Справа № 462/9504/25
Іменем України
19 грудня 2025 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
за ст. 185, ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
20.11.2025 року о 12 годині 05 хвилин працівником поліції був поданий сигнал про зупинку транспортного засобу. Після зупинки транспортного засобу гр. ОСОБА_1 проігнорував законну вимогу працівника поліції залишатися на місці та пред'явити документи, натомість раптово вибіг з транспортного засобу і почав втікати в напрямку вул. Суботівської у м. Львові. На неодноразові вимоги працівника поліції зупинитися та не перешкоджати виконанню службових обов'язків не реагував та продовжував втікати чим вчинив злісну непокору законній вимозі працівника поліції та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім цього, ОСОБА_1 20.11.2025 року о 12 годині 05 хвилин у м. Львові на вул. Суботівська, 12 повторно протягом року вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, а саме керував транспортним засобом марки ВАЗ модель 21081, номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобами згідно постанови Залізничного районного суду м. Львова від 25.09.2025 року строком на 5 років, чим порушив п. 2.1а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи судом повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Крім цього, суд враховує, що ОСОБА_1 під час складення протоколів про адміністративні правопорушення був повідомлений про розгляд справи Залізничним районним судом м. Львова, а також інформація щодо часу та місця розгляду зазначених справ розміщувалась на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://zl.lv.court.gov.ua.
Враховуючи наведене, суд вважає можливим розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних доказів, що узгоджується з принципом судочинства, зазначеному в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, що є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).
У відповідності до вимог ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 251, 252 КУпАП, приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Винуватість ОСОБА_1 у вчинених адміністративних правопорушеннях підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення від 20.11.2025 р. серії ВАД №992447 та серії ААД № 665845, протокол АА №181220 від 20.11.2025 року про адміністративне затримання ОСОБА_1 у зв'язку із вчиненням правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП для припинення правопорушення, рапортом працівника поліції від 20.11.2025 року, в якому викладені обставини вчинених адміністративних правопорушень, відеозаписами із нагрудного відеореєстратора поліцейського, на якому зафіксовані обставини вчинених правопорушень.
Досліджені судом докази, які у своїй сукупності є достатніми, належними та допустимими для встановлення винуватості особи, відносної якої складені протоколи про адміністративні правопорушення, а тому враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 присутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 185, ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У зв'язку із наведеним, враховуючи особу правопорушника, обставини, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність за адміністративні правопорушення судом не встановлені, із врахуванням положень ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд приходить до переконання, що до ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки такий належить іншій особі на праві власності.
Згідно ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. 23, 34-36, 40-1, 126, 185, 283, 284-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення із врахуванням ч. 2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 /сорок тисяч вісімсот/ гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 6 (шість) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути із ОСОБА_1 , 28.01.1976 року, на користь держави 605 /шістсот п'ять/ гривень 60 копійок судового збору.
Роз'яснити, що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Залізничний районний суд м. Львова.
Суддя: Бориславський Ю. Л.