Пулинський районний суд Житомирської області
Справа № 292/1274/25
Номер провадження 2/292/810/25
22 грудня 2025 року с-ще Пулини
Суддя Пулинського районного суду Житомирської області Гуц О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом до ОСОБА_2 , у якому просила постановити рішення, яким розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 20.10.2015 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Червоноармійського районного управління юстиції у Житомирській області, актовий запис №34; визначити місце проживання малолітніх дітей з матір"ю ОСОБА_1 ; стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на неповнолітніх дітей- синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/2 частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше мінімального гарантованого розміру аліментів, встановленого законодавством України для кожної дитини відповідного віку, починаючи з дня пред"явлення позову до суду і до досягнення кожною дитиною повноліття; стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати. 17.12.2025 на виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України до суду надійшла інформація про зареєстроване місце проживання сторін. Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вона не відповідає вимогам, встановленим ст.ст.175, 177 ЦПК України до позовної заяви.
Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в заяві зазначається зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначаються докази, що підтверджують вказані обставини.
Вищевказані вимоги закону не дотримані, оскільки у позовній заяві не конкретизовано спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивачка просила суд визначити у рішенні.
Так, у вступній частині позовної заяви позивачка заявляє вимоги про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, а у її резолютивній частині, ставить вимоги щодо розірвання шлюбу, стягнення аліментів та визначення місця проживання дітей. Вказане потребує уточнення.
За правилами ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
За правилами ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст. 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Відповідно до ст. 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
В позовній заяві позивачка заявила позовну вимогу, згідно з якою просить визначити місце проживання неповнолітніх дітей з нею.
При цьому, в позовній заяві відсутній виклад обставин та посилання на докази, які їх підтверджують, що між батьками існує спір щодо визначення місця проживання дітей, а тому ОСОБА_1 слід зазначити, чи є між нею та відповідачем домовленість або спір з цього питання.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, (.....) обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Проте, заявляючи вимогу про визначення місця проживання дітей, позивачкою не залучено до участі в справі відповідний орган опіки та піклування.
У разі залучення до участі в справі органу опіки та піклування, на виконання вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивачка повинна додати до позовної заяви її копію та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості третіх осіб.
В частинах 1, 2 статті 181 СК України передбачено, що за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною 1 статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів на утримання дитини суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 статті 182 СК України передбачено, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до статті 183 СК України, ч астка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Так, в позові всупереч п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України взагалі відсутній виклад обставин та обґрунтування позовних вимог про місце проживання дитини та стягнення аліментів на її утримання.
В позовній заяві відсутнє будь-яке посилання на те, чи працевлаштований відповідач, якщо так, то не зазначене місце його роботи, не вказаний розмір доходу ОСОБА_2 , навіть орієнтований, не долучена довідка про доходи як позивачки, так і відповідача; не зазначено про наявність у відповідача інших осіб, які перебувають на його утриманні; відсутнє будь-яке посилання на наявність в нього на праві власності рухомого чи нерухомого майна тощо. Позивачка не долучила жодного доказу на підтвердження матеріального становища відповідача і його спроможностей сплачувати аліменти в заявленому розмірі 1/2 частини всіх видів його доходів щомісячно. Не зазначено на чию користь підлягають стягненню аліменти.
В позовній заяві відсутній фактичний виклад обставин з посиланнями на докази, які підтверджують, що неповнолітні діти, на утримання яких позивачка просить стягнути аліменти, проживають разом з нею (довідки про зареєстроване місце проживання дітей, акт обстеження житлових умов тощо).
Відповідно до ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за позовну вимогу немайнового характеру, пред'явлену фізичною особою, ставка судового збору станом на день звернення позивача з позовом до суду становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн).
За правилами п.2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» уразі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем одночасно заявлено 2 вимоги немайнового характеру: про визначення місця проживання дітей з матір'ю та про розірвання шлюбу.
При цьому позивачка звільнена від сплати судового збору з вимоги про стягнення аліментів.
До позовної заяви долучена квитанція про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн, тобто лише з однієї немайнової вимоги.
Таким чином, позивачці необхідно сплатити судовий збір ще з однієї вимоги немайнового характеру в розмірі 1211,20 грн., надавши суду відповідну квитанцію.
При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху надається позовна заява в новій редакції з її копією та копіями всіх документів, що додаються до неї, відповідно для відповідача та третьої особи.
При таких обставинах позовну заяву слід залишити без руху, про що повідомити позивачку і надати їй строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 353 ЦПК України, суддя-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів залишити без руху, про що повідомити позивача. Надати позивачці строк в межах десяти днів з дня вручення копії ухвали суду для усунення зазначених в ній недоліків.
Роз'яснити позивачу, що якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк вимоги ухвали суду будуть виконані, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання, а інакше заява буде вважатися неподаною і повернута позивачці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Гуц