ЄУН: 336/7813/23
Провадження №: 2-п/336/57/2025
22 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Боєва Є.С., розглянувши заяву адвоката Бахмута Михайла Сергійовича, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
19.12.2025 до суду надійшла заява представника відповідача адвоката Бахмута М.С. від 18.12.2025 про скасування заочного рішення по вказаній справі, яке було ухвалено Шевченківським районним судом м. Запоріжжя 02.05.2024.
У заяві викладено клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення. В обґрунтування вказаного клопотання адвокат зазначає, що копію судового рішення відповідач не отримував, про наявність справи дізнався 04.12.2024 від дружини ОСОБА_2 , а про наявність заочного рішення 12.12.2025 від адвоката Бахмута М.С. ОСОБА_1 не уповноважував адвоката Богач А. на представництво його інтересів у суді, до адвоката лише звертався за консультацією. За наведеного вважає, що вручення заочного рішення адвокату Богач А. через її Електронний кабінет не свідчить про отримання рішення саме відповідачем. Відповідач же особисто не отримував судові повістки та судове рішення через відсутність відповідних технічних пристроїв.
Дослідивши заяву в частині аргументів на поновлення процесуального строку та матеріали цивільної справи, суддя доходить такого висновку.
Відповідно до статті 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Заява про поновлення процесуального строку розглядається судом без повідомлення учасників справи (статті 126, 127 ЦПК України).
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
До визначення Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених ЦПК України дій з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС суд вручає судові рішення в паперовій формі (підпункт 15.14 підпункту 15 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України).
Відповідно до положень підпункту 15 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС. Про початок функціонування ЄСІТС у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України.
Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) ЄСІТС має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 15 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).
У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року № 168 (7668) Вища рада правосуддя опублікувала оголошення про початок функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС - «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв'язку.
Вища рада правосуддя у цьому повідомленні зазначила, що з початком функціонування підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв'язку зазнає змін порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктом 15.14 підпункту 15 пункту 1 розділу VIII «Перехідні положення» ЦПК України. Такі дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення), та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.
Отже, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС почали офіційно функціонувати з 05 жовтня 2021 року.
З цього момент суд направляє судові рішення учасникам справи в електронній формі у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси.
Офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована в доменній зоні, використання якої заборонено законодавством України (підпункт 5.8 пункту 5 розділу І Положення).
Відповідно до пункту 37 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.
Згідно з пунктом 17 підрозділу 1 розділу III Положення особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Інформація про надходження до Електронного кабінету відомостей і документів про результати розгляду справ додатково може надсилатися користувачу у вигляді повідомлення на електронну пошту. Дані про електронну пошту зазначаються користувачем у профілі його Електронного кабінету (пункт 38 підрозділу 2 розділу III Положення).
Отже правила Положення передбачають обов'язковість надсилання документів саме до Електронного кабінету.
Судом встановлено, що копії заочного рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02.05.2024 у справі № 336/7813/23 були доставлені 28.05.2024 в Електронний кабінет ОСОБА_1 та Електронний кабінет адвоката Богач Алли Олександрівни, що підтверджується відповідними довідками (а.с. 81, 82).
За відомостями щодо наявності зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС ОСОБА_1 має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС. Дата реєстрації 18.07.2023 16:52.
Вищенаведене свідчить, що ОСОБА_1 відповідач отримав копію судового рішення саме 28.05.2024.
Слід зазначити, що відповідно до п. 122 розділу VI Положення до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей.
Як передбачено п. 123 вказаного розділу Положення, до матеріалів судової справи в електронному вигляді в АСДС належать, зокрема, відомості про отримання або надсилання електронних документів.
Судом перевірено та наразі роздруковані відомості з АСДС, які свідчать про належне сповіщення ОСОБА_1 про судовий розгляд цивільної справи, а тому відповідні доводи адвоката Бахмута М.С. суд відхиляє як безпідставні.
Доводи представника про те, що у ОСОБА_1 відсутня технічна можливості отримувати судові сповіщення та копії судових рішень суд уважає надуманими та такими, що не можуть бути взяті судом до уваги, з огляду на вищенаведені норми ЦПК України та Положення щодо направлення документів саме до Електронного кабінету ЄСІТС учасникам, які зареєстрували такий кабінет.
За правовою позицією, що викладена у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 січня 2025 року у справі № 761/5870/24, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. У цивільному судочинстві повноваження адвоката як представника можуть підтверджуватися довіреністю або ордером, які видаються на підставі договору відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Ордер видається адвокатом (адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням) у письмовій (електронній) формі та повинен містити підпис адвоката (електронний підпис). Тобто ордер по суті є підтвердженням наявності в адвоката повноважень на представництво інтересів іншої особи на підставі укладеного з нею договору про надання правничої допомоги.
За відсутності відомостей, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю визнане в передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, припинення (зупинення) права на заняття адвокатською діяльністю у суду немає підстав ставити під сумнів статус представника учасника справи як адвоката.
Матеріали справи містять копії ордеру на представництво адвокатом Богач А.О. інтересів ОСОБА_1 в Шевченківському районному суді м. Запоріжжя та свідоцтва право на зайняття адвокатською діяльністю, а тому у суду немає підстав ставити під сумнів статус представника учасника справи як адвоката.
Отже, всі доводи клопотання про поновлення строку на перегляд заочного рішення спростовані матеріалами справи, а тому вказаний строк не підлягає поновленню.
Згідно з правовою позицію Великої Палати Верховного Суду, від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20, наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення, є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не без задоволення.
За наведеного, керуючись ст.ст. 126, 260, 261, 284, 353 ЦПК України,
У задоволенні клопотання адвоката Бахмута Михайла Сергійовича, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , про поновлення процесуального строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02.05.2024 у справі № 336/7813/23 за позовом Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Заяву адвоката Бахмута Михайла Сергійовича, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02.05.2024 у справі № 336/7813/23 за позовом Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 15 днів.
Суддя Є.С. Боєв