Справа № 333/7774/25
2/333/4627/25
19 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого - судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання - Дондик О.Ю.,
розглянувши у відкритому засіданні в порядку спрощеного судового провадження цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води,
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ.
Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, мотивуючи свої вимоги тим, що у період з 01.06.2021 р. по 28.02.2025 року відповідачу було надано послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання та теплової енергії у житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на загальну суму 44070.26 грн.
Позивач, посилаючись на те, що за вказаний період відповідачем не здійснено оплату за надані послуги, просить стягнути у судовому порядку суму заборгованості за надані послуги за період з 01.06.2021 р. по 28.02.2025 року, що складає 44070.26 грн., а також оплачений при подачі позовної заяви судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26.08.2025 року відкрито провадження по справі, ухвалено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, учасникам справи встановлено строк для подачі заяв по суті справи.
ІІІ. ЗАЯВИ (КЛОПОТАННЯ) УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
У судове засідання представник позивача не з'явився, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, на позові наполягає.
Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомої суду причини. Про поважні причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за його відсутності не надходило, тому суд визнає його неявку неповажною та вважає можливим розглянути справу за його відсутності, ухваливши заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, з урахуванням клопотання представника позивача про слухання справи за його відсутності та в зв'язку з неявкою відповідача, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
Концерн «Міські теплові мережі» включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та є юридичною особою.
Судом встановлено, що відповідно до інформації наданої з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання, відповідач по справі ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 12.11.2020 року.
Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить частини квартири АДРЕСА_3 , власником іншої частини квартири є інша особа- ОСОБА_2
02.10.2021 на офіційному веб-сайті Концерну «Міські теплові мережі» опубліковано типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.
Відповідно до п.п. 1, 2, 4 Договору цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на сайті Концерну «Міські теплові мережі».
Згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 , за особовим рахунком № НОМЕР_1 відкритим на ім'я ОСОБА_1 , за період з 01.06.2021 р. по 28.02.2025 року, складає 44070,26 грн., що також підтверджується наданою позивачем довідкою щодо заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.
ІV. МОТИВИ СУДУ ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Споживач (індивідуальний) - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно ст. 1 Закону України «Про теплопостачання», споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
Теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Згідно з абз. 8 п. 2 Правил «Про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, централізоване опалення - це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормальної температури повітря у приміщеннях квартири, яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових систем теплопостачання.
Відповідно до частин 1,3 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Частиною третьою статті 12, частинами першою, п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статями 76, 77, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Позивачем як доказ на підтвердження позовних вимог надано розрахунок заборгованості, довідку щодо заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води згідно з якими відповідач має заборгованість з оплати послуг централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за період з 01.06.2021 р. по 28.02.2025 р. на загальну суму 44070,26 грн.
Отже, перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд визнає його правильним, а також враховує, що наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не спростований належними та допустимими доказами, а також не надано альтернативного розрахунку.
Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, за ст. 612 ч. 1 ЦК України.
За положеннями ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 322 ЦК України передбачено обов'язок власника утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно вимог ст.ст.67, 68 ЖК Української РСР, наймачі (власники) квартир зобов'язані щомісяця своєчасно вносити плату за комунальні послуги, до числа яких входять послуги з водопостачання гарячої води та опалення.
Як вбачається з матеріалів справи, з 2021 року Концерном «МТМ» надаються послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, у спірну квартиру, частина якої належить на праві власності відповідачу ОСОБА_1 .
Відповідач як співвласник вказаної квартири, у повному обсязі не оплачує вартість фактично наданих послуг з червня 2021 року, чим порушує права позивача на отримання плати задля забезпечення діяльності підприємства.
При зверненні до суду Концерн «МТМ» надав належні та допустимі докази для стягнення заборгованості із відповідача, як власника квартири.
Однак, розрахунок заборгованості з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води нарахований позивачем за загальну площу всієї квартири, хоча відповідачу на праві власності належить лише 1/2 частини квартири, за вказаною адресою відповідачка не зареєстрована.
Таким чином розмір заборгованості за внесками за період з 01.06.2021 р. по 28.02.2025 року, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 у відповідності до її частки складає 22035,13 грн. (44070,26 /2).
На підставі викладеного, суд вважає позов Концерну «МТМ» таким, що підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Згідно із положеннями ч.1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, у відповідності до вимог ч.1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені позивачем витрати на сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись 12, 81, 141, 223, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-282, 354, суд-
Позов Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за період з 01.06.2021 р. по 28.02.2025 року у розмірі 22035 /двадцять дві тисячі тридцять п'ять/ гривень 13 копійки та судовий збір в сумі 1211 /одна тисяча двісті одинадцять / гривень 20 копійок.
В решті позову-відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Концерн «Міські теплові мережі», код ЄДРПОУ 32121458, адреса місцезнаходження: 69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд. 137.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
СУДДЯ: Ю.В. Ковальова