Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/5613/25
Провадження №: 2/332/3399/25
18 грудня 2025 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючої судді - Ретинської Ю.І., за участю секретаря - Карліної А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Біліченка Олега Олександровича до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, -
У жовтні 2025 року адвокат Біліченко Олег Олександрович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Заводського районного суду м. Запоріжжя з позовом до Приватного акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я в розмірі 35000 грн.
В обґрунтування своїх доводів представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 у період з 1998 року по 2024 рік працював у ПАТ "ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ", в умовах впливу шкідливих виробничих факторів на посадах «машиніст вагон-вагів», «машиніст шихтоподачі».
26.03.2024 року Позивач звільнився з ПАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" за ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням, у зв'язку із виходом на пенсію).
Відповідно до Медичного висновку лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) від 31.07.2025 року, №59-11/1125, виданим КНП ЛОР «ЛОКЛ» -
Позивачу встановлено професійні захворювання:
«1. Хронічний бронхіт 2 ст., фаза затихаючого загострення, пневмосклероз, емфізема легень, ЛН 2 ст. (другого ст.);
2. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість 2 (другого)ст.
3. Хронічна шийна та попереково-крижова (L5-S1) зліва радикулопатія з больовим компонентом та статико-динамічними порушеннями, фаза ремісії».
Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 01.09.2025 року (Форма П-4):
Пункт 9: Дата встановлення остаточного діагнозу за вказаними вище професійними захворюваннями 31.07.2025 року.
Пунктами 17, 18 цього Акту встановлено таке:
«Хронічне професійне захворювання виникло внаслідок тривалого стажу роботи Позивача в умовах впливу шкідливих виробничих факторів на ПАТ «Запоріжсталь» (25 років 09 місяців).
Причиною виникнення отриманих Позивачем професійних захворювань є наявність на його робочих місцях на ПАТ «Запоріжсталь» шкідливих виробничих факторів, перелік яких визначено в пункті 18 цього Акту - шум, хімічні фактори, тощо, фактичні показники яких значно перевищують нормативні».
В пунктах Інформаційної довідки про умови праці, працівника при підозрі в нього хронічного професійного захворювання від 22.05.2024 року (далі - Інформаційна довідка) також зазначений:
перелік (кількісна характеристика) шкідливих факторів, що мали місце під час виконання працівником технологічного процесу, фактори виробничого середовища та де зазначається таблиця з переліком цих факторів, у одній колонці якої вказане «нормативне значення» (яке є гранично допустимим), а в інших колонках «фактичне значення» згідно атестацій, яке по багатьом факторам перевищує нормативне, іноді в десятки разів.
Згідно пунктів 11.1., 17.2.3., 17.2.4. Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за № 52/25/5711/В (рішення від 24.09.2025 № 52/25/5711/Р, складеному у КНП «МІСЬКА ЛІКАРНЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ» ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ) - ступінь втрати професійної працездатності Позивача внаслідок професійних захворювань складає 35 (тридцять п'ять) %.
Отримання Позивачем професійного захворювання, і як наслідок цього втрата професійної працездатності на 35 % - призводить до фізичних та моральних страждань, які мають бути компенсовані одноразово Відповідачем.
Представник відповідача ОСОБА_2 подав до суду відзив на позовну заяву, в якій позовні вимоги не визнав. Зазначив, що під час працевлаштування на ПАТ «Запоріжсталь» позивач був ознайомлений з важкими та шкідливими умовами праці та надав свою добровільну згоду на роботу у цих умовах.
Зі свого боку ПАТ «Запоріжсталь» при прийомі Позивача на роботу повідомлено його про наявність у нього права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до діючого законодавства і колективного договору.
Під час роботи на ПАТ «Запоріжсталь» ОСОБА_1 щороку проходив періодичні медичні огляди, у зв'язку з чим, допускався Відповідачем до роботи за своєю професією. Факт допуску Позивача до роботи свідчить, що він був визнаний придатним для роботи.
В процесі трудової діяльності Позивач забезпечувався санітарно-побутовими приміщеннями, спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до галузевих норм.
Також представник зазначив, що ПАТ «Запоріжсталь» отримувало медичні висновки про придатність Позивача для виконання дорученої йому роботи, і відповідно, не мало правових підстав для відсторонення Позивача від роботи у зв'язку з невідповідністю його виконуваній роботі за станом здоров'я.
