Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/4428/25
Провадження № 2/279/2010/25
22 грудня 2025 року м. Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Івашкевич О.Г., з секретарем судового засідання Маковською Д.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу № 279/4428/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Айконс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Айконс", в інтересах якого діє представник Пархомчук С.В., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
11.06.2020 року між ТОВ "Кредитна установа “Європейська кредитна група" та ОСОБА_1 , у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію", шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, було укладено договір № 2565209554/521252 про надання коштів на умовах фінансового кредиту.
Відповідно до умов кредитного договору ТОВ "Кредитна установа “Європейська кредитна група" на умовах строковості, зворотності та платності зобов'язується надати відповідачу грошові кошти в гривні (кредит), а відповідач - повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачених договором.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа “Європейська кредитна група" свої зобов'язання за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту року виконало у повному обсязі, надало, шляхом безготівкового переказу на картковий рахунок (маска картки № 4149-62XX-XXXX-3486), відповідачу у власність грошові кошти в сумі 2000 грн., строком 30 днів, з 2,50 % стандартною процентною ставкою.
Відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав.
20.08.2021 року між ТОВ "Кредитна установа “Європейська кредитна група" та ТОВ "Сіті Фінанс Груп" укладено договір факторингу №1-20/08/2021, відповідно до умов якого ТОВ "Кредитна установа “Європейська кредитна група" відступило ТОВ "Сіті Фінанс Груп" за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників, в тому числі право вимоги за кредитним договором №2565209554/521252 від 11.06.2020 року укладеним з відповідачем.
25.08.2021 року ТОВ "Сіті Фінанс Груп" як новий кредитор відповідно до умов договору про відступлення права вимоги №1-25/08/2021 відступив право вимоги за кредитним договором №2565209554/521252 від 11.06.2020 року, укладеним з відповідачем до ТОВ "ФК Айконс", у зв'язку з чим останній набув права грошової вимоги до відповідача.
Загальний розмір заборгованості за кредитним договором станом на 28.03.2025 року становить 8500 грн., з яких : 2000 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту та 6500 грн. - прострочена заборгованість за процентами.
Враховуючи, що заборгованість за кредитним договором залишається не погашеною, оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх договірних зобов'язань та добровільно не погашає прострочену заборгованість, позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №2565209554/521252 від 11.06.2020 року в сумі 8500 грн. Одночасно просить суд стягнути понесені судові витрати у розмірі 2422,40 грн. сплаченого судового збору. Розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача.
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області відкрито провадження у цивільній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов, подання письмових та електронних доказів щодо заперечення проти позову.
Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи, шляхом неодноразового направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі за місцем реєстрації та шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на сайті судової влади. У встановлений строк правом подачі відзиву на позов відповідач не скористався, будь яких заяв, клопотань, що стосуються розгляду справи до суду не подав.
До суду повернулися поштові відправлення з довідками про причини повернення/досилання з відмітками про невручення рекомендованих листів у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідно до позиції Верховного Суду у справі № 755/17944/18 від 10.05.2023 довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку "відсутній за вказаною адресою" вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. У силу п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Отже, особа вважається належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, оскільки повістки направлялися судом за зареєстрованою в установленому законом порядку адресою місця проживання.
25.08.2025 року від представника позивача до суду надійшла заява про розподіл судових витрат. В якій просить стягнути з відповідача на користь ТОВ "ФК Айконс" витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10500 грн.
Будь яких інших заяв, клопотань що стосуються розгляду справи до суду не надходило.
Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5,8 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини в сфері кредитування.
11.06.2020 року між ТОВ "Кредитна установа “Європейська кредитна група" та ОСОБА_1 у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію", шляхом обміну електронними повідомленнями, використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, було укладено договір № 2565209554/521252 про надання фінансового кредиту. Цільове призначення кредиту - на споживчі потреби.
Згідно умов договору ТОВ "Кредитна установа “Європейська кредитна група" надало відповідачу на умовах строковості, зворотності, платності, фінансовий кредит у розмірі 2000 грн., строком 30 днів (до 10.07.2020 року), а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором (п.1.1, 1.2. Договору).
