1Справа № 335/9593/25 2/335/3989/2025
19 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Рибалко Н.І., за участі секретаря судового засідання Чибінової Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оренду та за спожиті комунальні послуги,
26.09.2025 ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 6 919,57 грн., з яких: 6 133,00 грн. орендна плата, 786,57 грн. компенсація комунальних послуг, а також судові витрати.
В обґрунтування позову зазначено, що позивачка є власницею квартири АДРЕСА_1 . Між нею та ОСОБА_2 було укладено договір оренди житлового приміщення від 10.07.2025, відповідно до умов якого відповідачка зобов'язалась щомісячно вносити орендну плату у розмірі 4 000,00 грн. У зв'язку з невиконанням умов договору у відповідачки утворилась заборгованість у розмірі 6 919,57 грн. При цьому на підставі п. 12.1.2 Договору та ст. 825 ЦК України позивачкою було повідомлено ОСОБА_2 про розірвання договору оренди.
02.10.2025 ухвалою судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оренду, за спожиті комунальні послуги та примусове виселення з орендованої квартири залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
17.10.2025 позивачем до суду подано уточнену позовну заяву, якою зменшено розмір позовних вимог у частині примусового виселення з орендованої квартири відповідача ОСОБА_2 та усунено недоліки, зазначені ухвалою судді від 02.10.2025 року.
Ухвалою судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 20.10.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, сторонам по справі надано строк для подання заяв по суті справи, призначено судове засідання на 19.11.2025, яке було відкладено на 15.12.2025, у зв'язку із неявкою відповідачки у судове засідання.
Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, у позовній заяві просив суд розглянути справу за відсутності представника, позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.
Відповідачка у судове засідання повторно не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася судом належним чином рекомендованим листом із повідомленням за адресою її місця проживання та на підставі ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та в порядку, передбаченому ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України. Згідно з ч. 11 ст. 128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик, особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Причини неявки у судове засідання відповідачка не повідомила, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її відсутності суду не надала.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У зв'язку з чим, на підставі ст. ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.
15.12.2025 судом завершено розгляд справи та суд перейшов до стадії ухвалення рішення, оголосивши перерву для виготовлення його повного тексту до 19.12.2025.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані до суду докази у їх сукупності було встановлено наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Судом встановлено, що 10.07.2025 було укладено Договір оренди нерухомого майна, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне орендне користування нерухоме майно, а саме: квартиру, загальною площею 42 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Водночас, разом із квартирою передається майно, що знаходиться у ній, відповідно до переліку майна.
Як вбачається з матеріалів справи, квартира АДРЕСА_1 , належить позивачці на праві власності на підставі договору дарування від 07.06.2002, посвідченого Ребро О.П., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, зареєстрованого у реєстрі за № 1399.
Пунктами 5.1., 5.2. Договору встановлено, що розмір орендної плати за передане в користування майно становить 4 000,00 (чотири тисячі) гривень у місяць. До складу орендної плати входить плата за користування майном. Зміна розміру орендної плати Орендодавцем допускається лише за окремим погодженням між обома сторонами і оформляється Додатковою угодою до даного Договору.
Додатково Орендарем вноситься одноразово страховий депозит на суму 4000,00 (чотири тисячі) грн. як гарантія виконання своїх обов?язків за цим договором, який повертається після закінчення строку дії цього договору при фактичному звільненні квартири, за відсутності заборгованостей з оплати комунальних послуг передбачених цим Договором та відсутності факту завданих збитків майну згідно з переліком, що додається. Розрахунок днів оренди ведеться з 10 календарного дня місяця. Сплата орендної плати Орендарем проводиться щомісячно, в строк до 10 (десятого) числа поточного місяця включно разом з комунальними платіжками за попередній місяць проживання.
Відповідно до пункту 5.3. Договору, вартість спожитої електроенергії, опалення, холодної води, утримання будинку та інших комунальних послуг оплачується Орендарем окремо згідно з копій підтверджуючих документів спожитої електроенергії, опалення, вивозу сміття, утриманню будинку, холодної води та інших комунальних послуг, що виставляє та надає Орендодавець, виходячи із діючих тарифів постачальних організацій на основі фактичних обсягів споживання відповідно до показань лічильників, а також абонентську плату постачальників комунальних послуг.
Строк дії договору оренди сторони зазначили з 10.07.2025 по 10.09.2025 (п. 13.1. договору).
Моментом фактичного використання об'єкту нерухомості за договором, як свідчить п. 4.1. визначено підписання сторонами Акту приймання - передачі житлового приміщення, моментом закінчення фактичного використання (п. 3.4.) є підписання Акту повернення житлового приміщення.
