1Справа № 335/8802/25 2-др/335/50/2025
19 грудня 2025 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя в складі головуючого судді Шалагінової А. В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» в особі представника адвоката Міньковської Анастасії Володимирівни про ухвалення судом додаткового рішення у цивільній справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних та інфляційних втрат,
Заочним рішенням Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 25.11.2025 задоволено позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, внаслідок чого стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість у сумі 161 178,42 грн, яка складається з: 3% річних - 31 588,20 грн та інфляційних втрат - 129 590,22 грн. Також вирішено питання про стягнення з відповідачів на користь позивача судового збору - по 1 514,00 грн з кожного.
02.12.2025 ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» в особі представника адвоката Міньковської А. В. звернулось до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій зазначено, що при зверненні до суду із позовною заявою позивачем було зазначено про надання доказів щодо витрат на професійну правничу допомогу протягом 5 днів з моменту ухвалення рішення. Загальна сума витрат на правничу допомогу відповідно до акту про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом та детального опису послуг, виконаних АБ «АНАСТАСІЇ МІНЬКОВСЬКОЇ», від 01.12.2025 складає 15 000 грн, які поніс позивач у цій справі. Враховуючи положення ст.ст. 133, 137, 141, 270 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) просило стягнути з відповідачів на його користь понесені судові витрати на правничу допомогу у зазначеному вище розмірі.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи в межах вирішуваних питань, суд дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно з ч. 3 цієї статті у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
З матеріалів справи випливає, що заяву про ухвалення додаткового рішення представник позивача подала до суду поштою 02.12.2025. За змістом позовної заяви, представником позивача зазначалось про надання доказів понесених витрат на правничу допомогу протягом 5 днів після ухвалення рішення у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За вимогами п. 1 ч. 2 цієї ж статті, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу суду надано такі докази:
копія договору про надання правничої допомоги № 01/11 від 12.02.2025, укладеного між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» в особі директора Романенко М. Е. та АДВОКАТСЬКИМ БЮРО «АНАСТАСІЇ МІНЬКОВСЬКОЇ»;
копія додаткової угоди № 37 від 25.08.2025 до договору про надання правничої допомоги № 01/11 від 12.02.2025, відповідно до якого АБ «АНАСТАСІЇ МІНЬКОВСЬКОЇ» прийняло зобов'язання з представництва ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» у Вознесенівському районному суді міста Запоріжжя у справі за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних та інфляційних втрат;
копія детального опису робіт (наданих послуг), виконаних АБ «АНАСТАСІЇ МІНЬКОВСЬКОЇ», необхідних для надання правничої допомоги ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» у справі № 335/8802/25, від 01.12.2025, в якому зазначено склад, обсяг та види виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом та їх вартість, а саме: ознайомлення з документами клієнта, матеріалами справ, правовий аналіз обставин спірних правовідносин тривалістю 1 година на суму 3 000 грн, складання та направлення позовної заяви про стягнення заборгованості відповідно до ст. 625 ЦК України тривалістю 2 години на суму 7 000 грн, гонорар успіху 5 000 грн, на загальну суму 15 000 грн;
копія акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 01.12.2025 на суму 15 000 грн;
копії платіжних інструкцій № 11591 від 06.03.2025 на суму 4 000 грн, № 11593 від 06.03.2025 на суму 4 000 грн, № 11594 від 06.03.2025 на суму 4 000 грн;
копія ордеру про надання правничої допомоги від 25.08.2025, виданого на підставі договору № 01/11 від 12.02.2025, згідно з яким адвокат Міньковська А. В. надає правничу допомогу ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» у Вознесенівському районному суді міста Запоріжжя;
копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серії КС № 11306/10 від 02.11.2023 на ім'я Міньковської А. В.
Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачами клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не подавалось.
Вивчивши надані адвокатом Міньковською А. В. докази понесених позивачем витрат на правничу допомогу, суд доходить висновку, що заява ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Як зазначено судом вище, у ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України визначено перелік документів, що мають бути подані учасником справи на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, зокрема, це - договір про надання правничої допомоги та докази щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті, а також детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Надання будь-яких інших доказів чинним законодавством не передбачено.
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Подібні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» ЄСПЛ виходив із того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодуванню підлягають лише витрати, які мають розумний розмір.
Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:
- не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);
- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);
- суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);
- витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23 вересня 2021 року у справі № 904/1907/15).
Дослідивши надані представником позивача докази на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Надавши оцінку доказам щодо розподілу відповідних витрат, наданим представником позивача, керуючись зокрема, такими критеріями як обґрунтованість, пропорційність, співмірність та розумність їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, з огляду на обсяг виконаних робіт адвокатом Міньковською А. В., суд дійшов висновку, що сума витрат на правничу допомогу у 15 000 грн є явно завищеною та неспівмірною із предметом спору і значенням справи для сторін, а також не відповідає вимогам розумності і справедливості.
Окрім того, суд також звертає увагу, що у детальному описі робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та і акті прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 01.12.2025 зазначено вартість 1 години послуг у пункті 1 (ознайомлення з документами тощо) 3 000 грн, а у пункті 2 (складання та направлення позовної заяви) 3 500 грн. Водночас, у договорі про надання правової допомоги №01/11 від 12.02.2025 визначено тарифікацію наданих послуг, в якій визначено вартість 1 години часу за послугу з участі у судових засіданнях 3 000 грн. У інших видах послуг вартість 1 години часу взагалі не визначена.
Крім того, на підтвердження оплати за надані послуги представником позивача надано копії платіжних інструкцій № 11591 від 06.03.2025 на суму 4 000 грн, № 11593 від 06.03.2025 на суму 4 000 грн, № 11594 від 06.03.2025 на суму 4 000 грн, тобто на загальну суму 16 000 грн.
Разом із тим, додаткова угода № 37 до договору про надання правничої допомоги № 01/11 від 12.02.2025, відповідно до якого АБ «АНАСТАСІЇ МІНЬКОВСЬКОЇ» прийняло зобов'язання з представництва ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» у Вознесенівському районному суді міста Запоріжжя у справі за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, укладена між позивачем та адвокатом 25.08.2025, тобто вже після проведення оплат за вищезазначеними платіжними інструкціями. Позовна заява надійшла до суду 05.09.2025.
При цьому, умовами договору № 01/11 від 12.02.2025 встановлено порядок оплати наданих послуг шляхом щомісячного переказу суми авансування 50 000 грн. (п. 4.1 договору).
Отже, надані представником позивача платіжні інструкції не доводять факту оплати адвокату за надані послуги саме у цій справі.
Тому, з урахуванням викладених обставин, суд вважає можливим зменшити суму стягнення витрат на правничу допомогу на користь позивачки-1 до 6 000 грн.
Отже, заява ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» в особі представника адвоката Міньковської А. В. підлягає частковому задоволенню, а з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у сумі 6 000,00 грн, тобто по 3 000 грн з кожного відповідача.
Керуючись ст.ст. 133, 136, 141, 142, 246, 260, 261, 270 ЦПК України, суд
Заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» в особі представника адвоката Міньковської Анастасії Володимирівни про ухвалення судом додаткового рішення у цивільній справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних та інфляційних втрат задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» витрати на правничу допомогу розміром 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» витрати на правничу допомогу розміром 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.
У задоволенні іншої частини вимог заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» в особі представника адвоката Міньковської Анастасії Володимирівни відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення складене в повному обсязі 19 грудня 2025 року.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС», ЄДРПОУ 42649746, юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8.
Відповідач-1 - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач-2 - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя А. В. Шалагінова