Укладаючи договір сторони погодили графік розрахунку та орієнтовну сукупну вартість кредиту, узгодили відповідальність сторін за порушення умов договору, порядок продовження строку надання кредиту, а також підтвердили застосування фіксованої стандартної 2,50 % процентної ставки в день (п.1.3, 3.3.3 Договору).
Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з графіком розрахунків, який є невід'ємною частиною договору (п.2.1 Договору).
Відповідно до п.3.3.3. договору клієнт має право продовжити строк надання кредиту, оплативши не пізніше останнього дня терміну повернення кредиту, зазначеного в графіку розрахунків, в повному обсязі нараховані проценти по кредиту.
Згідно з п.2.3. договору обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом
У разі, якщо клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п. 1.2. цього договору та/або в додатку(ах) до цього договору, проценти, передбачені в п. 1.3. цього договору, продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 (дев'яноста) календарних днів, починаючи з дня укладення договору (п.4.3.Договору).
Строк дії договору становить 30 днів, але в будь-якому разі цей договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов'язань за цим договором (п.1.2 Договору).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа “Європейська кредитна група" зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши шляхом безготівкового переказу на поточний (картковий) рахунок відповідачу кредитні кошти.
Відповідач кредитні кошти отримав, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ "Платежі онлайн" про проведення транзакції, згідно якої вбачається, що дійсно 11.06.2020 року на картковий рахунок, маска картки № НОМЕР_1 , були перераховані кошти в сумі 2000 грн. (номер операції : 29187-92003-16257), через платіжний сервіс Platon. Вказана платіжна картка зазначена відповідачем у договорі (розділ 7 Договору) про надання фінансового кредиту.
Відповідач кредитними коштами скористався, свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав.
20.08.2021 року між ТОВ "Кредитна установа “Європейська кредитна група" (клієнт) та ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс Груп" (фактор) було укладено договір факторингу №1-20/08/21, згідно умов якого, та у відповідності гл. 73 ЦК України, фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості).
Відповідно до п.1.2 договору факторингу №1-20/08/21 від 20.08.2021 року внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор заміняє кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказані у реєстрах боржників, та набуває прав грошових вимог кредитора за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань боржників за кредитними договорами.
Відповідно до договору факторингу №1-20/08/21 від 20.08.2021 року:
- "Право вимоги" - це право грошової вимоги кредитора до боржників, строк платежу за якою настав (наявна вимога) та право грошової вимоги, яке виникне в майбутньому 9майбутня вимога) щодо погашення заборгованості, яка виникла та виникне на підставі укладених між кредитором та боржниками кредитних договір, та підтверджується документацією.
- "Реєстр боржників" - це погоджений сторонами список з переліком особистих даних боржників (ім'я, прізвище, ідентифікаційний номер) і розмірів грошових зобов'язанькожного з боржників із зазначенням суми заборгованості, а також інші дані про боржника у разі їх наявності у кредитора, разом з додатком у електронному вигляді. Форма реєстру наведена в додатку №1 до цього договору.
Відповідно до п.6.2.3 договору факторингу №1-20/08/21 від 20.08.2021 року права вимоги переходять до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього договору та виконання фактором вимог п.7.2 Договору.
Відповідно до п.7.2 договору факторингу №1-20/08/21 від 20.08.2021 року фактор здійснює оплату клієнту шляхом перерахування суми, що вказана в п.7.1 цього договору (258014,52 грн.) на вказаний у реквізитах до цього договору рахунок, протягом 10 (десяти) робочих днів з дати підписання сторонами цього договору.
З моменту переходу до нового кредитора прав вимоги, відповідно до умов п.6.2.3 цього договору, новий кредитор замінє кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості, та набуває всіх прав (в тому числі прав грошових вимог) Кредитора за цими кредитними договорами. Разом з правами вимоги до Нового кредитора переходять всі інші пов'язані з ними права, в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, зокрема, пред'явлення претензій боржникам щодо заборгованості, право на звернення до суду за місцем, визначеним чинним законодавством, право на всі суми, які новий кредитор одержить від боржників на виконання його вимог, та інші, включаючи права, які забезпечують зобов'язання боржника (п.6.3. Договору).
