Справа №443/2109/25
Провадження №3/443/942/25
іменем України
22 грудня 2025 року місто Жидачів
Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ст. 124 КУпАП
ОСОБА_1 16.11.2025 о 18 год 20 хв в с-ще Журавно, вул. Галицька, 12, Стрийського району Львівської області, керуючи транспортним засобом марки «Subaru Forester», д.н.з. НОМЕР_1 , порушив вимоги пункту 12.1 ПДР України, внаслідок чого не впорався з керуванням, з'їхав в кювет, де здійснив наїзд на перешкоду дерево та транспортний засіб отримав механічні пошкодження, своїми діями вчинивши адміністративне правопорушення передбачене ст.124 КУпАП.
ОСОБА_1 будучи особою, яка притягається до адміністративної відповідальності на виклик суду не з'явився, хоча про дату час і місце розгляду справи належним чином повідомлявся, про причини неявки суд не повідомив. При цьому останній належним чином повідомлявся про розгляд справи у суді, а саме за адресою, яка вказана в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №515205 від 17.11.2025 судом скеровувалась судова повістка. Проте, направлене на його адресу рекомендоване повідомлення та конверт згідно трекінгу повернуто до суду з відміткою органу поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до практики Верховного Суду (постанова від 18 березня 2021 року по справі 911/3142/19, постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17) є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду.
Тому у відповідності до ст. 268 КУпАП розгляд справи проведено без вказаної особи.
До вказаних висновків суд прийшов, зокрема виходячи з наступного.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також враховуючи закінчення строків притягнення особи до відповідальності, суд вважає, що слід вирішити справу у відсутності ОСОБА_1 та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Відповідно до диспозиції ст. 124 КУпАП адміністративним правопорушенням є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно з п. 12.1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, доводиться:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №515205 від 17.11.2025, вбачається, що ОСОБА_1 16.11.2025 о 18 год 20 хв в с-ще Журавно, вул. Галицька, 12, Стрийського району Львівської області, керуючи транспортним засобом марки «Subaru Forester», д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого не впорався з керуванням, з'їхав в кювет, де здійснив наїзд на перешкоду дерево та транспортний засіб отримав механічні пошкодження, своїми діями порушив вимоги пункту 12.1 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення передбачене ст.124 КУпАП /а.с.3/;
висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.11.2025, згідно якого ОСОБА_1 тверезий /а.с.4/;
схемою місця ДТП від 16.11.2025, на якій схематично зображено транспортний засіб марки «Subaru Forester», д.н.з. НОМЕР_1 , після ДТП /а.с.6-7/;
письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 16.11.2025, згідно яких останній пояснив, що 16.11.2025 близько 18 год 20 хв разом зі своєю мамою ОСОБА_2 та братом ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Subaru Forester», д.н.з. НОМЕР_1 , в с-ще Журавно, рухаючись по трасі Р-84 зі швидкістю близько 70 км/год, його засліпив зустрічний транспортний засіб на ділянці головної дороги, яка має заокруглення, після чого він натиснув на гальма та втратив щеплення із дорожнім покриттям, яке на той час було мокрим, після чого його автомобіль з'їхав у к'ювет та здійснив наїзд в дерево /а.с.8/.
Зазначені докази вважаю належними та допустимими, а в своїй сукупності достатніми. Доказів, які б спростовували вищевикладені обставини, судді не надано.
Таким чином, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, вважаю доведеним факт порушення ОСОБА_1 як учасником дорожнього руху, правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 враховую характер вчиненого ним правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому ст. 124 КУпАП, яка доведена повністю, тому відносно ОСОБА_1 слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції ст. 124 КУпАП у виді штрафу. Застосування судом до ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети, визначеної ст. 23 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 23, 33, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити, ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя Р.Г. Равлінко