Справа № 333/8511/25
Провадження № 2-а/333/152/25
19 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Наумової І.Й., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
До суду звернулася ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.08.2025 року близько 21:10 вона рухалась на ТЗ Skoda Fabia номерний знак НОМЕР_1 проспектом Соборним у місті Запоріжжі, під час руху на вимогу екіпажу патрульної поліції нею було здійснено зупинку в районі проспекту Соборного 133. Після зупинки до неї підійшла співробітниця Національної поліції України та повідомила, що номерний знак автомобіля не освітлений. На що нею були надані пояснення, що вона прямувала до міста Запоріжжя з міста Дніпра, перед початком руху було перевірено технічну справність елементів освітлення, передні та задні фари, а також освітлення номерного знака - всі елементи були справними. З моменту початку руху та здійснення перевірки технічної справності автомобіля вона проїхала два блокпости, на яких знаходилися працівники національної поліції України та про ніякі візуальні несправності автомобіля не повідомляли. Впродовж руху з міста Дніпра до міста Запоріжжя з автомобіля не виходила, а отже і не могла знати, що перестало працювати освітлення номерного знаку. Вона запитала у співробітників національної поліції України, чи можу я усунути зазначену несправність або доїхати до місця ремонту, на що відповіді не отримала. Не зважаючи на її пояснення, старшим лейтенантом поліції Шахно Аліною Володимирівною інспектором 2 взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області було винесено постанову, серії ЕНА № 5610518 від 30.08.2025, відповідно до якої її, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн, за правопорушення передбачене частиною 1 статті 121-3 КУпАП, а саме керування водієм ТЗ з номерним знаком перевернутим чи неосвітленим.
Зазначає, що інформація, зазначена в позовній заяві має бути зафіксована за допомогою відеореєстратора та підтверджуватися наявним у співробітників Національної поліції України відеозаписами.
Згідно пункту 31.4.3. ПДР увімкнення протитуманних фар, задніх протитуманних ліхтарів повинно здійснюватися одночасно з увімкненням габаритних вогнів і освітленням номерного знака (ближнім або дальнім світлом фар).
Оскільки ближнє світло фар у неї було увімкнене та працювало на момент зупинки поліцейськими, вона не могла знати про те, що перестало працювати освітлення номерного знаку транспортного засобу.
Також зазначає, що у її транспортному засобі заводом виробником не передбачений індикатор, який міг би сигналізувати про несправність освітлення номерного знаку. Перед початком руху було виконані всі вимоги п.2.3, а саме, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: а) перед виїздом перевірити та забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу, перевірила все зовнішнє освітлення, передні, задні фари, та освітлення номерного знаку, все працювало та було справно.
Під час зупинки працівниками поліції, світло фар було увімкнене і працювало так само, як і тоді коли його перевіряла, тому не могла знати і передбачати, що освітлення номерного знаку перестало працювати, технічне оснащення авто не передбачає повідомлення про таку несправність водію під час руху.
Зазначає, що з постановою серії ЕНА № 5610518 від 30.08.2025 вона не згодна, вважає її незаконною, оскільки своїми діями вимоги чинного законодавства не порушувала.
Просить суд скасувати постанову інспектора 2 взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області, старшого лейтенанта Шахно Аліни Володимирівни серія ЕНА №25610518 від 30.08.2025, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн. за ч.1 ст.121-3 КУпАП.
Ухвалою суду від 13.10.2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
До суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача, в якому представник відповідача -Управління патрульної поліції з вказаної позовною заявою не погоджується, вважає її безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:
30.08.2025 року під час несення служби, інспектором управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП було виявлено, що водій не виконав вимоги ПДР України. Оскільки правопорушення мало місце, а відповідно до ст. 19 Конституції України - Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до пункту 2.3. б ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху, водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до абзацу 9 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про дорожній рух", водій зобов'язаний: перевірити перед вирушенням у дорогу технічний стан транспортного засобу та стежити за ним у дорозі.
Відповідно до пункту 2.9.в ПДР України, водієві забороняється: керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знаку або з номерним знаком, що: неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 35 ЗУ "Про Національну поліцію", зупинення транспортного засобу: Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі - якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Зупинивши автомобіль під керуванням позивача, представившись згідно ч.3 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", була наголошена причина звернення, а саме те, що водій порушив вимоги ПДР України, Кодексу України про адміністративні правопорушення. Позивач будь яких клопотань не заявляв.
Відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої Наказом МВС від 18 грудня 2018 року №1026, термін зберігання відеозаписів з персональних відеореєстраторів становить 30 днів. Оскільки подія, що передувала винесенню оскаржуваної постанови, мала місце 30.08.2025, то станом на день надходження ухвали про відкриття провадження (24.10.2025) неможливо надати відеозаписи з нагрудних відеореєстаторів.