Акт прийому-передачі житлового приміщення, наявний в матеріалах справи, свідчить про те, що предмет оренди було передано відповідачці 10.07.2025.
Доказів передачі квартири, яка є предметом оренди після спливу строку дії договору матеріали справи не містять.
Так, на умовах визначених Договором, на підставі акту прийому-передачі від 10.07.2025, як також передбачено п.1.1., п.1.2. та п.1.3. Договору, що 10.07.2025, Орендодавець передала Орендарю квартиру в найм, ключі від квартири та майно, яке знаходиться в квартирі для проживання.
З огляду на зміст пункту 13.1. Договору, 3-х місячний термін оренди (найму) квартири з 10.07.2025 закінчився 10.09.2025.
При цьому, під час розгляду справи не було встановлено обставин, що сторони змінювали строк дії договору, або мали будь - які інші домовленості щодо строку дії договору.
16 серпня 2025 позивачкою на адресу відповідачки направлене повідомлення про розірвання договору оренди.
28.08.2025 позивачка повторно направила відповідачці повідомлення про односторонню відмову від договору та звільнення приміщення квартири.
Відповідно до розрахунку заборгованості по орендній платі та компенсації комунальних послуг згідно з п. 5.1, 5.2, 5.3 Договору оренди нерухомого майна від 10.07.2025, у відповідачки за період з 10.08.2025 по 25.09.2025 утворилась заборгованість у розмірі 6 919,57 грн., яка складається з: 6 133,00 грн. орендна плата; 432,53 грн. утримання будинку; 36,00 грн. опалення (абонентська плата); 62,96 грн. вивіз сміття; 26,31 грн. абонентська послуга (водопостачання); 26,31 грн. абонентська послуга (водовідведення); 59,30 грн. централізоване водопостачання; 35,16 грн. централізоване водовідведення; 108,00 грн. спожита електроенергія.
Всупереч взятих на себе зобов'язань відповідачка не сплатила позивачці орендну плату за Договором, що становить загальну суму 6 133,00 грн. Разом з тим, витрати на комунальні послуги за зазначений період, відповідачкою також не компенсувались.
З огляду на те, що строк оренди закінчився 10.09.2025, то відповідно, після закінчення строку орендного користування Орендар зобов'язаний передати Орендодавцю квартиру, що орендується та майно за актом прийому-передачі, у встановлені Договором оренди строки.
Квартира та майно вважаються фактично переданими орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі. В момент підписання акту прийому-передачі орендар передає орендодавцю ключі від квартири, що орендується.
Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
За ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
У відповідності до ст. 810 ЦК України, за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.
Статтею 815 Цивільного кодексу України передбачено, що наймач зобов'язаний використовувати житло лише для проживання у ньому, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані. Наймач не має права провадити перевлаштування та реконструкцію житла без згоди наймодавця. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за найм житла. Наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.
Згідно зі ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Згідно із частинами 1 та 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановленихст. 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У частинах 1, 5, 6 ст. 762 ЦК України вказано, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Статтею 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст. 826 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору найму житла наймач та інші особи, які проживали у помешканні, підлягають виселенню з житла на підставі рішення суду, без надання їм іншого житла.
Таким чином, з наведеного вбачається, що згідно з Договору оренди житлового приміщення від 10.07.2025, на сторін покладалися обов'язки, які вони зобов'язалися виконати, на позивачку покладався обов'язок передати квартиру в користування (найм), що було зроблено і підтверджується Договором оренди квартири від 10.07.2025 та актом до нього, однак, відповідачка не виконала свої зобов'язання, покладені на неї відповідно до умов Договору, не сплатила орендну плату та плату за комунальні послуги.
Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Приймаючи до уваги, що відповідачкою не було жодним чином доведено що у неї відсутній борг перед позивачкою, при цьому, позивачкою на підтвердження своїх вимог надано відповідні докази, які відповідачкою також не спростовано, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідачки на користь позивачки заборгованості з орендної плати у розмірі 6 133,00 грн. та комунальних послуг у розмірі 786,57 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, що документально підтверджені у розмірі 1 211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 263 - 265, 430 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оренду та за спожиті комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати у сумі 6 133 (шість тисяч сто тридцять три) гривні 00 копійок та комунальних послуг у розмірі 786 (сімсот вісімдесят шість) грн 57 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя протягом 30 днів з дня ухвалення рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його ухвалення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду або через Орджонікідзевського районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 19 грудня 2025 року.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .
Суддя Н. І. Рибалко