Справа № 331/7316/25
Провадження № 1-кп/331/815/2025
«22» грудня 2025 року Олександрівський районний суд міста Запоріжжя в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в м. Запоріжжі у спрощеному провадженні без виклику учасників обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025087020000205 від 07.09.2025 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тбілісі Грузія, грузина, громадянина України, який має середню освіту, неодруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично мешкаю чого за адресою АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-21.02.2024 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
ОСОБА_4 обвинувачення, яке пред'явлено особі і визнане Судом доведеним.
ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , будучи особою, яка 17.05.2025 року без поважної причини самовільно залишила військову частину, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи намір на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, всупереч вимог ст.ст. 1, 12, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи за місцем свого мешкання в місті Вільнянськ, з метою реалізації злочинного умислу, направленого на незаконне придбання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - «PVP», замовив через інтернет мережу (назву в ході досудового розслідування встановити не вдалось) особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - «PVP».
У подальшому, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - «PVP», використовуючи безготівковий розрахунок з банківського рахунку АТ «Райффайзен Банк», що належить матері ОСОБА_3 - ОСОБА_5 , 06.09.2025 о 15 годині 09 хвилин оплатив на банківську картку № НОМЕР_2 , що перебуває у користуванні невстановленої особи, грошові кошти в сумі 400 гривень.
Того ж дня, близько 15 години 30 хвилин, отримавши координати (точні координати в ході досудового розслідування не встановлено) місця розташування «закладки» ОСОБА_3 направився до лісосмуги у м. Вільнянськ та реалізуючи свій протиправний умисел, знайшов на поверхні землі зіп-пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору, яку він попередньо оплатив через інтернет мережу, в якому знаходилась особливо небезпечна психотропна речовина «PVP» (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), залишивши при собі, з метою власного вживання, тим самим незаконно придбав психотропну речовину.
06.09.2025 приблизно о 17 годині вечора в парковій зоні у м. Вільнянськ ОСОБА_3 був зупинений поліцейськими батальйону особливо призначення, які в ході перевірки встановили, що останній є особою, що самовільно залишила військову частину, тому був запрошений до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_3 , де біля входу до приміщення під час проведення поверхневої перевірки працівниками поліції у ОСОБА_3 було виявлено вказаний зіп-пакет з порошкоподібною речовиною.
В ході досудового розслідування призначено судово-хімічну експертизу вилученої речовини, за результатами проведення якої було складено висновок експерту № СЕ-19/108-25/20430-НЗПРАП від 11.09.2025 року та встановлено, що у складі наданої речовини виявлено особливо небезпечну психотропну речовину обіг якої заборонено - «PVP» (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), маса якої склала 0,324 г (в перерахунку на основу).
ІІ. Позиція сторін.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , в порядку ст. 302 КПК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 , встановлено, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надав свою згоду на розгляд обвинувального акта без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
IІІ. Дослідженні докази.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали досудового розслідування в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, дослідивши додані матеріали дізнання суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження.
ІV. Кваліфікація дій обвинуваченого за законом України про кримінальну відповідальність
Дії обвинуваченого ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, що згідно положень ст. 12 КК України є проступком.
V. Призначення покарання.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд, відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, всі обставини по справі в їх сукупності, а також особу обвинуваченого, його вік і стан здоров'я, обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання.
Разом із цим, суд зазначає, що згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, не одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, має місце реєстрації та місце проживання, військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 , однак який перебуває у СЗЧ, , не перебуває на обліках у лікаря нарколога та лікаря психіатра. Даних щодо наявності інвалідності чи іншої непрацездатності матеріали справи не містять.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому суд визнає те, що він вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, що обтяжують покарання - не встановлені.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, яка охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання.
Санкцією частини першої ст. 309 КК України передбачений широкий перелік покарань, які можуть бути призначені судом. Суд приходить до висновку, що саме покарання у вигляді штрафу зможе сприяти досягненню мети покарання. Визначаючи розмір штрафу, суд вважає, що він може бути мінімальним у межах санкції статті.
Призначення ОСОБА_3 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду». Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно матеріалів дізнання обвинувачений засуджений вироком Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 21.02.2024 року. Згідно інформації Шевченківського РВ філії державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області, від 16.09.2025, у зв'язку із несплатою штрафу, виконавчий лист, виданий судом, 29.05.2025 направлено до Центрального відділу ДВС у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), розпочате виконавче провадження ВП №78236838.
Згідно даних АСВП, виконавче провадження завершене. Даних про відбуття покарання за вироком Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 21.02.2024 року матеріали справи не містять.
Згідно приписів частини третьої ст. 72 КК України, основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
У зв'язку із чим, покарання за вироком Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 21.02.2024 підлягає самостійному виконанню.
VІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.
Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлений.
Запобіжних захід у кримінальному провадженні не обирався. Клопотань про застосування, зміну чи скасування заходів забезпечення кримінально провадження до суду не надходило.
Питання про речові докази вирішити судом в порядку ст. 100 КПК України.
Враховуючи, що по даному кримінальному провадженню була проведена судово-хімічна експертиза, висновок № СЕ-19/108-25/20430-НЗПРАП від 11.09.2025 року, то процесуальні витрати в силу ст. 124 КПК України в сумі 1782 грн. 80 коп. на залучення експерта, підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_3 ..
З цих підстав,
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374, 381-382 КПК України, суд
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Вирок Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 21 лютого 2024 року (ЄУН 336/1723/24), яким ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України і призначене покарання у вигляді штрафу, виконувати самостійно.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати
Речові докази:
-зіп-пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору (PVP - 1-феніл-2-піролідин-1-1іл-пентан-1-он), із первинною упаковкою, після проведення судової-хімічної експертизи у спец пакеті №6057325 - переданий на відповідальне зберігання до камери схову Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області - знищити;
-диск формату DVD-R із відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції залишити в матеріалах кримінального провадження №12025087020000205 від 07.09.2025.
Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні у розмірі 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) гривень 80 копійок.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя протягом 30днів з дня його отримання.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1