Вирок від 22.12.2025 по справі 442/9577/25

Справа № 442/9577/25

Провадження № 1-кп/442/531/2025

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі головуючого-судді ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025142110000220 від 06.12.2025 відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Самбір Львівської області, громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовозобов'язаного, раніше неодноразово судимого, востаннє 24.09.2020 Самбірським міськрайонним судом Львівської області за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 7 місяців, яке відбув, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 03.12.2025 близько 11 год 40 хв, перебуваючи неподалік Дрогобицької міської ради, що за адресою: Львівська область, місто Дрогобич, площа Ринок, 1, побачив на землі банківську карту та вирішив її таємно привласнити. Підійшовши до даної банківської картки, глянув на її номер НОМЕР_1 , емітентом якої є акціонерне товариство «VST Bank», яка являється офіційним електронним платіжним документом.

Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на незаконне заволодіння банківською карткою, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, переслідуючи корисливий мотив, а саме, заволодіння коштів, які містяться на банківській картці, переконавшись в тому, що його дії не будуть помічені іншими сторонніми особами, ОСОБА_2 підібрав її з землі, в такий спосіб привласнив банківську карту НОМЕР_1 , емітентом якої є акціонерне товариство «VST Bank» та яка належить ОСОБА_3 , яка в силу вимог ст. 1 Закону України «Про інформацію», примітки до ст. 358 Кримінального кодексу України, є офіційним електронним платіжним документом. Після цього ОСОБА_2 заховав її у свою кишеню та пішов по своїх справах.

У подальшому ОСОБА_2 , не вчинивши жодних дій щодо повернення банківської картки власнику, а реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, пішов у продуктові магазини, де з її допомогою став розраховуватися за придбані для себе товари, внаслідок чого в такий спосіб незаконно розпорядився коштами ОСОБА_3 на загальну суму 1091 грн. 00 коп.

Як вбачається з обвинувального акта та доданих до нього матеріалів, обвинувачений ОСОБА_4 у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження і згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за його відсутності.

Потерпіла ОСОБА_3 також погодилася із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена із обмеженням права апеляційного оскарження та подала заяву, у якій не заперечила щодо розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Відповідно до ст.381 КПК України, після отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку суд у п'ятиденний строк, а у разі затримання особи - у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно призначає судовий розгляд. Суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

За вказаних обставин прокурор обґрунтовано клопоче розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого йому кримінального проступку повністю знайшла своє підтвердження та його дії вірно кваліфіковано за ч.1 ст.357 КК України, оскільки він незаконно привласнив офіційний документ з корисливих мотивів.

Положеннями статті 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При обранні виду і міри покарання ОСОБА_4 , суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст.65 КК України бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим правопорушення, яке згідно з положеннями ст.12 КК України є кримінальним проступком, враховує наслідки та обставини вчиненого.

Обставинами, які пом'якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України та встановлені під час досудового розслідування, є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, на досудовому розслідуванні, і відповідно судом, не встановлено.

Беручи до уваги викладене, враховуючи особу винного, який перебуває на обліку у лікаря-нарколога та не перебуває під спостереженням лікаря-психіатра, негативно характеризується по місцю проживання, раніше судимий, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення протиправних дій, зокрема, беручи до уваги заяву обвинуваченого з проханням про призначення штрафу, який зобов'язується сплатити, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у межах санкції ч.1 ст.357 КК України у виді штрафу.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.

Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався.

Керуючись ст.ст. 100, 368, 370, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Речові докази: 3 (три) DVD-R диски із відеозаписами від 03.12.2025 з камер відеоспостереження, - залишити при матеріалах кримінального провадження №12025142110000220 від 06.12.2025.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок суду може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії з урахуванням особливостей, передбачених у ч.1 ст.394 КПК України, а саме: даний вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
132781668
Наступний документ
132781670
Інформація про рішення:
№ рішення: 132781669
№ справи: 442/9577/25
Дата рішення: 22.12.2025
Дата публікації: 23.12.2025
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (17.02.2026)
Дата надходження: 18.12.2025