Справа № 462/10128/25
про залишення заяви без руху
19 грудня 2025 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Постигач О. Б., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючих документів,
заявник ОСОБА_1 звернувся до Залізничного районного суду м. Львова із заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме факту належності його матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючих документів - технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_1 , інвентарний номер 199, реєстровий № 10452 від 04.01.1993 року та реєстраційного посвідчення про належність кооперативної квартири АДРЕСА_1 на праві особистої власності з реєстровим № 10452 від 11.01.1993 року, що видані на ім'я ОСОБА_4 .
Перевіривши заяву та додані до неї документи, суддя дійшла висновку, що така підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Як вбачається з положень ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення в цивільній справі в порядку окремого провадження суддею враховано, що ця заява повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст.ст.175, 177 ЦПК, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 318 ЦПК України.
Вказаний висновок узгоджується з правовими позиціями викладеними в п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення».
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутністю такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Зокрема, чинне цивільне процесуальне законодавство не регулює залишення без руху заяви поданої в порядку окремого провадження. Тому при вирішенні питання щодо залишення без руху заяви поданої в порядку окремого провадження суд керується положеннями ЦПК України, якими врегульовано порядок залишення без руху позову.
Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою комп'ютерної програми документообігу загальних судів «Д-3». Дані щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до «Д-3», при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.
До вказаної заяви заявником долучено квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівку від 30.05.2025 року № 13 про сплату судового збору в сумі 605,60 грн.
Однак, станом на 19.12.2025 року відсутнє підтвердження про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, а саме: в комп'ютерній програмі документообігу загальних судів «Д-3» відсутній показник (Виписка про зарахування судового збору) автоматичного поєднання платіжного доручення з Державною Казначейською службою.
При перевірці судом надходження сплаченої суми до бюджету, виявилося, що вказана квитанція платіжної інструкції від 30.05.2025 року № 13 про сплату судового збору в сумі 605,60 грн. поєднана з матеріалами цивільної справи № 462/4015/25 (2-о/462/180/25) за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: приватний нотаріус Львівського нотаріального округу Яремко Ростислав Євгенович про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, що підтверджується випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 02.09.2025 року указану заяву повернуто заявнику у зв'язку із неусуненням недоліків.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду при залишенні заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Згідно з ч. 9 ст. 185 ЦПК України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою заяви у справах окремого провадження справляється судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, заявнику необхідно надати документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 605,60 грн. при поданні вказаної заяви за реквізитами: Отримувач ГУК Львiв/Залізничнийр-н/22030101,код отримувача/код за ЄДРПОУ/- 38008294, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача - UA418999980313101206000013951, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Залізничний районний суд м. Львова (назва суду, де розглядається справа), або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Крім цього, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, відповідно до ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Письмові докази подаються в оригіналі або у належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Таким чином, зі змісту наведеного положення ст. 95 ЦПК України вбачається, що засвідчення відповідності оригіналу документа можливе лише при наявності в особи, яка засвідчує такого оригіналу, і відповідно оригінал документа має знаходитися в особи на дату такого засвідчення.
Як убачається з копій заяви та доданих до неї документів для сторін, поданих на виконання вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України, зазначені копії не відповідають вимогам статті 95 ЦПК України. Зокрема, частина поданих документів засвідчена датою 30.01.2025 року, тоді як інша частина датою 10.12.2025 року. При цьому копія запиту та відповіді голови ЖБК «Гай» від 19.08.2025 року засвідчена датою 30.01.2025 року, що свідчить про неналежне засвідчення копій письмових доказів.
Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Вищевказані недоліки позбавляють суд можливості відкрити провадження у цій справі та призначити її до судового розгляду.
Відповідно до змісту ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає строк для усунення недоліків.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, то таку слід залишити без руху і надати заявнику строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, для усунення недоліків такої.
На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючих документів - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити, що згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. 175 і 177 цього кодексу, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк, заява вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Постигач О. Б.
Оригінал ухвали.