Справа № 359/9729/24
Провадження № 2/359/686/2025
Іменем України
17 грудня 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Яковлєвої Л.В.,
при секретарі Бокей А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
09 вересня 2024 року через систему «Електронний суд» до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшов позов, яким представник АТ КБ «Приватбанк» Кулакова К.Р. просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 17 квітня 2023 року у розмірі 76 644,78 грн. та судові витрати у розмірі 2422,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 17 травня 2019 року відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписала паспорт кредиту. 17 квітня 2023 року відповідач підписав власноручно заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив наступні умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200 000 грн. (пункт 9.2. договору); тип кредитної карти: Картка «Універсальна»; строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (пункт 9.2. договору); процентна ставка, відсотків річних: 42,0% (пункт 9.3 договору); кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (пункт 9.4. договору); розмір мінімального обов'язкового платежу: 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн., щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн., щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (пункт 9.4. договору); проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до частини другої статті 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (пункт 9.5. та підпункт 2.1.1.2.12. договору).
Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13 грудня 2019 року №151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».
На підставі укладеного договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 04/27, тип - Універсальна.
ОСОБА_1 зверталась у підтримку банку з заявою про несанкціоновані операції по її рахунку. Згідно виписки по рахунку впродовж 07 вересня 2023 року, було здійснено декілька фінансових операцій - зняття готівки в банкоматі, покупка, готівка на касі.
У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач має заборгованість у сумі 76644 грн.78 коп., яка складається з наступного: 58410 грн. 52 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 18 234 грн. 26 коп. - заборгованість за простроченими відсотками. Тому, позивач змушений звернутися до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 16 вересня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом та повідомленням сторін. Сторонам роз'яснено права, обов'язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.
03 січня 2025 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив, в якому остання не визнає позовні вимоги та зазначає, що кредитними коштами заволоділи невідомі особи, відповідач зверталася до органів поліції з заявою про вчинення кримінального правопорушення, про що були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Списання грошових коштів з карткового рахунку відповідача відбулося не за її волею, а внаслідок шахрайських дій третіх осіб, відтак вона не повинна нести відповідальності за такі операції. Крім того, відповідач вказала, що зняття готівки невстановленою особою, привласнення, та в подальшому, легалізація коштів, здобутих злочинним шляхом відбулася з вини банку, оскільки система захисту банку не надійна і жодних дій спрямованих на вжиття заходів безпеки не було вжито. У задоволенні позовних вимог просила відмовити повністю (а.с. 90-124).
16 січня 2025 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача зазначив, що твердження відповідача стосовно заволодіння кредитними коштами третіми особами: 06.09.2023 року було зафіксовано вхід у систему дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват24 (далі - Приват24) клієнтки ОСОБА_1 . Приват24 - система дистанційного обслуговування клієнтів, офіційний канал зв?язку (обміну інформацією) між Банком та Клієнтом. Для входу до система Приват24 клієнт повинен ввести логін та пароль. Логін - це номер мобільного телефону клієнта. Пароль - унікальна послідовність із символів і цифр, яка відома дише клієнту. Згідно даних Банку, зміни логіну та паролю не зафіксовано, тобто вхід до акаунту Приват24 клієнтки ОСОБА_2 було здійснено особою, що володіла інформацією про логін та пароль, оскільки дані було вказано вірно. Авторизацію було підтверджено у багаторівневих 1VR-опитуваннях (дзвінок, що надходив на фінансовий номер телефону клієнтки НОМЕР_2 ): 2023-09-06 15:41:08 Контакт проведено (ОК) НОМЕР_3 authorization. Також у Приват24 надходило push-повідомлення про новий вхід у систему. Здійснивши вхід до Приват24 було здійснено підв?язку картки номер НОМЕР_1 до сервісу Google Pay.
Сервіс GOOGLE_PAY - безконтактний сервіс, що дозволяє здійснювати оплати чи зняття грошових коштів на пристроях, які підтримують дану функцію. Для користування послугою необхідно встановити на телефон додаток, додати до нього банківські картки із введенням даних картки. Після успішної авторизації карток у додатку, можливо користуватися картками без її фізичної присутності, в тому числі можливе безконтактне зняття готівки на банкомат. Опис сервісу доступний за посиланням privatbank.ua/cpa/googlepay. Після чого невстановлені особи, використовуючи сервіс Google Pay здійснили декілька фінансових операцій:
07/09/2023 18:28:03 08/09/2023 A10 F DB -20,651.90 UAH -20,000.00 -651.90 048004 6011 CAZA9235 UKRAV.METALURHIV,3, ZAPORIZHZHIA, UA A 10 Зняття готівки Зняття готівки в банкоматі: DN00, av.Metalurhiv,3.
