Справа № 366/4014/25
Провадження № 3/366/2364/25
22.12.2025 с-ще Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Слободян Н.П.,
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції № № (м. Чорнобиль) Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
І. Суть правопорушення, визнана суддею недоведеною.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 537012 від 10.12.2025, по суті правопорушення зазначено таке:
10.12.2025 о 16 год 10 хв водій ОСОБА_1 керуючи т.з. Рено докер н.з. НОМЕР_1 рухаючись по а.д. Чорнобиль-Дитятки не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та не реагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху внаслідок чого допустив наїзд на тварину. Автомобіль отримав механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки.
Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3 б, 12.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
ІІ. Позиції осіб, які беруть участь у провадженні по справі
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що рухався в темну пору доби в зоні відчуження в напрямку від м. Чорнобиль до виїзду на КПП «Дитятки». Швидкість руху автомобіля складала 70 км/год, темна пора доби, вуличне освітлення відсутнє, дорога волога, не слизька, опадів не було. Разом з ним в автомобілі перебував його колега ОСОБА_2 . Раптово він відчув, що його автомобіль з чимось зіткнувся, коли він вийшов з авто то побачив, що це тварина виду косуля. На уточнюючі запитання суду пояснив, що косуля вибігла на дорогу настільки раптово, що він не побачив її навіть у світлі фар. Попереджуючих знаків про раптовий вибіг тварин по дорозі не було, а лише були знаки про необхідність дотримання протипожежної безпеки. Просив це врахувати та ухвалити рішення на розсуд суду.
ІІІ. Оцінка судді
3.1. релевантні джерела права
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення у справі.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
Відповідно до ст.32 Конвенції про захист прав і основних свобод людини питання тлумачення і застосування Конвенції належить до виключної компетенції Європейського суду, який діє відповідно до Конвенції, тобто рішення Європейського суду є невід'ємною частиною Конвенції як практика її застосування і тлумачення.
Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених уст. 258 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогамст.256 КУпАП.
Деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (справа «Маттоціа проти Італії» від 25.07.2000).
3.2. дослідження доказів.
Зміст протоколу викладений в розділі І постанови.
З наданої схеми ДТП вбачається графічне розташування автомобіля марки Renault Dokker з реєстраційним номером НОМЕР_1 , його розташування після ДТП, напрямок його руху, розташування збитої тварини від місця зіткнення, ширину проїзної частини дороги. Відповідно до опису дорожньої обстановки визначено, що освітлення місця ДТП «сутінки», стан дорожнього покриття «мокре», зовнішнє освітлення тротуару «немає». Схема не містить відомостей про наявність жодних попереджуючих знаків.
Зміст письмових пояснень ОСОБА_1 від 10.12.2025 є аналогічними тим, які він надав суду (див розділ ІІ постанови);
Письмові пояснення ОСОБА_2 від 10.12.2025 зводяться до того, що він був пасажиром керованого ОСОБА_1 автомобіля. Під час їхнього руху на дорогу з лісосмуги раптово вибігла дика тварина, схожа на козу, яка врізалась в автомобіль.
Два фотознімки, які відображають пошкодження автомобіля та тіло збитої тварини.
3.3. оцінка доказів.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення (проступок) характеризується низкою ознак. Це, насамперед, діяння, поведінка, вчинок людини, дія чи бездіяльність, а також акт зовнішнього вияву ставлення особи до реальної діяльності інших людей, суспільства, держави.
Діяння визнають адміністративним правопорушенням за наявності чотирьох ознак: суспільної шкідливості, протиправності, вини й адміністративної караності.
Суспільна шкідливість дії чи бездіяльності означає, що вона заподіює або створює загрозу заподіяння шкоди об'єктам адміністративно-правової охорони, які передбачено в ст. 9 КУпАП.
Протиправність означає, що дію чи бездіяльність прямо заборонено адміністративно-правовими нормами.
Адміністративним правопорушенням (проступком) може бути тільки винне діяння.
Вина основна й обов'язкова ознака суб'єктивної сторони будь-якого адміністративного проступку. Це психічне ставлення особи до вчиненого нею суспільно шкідливого діяння та його наслідків, яке виявляється у формі умислу або необережності та є результатом прояву волі і розуму правопорушника.
Діючи умисно, правопорушник усвідомлює протиправний характер свого діяння, передбачає і бажає (прямий умисел) або свідомо допускає (непрямий умисел) настання шкідливих наслідків (ст. 10 КУпАП).
