Справа № 366/3796/25
Провадження №3/366/2255/25
19.12.2025 с-ще Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Слободян Н.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції № 1 (с-ща Іванків) Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
І. Суть правопорушення, визнана доведеною
18.11.2025, приблизно о 01 год. 08 хв., в с-щі Іванків по вул. М. Клименка, ОСОБА_1 керував автомобілем марки ВАЗ 2110 з реєстраційним номером НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. На вимогу поліцейського пройти у встановленому законом порядку медичний огляд або за допомогою приладу Драгер ОСОБА_1 погодився пройти на місці зупинки. Проба позитивна 1, 81 проміле.
Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ІІ. Позиції осіб, які беруть участь у провадженні по справі
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Про дату, час і місце судового засідання повідомлявся вчасно та належним чином. Причин неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Судова повістка про виклик направлена ОСОБА_1 за місцем його проживання, яке зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення та повернулась з відміткою «відсутність адресата за вказаною адресою».
Позначка на поштовому відправленні про неможливість вручення судової повістки у зв'язку з такою причиною як «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. До такого висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18 (касаційне провадження № 61-185св23).
У відповідності до положень ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення, крім іншого, зазначаються контактні відомості про особу, відносно якої він складається. Таке зазначення є необхідним для того, щоб орган, уповноважений розглядати справу про адміністративне правопорушення міг здійснити виклик особи для її участі при розгляді справи в порядку, визначеному ст. 277-2 КУпАП, тобто забезпечити можливість реалізації особою своїх прав. З положень цієї ж статті також випливає, що особа має право знайомитись з протоколом про адміністративне правопорушення, подавати пояснення і зауваження щодо його змісту, а також отримати його копію, в якій, крім іншого, зазначається компетентний орган, який в подальшому здійснюватиме розгляд справи по суті.
Тому, ознайомлення зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення є правом особи, а надання його для ознайомлення - обов'язком посадової особи, яка його складає.
Реалізація згаданого права та обов'язку є передумовою для подальшої реалізації особою, яка притягається до адміністративної відповідальності своїх прав при розгляді справи компетентним органом, у тому числі бути присутньою при розгляді справи, бути вислуханою, подати клопотання, ознайомитись з матеріалами справи тощо.
Таким чином, зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення адреси місця проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на яку судом направлена судова повістка про виклик і яка повернулась з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», а також відсутність зауважень щодо змісту протоколу від такої особи свідчить про згоду зі змістом протоколу (у тому числі про контактні дані) та про обраний спосіб реалізації особою своїх прав, у тому числі права проінформувати своє місце перебування та бути проінформованою про розгляд справи, отримувати кореспонденція, пов'язану з розглядом справи та знати результати її розгляду.
Додатково, ОСОБА_1 направлена повістка про виклик до суду у формі смс-повідомлення на зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення мобільний номер телефону, і яка, згідно з матеріалами справи, йому доставлена.
Суддя враховує, що ОСОБА_1 не надавав згоду на направлення йому такої повістки шляхом подання відповідної заяви, проте, законодавство покладає обов'язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов'язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим. Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи (Висновки, наведені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 482/9/17 (адміністративне провадження №К/9901/38702/18).
Тому, судом вжито всіх можливих множинних способів виклику до суду особи, яка притягається до адміністративної відповідальності з метою реалізації останньою своїх прав.
Разом з цим суддя враховує, що ОСОБА_1 знає про існування відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчать його підписи у протоколі.
За таких обставин в сукупності, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 не був позбавлений можливості цікавитись, на якому етапі розгляду перебуває справа відносно нього, а також результатами такого розгляду.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19).
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо нього, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).
Також, у справі «Каракуця проти України» у своєму рішенні ЄСПЛ зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
До аналогічних висновків прийшов Другий апеляційний адміністративний суд у своїй постанові від 06.06.2023 у справі № 953/375/23.
Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП участь особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП не є обов'язковою.
З огляду на викладене, неприбуття у судове засідання для розгляду справи ОСОБА_1 , який ознайомлений про наявність складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та який про дату, час і місце судового засідання повідомлявся вчасно та належним чином, суддя розцінює як спосіб реалізації ним своїх прав, а тому, розгляд справи слід провести без його участі.
ІІІ. Оцінка судді
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення з наявними в ній доказами, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складений правильно, відомості, які у ньому відображені відповідають фактичним обставинам справи, правопорушення кваліфіковано вірно, а наявні в матеріалах справи докази є належними, допустимими і достатніми у своїй сукупності, та доводять, що в діях ОСОБА_1 є подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Зокрема, в його діях наявне порушення п. 2.9 «а» ПДР України, відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Його провина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 516226 від 18.11.2025;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 18.11.2025;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів з роздруківкою приладу DRAGER ALCOTEST 6810 ARBL-0630, тест № 2130 від 18.11.2025 (1, 81 проміле);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції з відміткою про відмову ОСОБА_1 про відмову від проходження повторного огляду в закладі охорони здоров'я;
- долученими в установленому законом порядку до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписами на оптичному диску.
Із матеріалів справи не встановлено обставин, які б виключали адміністративну відповідальність.
Суддя, у відповідності до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність, суддею не встановлено.
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
З огляду на встановлені обставини справи, а також на вид і міру адміністративного стягнення, яке застосовується за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, враховуючи, що санкція цього правопорушення є безальтернативною в частині накладення адміністративного стягнення, суддя приходить до висновку про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами за санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Саме такий вид адміністративного стягнення на переконання судді буде достатнім та необхідним для виконання завдань КУпАП, зокрема він забезпечить запобігання вчинення правопорушником нових правопорушень, її виховання у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 23, 24, 33, 40-1, 130, 283-285 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік.
(реквізити для оплати штрафу - отримувач: ГУК у Київ. обл./м.Київ/21081300, банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.), код ЄДРПОУ 37955989, рахунок отримувача UA488999980313030149000010001, код класифікації доходів 21081300, призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, № протоколу про адміністративне правопорушення).
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605, 60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
реквізити для оплати - отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 , код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
У відповідності до ч. 1 ст. 307, ч.ч. 1, 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії цієї постанови, а в разі її оскарження - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення зазначеного строку має бути надісланий до Іванківського районного суду Київської області.
У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, ця постанова буде направлена для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, його роботи або за місцезнаходженням його майна, де з правопорушника буде стягнуто подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особами, визначеними ч. 2 ст. 294 КУпАП до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Іванківський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня вручення копії постанови.
Строк пред'явлення до виконання цієї постанови становить три місяці.
Суддя Н.П. Слободян