Справа № 462/8583/25
іменем України
22 грудня 2025 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Іванюк І.Д., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , працюючого керівником ПП «Тара-Плюс М», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення -
встановив:
ОСОБА_1 , будучи посадовою особою - керівником ПП «Тара-Плюс М», порушив терміни сплати узгодженої суми грошового зобов'язання військового збору, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (3 група), чим порушив п.57.1 ст.57, п.п.1.11 п.16-1 підрозділу 10 розділу 20 «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-2 КУпАП. Днем виявлення адміністративного правопорушення є 14.10.2025 року.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, належним чином повідомлявася про розгляд справи, працівниками ГУ ДПС у Львівській області роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та повідомлено про розгляд справи Залізничним районним судом м. Львова. Окрім того, як зазначено у рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та наголошено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі. Відповідно до ст. 268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про дане адміністративне правопорушення не є обов'язковою, тому суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та інші, наявні у суду докази, доходжу наступного висновку
Частиною 1 статті 163-2 КУпАП, передбачено відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
П. 57.1. Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із п. 203.2. Податкового кодексу України сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Водночас, у п. 50.1. Податкового кодексу України зазначається, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Із акту про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати податків від 14.10.2025 року вбачається, що при встановленому граничному терміні сплати суми податкового зобов'язання19.08.2025 року, ОСОБА_1 сплатив податок 09.09.2025 року, тобто по закінченню 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку.
Таким чином, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-2 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № 1199/13-01-04-06/ж13 від 28.10.2025 року, актом №47261/13-01-04-06/34167819 від 14.10.2025 року, актом неявки №1200/13-01-04-06 від 28.10.2025 року, повідомленям-виклик, актом від 28.10.2025 року.
При цьому, суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно з яким доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 1199/13-01-04-06/ж13 від 28.10.2025 року днем виявлення адміністративного правопорушення є 14.10.2025 року.
Із врахуванням наведеного, характеру та ступеня суспільної небезпечності скоєного адміністративного правопорушення, особи правопорушника, відсутності обставин, які обтяжують та пом'якшують відповідальність, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно із вимогами п. 5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюється 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на час вчинення адміністративного правопорушення становить 605,60 грн.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а тому дана сума підлягає стягненню з правопорушника.
Керуючись ст. ст. 27, 40-1, 38, 163-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 85 (вісімдесят п'ять) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп.
У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, при примусовому виконанні постанови суду згідно із ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом десяти днів з моменту її винесення.
Суддя Іванюк І.Д.