07/09/2023 18:30:45 08/09/2023 A10 F DB -20,800.00 AH -20,000.00 - 800.00 537005 6011 A0101414 UKR 3.METALURGIV AVE., ZAPORIZHYA, UA A 10 Зняття готівки Зняття готівки в банкоматі: 6194146, 3.METALURGIV AVE.
07/09/2023 18:37:05 08/09/2023 A10 F DB -20,800.00 UAH -20,000.00 -800.00 872006 6011 A0701881 UKR BRANCH 10007-0284, ZAPORIZHZHYA, UA A 10Зняття готівки Зняття готівки в банкоматі: А0701881, BRANCH 10007-0284
07/09/2023 18:48:12 08/09/2023 P19 F DB -9.60 UAH -9.60 733007 5912 SIZPOWMC UKR P 19 М ЗАПОРІЖЖЯ, ПРОСП СОБОРНИЙ, 218 Покупка Аптека 24, М ЗАПОРІЖЖЯ, ПРОСП СОБОРНИЙ, 218
07/09/2023 18:48:12 08/09/2023 P20 F DB -4,160.00 UAH -4,000.00 - 160.00 733007 5912 SIZPOWMC UKR P 20 М ЗАПОРІЖЖЯ, ПРОСП СОБОРНИЙ, 218 Готівка на касі Аптека 24, М ЗАПОРІЖЖЯ, ПРОСП СОБОРНИЙ, 218
Операції було здійснено безконтактно з пін-кодом через віртуальний токен Gpay НОМЕР_4 .
Таким чином клієнт, у порушення Умов та Правил надання банківських послуг, розголосив власні персональні дані, такі як логін та пароль входу до Приват24, внаслідок чого невстановлені особи отримали фактичну можливість здійснити підв?язку картки до Google Pay та здійснити проведення транзакцій.
Вина Банку в даній ситуації - відсутня.
Крім того, відповідач після 16 листопада 2023 року продовжувала користуватись карткою і кредитними коштами на рахунку. Зокрема, здійснювала поповнення картки: 16.11.2023 на суму 3 066,43 грн.
Дані операції підтверджуються випискою по рахунку та свідчать про визнання відповідачем заборгованості по кредитній картці після "спірної" операції (а.с. 125-131).
18 вересня 2025 року до суду від представника позивача адвоката Попельнюх Т.І. надійшли письмові пояснення по справі (а.с. 204-230).
Належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи представник позивача до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідач до суду не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.
Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року за № 2 передбачено, що відповідно ст. 55, 124 Конституції України та ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встанов-леному цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ст. 12, 81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доказами, відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК України).
Сторони, згідно ст. 627 ЦК України, є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Судом встановлено, що 17 квітня 2023 року ОСОБА_1 підписала заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк» та погодила наступні умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200 000 грн. (пункт 9.2. договору); тип кредитної карти: Картка «Універсальна»; строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (пункт 9.2. договору); процентна ставка, відсотків річних: 42,0% (пункт 9.3 договору); кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (пункт 9.4. договору); розмір мінімального обов'язкового платежу: 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн., щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (пункт 9.4. договору); проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до частини другої статті 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (пункт 9.5. та підпункт 2.1.1.2.12. договору).
На підставі укладеного договору відповідач отримала платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 04/27, тип - Універсальна.
Підписанням вказаної заяви ОСОБА_1 приєдналась до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», Система переказів PrivatMoney», «Операції у відділеннях (умови та правила проведення операцій у відділеннях Банку)», «Автоплатежі», «Сервіс «BankID» Умовта Правил надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк», що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms в редакції, чинній на дату підписання цієї заяви, які разом становлять змішаний договір, Договір банківського рахунка, споживчого кредиту та обслуговування платіжного інструменту та Генеральний кредитний договір в частині надання споживчих кредитів «Кредитна картка», «оплата частинами», «Миттєва розстрочка», прийняла всі права та обов'язки, встановлені у цьому договорі, та зобов'язалась їх належним чином виконувати.
У пункті 9.2. заяви викладені основні умови кредитування, а саме: тип кредиту - відновлювана кредитна лінія; розмір кредитного ліміту для карт Універсальна - 200 000 грн.; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією; мета отримання кредиту - споживчі цілі; тип процентної ставки - фіксована; розмір процентної ставки для карт Універсальна - 42,0%; розмір процентної ставки для карт Універсальна Gold - 40,8%.
