Справа № 368/214/25
2-а/368/7/25
"24" червня 2025 р. Кагарлицький районний суд Київської області
В складі:
Головуючий: суддя Закаблук О.В.
При секретарі: Токовенко Н.О.
За участі:
Представник позивача - авдокат Іванюк Є.В.
- розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик Київської області заяву представника позивача ОСОБА_1 , - адвоката Іванюка Євгенія Володимировича, - про витребування доказів в адміністративній справі № 368/214/25, провадження № 2 - а/368/7/25, - за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , - про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, суд, -
13.02.2025 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла адміністративна позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , - про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, в прохальній частині якої позивач просив суд винести судове рішення, на підставі якого:
1. Задовольнити позов.
2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , Код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) щодо неприйняття рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 16.01.2025 про надання відстрочки чи звільнення від призову на військову службу під час мобілізації.
3. Зобов'язати другий відділ ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , Код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 ) від 16.01.2025 про надання відстрочки чи звільнення від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти відповідне рішення з цього питання.
Вимоги, викладені в прохальній частині адміністративної позовної заяви, - позивач обгрунтовував наступними обставинами справи та нормами права, які викладені в мотивувальній частині адміністративної позовної заяви:
- 26.12.2024 позивач, ОСОБА_1 , направив на адресу Голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 засобами поштового зв'язку заяву про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 4 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Однак, ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 31.12.2024 № 2/6639 відмовив в розгляді такої заяви та повідомив про необхідність особисто з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження ВЛК. постановки на військовий облік та уточнення даних.
16.01.2024 позивач, ОСОБА_1 , повторно направив на адресу Голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 засобами поштового зв'язку заяву про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 4 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», долучивши до неї завірені копії документів.
При розгляді вищевказаної заяви, відповідачем у листі від 25.01.2025 № 2/373 повідомив про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду по суті заяви про надання відстрочки від призову, адже чинним законодавством не передбачено обов'язку особистого відвідування особою ТЦК та СП для подання заяви та документів для оформлення відстрочки. Відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо неналежного розгляду заяви про надання відстрочки.
Правові підстави позову:
- За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відтак суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
У зв'язку з військовою агресією російською федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указами Президента України, затвердженими відповідними законами України, продовжувався строк дії воєнного стану в Україні, який діє і по теперішній час.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов'язок» від 25.03.1992 №2232-Х1І (далі - Закон №2232-Х1І, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частинами першою, третьою статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За приписами частини першої статті 39 Закону №2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХП (далі - Закон №3543-Х1І).
Відповідно до статті 1 цього Закону мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до частини п'ятої статті 22 Закону №3543-ХІІ призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Статтею 23 Закону №3543-Х11 для деяких категорій громадян встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ для надання військовозобов'язаному відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації необхідна наявність у останнього таких обставин: наявність дитини (дітей) віком до 18 років; другий з батьків такої (таких) дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, або якщо особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.
Факт самостійного виховання позивачем ОСОБА_1 неповнолітньої дитини підтверджується доданими до поданої заяви про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації від 16.01.2025.
Так, рішенням Миронівського районного суду від 16.09.2016 розірвано шлюб між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Від спільного шлюбу мають дочку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 від 04.12.2013.
Рішенням виконавчого комітету Ржищівської міської ради № 257 від 16.11.2023 визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за місцем проживання батька ОСОБА_1 .
Згідно інформації наданої КНП «Ржищівський міський центр первинної медико- санітарної допомоги» Ржищівської міської ради № 7 від 16.01.2025 дитина ОСОБА_1 2013 р.н. перебуває на обліку у лікаря-педіатра ОСОБА_4 . Декларація з лікарем-педіатром заключена 19.03.2018 із ОСОБА_1 , батьком дитини. З 19.03.2018 дитина зверталася до лікаря з приводу захворювань, планових щеплень та для проходження щорічних профілактичних медичних оглядів перед дошкільним дитячим та шкільним навчальними закладами. На прийом до лікаря педіатра всі рази дитину супроводжував батько - ОСОБА_1 , всі рекомендації та призначення лікаря виконувалися чітко та вчасно.
Крім цього, згідно довідки виданої ГІіївським ліцеєм «Ерудит» Ржищівської міської ради Київської області від 23.12.2024 № 65, ОСОБА_1 сам займається навчанням і вихованням доньки. ОСОБА_3 , яка навчається у 5 класі Піївського ліцею «Ерудит». Бере безпосередню участь у шкільному та громадському житті ліцею.