Відповідно до п. 13.1.,13.2 договору факторингу №1-20/08/21 від 20.08.2021 року договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 30 січня 2022 року, але у будь - якому випадку до повного виконання відповідних зобов'язань сторонами. Зміни до договору можуть бути внесені виключно шляхом підписання сторонами додаткової угоди до цього договору.
20.08.2021 року на виконання вимог договору факторингу №1-20/08/21 від 20.08.2021 року ТОВ "Кредитна установа “Європейська кредитна група" та ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс Груп" підписали реєстр прав вимоги.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги до договору факторингу №1-20/08/21 від 20.08.2021 року від ТОВ "Кредитна установа “Європейська кредитна група" до ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс Груп" перейшло право вимоги до відповідача за договором № 2565209554/521252 про надання фінансового кредиту від 11.06.2020 року на загальну суму 8500 грн., яка складається з 2000 грн.- заборгованість за основним боргом (тілом) та 6500 грн. - заборгованість по відсотках. Даний факт також підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №3169 від 25.08.2021 року про оплату послуг договору факторингу №1-20/08/21 від 20.08.2021 року, згідно якої вбачається, що оплата була здійснена у строки та у розмірах що відповідає п.7.2 договору факторингу.
Таким чином ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс Груп" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до відповідача за договором № 2565209554/521252 про надання фінансового кредиту від 11.06.2020 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс Груп" суму заборгованості за договором № 2565209554/521252 про надання фінансового кредиту від 11.06.2020 року не змінювало.
25.08.2021 року ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс Груп" (кредитор) та ТОВ "ФК Айконс" (новий кредитор) уклали договір № 1-25/08/2021 відступлення права вимоги, відповідно до умов якого кредитор відступає за плату новому кредитору належні йому права вимоги за кредитним договором, а новий кредитор заміняє кредитора, як сторону - кредитора у кредитному договорі, та приймає на себе всі його права та обов'язки за кредитним договором. Новий кредитор сплачує кредитору вартість прав вимоги, що відступаються (відчужуються), в порядку та на умовах, передбачених договором.
Відповідно до п. 1.2. договору № 1-25/08/2021 відступлення права вимоги від 25.08.2021 року в дату підписання цього договору відступлення права вимоги кредитор вважається таким, що відступив, а новий кредитор таким, що набув права вимоги до боржника та набув усіх прав та обов'язків сторони - кредитора за кредитним договором. Права вимоги переходять до нового кредитора в повному обсязі, безвідклично та без можливості зворотного відступлення (викупу). З дати підписання договору відступлення права вимоги новий кредитор вправі самостійно розпоряджатися правом вимоги на власний розсуд без згоди кредитора.
Згідно п 6.1. договору № 1-25/08/2021 відступлення права вимоги від 25.08.2021 року договір набирає силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору.
25.08.2021 року ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс Груп" та ТОВ "ФК Айконс" підписали реєстр боржників.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору № 1-25/08/2021 відступлення права вимоги від 25.08.2021 року від ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс Груп" до ТОВ "ФК Айконс" перейшло право вимоги до відповідача за договором № 2565209554/521252 про надання фінансового кредиту від 11.06.2020 року на загальну суму 8500 грн., яка складається з 2000 грн.- заборгованість за основним боргом (тілом) та 6500 грн. - заборгованість по відсотках.
Таким чином ТОВ "ФК Айконс" має право грошової вимоги до відповідача за договором № 2565209554/521252 про надання фінансового кредиту від 11.06.2020 року та є належним позивачем у справі.
Позивач - ТОВ "ФК Айконс", до якого за договором відступлення перейшло право грошової вимоги до відповідача, суму заборгованості не змінював, що підтверджується випискою з особового рахунку за кредитним договором.
Позивачем направлялася вимога відповідачу про виконання зобов'язань за кредитним договор, однак вказана заборгованість залишилася непогашеною.
Факт укладання договору № 2565209554/521252 про надання фінансового кредиту від 11.06.2020 року та отримання кредитних коштів у розмірі 2000 грн. відповідачем не заперечується. Правильність нарахувань розміру заборгованості на час розгляду справи відповідачем не оспорена та не спростована.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).