Пунктом 9.4. заяви, визначено порядок кредиту, шляхом: ініціювання Банком дебетового переказу з рахунку Клієнта, у т.ч. за рахунок кредитного ліміту, у розмірі процентів, що підлягають сплаті за цим Договором, з 1го по останнє число календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов'язань Клієнта за цим договором; - шляхом внесення клієнтом коштів у розмірі мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну карту, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту. Розмір мінімального обов'язкового платежу : - 5 % від заборгованості, але не менше ніж 100 грн. щомісячно; 10% від заборгованості, але не менше 100 грн. щомісячно - разі прострочення, починаючи з другого місяця просточення.
При невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту та відсотків річних застосовується процентна ставка: для карт Універсальна - 84,0%; для карт Універсальна Gold - 81,6% (пункт 9.5.).
Відповідно до пунктів 14 заяви сторони договору погодили, що при наданні банком будь-яких послуг клієнту, у тому числі, але не виключно, платіжних послуг в, укладення між сторонами кредитних договорів та будь-яких інших правочинів буде використовуватись простий електронний підпис та визнали простим електронним підписом такі способи підписів клієнта: ОТР-пароль; QR-код; кнопки «підпис», «підписав», «підтверджую», «ознайомився», тощо у програмних комплексах, мобільних додатках або на офіційних сайтах банку в мережі Інтернет, де клієнту надається технічна можливість ознайомитися з умовами надання відповідної послуги та підписати відповідний договір, ініціювати платіжну операцію та підписати відповідну платіжну інструкцію, підписати електронний документ тощо, або якщо інтерфейс відповідного програмного комплексу банку дає клієнту змогу зробити однозначний висновок про суть дії або платіжної операції, платіжну інструкцію на виконання якої клієнт підписує у спосіб, узгоджений сторонами вище.
Сторони визнають правочини у вигляді електронних документів із використанням зазначених простих електронних підписів дійсними та обов'язковими для сторін та такими, що не потребують додаткового підтвердження.
При здійсненні будь-яких операцій та правочинів між сторонами за допомогою ОТР-паролю як простого електронного підпису сторони домовилися вважати, що він однозначно ідентифікує особу клієнта та є логічно пов'язаний із електронними даними про будь-яку операцію або правочин виключно за умови, якщо підтвердження клієнтом здійснення операції або укладення правочину здійснено шляхом введення у відповідне поле інтерфейсу програмного комплексу або сайту банку цифрової послідовності, яка повністю ідентична надісланому банком ОТР-паролю на фінансовий номер телефону клієнта або особистий кабінет клієнта в системі «Приват24», доступ до якого можливий виключно з використанням фінансового номера телефону. Сторони узгодили, що банк самостійно примає рішення про застосування того чи іншого виду електронного підпису.
Отже судом встановлено, що відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, які розміщені на офіційному банківському сайті https://privatbank.ua/terms. складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується її підписом у заяві.
Позивач зазначає, що відповідач в порушення умов договору та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості станом на 25 серпня 2024 року має заборгованість у розмірі 76644,78 грн., яка складається із: 58410,52 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 18234,26 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
Згідно із частинами першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України, підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов'язків.
За частиною першою статті 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, норматив-но-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
АТ КБ «ПриватБанк» публічно пропонує широкому та необмеженому колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого розміщує на своєму сайті Умови та правила надання банківських послуг. «Умови та Правила надання банківських послуг», є публічно доступними і розміщенні у вільному доступі.
Укладення договору підтверджено сторонами шляхом прийняттям до виконання його умов, а саме: банк приймав і зараховував на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконував розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка, проводив інші операції за рахунком, надавав грошові кошти (кредит) відповідачу в межах встановлених лімітів та на умовах розташованих на сайті банку.
Відповідно ч. 1-3 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантую-чи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встанов-лювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Згідно ч. 1 ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
Статтею 1073 ЦК України передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
У пунктах 14.1, 14.8 та 14.12 статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (який діяв на момент підписання позивачем Анкет-заяв про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку) передбачено, що електронний платіжний засіб може існувати в будь-якій формі, на будь-якому носії, що дає змогу зберігати інформацію, необхідну для ініціювання електронного переказу. Банк та користувач укладають договір щодо порядку та умов використання електронного платіжного засобу. Банк перед укладенням договору зобов'язаний ознайомити користу-вача з умовами договору про використання електронного платіжного засобу, ознайомити з тарифами на обслуговування електронного платіжного засобу та правилами користування електронним платіжним засобом. Банк зобов'язаний забезпечити викладення цієї інформації в доступній формі й розмістити її в доступному для користувача місці, а також надати на його вимогу в письмовій або електронній формі.