Разом з цим, факт самостійного виховання позивачем ОСОБА_1 малолітньої доньки ОСОБА_3 , 2013 р.н., підтверджується листом медичного закладу «Herzliya Medical Center» з нотаріально засвідченим перекладом, яким підтверджено перебування матері дитини ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 - ОСОБА_5 , - в країні Ізраїль, та неможливість її повернення до України, у звязку із зайнятістю постійним доглядом за ОСОБА_6 , яка доводиться донькою ОСОБА_2 , що підтверджується копією витягу актового запиту про народження № 00105860341 від 18.12.2024.
Таким чином, з настанням вищевказаних обставин, що підтверджуються долученими до позовної заяви доказами, відбулося обмеження обсягу батьківських прав ОСОБА_7 у вихованні доньки - ОСОБА_8 2013 р.н. Отже, для підтвердження факту самостійного виховання дитини батьком має місце настання обставин, у силу яких обсяг прав матері обмежується.
З 05.01.2023 механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном, визначає Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо:
- фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками;
- здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами;
- подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з підпунктом 8 пункту І Правил військового обліку (додаток 2 до Порядку №1487) призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
За змістом положень пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема:
- ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам;
- розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Згідно з пунктом 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Відповідно до пункту 56 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі - Порядок № 560), відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з пунктом 57 Порядку № 560 для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
- голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу):
- члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації (пункт 58 Порядку №560).
На підставі пункту 59 Порядку № 560. відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Згідно з пунктом 60 Порядку №560. комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що до повноважень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить оформлення військовозобов язаним відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час. З метою реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації особа повинна надати військово-обліковий документ та інші документи, за результатами розгляду яких військовими органами комплектування та соціальної підтримки за місцем військового обліку приймається рішення про наявність або відсутність в особи права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, в даній справі спірні правовідносини виникли щодо неналежного розгляду по суті заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 4 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ.
З наданих до позову документів вбачається, що позивач ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку направив до Голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 4 частини І статті 23 Закону №3543-ХІІ.
Відповідач, у відповідь на вищезазначену заяву вказав про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_6 для проходження ВЛК. уточнення військово-облікових даних та постановки на військовий облік.
Положення частини одинадцятої статті 38 Закону №2232-ХІІ визначають обов'язок, зокрема, військовозобов'язаних особисто повідомити у разі змін сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання або перебування, освіти, місця роботи, посади органи, де вони перебувають на військовому обліку.
Тотожні норми містяться і у Порядку №1487, у тому числі в Правилах військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку), норми якого також вище наведені.
Разом з тим, положення Закону №2232-ХІІ, Порядку №1487, Порядку №560 не передбачають обов'язку особистого відвідування особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подання заяви та документів на відстрочку. При цьому, обов'язок «особисто повідомити» не означає «особисто прибути».
На підставі викладеного, вважає, що надіславши особисто поштовим зв'язком заяву та документи для вирішення питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, позивач дотримався процедури особистого їх подання (направлення).
Отримавши таку заяву з додатками, відповідач, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки, після отримання цієї заяви, повинен був прийняти відповідне рішення за наслідками її розгляду по суті щодо надання відстрочки або відмови у наданні відстрочки.
У спірному випадку заява позивача від 16.01.2025 відповідачем щодо перевірки законності надання відстрочки по суті не розглядалася, а надана відповідь-роз'яснення про необхідність особистого прибуття позивача для уточнення даних.
У даних правовідносинах суб'єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.
Відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
При цьому протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу чи його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону (або ж іншого нормативно- правового регулювання) віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
За таких обставин, враховуючи те, що заява позивача ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідачем по суті не розглядалася, відсутнє належним чином оформлене рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивована відмова в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка полягає в неприйнятті рішення.
Оскільки відповідач належним чином не розглянув заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізаціїта не ухвалив будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки, для захисту порушеного права позивача необхідно зобов'язати відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 , про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 4 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
На підставі частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судовий збір.
Правові підстави сплати судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового бору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до п.п.1 п. З ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0.4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про державний бюджет на 2025 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028 грн.
Таким чином, при поданні даної заяви сплачено судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп., що підтверджується відповідним платіжним дорученням.
