Справа № 366/3783/25
Провадження №3/366/2242/25
19.12.2025 с-ще Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Слободян Н.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції № 1 (с-ща Іванків) Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,
І. Суть правопорушення, визнана доведеною
09.11.2025, приблизно о 15 год 30 хв, ОСОБА_1 перебуваючи біля господарства № 2 по вул. Травнева в с. Калинівка, вчинив дрібне хуліганство, а саме пошкодив паркан та ображав нецензурною лайкою ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 за викликом суду не з'явився.
ІІ. Позиції осіб, які беруть участь у провадженні по справі
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився.
Судова повістка про виклик направлена ОСОБА_1 за місцем його проживання, яке зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення та повернулась з відміткою «відсутність адресата за вказаною адресою».
Позначка на поштовому відправленні про неможливість вручення судової повістки у зв'язку з такою причиною як «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. До такого висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18 (касаційне провадження № 61-185св23).
У відповідності до положень ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення, крім іншого, зазначаються контактні відомості про особу, відносно якої він складається. Таке зазначення є необхідним для того, щоб орган, уповноважений розглядати справу про адміністративне правопорушення міг здійснити виклик особи для її участі при розгляді справи в порядку, визначеному ст. 277-2 КУпАП, тобто забезпечити можливість реалізації особою своїх прав. З положень цієї ж статті також випливає, що особа має право знайомитись з протоколом про адміністративне правопорушення, подавати пояснення і зауваження щодо його змісту, а також отримати його копію, в якій, крім іншого, зазначається компетентний орган, який в подальшому здійснюватиме розгляд справи по суті.
Тому, ознайомлення зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення є правом особи, а надання його для ознайомлення - обов'язком посадової особи, яка його складає.
Реалізація згаданого права та обов'язку є передумовою для подальшої реалізації особою, яка притягається до адміністративної відповідальності своїх прав при розгляді справи компетентним органом, у тому числі бути присутньою при розгляді справи, бути вислуханою, подати клопотання, ознайомитись з матеріалами справи тощо.
Таким чином, зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення адреси місця проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на яку судом направлена судова повістка про виклик і яка повернулась з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», а також відсутність зауважень щодо змісту протоколу від такої особи свідчить про згоду зі змістом протоколу (у тому числі про контактні дані) та про обраний спосіб реалізації особою своїх прав, у тому числі права проінформувати своє місце перебування та бути проінформованою про розгляд справи, отримувати кореспонденція, пов'язану з розглядом справи та знати результати її розгляду.
Додатково, ОСОБА_1 направлена повістка про виклик до суду у формі смс-повідомлення на зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення мобільний номер телефону, і яка, згідно з матеріалами справи, йому доставлена.
Суддя враховує, що ОСОБА_1 не надавав згоду на направлення йому такої повістки шляхом подання відповідної заяви, проте, законодавство покладає обов'язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов'язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим. Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи (Висновки, наведені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 482/9/17 (адміністративне провадження №К/9901/38702/18).
Тому, судом вжито всіх можливих множинних способів виклику до суду особи, яка притягається до адміністративної відповідальності з метою реалізації останньою своїх прав.
Разом з цим суддя враховує, що ОСОБА_1 знає про існування відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчать його підписи у протоколі.
За таких обставин в сукупності, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 не був позбавлений можливості цікавитись, на якому етапі розгляду перебуває справа відносно нього, а також результатами такого розгляду.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19).
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо нього, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).
Також, у справі «Каракуця проти України» у своєму рішенні ЄСПЛ зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
До аналогічних висновків прийшов Другий апеляційний адміністративний суд у своїй постанові від 06.06.2023 у справі № 953/375/23.
З огляду на викладене, неприбуття у судове засідання для розгляду справи ОСОБА_1 , який ознайомлений про наявність складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та який про дату, час і місце судового засідання повідомлявся вчасно та належним чином, суддя розцінює як спосіб реалізації ним своїх прав, а тому, розгляд справи слід провести без його участі.
