справа № 361/5216/25
провадження № 2/361/1825/25
08.12.2025
Іменем України
(Заочне)
08 грудня 2025 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого суддіПетришин Н.М.,
за участю секретаряГриценко А.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Селфі Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Стислий виклад позиції позивача
У травні 2025 року ТОВ «Селфі Кредит» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування вимог зазначається, що 07 серпня 2024 року між сторонами укладено Договір про надання споживчого кредиту № 1680086, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 20 000 грн., строком на 360 днів, зі сплатою процентів та комісії у встановленому договором розмірі. Відповідач зобов'язався повернути кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитом та комісію. Однак, всупереч нормам закону та умовам договору ОСОБА_1 , зобов'язання за вказаним кредитним договором не виконав, тому має заборгованість перед ТОВ «Селфі Кредит» у загальному розмірі 111 300,00 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 20 000,00 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 81 300,00 грн, та боргу за штрафними санкціями у розмірі 10 000 грн.
З огляду на викладене, ТОВ «Селфі Кредит» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитом у загальному розмірі 111 300,00 грн., а також судові витрати у розмірі 2 422,40 грн., та витрати на правову допомогу у розмірі 19 195,00 грн.
Заяви, інші процесуальні дії у справі
Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про місце, час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином. У прохальній частині позовної заяви представник ТОВ «Селфі Кредит» просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання також не з'явився, про місце, час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзив не подав, причини неявки суду невідомі.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи згідно із положеннями статті 280 ЦПК України.
Обставини справи, що встановлені судом
Судом встановлено, що 07 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту за продуктом NewShort за № 1680086.
Відповідно до п. 1.6 Договору кредит надається на споживчі (особисті) потреби.
Відповідно до п. п. 1.2,1.3,1.5,1.5.1 суму кредиту надається у розмірі 20 000 грн., строк, на який надається кредит, - 360 днів з дати його надання. Комісія, пов'язана з наданням кредиту фіксована, стандартна процентна ставка становить - 1,5 % від суми кредиту в межах строку кредиту.
Згідно Додатку № 1 до даного кредитного договору загальна вартість кредиту становить 125 000гривень. Період користування кредитом 07.08.2024 року по 08.08.2025 року.
Відповідно до п.2.1 договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача , уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_1 .
ТОВ «Селфі Кредит» належним чином виконало договірні зобов'язання, перерахувавши 07.08.2024 року на рахунок відповідача № НОМЕР_1 вказаний у договорі, суму кредиту у розмірі 20 000 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «Пейтек» № 20250410-28 від 10.04.2025.
Проте, ОСОБА_1 умови договірних зобов'язань не виконав, про що свідчать дані з наданої позивачем Довідки-розрахунку про стан заборгованості за вищевказаним кредитним договором.
У зв'язку з порушення умов договору, згідно розрахунку заборгованості у відповідача ОСОБА_1 станом на 05.05.2025 року, утворилася заборгованість у загальному розмірі 111 300 грн, яка складається: з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 20 000,00 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 81 300,00 грн, та боргу за штрафними санкціями у розмірі 10 000,00 грн.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини
Відповідно до пункту першого частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із частинами першою і другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення ст. ст. 1046-1053 Кодексу, якщо інше не встановлено параграфом 2 Глави 71 і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 уклав вищезазначений договір, за умовами яких відповідач отримав грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок, зазначений у договорі.
Вказаний договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора - «Е367», який був надісланий на номер мобільний телефону відповідача.
Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вищевказаний Договір № 1680086 від 07 серпня 2024 року прирівнюється до укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення ст. ст. 1046-1053 Кодексу, якщо інше не встановлено параграфом 2 Глави 71 і не випливає із суті кредитного договору.
За приписами статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено законом або договором, або розірвання договору, сплата неустойки.
Відповідно частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Дослідивши матеріали справи, надавши об'єктивну оцінку зібраним доказам у справі, враховуючи те, що зобов'язання ОСОБА_1 за кредитним договором № 1680086 про надання споживчого кредиту від 07 серпня 2024 року не виконав, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Селфі Кредит» в частині стягнення заборгованості відповідача за тілом кредиту, відсотками за користування кредитом на суму 101 300 гривень.
Щодо стягнення неустойки.
Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Селфі Кредит» заявляло також вимогу щодо стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 10 000 гривень.
Згідно до ч.ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Однак, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З огляду на викладене, суд вважає заявлені позивачем вимоги у частині стягнення з відповідача штрафу є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Селфі Кредит» суми заборгованості у розмірі 101 300,00 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 20 000,00 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 81 300,00 грн.
Щодо судових витрат
Згідно платіжної інструкції №165 від 28.03.2025, при подачі даного позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати у розмірі 2 204,87 грн.
Крім того, згідно з Договором про надання правової (правничої) допомоги № 52 від 10.03.2025 позивачу надавалася правова допомога Адвокатським Об'єднанням «СВК Партнерс». Вартість наданих послуг заявлених до стягнення становить 19 195,00 грн. (Гонорар у розмірі 15% від суми боргу), та 2 500 грн., згідно Акту прийому-передачі виконаних робіт б/н (наданих послуг) від 29.04.2025 року.
Як передбачено ч. ч. 1, 2, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За приписами ч. 4 та 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 140 ЦПК України особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов'язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат. Розмір витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов'язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто у ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, у постановах від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) та від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19).
Тобто, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правову допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited проти України»).
Так, згідно Акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 29.04.2025 року, до Договору про надання правничої (правничої) допомоги № 52 від 10 березня 2025 року вартість наданих адвокатом послуг складає 2 500 грн.. а також Гонорар у розмірі 15% від суми боргу), , що становить 19 195 гривень.
Оцінивши наявні в матеріалах докази в їх сукупності, керуючись принципами справедливості та верховенства права, враховуючи те, що правнича допомога по складанню позовних заяв за кредитними договорами, право вимоги за якими перейшло до позивача на підставі договорів факторингу, є однотиповою, такі справи не є складними, суд вважає, що заявлена сума витрат на правову допомогу є завищеною, як і кількість годин, витрачених адвокатом на надання послуг.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за доцільне зменшити розмір витрат на правову допомогу та визначає їх в розмірі 5 000 грн.
За вищенаведених обставин, а також враховуючи задоволення позовних вимог частково, стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Селфі Кредит» підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2 204,87 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 грн.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 6, 11, 207, 525-526, 530, 610-611, 625-627, 639, 1048, 1049, 1050 ЦК України, 81, 141, 259, 263-265, 280-283, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» заборгованість за кредитним договором № 1680086 від 07 серпня 2024 року у розмірі 101 300 (сто одна тисяча триста) гривень, з яких: 20000 гривень - тіло кредиту, 81300 - відсотки по кредиту.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» судовий збір у розмірі 2 204 (дві тисячі двісті чотири) гривні 87 копійок, та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень.
В іншій частині - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредитр», код ЄДРПОУ - 43979069, адреса місцезнаходження: вул. Андріївський узвіз, буд. 1-А, м. Київ, 04070.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Наталія ПЕТРИШИН