додаткової угоди).
Відповідно до п. 3 додаткової угоди оплата послуг з надання правничої допомоги здійснюється частинами у наступному порядку:
а) 4000,00 грн сплачується до 30.11.2025;
б) 2000,00 грн сплачується протягом 30 днів після розгляду судом апеляційної інстанції справи.
Правнича допомога вважаються наданою після підписання акту приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги, який підписується сторонами та скріплюється печатками (за наявності) (п. 7.1 додаткової угоди).
На виконання вказаної додаткової угоди за результатами надання послуг 04.12.2025 сторонами підписано акт про прийняття-передачу наданої правничої допомоги на суму 6000,00 грн.
Згідно акту адвокатським бюро надано позивачу правничу допомогу у справі №910/7430/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2025, що включає в себе:
- проведення аналізу доводів відповідача, які наведені в апеляційній скарзі;
- вивчення судової практики з аналогічних питань;
- написання відзиву на апеляційну скаргу та його подання через підсистему електронний суд ЄСІТС.
Також позивачем до матеріалів справи надано копії рахунку-фактури та платіжної інструкції на підтвердження факту оплати послуг в сумі 4000,00 грн.
Представництво інтересів позивача в апеляційному суді здійснював адвокат Штепа Д.Ю. на підставі ордеру серія ВІ №1341263 від 14.10.2025, виданого Адвокатським бюро «Дмитра Штепи», та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ №4090 від 26.07.2022.
З огляду на викладене, наданими доказами підтверджується надання позивачу професійної правничої допомоги у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 6000,00 грн.
Як було зазначено вище, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.
Однак, відповідачем у встановлений строк не подано до суду клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись вказаними процесуальними приписами, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково витрат, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
З урахуванням викладеного у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічний висновок наведений у додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №911/471/19).
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 Цивільного кодексу України, та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України (позиція, викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 19.07.2021 у справі №910/16803/19).
Також, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього кодексу).
Колегія суддів вказує на те, що оскільки заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи і наданими адвокатом послугами, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Акрон Сервіс» підлягає задоволенню у повному обсязі.
Оскільки апеляційна скарга відповідача залишена судом без задоволення, а отже судове рішення ухвалене на користь позивача, витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «Акрон Сервіс» на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 6000,00 грн відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Акрон Сервіс» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/7430/25 задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» (01011, місто Київ, вулиця Печерський узвіз, будинок 19, ідентифікаційний код 36520848) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Акрон Сервіс» (01133, місто Київ, вулиця Євгена Коновальця, будинок 32, ідентифікаційний код 41923392) витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 6000 (шість тисяч),00 грн.
3. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.
4. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В.В. Шапран
Судді С.І. Буравльов
В.В. Андрієнко