Справа № 369/6046/25
Провадження № 2-а/369/168/25
Іменем України
22.12.2025 року м. Київ
ІНФОРМАЦІЯ_6 районний суд Київської області у складі: головуючого судді: Пінкевич Н.С., при секретарі судового засідання Худинець Д.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у м. Києві в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області справу № 369/6046/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування постанови від 28 березня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення №725/1 про накладення стосовно нього адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу 17 000,00 гривень, провадження по справі про адміністративне правопорушення просить закрити. При цьому позивач посилається на те, що постанова від 28 березня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення №725/1 прийнята з порушенням норм чинного законодавства, а тому він вимушений звернутись до суду з даним позовом.
Тому, просив суд визнати протиправною та скасувати постанову №725/1 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 28 березня 2025 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. та закрити справу. Також разом із позовною заявою подав клопотання про поновлення строку на оскарження постанови про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 травня 2025 року відкрито провадження у даній справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
17 червня 2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечували щодо задоволення позову. Вказали, що в протоколі №725 від 19.03.2025 року відображено усі суттєві обставини, що мають значення для фіксування вчиненого адміністративного правопорушення та подальшого розгляду адміністративної справи, а саме відображено факт неприбуття позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 за викликом по повістці, що є порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, що являє собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. Зазначили, що допущена описка - зазначення частини 2 замість частини 3, є механічною опискою та не вливає на дійсність протоколу №725 від 19.03.2025 року. Аналогічно описка в тексті постанови №725/1 від 28.03.2025 року в частині зазначення конкретної частини 210-1 КУпАП не вливає на дійсність постанови №725/1 від 28.03.2025 року. За таких обставин вважають, що дії ІНФОРМАЦІЯ_1 з притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та прийняття оскаржуваної постанови є правомірними та обґрунтованими, а позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Згідно ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань про проведення судового засідання та наявність достатніх доказів для розгляду справи, суд убачає можливим розглянути справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного.
Судом встановлено, що 28 березня 2025 року постановою № 725/1 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17 000,00 гривень у зв'язку з тим, що позивач не з'явився за викликом по повістці № 2531818, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а відтак вчинив адміністративне правопорушення передбачене статтею 210-1 Кодексу України «Про адміністративні порушення», вчинене в особливий період, частина 2.
Згідно оскаржуваної постанови, дане правопорушення зафіксовано протоколом про адміністративне правопорушення від 19 березня 2025 року №725 офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_1 старшим лейтенантом ОСОБА_3 .
Так, частина 1 статті 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Згідно ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню. Згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідно до ст. 8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннямист.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Ст. 7 КУпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.235 КУпАП України територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно положень ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 268 КУпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В оскаржувані постанові зазначено зміст правопорушення в тому, що ОСОБА_1 не з'явився за викликом по повістці № 2531818, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Стаття 254 КУпАП встановлює, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст. 258 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до п. 3 розділу ІІ Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, яка затверджена Наказом Міністерства оборони України 01 січня 2024 року № 3 (надалі Інструкція), у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
В супереч зазначеному, протокол не містить інформації про місце і час вчинення адміністративного правопорушення, тобто відсутня інформація про те, коли повинен був з'явитися позивач на виклик по повістці, куди саме (дата, час, місце виклику - конкретно в який ТЦК та СП та за якою адресою) та за якою повісткою (дата).
Крім того, протокол не містить зазначення повної суті адміністративного правопорушення, та не містить посилання на порушення правил про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Неявка особи за повісткою є порушенням пп.2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів Додаток 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ №1487 від 30 грудня 2022 року, проте вказаного у протоколі не зазначено.
Вказане свідчить, про те, що відповідачем в протоколі фактично не зазначено норму закону, яку порушено позивачем, за що відносно нього можливо було скласти протокол за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
Згідно з ч. 1-3 ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Суд звертає увагу, що постанова не містить інформації про місце і час вчинення адміністративного правопорушення, тобто відсутня інформація про те, коли позивач повинен був з'явитися на виклик по повістці (дата, час), за якою повісткою (дата).
Крім того, постанова не містить зазначення повної суті адміністративного правопорушення, та не містить посилання на порушення правил про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Неявка особи за повісткою є порушенням пп.2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів Додаток 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ №1487 від 30 грудня 2022 року, проте вказаного у постанові не зазначено.
Вказане свідчить, про те, що відповідачем в постанові фактично не зазначено норму закону, яку порушено позивачем, за що відносно нього можливо було скласти протокол за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідальність за порушення вимог цього Закону, передбачена ч.3 ст. 210 КУпАП, в той же час позивача притягнуто до відповідальності за ч.2 ст. 210-1 КУпАП.
Враховуючи, що постанова № 725/1 від 28 березня 2025, не містить події правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 17 000,00 гривень є протиправною та підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
Тобто, судовим розглядом встановлено, що в оскаржуваній постанові не зазначено норму, яку порушено позивачем, що вказує на невірну кваліфікацію адміністративного правопорушення, що виключає підстави притягнення позивача до адміністративної відповідальності ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
Окрім цього, суд погоджується з доводами позивача щодо порушення порядку оповіщення, виходячи з такого.
Згідно із частиною третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до абзацу 7 частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до частини першої пункту 2 Додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відтак, позивач має обов'язок прибути до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зокрема у строк, що вказаний у повістці.