Згідно зі ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
В матеріалах справи відсутні докази того, що наведені умови договору, його форма і порядок укладання суперечать положенням ЦК України, або іншим актам цивільного законодавства, а також, що волевиявлення позичальника було обмеженим і не відповідало його внутрішній волі. Викладені істотні умови, права і обовязки сторін, зокрема, способи та терміни погашення кредиту погоджені сторонами.
Крім того, матеріали справи містять належні докази на підтвердження того, що саме відповідачем здійснено дії, спрямовані на укладання договору, а саме відповідач шляхом введенням коду підтвердження "R20283", який є одноразовим ідентифікатором підписав кредитний договір із зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому йому були перераховані кошти у розмірах, встановлених договором.
При цьому, суд звертає увагу, що без входу відповідача на веб-сайт ТОВ "Кредитна установа “Європейська кредитна група" та здійснення ним певного алгоритму дій, необхідного для отримання кредиту, спірний кредитний договір не було б укладено.
Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма істотними його умовами та що йому надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
Частиною 1 ст.509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами в зобов'язанні є боржник і кредитор (ч.1 ст.510 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому слід враховувати, що у звязку із заміною кредитора в зобовязанні саме зобовязання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його субєктивний склад у частині кредитора.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ч.1,2 ст.10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Положеннями ч.1 ст.1082 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначені ст.639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України).
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України "Про споживче кредитування" та Законом Украiни "Про електронну комерцію".
Згідно зі ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.
Відповідно до п.5,6 ч.1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 11 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію"). Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.(ч.6 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію).
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Положеннями ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно зі ст.6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Положеннями ч.2 ст.639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладання такого договору, на таких умовах, шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи слідує, що прийняті на себе зобов'язання за укладеним договором сторона позивача виконала своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні кошти в повному обсязі.
Відповідач кредитні кошти отримав, скористався ними, що підтверджується наявними у справі доказами, своїх зобов'язань за кредитним договором не виконав та не сплатив грошові кошти для погашення кредитної заборгованості. Доказів на спростування доводів позивача, а також щодо розміру утвореної заборгованості до суду не подав.
Враховуючи, що відповідачем порушено право позивача на належне виконання умов кредитного договору, в результаті чого кредитна заборгованість не була погашена відповідачем добровільно, вимога позивача, щодо стягнення заборгованості за договором № 2565209554/521252 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 11.06.2020 року є правомірною.
Водночас, суд відхиляє доводи позивача щодо обґрунтованості нарахування відсотків за договором № 2565209554/521252 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 11.06.2020 року у заявленому розмірі з огляду на наступне.
З виписки по особовому рахунку та витягів з реєстру боржників вбачається, що розмір нарахованих відсотків становить 6500 грн. Однак, матеріали справи не містять обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються. Детальний розрахунок заборгованості ТОВ "Кредитна установа “Європейська кредитна група" також відсутній.
Слід зазначити, що обґрунтований розрахунок позовних вимог це такий розрахунок, що містить обчислення, порядок нарахування сум (множення, додавання, нарахування процентів та інше) та підстави такого нарахування, передбачені законом або умовами угоди, відображення проведених оплат, тощо.
Отже, обґрунтований розрахунок позовних вимог вимагає посилання на первинні документи. Такі посилання слід пов'язувати з відповідними юридичними фактами, які мали місце і впливали на розмір суми боргу, з обов'язковим зазначенням часу їх настання.
Суд звертає увагу, що долучені до матеріалів позовної заяви копії письмових доказів не містять обґрунтованого розрахунку, що стягується. Детальний розрахунок заборгованості ТОВ "Кредитна установа “Європейська кредитна група" також відсутній. Виписка по особовому рахунку, витяг з реєстру боржників, що долучені до позовної заяви, фіксують лише кінцеві суми нарахувань, що унеможливлює суд здійснити перевірку правильності здійснення розрахунку заборгованості.
Перевіривши розмір заборгованості суд вважає, що він не ґрунтується на вимогах закону та умовах договору про фінансовий кредит.