Позивач не надав доказів на підтвердження того, що він тривалий хворіє або хворів. Крім того, згідно п. 17 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання хронічне професійне захворювання у Позивача виникло внаслідок відсутності правових підстав для переведення на іншу роботу через відсутність скарг у Позивача на стан здоров'я та ознак його погіршення під час проходження ним періодичних медичних оглядів. Представника відповідача вважає, що стан здоров'я Позивача обумовлений його власними діями/бездіяльністю. Працівник зобов'язаний дбати про особисту безпеку і здоров'я. ОСОБА_1 під час роботи на ПАТ «Запоріжсталь» кожен рік проходив періодичні медичні огляди, згідно з якими був визнаний придатний до роботи за своєю роботою.
Також представник відповідача зауважив, що позивач не визнаний особою з інвалідністю. Втрата працездатності була встановлена Позивачу 15.09.2025, а з позовом звернувся до суду вже 20.10.2025, що свідчить про те, що якщо моральні страждання і мали місце, то вони мають явно виражений нетривалий характер.
На підставі наведеного, вважає заяву необґрунтованою та безпідставною, а позовні вимоги, з урахуванням фактичних обставин справи, є такими, що не підлягають задоволенню.
03.11.2025 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, згідно якої представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, вважаючи їх законними та обґрунтованими.
У судове засідання сторони не з'явилися.
Представник позивача подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Просив позов задовольнити у повному обсязі.
На адресу суду також надійшла заява представника відповідача про розгляд справи у його відсутності. Правову позицію ПАТ «Запоріжсталь» по даній справі, викладену у відзиві на позов, підтримує у повному обсязі
Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення моральної шкоди підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 1998 року по 2024 рік працював у ПАТ "ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ", в умовах впливу шкідливих виробничих факторів на посадах «машиніст вагон-вагів», «машиніст шихтоподачі».
26.03.2024 року Позивач звільнився з ПАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" за ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням, у зв'язку із виходом на пенсію).
Відповідно до Медичного висновку лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) від 31.07.2025 року, №59-11/1125, виданим КНП ЛОР «ЛОКЛ» -
Позивачу встановлено професійні захворювання:
«1. Хронічний бронхіт 2 ст., фаза затихаючого загострення, пневмосклероз, емфізема легень, ЛН 2 ст. (другого ст.);
2. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість 2 (другого)ст.
3. Хронічна шийна та попереково-крижова (L5-S1) зліва радикулопатія з больовим компонентом та статико-динамічними порушеннями, фаза ремісії».
Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 01.09.2025 року (Форма П-4):
Пункт 9: Дата встановлення остаточного діагнозу за вказаними вище професійними захворюваннями 31.07.2025 року.
Пунктами 17, 18 цього Акту встановлено таке:
«Хронічне професійне захворювання виникло внаслідок тривалого стажу роботи Позивача в умовах впливу шкідливих виробничих факторів на ПАТ «Запоріжсталь» (25 років 09 місяців).
Причиною виникнення отриманих Позивачем професійних захворювань є наявність на його робочих місцях на ПАТ «Запоріжсталь» шкідливих виробничих факторів, перелік яких визначено в пункті 18 цього Акту - шум, хімічні фактори, тощо, Фактичні показники яких значно перевищують нормативні».
В пунктах Інформаційної довідки про умови праці, працівника при підозрі в нього хронічного професійного захворювання від 22.05.2024 року також зазначений перелік (кількісна характеристика) шкідливих факторів, що мали місце під час виконання працівником технологічного процесу, фактори виробничого середовища.
Згідно пунктів 11.1., 17.2.3., 17.2.4. Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за № 52/25/5711/В (рішення від 24.09.2025 № 52/25/5711/Р, складеному у КНП «МІСЬКА ЛІКАРНЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ» ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ) - ступінь втрати професійної працездатності Позивача внаслідок професійних захворювань складає 35 (тридцять п'ять) %.
Статтею 43 Конституції України кожному гарантовано право на належні, безпечні і здорові умови праці.
Відповідно до ч. 8 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань і членам їх сімей не є страховою виплатою та здійснюється незалежно від часу настання страхового випадку відповідно до положень Цивільного кодексу України та Кодексу законів про працю України.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Статтею 153 Кодексу Законів про працю України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноваженого ним органу.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» до професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою. Перелік професійних захворювань за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, затверджується КМУ.
Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до норм ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральних втрат потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральними втратами потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Отже, під поняттям «моральна шкода» охоплюються негативні наслідки немайнового характеру, які заподіяні фізичній особі внаслідок завданих їй фізичних, психічних та моральних страждань, що пов'язані із порушенням її прав чи охоронюваних законом інтересів.
Фізичні страждання це фізичний біль, функціональний розлад організму, зміни в емоційно-вольовій сфері, інші відхилення від звичайного стану здоров'я, які є наслідком дій (бездіяльності), що посягають на немайнові блага або майнові права громадянина. Суд наголошує, що моральна, і фізична шкода після нанесення, по суті є непоправними і не завжди можуть бути відшкодовані. Неможливо відшкодувати (визначити еквівалент) втрати здоров'я, неможливо відшкодувати почуття страху, відчуття болю.