Водночас надають до суду відеозапис з відеореєстратора, який встановлений в службовому транспортному засобі, котрий є беззаперечним доказом вчинення Позивачем, інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121-3 КУпАП.
Зазначає, що обставини, на які вказує позивач, не виключають подію інкримінованого йому правопорушення та склад такого правопорушення у його діях.
Враховуючи вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відносно нього була винесена постанова серії ЕНА № 5610518 від 30.08.2025 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Просить в задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі. До відзиву відповідачем долучено відеозапис з відеореєстратора.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Судом встановлено, що 30 серпня 2024 року під час несення служби, поліцейським управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП був зупинений транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 .. Позивач керувала транспортним засобом з номерним знаком, що неосвітлений, чим порушив вимоги п. 2.9 «в» ПДР України, і саме це порушення стало підставою зупинки.
Відносно позивача було винесено постанову серії ЕНА № 5610518 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121-3 КУпАП та накладено штраф у розмірі 1190,00 грн..
За фабулою постанови, 30 серпня 2025 року в м. Запоріжжя по пр.Соборний, 133 ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Skoda Fabia номерний знак НОМЕР_1 з номерним знаком, що неосвітлений, чим порушила вимоги п. 2.9 «в» ПДР України, та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Дані обставини підтверджуються відеозаписом з місця події, долученим відповідачем до відзиву на позовну заяву.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353-XII визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно п.1.9. ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У п.2.9 «в» Правил дорожнього руху України визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом, з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості).
Відповідно до ч.1 ст.121-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Оскільки правопорушення мало місце, відповідно до ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 6 КУпАП органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, громадські організації, трудові колективи розробляють і здійснюють заходи, спрямовані на запобігання адміністративним правопорушенням, виявлення й усунення причин та умов, які сприяють вчиненню, на виховання громадян у дусі високої свідомості і дисципліни, суворого додержання законів України.
Враховуючи положення ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію», Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки порядку.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: 1) здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; 2) виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних і адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; 3) вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; 4) вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; 8) у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; 11) регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
В розділі 2 ПДР України закріплено обов'язки і права водіїв механічних транспортних засобів.
Як вбачається з п. 2.9 в) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом, з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості).
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб'єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності посилань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.
В п. 7 оскаржуваної постанови, зазначено, що до постанови додано: запис з нагрудного відеореєстратора.
Відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої Наказом МВС від 18 грудня 2018 року №1026, термін зберігання відеозаписів з персональних відеореєстраторів становить 30 днів.
Представником відповідача у віздиві зазначено, оскільки подія, що передувала винесенню оскаржуваної постанови мала місце 30.08.2025, то станом на день надходження ухвали про відкриття провадження (24.10.2025) неможливо надати відеозаписи з нагрудних відеореєстаторів.
Водночас представником відповідача надано відеозапис з відеореєстратора, який встановлений в службовому транспортному засобі, котрий є беззаперечним доказом вчинення Позивачем, інкримінованого йому, адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121-3 КУпАП, який суд бере до уваги та вважає належним доказом.
Відеозаписом з місця події підтверджено такі фактичні обставини: номерний знак Skoda Fabia державний номерний знак НОМЕР_1 неосвітлений, що є правопорушенням, та водночас стало підставою для зупинки.
Відповідно до позовної заяви, позивач визнала цю обставину.
Даний відеозапис є належним та допустимим доказом обставин скоєного позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Посилання позивача в позовній заяві на те, що така несправність виникнула під час руху транспортного засобу і нею не була помічена під час руху, суд оцінює критично, оскільки останнє не свідчить про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 2.3 Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Тобто, обов'язок дбати про справність транспортного засобу та відповідальність за певні недоліки його стану покладається саме на водія і саме на водія покладено відповідальність за технічний стан автомобіля як перед початком руху, так і під час руху, а тому твердження позивача, що дана несправність виникла під час руху, не звільняє його від адміністративної відповідальності і на правомірність постанови жодним чином не впливають.
За таких обставин, суд зважає також на те, що передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП правопорушення, належить до правопорушень з формальним складом і приходить до висновку, що керування транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком утворює склад правопорушення, визначений у цій статті.
Доводи позивача про відсутність в її діях прямого умислу на вчинення правопорушення автоматично не свідчить про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, оскільки вина в даному випадку може бути виражена і у виді необережності.
Відповідно до частини 1 статті 211 КАС України, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.
Відповідачем доведено належними та допустимими доказами правомірність прийнятого ним рішення.
Враховуючи вищевикладене, поліцейський наклав адміністративне стягнення на позивача ОСОБА_1 за ч.1 ст. 121-3 КУпАП, діяв у межах повноважень та у спосіб, який передбачений чинним законодавством, а тому підстав для задоволення позову суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 9, 72, 73, 75, 77, 241, 242, 244, 246, 286 КАС України, суд,-
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання в суд першої інстанції апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя І.Й.Наумова