Для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити: факт отримання позивачем повістки для необхідності з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; факт відповідності змісту повістки вимогам законодавства; наявність поважних причин неприбуття позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, визначений у повістці.
Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560), який, зокрема, визначає, порядок оповіщення та прибуття резервістів та військовозобов'язаних під час мобілізації.
Відповідно до пункту 30 Порядку № 560, повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.
Згідно з пунктом 30-1 Порядку № 560, кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код).
QR-код містить інформацію, зазначену в пункті 29 цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням.
Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.
Судом встановлено, що 19.02.2025 року за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на ім'я позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сформовано повістку № 2531818, відповідно до якої останній мав обов'язок з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), 04.03.2025 о 09:00 год. для уточнення даних.
Пунктом 30-3 Порядку № 560 визначено, що у разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв'язку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.
В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім'я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.
З матеріалів справи вбачається, що вказана повістка направлена на адресу позивача: АДРЕСА_1 , засобами поштового зв'язку «Укрпошта», на підтвердження чого відповідачем надані копії конверту Укрпошти № 0610232065659, довідки Ф.20, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення Ф.119; копію повістки для уточнення даних № 2531818 від 19.02.2025 та опис вкладення.
Відповідно до п. 34 Порядку № 560, повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних.
У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов'язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Згідно з п. 41 Порядку № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Проаналізувавши п. 41 Порядку № 560 в контексті обставин цієї справи, суд зазначає, що оскільки повістку № 2531818 надіслано позивачу засобами поштового зв'язку, належним підтвердженням оповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНФОРМАЦІЯ_6) є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 затверджено Правила надання послуг поштового зв'язку (надалі за текстом Правила № 270).
Згідно з пунктом 82 Правил № 270, рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Отже визначено порядок вручення рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», а саме такий лист доставляється за зазначеною адресою та вручається особисто адресату (одержувачу).
У випадку відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою регламентовано порядок дії поштового оператора, а саме: працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Лише у разі, якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
З наданого позивачем витягу з «Резерв+» вбачається, що позивач оновив свої військово-облікові дані 09.07.2024 та серед зазначеної інформації вказав свій номер телефону 380677267671.
Проте відповідачем не надано доказів, що поштовий оператор виконав вимоги п. 82 Правил № 270 та проінформував позивача за наявним номером телефону та вклав до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Відповідач в даному випадку не дотримався завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення, адже неповно з'ясував обставини справи, зокрема інформацію про поштове відправлення 0610232065659.
Відповідач мав перевірити, чи поінформовано поштовим оператором позивача про надходження поштового відправлення 0610232065659, якщо так, з'ясувати у який спосіб та чи спливли три робочі дні з дня такого інформування позивача.
Відповідач не з'ясував, за яких обставин поштовий оператор зробив на поштовому відправленні 0610232065659 відмітку «адресат відсутній за зазначеною адресою» та обставини незазначення на конверті номеру телефону позивача, який на день направлення повістки та винесення оскаржуваної постанови був відомий відповідачу.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення повістки за адресою, повідомленою військовозобов'язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов'язаного, та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.
Таким чином, повістка безпосередньо відповідачу вручена не була, проте працівниками пошти проставлено відмітку «відсутність адресата за вказаною адресою», докази повідомлення позивача за наявним номером телефону та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» в матеріалах справи відсутні.
Вказана обставина є суттєвою, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов'язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов'язку.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідач вказане до уваги не взяв, що свідчить про недотримання ним вимог ст. 280 КУпАП.
Дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення.
Оцінюючи оскаржене рішення на відповідність вимогам ст. 2 КАС України, суд вважає, що відповідач дійшов передчасного висновку щодо визнання винуватості позивача у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, не враховано об'єктивні обставини справи щодо необізнаності позивача з фактом направлення йому повістки.
Таким чином, суд вважає, що позивач не був належним чином оповіщений про виклик до відповідача на 04.03.2025, тому у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення.
Таким чином, доводи позивача щодо порушення порядку оповіщення знайшли своє об'єктивне підтвердження.
Відповідно до принципу презумпції невинуватості щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством, і встановлено вироком суду, який набрав законної сили. Всі сумніви щодо скоєння правопорушення тлумачаться на користь особи, що притягується до відповідальності.
Правова позиція щодо покладення обов'язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 08.11.2018 по справі №201/12431/16-а, від 23.10.2018 по справі №743/1128/17, від 15.11.2018 по справі №524/5536/17.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена з порушеннями норм чинного законодавства, оскільки в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення не було з'ясовано всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Судом висвітлено істотні аспекти доводів сторін та не надається детальна відповідь на інші аргументи, використані сторонами, оскільки вони самі по собі або в сукупності з іншими аргументами та доказами по справі не впливають на висновки суду.
Таким чином, суд доходить висновку про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Беручи до уваги відсутність належних доказів щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд вважає, що постанова №725/1 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 210-1 КУпАП від 28 березня 2025 має бути скасована, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, враховуючи, що позов підлягає задоволенню, позивачу підлягає відшкодуванню сплачений ним судовий збір.
Керуючись ст.5,8,9,77,90,241-246,286,295 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № 725/1 від 28 березня 2025 року про накладення штрафу на ОСОБА_1 у розмірі 17 000,00 гривень за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 605 (шістсот п'ять гривень) 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено: 22 грудня 2025 року.
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