Єдиний унікальний номер № 191/3802/25
Провадження № 2/333/4758/25
19 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Ходька В.М., за участі секретаря судового засідання Гузь В.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: орган опіки та піклування Синельниківської міської ради, про позбавлення батьківських прав, за відсутності учасників справи, -
23 липня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області з вищевказаним позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками, життям доньки не цікавиться, не телефонує, не виявляє бажання спілкуватись з нею та приймати участь у її вихованні, не сплачує аліменти на дитину.
Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.07.2025 матеріали вищевказаної цивільної справи направлено на розгляд до Комунарського районного суду міста Запоріжжя за територіальною підсудністю на підставі ст.ст.27, 31 ЦПК України.
Ухвалою суду від 02.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрито провадження з викликом учасників справи у підготовче засідання, що було призначене на 01.10.2025, яке було неодноразово відкладено, у зв'язку з відпусткою судді, клопотанням відповідача та переходом до стадії ухвалення рішення. Зобов'язано орган опіки та піклування Синельниківської міської ради до 01.10.2025 подати до суду письмовий висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
09.12.2025 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_2 , в якій він просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги визнає, проти задоволення позову не заперечує. Також, просить вирішити питання судових витрат відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України.
Учасники справи в підготовче судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, позивач позов підтримав, відповідач позов визнав. Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: орган опіки та піклування Синельниківської міської ради надав суду висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав. За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу без фіксування судового засідання технічними засобами у відсутності учасників справи на підставі доказів, які є в матеріалах справи та ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження, що відповідає положенням ч.3 ст.200, ч.3 ст.211 та ч.2 ст.247 ЦПК України.
Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
У ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі народилась дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим 14.12.2017 Дніпровським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (а.с.24).
Рішенням Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 12.03.2019, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини із всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27.12.2018 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 27.12.2018 року і до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трьох років, а саме, до ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.33-37).
Відповідно до розрахунків заборгованостей зі сплати аліментів, у ОСОБА_2 наявна заборгованість зі сплати аліментів у виконавчому провадженні НОМЕР_5 станом на 04.06.2025 у розмірі 21 608,63 грн., та у виконавчому провадженні НОМЕР_6 станом на 04.06.2025 у розмірі 132 709,81 грн. (а.с.29-32).
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого Синельниківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніптропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_5 та ОСОБА_6 08.04.2025 зареєстрували шлюб (відповідний актовий запис № 46). Після реєстрації шлюбу дружина змінила прізвище на " ОСОБА_7 " (а.с.26).
Відповідно до витягів з реєстру територіальної громади №2025/006306554 від 04.05.2025 та №2025/007891102 від 14.06.2025, 10.07.2023 ОСОБА_6 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.20, 25).
Відповідно до Характеристики на ОСОБА_3 , виданої Синельниківським ліцеєм №3, остання навчається у вказаному ліцеї з 2024 року у 1 класі. Зарекомендувала себе як старанна, дисциплінована, працелюбна, уважна здобувачка освіти. Програмовий матеріал засвоїла на високому рівні. Мати, ОСОБА_1 , приділяє належну увагу навчанню дитини, регулярно підтримує зв'язок із класним керівником та бере активну участь у навчально-виховному процесі. Біологічний батько, ОСОБА_2 , жодного разу не з'явився до закладу освіти де навчається донька, не цікавиться її навчальними досягненнями. Натомість, вітчим ОСОБА_5 , спілкується по можливості з класним керівником, цікавиться успіхами ОСОБА_8 та активно долучається до її виховання (а.с.27).
Відповідно до довідки лікаря ОСОБА_9 від 22.05.2025, дитина ОСОБА_3 з'являється на прийом до сімейного лікаря у супроводі мама ОСОБА_1 та вітчима ОСОБА_5 . Біологічний батько ОСОБА_10 жодного разу не з'явився до медичного закладу, де лікується доньку (а.с.28).
Згідно акту обстеження умов проживання від 02.07.2025, за адресою: АДРЕСА_1 , проживають ОСОБА_1 , з чоловіком ОСОБА_5 та дитиною ОСОБА_3 . Житло розміщено на 2 поверсі 2 поверхового будинку, складається з 2 кімнат. Умови проживання задовільні, зроблено косметичний ремонт, є усі необхідні меблі та побутова техніка, засоби гігієни, запас продуктів харчування в наявності, опалення індивідуальне газову. Для вихання та розвитку дитини створені такі умови: у дитини окрема кімната, окреме місце для сну та навчання, є одяг та взуття, іграшки, телефон, розвиваючий матеріал (а.с.41).
Виконавчим комітетом Синельниківської міської ради Дніпропетровської області складено висновок, затверджений рішенням виконавчого комітету Синельниківської міської ради №561/0/08-25 від 22.10.2025 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , по відношенню до його дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.66).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Відповідно до ст. 51 Конституції України, ст.ст.150, 155, 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності встановленої законом.
Згідно ст.ст.8, 12 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. На батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно приписів статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 №789-ХІІ, у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини, а також дитинi забезпечується такий захист i пiклування, якi необхiднi для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Статтею 165 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Пленум Верховного Суду України в пункті 16 Постанови № 3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснив, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно зі ст.ст.12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч.1, ч.4 ст. 206 ЦПК відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи визнання позову відповідачем, аналізуючи надані позивачем докази та оцінюючи їх в сукупності, суд приходить до висновку про доведеність того, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню, навчанню і розвитку своєї малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що полягає у ненаданні дитині утримання та відсутності піклування про забезпечення здобуття нею освіти, зокрема, батько взагалі не цікавиться життям дитини та не приймає участі у її вихованні, а тому суд вважає за можливе ухвалити рішення про задоволення позовної вимоги про позбавлення його батьківських прав по відношенню до вказаної дитини.
При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити відповідачу, що відповідно до ст.ст.168, 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із заявою про надання їм права на побачення з дитиною. Суд може дозволити разові, періодичні побачення з дитиною, якщо це не завдасть шкоди її життю, здоров'ю та моральному вихованню, за умови присутності іншої особи. Мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Отже, відповідно до положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України, приймаючи до уваги визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд вважає необхідним повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, а саме, у розмірі 484 грн. 48 коп., згідно платіжної інструкції № 0.0.4471984281.1 від 23.07.2025, оригінал якої міститься у матеріалах справи (а.с.5).
Крім того, відповідно до положень п.1) ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача залишок судових витрат у вигляді судового збору за пред'явлення позову до суду, а саме у сумі 484 грн. 48 коп., які були понесені позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 150, 164, 165, 166, 180 СК України, ст.ст.12, 13, 76-81, 141, 200, 206, 211, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) судові витрати в сумі 484 (чотириста вісімсот чотири) грн. 48 коп.
Повернути позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) з державного бюджету сплачену, згідно платіжної інструкції № 0.0.4471984281.1 від 23.07.2025, суму судового збору у розмірі 50 відсотків сплаченої суми, а саме у розмірі 484 (чотириста вісімсот чотири) грн. 48 коп.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: орган опіки та піклування Синельниківської міської ради, місцезнаходження: вул. Каштанова, буд.14, м. Синельникове, Дніпропетровська область, 52500, код ЄДРПОУ 04052637.
Повний текст рішення складено 22 грудня 2025 року.
Суддя В.М. Ходько