Процесуальн і застереження:
- Відповідно до частини 2 статті 26 КАС України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом. З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що КАС України встановлює декілька видів територіальної підсудності, в тому числі: загальну (залежно від місця проживання чи місцезнаходження відповідача) та альтернативну (за вибором позивача). На підставі вищевикладеного позивач звертається з адміністративним позовом до Кагарлицького районного суду Київської області.
На виконання вимог п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України повідомляє, що до будь-якого суду до цього самого відповідача з цього самого предмету та з цих самих підстав позов не подавався.
На виконання вимог пункту 8 частини 5 статті 160 КАС України повідомляє, що перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви наведено у розділі додатки позовної заяви.
На виконання вимог пункту 6 частини 5 статті 160 КАС України повідомляє, що заходи досудового врегулювання спору не проводилися, оскільки відсутня можливість врегулювання спору в позасудовому порядку, законом не визначений обов'язковий досудовий порядок у регу лювання такого спору.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 19, 55 Конституції України, ст.ст. 9, 26, 77, 160 КАС України, - позивач просить винести судове рішення, на підставі якого - задовольнити вимоги, викладені в прохальній частині адміністративної позовної заяви.
13.02.2025 року автоматизованою системою документообігу суду для слухання даної заяви (про забезпечення адміністративного позову) був визначений суддя Кагарлицького районного суду Київської області Закаблук О.В., присвоєно справа № 368/214/25, провадження № 2 - а/368/7/25.
12.03.2025 року Кагарлицьким районним судом Київської області на підставі ст.ст. 171, 179 КАС України винесено ухвалу, згідно якої:
1. Прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі;
2. Прийнято процесуальне рішення про розгляд справи за правилами загального позовного провадження;
3. Призначити справу до підготовчого судового засідання на 11 год. 00 хв. 15.04.2025 року.
28.03.2025 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшов відзив від представника ІНФОРМАЦІЯ_7 , - ОСОБА_9 , - наступного змісту:
- У провадженні Кагарлицького районного суду Київської області знаходиться справа № 368/214/25, - за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_7 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 12 березня 2025 року по справі №368/214/25 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву.
Відповідно до частини 1 статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України, що стосується розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:
1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:
- оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;
- уточнення списку виборців;
- оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів у сфері медіа, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників суб'єктів у сфері медіа, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;
3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:
- примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;
- примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
- продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
- затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, або особами без громадянства;
- затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;
5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) адміністративні справи за позовними заявами територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
Пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено перелік справ, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно- правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Враховуючи вищенаведене, позивачем (фізичною особою) при подачі позову про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії невірно визначено підсудність, оскільки місцевим загальним судам як адміністративним судам не підсудні справи про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії суб'єктом владних повноважень.
Керуючись ст. ст. 9, 12, 19,20, 73-77 , 90, 229, 242, 244-246, 262, 286 КАС України, - представник відповідача просив суд винести судове рішення у виді ухвали, на підставі якого:
- Позовну заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неприйняття рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 16.01.2025 про надання відстрочки чи звільнення від призову на військову службу під час мобілізації та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.01.2025 про надання відстрочки чи звільнення від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти відповідне рішення - залишити без розгляду.
15.04.2025 року проведення підготовчого судового засідання відкладено на 12 год. 00 хв. 30.05.2025 року, - в зв'язку з неявкою сторін.
30.05.2025 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 , - адвоката Іванюка Євгенія Володимировича, - про забезпечення позову в адміністративній справі № 368/214/25, провадження № 2 - а/368/7/25, - за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , - про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, в прохальній частині якої представник позивача просив суд винести судове рішення у виді ухвали, на підставі якої:
1. Заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 та іншим центрам комплектування та соціальної підтримки вчиняти дії, пов'язані з прийняттям рішення про призов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 ), на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправленням ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби, - до моменту набрання законної сили рішенням у справі №368/214/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправними та незаконними рішення і довідки, зобов'язання вчинити певні дії.
30.05.2025 року автоматизованою системою документообігу суду для слухання даної заяви (про забезпечення адміністративного позову) був визначений суддя Кагарлицького районного суду Київської області Закаблук О.В., присвоєно справа № 368/214/25, провадження № 2 - аз/368/1/25.
30.05.2025 року проведення підготовчого судового засідання відкладено на 09 год. 00 хв. 24.06.2025 року в зв'язку з неявкою сторін.