При встановленні можливої суми відшкодування в грошовому еквіваленті суд зіставляє глибину моральних страждань і суму заявлених компенсацій. При цьому враховуються: загальні страждання, психологічний і фізичний стан потерпілого, погіршення функціонування його певних органів.
Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного суду України від 27.01.2004 по справі № 1-9/2004, ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.
В ході розгляду справи встановлено, що у зв'язку з професійним захворюванням позивачу заподіяно моральну шкоду, що полягає в тому, що ОСОБА_1 втратив професійну працездатність у загальному розмірі 35%, що призводить до його фізичних та моральних страждань.
За таких обставин, з урахуванням вимог ст. 23 ЦК України, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, наявності на робочому місці відповідача шкідливих виробничих факторів, тих обставин, що професійне захворювання у ОСОБА_1 пов'язано із роботою в небезпечних і шкідливих умовах на підприємстві відповідача, і що таке захворювання завдало потерпілому моральної шкоди, фізичних і моральних страждань, суд вважає, що позивачу заподіяно моральну шкоду і він має право на її відшкодування.
Суд також враховує значимість здоров'я як невідчужуваного і нерушимого блага, що належить людині від її народження й охороняється державою, бере до уваги конкретні обставини справи, тяжкість ушкодження здоров'я, ступінь втрати професійної працездатності, пов'язані з цим фізичні і моральні страждання позивача, їх глибину, істотність вимушених змін у життєвих стосунках і наслідків, що настали, суд дійшов висновку, що є достатнім, розумним та справедливим розміром відшкодування моральної шкоди позивачу у сумі 35 000,00 грн.
При цьому, суд враховує також і той факт, що позивач звільнився з підприємства не за станом свого здоров'я, а у зв'язку із виходом на пенсію і лише після звільнення було встановлено професійне захворювання.
Посилання відповідача на те, що позивач був обізнаний про можливість впливу шкідливих факторів, самостійно та за власним бажанням прийняв рішення про необхідність працювати саме на такій посаді, на думку суду, не знімають відповідальності з відповідача за незабезпечення максимально безпечних умов праці та не позбавляють позивача права на отримання відшкодування спричиненої моральної шкоди.
Судом при вирішенні справи враховується і те, що право на відшкодування моральної шкоди виникає в потерпілого з дня встановлення рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи стійкої втрати професійної працездатності. Оскільки встановлення стійкої втрати працездатності відбулось 24.09.2025, то право на моральну шкоду виникло в нього саме з цього часу та спрямовано до роботодавця, у якого він працював до виходу на пенсію, після чого було виявлено погіршення стану здоров'я.
Крім того, на підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір, пропорційно до розміру задоволених вимог, що складає 1211,20 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, необхідно зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно положень с. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результати розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу надання послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до п. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно до частин 4-6 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт( наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт ( надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та ( або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару ( фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення, тощо, визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (складання позовної заяви, надання консультацій).
Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входять до предмету доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Вирішуючи це питання, суд виходить з того, що в межах цієї справи позивач ОСОБА_1 отримував правову допомогу адвоката Біліченка О.О. та сплатив за це 10000 грн. Вказані обставини підтверджуються наданими суду Договором про надання правової допомоги б/н від 14.08.2025, ордером АР №1252858 від 14.08.2025 року, Актами приймання виконаних робіт №1 від 01.11.2025 року, квитанцією до прибуткового касового ордеру № 1 від 01.11.2025.
Разом з тим, представником відповідача ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» подані заперечення щодо розміру витрат на правову допомогу з посиланням на те, що вони не є співмірними із складністю справи, фактично витраченим адвокатом часом та обсягом відповідних послуг, у зв'язку з чим вона просить зменшити ці витрати.
Оцінивши повідомлені представником відповідача обґрунтування, які суд знаходить частково доречними, виходячи з предмету спору, ціни позову, значення справи для сторін, критеріїв реальності адвокатських послуг та розумності їх розміру, суд відповідно до вимог ст.137 ЦПК України вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу в загальному розмірі 5000,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Біліченка Олега Олександровича про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я - задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану ушкодженням здоров'я, в сумі 35000 (тридцять п'ять тисяч) гривень та понесені судові витрати на правову допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути в дохід держави з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
У задоволенні решти вимог щодо стягнення витрат, пов'язаних із наданням професійної правничої допомоги - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час його проголошення, в той же строк з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач: публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», місцезнаходження: 69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72, ЄДРПОУ 00191230.
Повний тест рішення виготовлено 22 грудня 2025 року.
Суддя Ю.І. Ретинська