ІІІ. Оцінка судді
Відповідальність за ст. 173 КУпАП настає у разі вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайка в громадських місцях, образливого чіпляння до громадян та інших подібних дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
У законодавстві України поняття «громадське місце» визначене у ст. 1 закону «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення», відповідно до якої громадським місцем є частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
Опосередковано громадські місця також визначаються у ст. 178 КУпАП (вулиці, закриті спортивні споруди, сквери, парки, всі види громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та інші заборонені законом місця.
Як вбачається з письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 від 09.11.2025, приблизно о 15 год 30 хв 09.11.2025 до вхідної хвіртки її господарства прийшов ОСОБА_1 , який перебував в неадекватному стані, ображав її нецензурною лайкою, наносив удари ногою по хвіртці та виривав з неї метало профільні конструкції. Її знайомий ОСОБА_3 , який в той час перебував в гостях у потерпілої зробив ОСОБА_1 зауваження, у відповідь на що останній натравив на ОСОБА_4 собаку, яка була без намордника та повідця. При цьому, ОСОБА_1 продовжував псувати хвіртку господарства.
Аналогічні за змістом пояснення надав ОСОБА_5 09.11.2025.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення з наявними в ній доказами, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складений правильно, відомості, які у ньому відображені відповідають фактичним обставинам справи, правопорушення кваліфіковано вірно, а наявні в матеріалах справи докази є належними, допустимими і достатніми у своїй сукупності, та доводять, що в діях ОСОБА_1 є подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, а саме вчинення дрібного хуліганства, тобто вчинення дій, які порушили громадський порядок і спокій громадян.
Його провина у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 967008 від 20.11.2025;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_5 від 09.11.2025.
Із матеріалів справи не встановлено обставин, які б виключали його адміністративну відповідальність.
IV. Накладення адміністративного стягнення
Суддя, у відповідності до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність, суддею не встановлено.
Санкція ст. 173 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
З огляду на встановлені обставини справи, враховуючи спосіб вчинення правопорушення та супутню поведінку ОСОБА_1 , імовірні наслідки вчинення його дій щодо цькування пса та пошкодження майна, суддя приходить до переконання, що визначена в санкції ст. 173 КУпАП сума штрафу навіть в максимальній межі не відповідатиме принципу пропорційності щодо наслідків правопорушення.
Також, з тих же причин недоцільним є накладення стягнення у вигляді громадських робіт, а виправні роботи не можуть бути застосовані, оскільки відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ніде офіційно не працює.
З огляду на викладене, враховуючи поведінку ОСОБА_1 , вік потерпілої (66 років) та свідка ОСОБА_5 (59 років), наслідки правопорушення у вигляді пошкодження майна, а також імовірні наслідки та психологічне сприйняття потерпілою цькування пса, суддя приходить до висновку, що відносно ОСОБА_1 у цьому випадку слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 5 діб.
Саме такий вид адміністративного стягнення на переконання судді буде достатнім та необхідним для виконання завдань КУпАП, зокрема він забезпечить запобігання вчинення правопорушником нових правопорушень, його виховання у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Враховуючи положення ст. 9 Конституції України, ч. 1 ст. 2 КУпАП, ст. 19 ЗУ «Про міжнародні договори України» та ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення Конституційного Суду України № 10-р/2018 у справі № 1-12/2018 (3911/15) від 23.11.2018 року, рішення ЄСПЛ у справах «Швидка проти України» (Заява № 17888/12) від 30.10.2014 року, «Мессіна проти Італії (№ 2)» (Messina v. Italy (no. 2), «Енеа проти Італії» (Enea v. Italy) [ВП], заява № 74912/01, п. 73 та п. 74, ECHR 2009), постанова про накладення адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту підлягає виконанню після набрання нею законної сили.
Статтею 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 24, 40-1, 173, 245, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком 5 діб, з його утриманням під вартою у визначеному органом Національної поліції місці.
Строк відбування адміністративного арешту ОСОБА_1 рахувати з моменту його затримання для відбування адміністративного стягнення, після набрання цією постановою законної сили.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605, 60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок)
отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особами, визначеними ч. 2 ст. 294 КУпАП до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Іванківський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її вручення.
Строк пред'явлення до виконання цієї постанови становить три місяці.
Суддя Н.П. Слободян