Необережність проявляється у вигляді самовпевненості або недбалості (ст. 11 КУпАП).
Самовпевненість полягає в тому, що особа передбачає настання протиправного, шкідливого наслідку, але легковажно розраховує на його відвернення.
Недбалість полягає в тому, що особа не передбачає можливості настання протиправних наслідків, хоча за цих обставин повинна була і могла їх передбачити.
Таким чином, наявність вини правопорушника в тій чи іншій формі є важливою і необхідною ознакою адміністративного правопорушення, що сприяє полегшенню та уточненню кваліфікації, зумовлює об'єктивність підходу при визначенні міри та виду обтяження, що покладається на винного.
Адміністративне покарання може бути застосоване лише у зв'язку з діяннями, які характеризуються умисною або необережною виною. Що ж стосується дій випадкових, то, оскільки вони виключають будь-яку вину: умисну чи необережну, взагалі не тягнуть за собою адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими та іншими доказами.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов'язковому порядку має бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Практика Європейського суду з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
ОСОБА_1 ставиться в провину це правопорушення, яке полягало в порушенні вимог ПДР України, а саме:
п. 2.3 «б», відповідно до якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
12.1, відповідно до якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Суть правопорушення зводиться до того, що ОСОБА_1 допустив наїзд на тварину.
Відповідно до розділу 33 ПДР України дорожнім знаком, який попереджає про наближення до ділянки дороги, на якій можлива поява диких тварин є знак 1.36, що відноситься до категорії попереджувальних.
Цей знак установлюється поза населеними пунктами на відстані 150-300 м, у населених пунктах - на відстані 50-100 м до початку небезпечної ділянки. У разі потреби знак встановлюється і на іншій відстані, яка зазначається на табличці 7.1.1.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, жодних попереджуючих знаків про наближення до ділянки дороги, на якій можлива раптова поява диких тварин немає, а збита автомобілем під керуванням ОСОБА_1 тварина раптово вибігла на дорогу.
В матеріалах справи відсутні інші відомості, які б спростовували пояснення ОСОБА_1 , а враховуючи те, що поведінка диких тварин є непередбачуваною, зокрема їх раптова поява на проїзній частині дороги, версія сторони захисту щодо раптовості появи тварини є цілком обґрунтованою.
Суддя зазначає, що кожен, хто допускає наїзд на тварину не є беззаперечно винуватим в порушенні тих чи інших положень ПДР України, оскільки оцінка обставин ДТП для визначення наявності чи відсутності причинно-наслідкового зв'язку передбачає врахування всіх обставин, які настали та внаслідок настання яких допущена ДТП.
Як зазначає ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_2 , збита дика тварина раптово вибігла на проїзну частину дороги та сама зіткнулась з транспортним засобом.
Інші дані відсутні.
Такі обставини не дають підстав «поза розумним сумнівом» стверджувати про наявність в діях ОСОБА_1 недбалості та наявності причинно-наслідкового зв'язку між його діями та наслідками у вигляді ДТП.
З аналізу вище зазначених норм, фактичних обставин та доказів наявних у справі і досліджених в судовому засіданні вбачається, що ДТП сталось за відсутності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а внаслідок непереборної сили, раптової появи дикої тварини «Козулі», яка раптово вибігла з лісосмуги на проїжджу частину дороги, по якій ОСОБА_1 рухався із дотриманням ПДР, та за відсутності об'єктивної можливості як передбачити появу тварини, так і уникнути зіткнення.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже в діях ОСОБА_1 суддя не вбачає складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
IV. Питання щодо вилучених речей і документів
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що в ОСОБА_1 тимчасово вилучено посвідчення водія НОМЕР_2 .
Відповідно до ч. 4 ст. 265-1 та п. 6 Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1086 (зі змінами), тимчасово вилучене посвідчення водія у зв'язку із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, підлягає поверненню ОСОБА_1 .
V. Судовий збір
Відповідно до ст. 40 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено адміністративне стягнення.
Оскільки в цьому випадку провадження у справі підлягає закриттю, відповідно судовий збір слід віднести на рахунок держави.
На підставі ст.ст. 19,62 Конституції України, керуючись ст.ст. 7-9, 40-1, 124, 245, 247, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Тимчасово вилучене посвідчення водія серії НОМЕР_2 , повернути ОСОБА_1 .
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особами, визначеними ч. 2 ст. 294 КУпАП до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Іванківський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня вручення копії постанови.
Суддя Н.П. Слободян