Справа № 308/18738/25
1-кп/308/1386/25
22 грудня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеному 09.10.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023140160000447, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст.407 Кримінального кодексу України
В провадженні суду перебуває на розгляді обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023140160000447 від 09.10.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст.407 Кримінального кодексу України.
В підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотань прокурор зазначає, що ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину ч.5 ст. 407 КК України. Крім того, прокурор вказує на те, що обвинувачений ОСОБА_4 без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може вдатися до спроб: переховування від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), незаконно впливати на свідків, потерпілих у кримінальному провадження (п.3 ч.1 ст.177 КПК України), перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п.4 ч.1 ст.177 КПК України), вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується (п.5 ч.1 ст.177 КПК України). Застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, на думку прокурора, не може усунути існування ризиків, передбаченихст.177 КПК України і не забезпечить його належну процесуальну поведінку.
Позиції сторони захисту та сторони обвинувачення з приводу заявленого клопотання.
В судовому засіданні прокурор підтримав подане ним клопотання. Пояснив, що наразі продовжують існувати ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Обвинувачений та його захисник адвокат ОСОБА_5 просили суд визначити розмір застави в якості альтернативного запобіжного заходу.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши обвинувальний акт з додатками, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 3331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.
Аналізуючи положення ст. 194 КПК України разом із загальними положеннями КПК України щодо судового провадження в суді першої інстанції, можна дійти висновку, що суд не надає оцінку наявності обґрунтованої підозри під час вирішення питання щодо обрання заходу забезпечення кримінального провадження, бо такі дії передбачають оцінку доказів, яка може бути надана судом лише в нарадчій кімнаті на стадії ухвалення вироку. Зазначене свідчить про те, що на стадії судового розгляду суд не може робити висновок щодо обґрунтованості підозри чи то обвинувачення безпосередньо шляхом надання оцінки доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Цими відомостями, на думку суду, є висунуте в передбаченому законом порядку обвинувачення, яке є предметом дослідження суду наразі.
Також, на думку суду, відомості, викладені в Реєстрі матеріалів досудового розслідування, а також посилання прокурора в клопотанні на матеріали можуть свідчити про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим інкримінованого кримінального правопорушення. Вагомість таких доказів наразі не викликає сумнівів.
Отже, суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування запобіжного заходу з огляду потреб судового провадження.
Щодо продовження існування ризику переховування від суду обвинуваченого ОСОБА_4 .
Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_4 інкримінуються вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст.407 Кримінального кодексу України, даний злочин відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, щодо ОСОБА_4 на стадії досудового розслідування слідчим суддею було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Підставою обрання запобіжного заходу в виді тримання під вартою було обґрунтованість підозри, вагомість доказів, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, відомості щодо особистості ОСОБА_4 .
Враховуючи, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , за ступенем тяжкості відносяться до тяжких злочинів, зважаючи на вид та розмір покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, останній може переховуватися від суду, що свідчить про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».
Суд, беручи до уваги обставини вчиненого правопорушення, вважає, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може впливати на свідків у даному кримінальному провадженні з метою дачі, зміни ними показань на його користь, а це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких.
Крім того, при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Вказане в сукупності свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи те, що 10.01.2025 ОСОБА_4 оголошено про підозру за ч.5 ст.407 КК України, а 20.01.2025 досудове розслідування у кримінальному зупинено та оголошено останнього у розшук, і 10.11.2025 ОСОБА_4 в порядку ст.615 КПК України, що свідчить про явні негативні соціальні інтереси останнього, й відповідно про його емоційно-вольову деформацію та ймовірну відсутність правової свідомості, слідчий суддя приходить до переконання, що в рамках означеного кримінального провадження існує реальний ризик вчинення іншого кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Одночасно суд критично оцінює доводи сторони обвинувачення існування ризику, передбаченого п.п.4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ані слідчим у клопотанні, ані прокурором в судовому засіданні не було наведено належного обґрунтування вказаному доводу.
Обставини, які свідчать про недостатність застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя враховує, що відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
За таких обставин, в рамках даного провадження неможливо застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід.
Також відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду.
Ураховуючи позиції сторін кримінального провадження, перешкод для призначення судового розгляду судом не встановлено, підстави для прийняття рішення в порядку, передбаченому пунктами 1-4 ч. 3ст. 314 КПК України відсутні, як і підстави для закриття кримінального провадження, передбачені пунктами 4-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України. Кримінальне провадження підсудне Ужгородському міськрайонному суду Закарпатської області.
Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, порушень вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту та були підставою для повернення обвинувального акту прокурору, судом не встановлено.
Судом проведено підготовку до судового розгляду, як і визначено час та місце судового розгляду, з урахуванням дати отримання обвинуваченим копії обвинувального акту, складу осіб, що підлягають виклику.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 193, 197, 309, 314, 315, 316 КПК України, -
Продовжити ОСОБА_4 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст.407 Кримінального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до: 19.02.2026 включно.
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст.407 Кримінального кодексу України, у відкритому судовому засіданні на 22.12.2025 року на 11:40 год. в залі судових засідань в приміщенні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за участю прокурора, обвинуваченого та його захисника.
Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_6