Аналогічні інформація та порядок укладення та форма договору про надання послуг передбаченні статті 28 Закону України «Про платіжні послуги». Загальні вимоги Національного банку до емісії/еквайрингу платіжних інструментів, що емітуються (уключаючи електронні платіжні засоби, передплачені платіжні інструменти), та здійснення розрахунків з їх використанням визначенні Положенням «Про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», затвердженим Постановою Правління Національ-ного банку України 29 липня 2022 року № 164 (далі - Положення №164).
Частиною 1 пункту 136 розділу VII. Положення №164 Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками, встановлено, що користувач зобов'язаний надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватись ним.
Пунктом 140 Положення №164 встановлено, що користувач зобов'язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв'язку, визначеними договором між емітентом та користувачем. До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача.
Аналогічна диспозиція норми права зазначена в п. 5 ст. 87 Закону України «Про платіжні послуги», а саме, до моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації відповідно ст. 38 цього Закону ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18) вказано, що: «користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'яв-лення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікацій-ного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, Верховний Суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними».
Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року в справі № 691/699/16-ц (провадження № 61-16504св18) вказано, що: «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача та правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16 (провадження № 61-17629св18) зазначено, що: «сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції».
Пунктом 20 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» встановлено, що користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов'язаний: не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції; негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв'язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.
За змістом ч. 4 ст. 42 Закону України «Про платіжні послуги» платіжна операція вважається акцептованою після надання платником згоди на її виконання.
Так, доводи відповідача у відзиві про те, що 14 вересня 2023 року вона подала заяву до АТ КБ «Приватбанк» заяву щодо несанкціонованого списання грошових коштів, що мала місце 07 вересня 2023 року в сумі 66421,50 грн. з банківської карти № НОМЕР_1 у м. Запоріжжя, яка їй належить. З даного приводу, відповідач вернулась до Бориспіль-ського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, суд не приймає до уваги з наступних підстав.
ОСОБА_1 дійсно звернулась до Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення та слідчим було внесено відомості про те, що 08 вересня 2023 року невстановлена особа, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, скоїла крадіжку грошових коштів в сумі 64000 гривень, з банківської карти банку «Приватбанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спричинивши останній майнову шкоду на вказану суму. Наведене підтверджується копією витягу є Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023111100002118 від 09 вересня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 статті 185 КК України (а.с. 104).
Однак, сама наявність кримінального провадження не може свідчити, у силу презумпції невинуватості, про вчинення злочину щодо особи до винесення вироку, яким такі обставини будуть встановлені, такої правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 10 квітня 2019 року у справі №144/287/17-ц провадження №61-31835св18 та від 10 квітня 2019 року справа №524/3 979/16-ц провадження №61- 20290св18, де стороною у справі є АТ КБ «ПриватБанк» стосовно застосування Умов та правил надання банківських послуг.
Також, ОСОБА_1 не надала і доказів стосовно просування досудового розслідування стосовно кримінального провадження № 12023111100002118 від 09 вересня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 статті 185 КК України.
У свою чергу, банк діяв в межах закону та договору.
Відповідно вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У статті 1049 ЦК України вказано, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно ч. 2, 3 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
За змістом статті 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, додержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд не встановив в діях банку вини щодо неналежного виконання зобов'язань з обслуговування рахунку та надання банківських послуг, також відсутній взаємний зв'язок між діями банку та наслідками, що настали для відповідача, а тому на переконання суду саме відповідач несе відповідальність за вказані операції та виникнення заборгованості на його картковому рахунку.
Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за кредитним договором № б/н від 17 квітня 2023 року у розмірі 76644 грн.78 коп., яка складається з наступного: 58410 грн. 52 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 18 234 грн. 26 коп. - заборгованість за простроченими відсотками.
Щодо стягнення судових витрат, то судом встановлено наступне.
Із матеріалів справи вбачається, що при подачі даного позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №ZZ428B225C від 28 серпня 2024 року, яка міститься в матеріалах справи.
У відповідності до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, стягненню із відповідача на користь позивача підлягають судові витрати у розмірі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 207, 633, 634, 638, 640, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, ст. 2, 12, 13, 76, 81, 82, 89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 266, 273, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд, суд -
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 17 квітня 2023 року в розмірі 76644 (сімдесят шість тисяч шістсот сорок чотири) гривні 78 (сімдесят вісім) копійок та судові витрати в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», юридична адреса : 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д, код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - НОМЕР_5 , паспорт серії НОМЕР_6 виданий Бориспільським МРВ ГУ МВС України в Київській області 24 грудня 1998 року, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду виготовлено 22 грудня 2025 року.
Суддя Л.В. Яковлєва