Як встановлено з матеріалів справи, строк кредитування за договором № 2565209554/521252 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 11.06.2020 року був погоджений сторонами та становив 30 днів, тобто до 10.07.2020 року (п.1.2. Договору).
Дена відсоткова процентна ставка становить 2,50 % (п.1.3.Договору).
Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку кредитування, відповідно до умов договору , сплатив, не пізніше останнього дня терміну повернення кредиту в повному обсязі нараховані проценти по кредиту, та змінив тим самим дату строку кредитування матеріали справи не містять (п.3.3.3. Договору).
В данному випадку вірним періодом нарахування відсотків є період з 11.06.2020 по 08.09.2020 року (90 днів), який погоджений сторонами у договорі.
Після 08.09.2020 року нарахування відсотків за договором № 2565209554/521252 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 11.06.2020 року є необґрунтованими та таким, що не відповідають умовам самого договору, відповідно до якого, нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, а у разі не повернення кредиту в строк, зазначений в п.1.2. договору, на більше 90 (дев'яноста) календарних днів, починаючи з дня укладення договору (п.1.2., 4.3. Договору).
Таким чином, розмір відсотків відповідно до умов договору за період з 11.06.2020 по 08.09.2020 року становить 4500 грн., виходячи з розрахунку: 2000 грн (тіло кредиту) х 2,50% (дена відсоткова ставка) х 90 днів (строк кредиту з урахуванням п.4.3. Договору).
Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов'язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.
З урахуванням наведеного, оскільки, в матеріалах справи міститься копія кредитного договору, який підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором, тобто погоджено умови отримання кредитних коштів та відповідальність за порушення погоджених умов, а також підтверджено отримання відповідачем кредитних коштів, відсутні докази повернення отриманого кредиту, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь ТОВ "ФК Айконс" заборгованості за договором № 2565209554/521252 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 11.06.2020 року в сумі 6500 грн., з яких: 2000 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту та 4500 грн. - сума заборгованості за відсотками, що нараховані в межах строку дії кредитного договору, а саме: з 11.06.2020 по 08.09.2020 року.
Щодо заявленої позивачем вимоги про відшкодування понесених витрат на правову допомогу у розмірі 10500 грн, суд зазначає наступне.
Приписами ч.3 ст.141 ЦПК України зазначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.(ч.4 ст.137 ЦПК України).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічні критерії застосовує у своїх рішенннях ЄСПЛ ("Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року, "Двойних проти України" від 12 жовтня 2006 року у справі, "Гімайдуліна і інших проти України" від 10 грудня 2009 року, "Баришевський проти України" від 26 лютого 2015 року та ін.).
Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Колегія суддів наголошує на тому, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
В додатковій постанові Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі №910/5724/23 Верховний Суд акцентує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).
Оскільки дана справа є малозначною, не відноситься до категорії складних справ, складання позовів та клопотань у своїй більшості є подібними, суд вважає, що заявлена позивачем сума витрат на правову допомогу виходить за розумні межі визначення розміру, є необґрунтованою та непропорційною до предмета спору, обсяг послуг, не відповідає критерію реальності таких витрат, а тому відсутні підстави для задоволення їх в повному обсязі.
З огляду на наведені правові норми, суд дійшов висновку про необхідність зменшити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на правничу допомогу до розміру 3000 грн., оскільки на думку суду саме такий розмір є співмірним із обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та є пропорційним до задоволених позовних вимог.
У зв'язку з частковим задоволенням позову на 76,47 % від заявлених вимог, в силу ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути пропорційно до задоволених вимог судовий збір у розмірі 1852,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2294,10 грн.
Керуючись ст. 4,12, 13, 19, 81, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 265, 273,279, 354,355 ЦПК України,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Айконс" заборгованість за договором № 2565209554/521252 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 11.06.2020 року у сумі 6500 грн., судовий збір в розмірі 1852,40 грн. та 2294,10 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу, а всього: 10646 (десять тисяч шістсот сорок шість) гривень 50 копійок.
У решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони та учасники:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК Айконс", , місце знаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, 12 , н/п 1008, код ЄДРПОУ: 44334170;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя: Оксана ІВАШКЕВИЧ