24.06.2025 року Кагарлицьким районним судом Київської області винесено ухвалу про забезпечення адміністративного позову, згідно якої:
1. Заяву представника позивача ОСОБА_1 , - адвоката Іванюка Євгенія Володимировича, - про забезпечення позову в адміністративній справі № 368/214/25, провадження № 2 - а/368/7/25, - за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , - про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
2. Заборонити:
- ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- іншим центрам комплектування та соціальної підтримки, _
- вчиняти дії, пов'язані з прийняттям рішення про призов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженця село Брониця Дрогобицького району Львівської області, громадянина України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий 27 червня 2006 року Миронівським РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 ), на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправленням ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби, - до моменту набрання законної сили рішенням у справі №368/214/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправними та незаконними рішення і довідки, зобов'язання вчинити певні дії.
В судовому засіданні, яке відбулося 24.06.2025 року, представник позивача ОСОБА_1 , - адвокат Іванюк Є.В. заявив клопотання про витребування доказів, а саме:
- витребувати з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (ГЦОСІ), (адреса: 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 26, службове приміщення № 107, поштова адреса для подання запитів на інформацію: АДРЕСА_3 ), - щодо перетину Державного кордону України, - громадянкою України ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженкою: Україна, Черкаська область, паспорт НОМЕР_5 , виданий 18.02.2019 року органом 3237, - за період з 01.01.2023 року по дату надходження ухвали.
В судове засідання, яке відбулося 24.06.2025 року, - представник відповідача, - не з'явився, хоча, - був повідомлений судом належним чином про день, час та місце слухання справи.
Суд, вислухавши клопотання представника позивача про витребування доказів, дослідивши матеріали справи (в частині процесуальної необхідності та можливості витребування доказів), - приходить до висновку щодо задоволення клопотання представника позивача, - шляхом винесення судового рішення у виді ухвали, як окремого процесуального документу, обгрунтовуючи своє рішення наступним.
Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм права:
- Отже, - як вбачається з прохальної частини адміністративної позовної заяви, - позивач просить суд винести судове рішення, на підставі якого:
1. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , Код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) щодо неприйняття рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 16.01.2025 про надання відстрочки чи звільнення від призову на військову службу під час мобілізації.
2. Зобов'язати другий відділ ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , Код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 ) від 16.01.2025 про надання відстрочки чи звільнення від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти відповідне рішення з цього питання.
Поданню адміністративного позову передувало те, що позивач по даному адміністративному провадженні, - ОСОБА_1 , - направив на адресу Голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 засобами поштового зв'язку заяву про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 4 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно, - позивач вважає, що так як на його утриманні знаходиться малолітня дитина, - він має право на відстрочку від призову.
Доказом того, що на утриманні позивача в даному адміністративному провадженні є те, що рідна мати дитини, - ОСОБА_10 , - виїхала на проживання до держави Ізраїль, де і знаходиться на даний час, а єдиним родичем першої черги споріднення, який здійснює утримання та виховання малолітньої дитини, - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - позивач по даному адміністративному провадженні, - ОСОБА_1 .
Відповідно, - факт того, що мати дитини, - виїхала за межі території Держави Україна, - може бути доведено єдиним належним та допустимим доказом, - довідкою від Головного центру обробки інформації Державної прикордонної служби України (ГЦОСІ), - та, таку довідку, - слід витребувати від вищевказаного державного органу - на підставі судового ирішення у виді ухвали.
Згідно ч. 1 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно ч. 3 ст. 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ч.ч. 1, 3 ст. 80, п. 1 ч. 1 ст. 241, ст.ст. 242, 243, 248 КАС України, суд, -
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 , - адвоката Іванюка Є.В., - про витребування доказів, - задовольнити.
Зобов'язати Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (ГЦОСІ), (адреса: 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 26, службове приміщення № 107, поштова адреса для подання запитів на інформацію: 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 26), - надати на адресу Кагарлицького районного суду Київської області (09201, Київська область, Обухівський район, м. Кагарлик, вул. Володимира Великого, 3), - наступну інформацію:
- чи перетинала громадянка України ОСОБА_10 , ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженка: Україна, Черкаська область, паспорт НОМЕР_5 , виданий 18.02.2019 року органом 3237), - Державний кордон України (на в'їзд/на виїзд), - за період з 01.01.2023 року по дату надходження ухвали.
Ухвала оскарженню окремо від остаточного рішення суду першої інстанції у даному адміністративному провадженні, - не підлягає, на неї може бути подане заперечення в апеляційній скарзі на остаточне рішення суду (ухвалу, рішення) першої інстанції в даному адміністративному провадженні.
Суддя: О.В. Закаблук